Osvita.ua Вища освіта Рейтинги ВНЗ Рейтинг університетів за показниками Scopus 2017 року
Рейтинг університетів за показниками Scopus 2017 року

Освіта.ua презентує результати рейтингу університетів за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus

Рейтинг університетів за показниками Scopus 2017 року

Видавничою службою «УРАН», на замовлення Освіта.ua, здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських вищих навчальних закладів.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Станом на квітень 2017 року до бази даних Scopus включено 136 вищих навчальних закладів України, що на 9 вищих навчальних закладів більше ніж у квітні 2016 року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 79 (73 у рейтингу 2016 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 60 (57) та Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 51 (44).

Чертверту сходинку посів Львівський національний університет ім. Франка — 50 (46), що за рахунок більшої кількості публікацій та цитувань посунув на п’яте місце Одеський національний університет ім. Мечникова 50 (46).

Шосте місце посів НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" із показником 43 (38).

Донецький національний медичний університет ім. Горького (40), Дніпропетровський національний університет ім. Гончара (37) та НТУ "Харківський політехнічний інститут" (36) посіли 7,8 та 9 місце рейтингу відповідно.

Замикає першу десятку Національний університет "Львівська політехніка", що має 33 пункта за індексом Гірша.

Рейтинг ВНЗ України за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus


п/п
Установа Кількість публікацій Кількість цитувань Індекс Гірша
(h-індекс)
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 14802 68483 79
2 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 8382 40675 60
3 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 2547 10122 51
4 Львівський національний університет імені Івана Франка 5823 28547 50
5 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова 2780 14029 50
6 НТУУ "Київский політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" 5862 13118 43
7 Донецький національний медичний університет ім. Горького 953 6056 40
8 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара 3184 10249 37
9 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 2425 8556 36
10 Національний університет "Львівська політехніка" 4278 9025 33
11 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 436 4208 32
12 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 681 3544 32
13 Сумський державний університет 1688 7887 31
14 Український державний хіміко-технологічний університет 712 4236 30
15 Національний медичний університет імені О.О.Богомольця 467 2699 30
16 Ужгородський національний університет 1660 6737 29
17 Донецький національний університет 1708 4129 27
18 Харківський національний університет радіоелектроніки 2143 3527 26
19 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 449 3325 23
20 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" 866 2749 23
21 Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України 265 2567 23
22 Національний університет "Києво-Могилянська академія" 319 2217 23
23 Донецький національний технічний університет 1107 2160 23
24 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 328 1833 23
25 Національний університет біоресурсів і природокористування України 504 1505 19
26 Харківський національний медичний університет 230 1090 19
27 Національний авіаційний університет 1360 1980 17
28 Донбаська державна машинобудівна академія 336 1626 15
29 Одеський національний політехнічний університет 707 1213 15
30 Національний університет харчових технологій 286 977 15
31 Хмельницький національний університет 269 943 15
32 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 329 999 14
33 Національний лісотехнічний університет України 130 978 14
34 Одеський національний медичний університет 448 889 14
35 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького 122 579 14
36 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського 111 807 13
37 Київський національний університет технологій та дизайну 269 1683 12
38 Національна металургійна академія України 871 800 12
39 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 286 774 12
40 Запорізький національний технічний університет 568 766 12
41 Національний транспортний університет 232 682 12
42 Чернігівський національний технологічний університет 217 583 12
43 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 178 511 12
44 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 130 385 12
45 Криворізький національний університет 194 312 12
46 Запорізький державний медичний університет 210 589 11
47 Буковинський державний медичний університет 562 563 11
48 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 194 422 11
49 Одеський державний екологічний університет 99 364 11
50 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 132 317 11
51 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика 80 679 10
52 Національний фармацевтичний університет 369 621 10
53 Київський національний університет будівництва і архітектури 356 543 10
54 Вінницький національний технічний університет 439 542 10
55 Івано-Франківський національний медичний університет 48 441 10
56 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 86 358 10
57 Луганський державний медичний університет 76 342 10
58 Київська школа економіки 46 336 10
59 Житомирський державний технологічний університет 161 334 10
60 Тернопільський національний економічний університет 429 503 9
61 Запорізька державна інженерна академія 268 405 9
62 Одеська державна академія будівництва та архітектури 101 306 9
63 Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова 123 248 9
64 Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка 93 230 9
65 Сумський національний аграрний університет 67 184 9
66 Донецький державний університет управління 48 181 9
67 Харківська медична академія післядипломної освіти 69 606 8
68 Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна 142 366 8
69 Запорізький національний університет 241 344 8
70 Приазовський державний технічний університет 391 327 8
71 Українська академія друкарства 81 283 8
72 Луцький національний технічний університет 299 265 8
73 Херсонський державний університет 126 211 8
74 Одеська національна академія харчових технологій 131 191 8
75 Донбаська національна академія будівництва і архітектури 50 190 8
76 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 56 154 8
77 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 205 270 7
78 Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського 299 247 7
79 Національний університет водного господарства та природокористування 182 219 7
80 Житомирський державний університет імені Івана Франка 122 152 7
81 Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 136 148 7
82 Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 156 119 7
83 Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова 196 226 6
84 Національний гірничий університет 516 225 6
85 Українська медична стоматологічна академія 219 225 6
86 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 223 166 6
87 Український державний університет залізничного транспорту 77 139 6
88 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 64 138 6
89 Українська інженерно-педагогічна академія 129 128 6
90 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 156 124 6
91 Київський національний торговельно-економічний університет 140 115 6
92 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 111 111 6
93 Міжрегіональна академія управління персоналом 58 80 6
94 Міжнародний Соломонів університет 48 184 5
95 Київський Медичний Університет УАНМ 186 146 5
96 Чорноморський національний університет імені Петра Могили 74 111 5
97 Одеський національний морський університет 81 105 5
98 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 105 85 5
99 Національний університет фізичного виховання і спорту України 28 70 5
100 Черкаський державний технологічний університет 71 60 5
101 Міжнародний гуманітарний університет 39 77 4
102 Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" 42 66 4
103 Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка 25 60 4
104 Львівський державний університет фізичної культури 59 54 4
105 Кіровоградський національний технічний університет 41 34 4
106 Харківський державний університет харчування та торгівлі 35 32 4
107 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 47 97 3
108 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 13 78 3
109 Дніпродзержинський державний технічний університет 106 49 3
110 Полтавський університет економіки і торгівлі 65 43 3
111 Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 39 39 3
112 Київський славістичний університет 7 36 3
113 Білоцерківський національний аграрний університет 21 21 3
114 Полтавська державна аграрна академія 44 58 2
115 Університет банківської справи 55 30 2
116 Львівський торговельно-економічний університет 5 26 2
117 Національний університет "Одеська морська академія" 14 22 2
118 Мукачівський державний університет 32 18 2
119 Уманський національний університет садівництва 57 16 2
120 Маріупольский державний університет 14 15 2
121 Київський Університет імені Бориса Грінченка 17 12 2
122 Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 13 8 2
123 Харківський національний університет внутрішніх справ 13 7 2
124 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 10 5 2
125 Харківський національний університет будівництва та архітектури 11 4 2
126 Національна академія Служби безпеки України 7 62 1
127 Національна академія державного управління при Президентові України 6 19 1
128 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 12 7 1
129 Державний університет інформатики і штучного інтелекту 4 6 1
130 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 10 5 1
131 Університет економіки та права "Крок" 5 5 1
132 Таврійський державний агротехнологічний університет 12 3 1
133 Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля 12 3 1
134 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 5 2 1
135 Національний університет "Одеська юридична академія" 6 1 1
136 Львівський університет бізнесу та права 2 1  


Рейтинг складено Видавничою службою «УРАН» на замовлення Освіта.ua (дані актуальні станом на 5 квітня 2017 року).

Індекс Гірша дорівнює N якщо науковець чи наукова установа опублікувала N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 79, це означає, що цим навчальним закладом було опубліковано 79 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 79 разів. Інші ж статті Університету Шевченка були процитовані менш ніж 79 разів.

"Scopus" — бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База даних індексує більше 20 000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. Також, до бази даних потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій та книжкових видань. Розробником та власником "Scopus" є видавнича корпорація "Elsevier". Дані "Scopus", окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.

Освіта.ua
11.04.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Григорій
Рейтинг справді дуже дивний і викликає сумнів у його адекватності (чи професійності українських розробників). Не може індекс Хірша штатного співробітника університету (який у всіх своїх статтях вказував цей університет як місце роботи) бути більшим за індекс Хірша ВСЬОГО університету!!! А у цьому рейтингу і таке трапляється. Ось приклад: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=15066102600 Індекс Хірша вченого - 6, а відповідного університету (НПУ імені М.П.Драгоманова) - всього 5!!! P.S. Я про це писав і попереднього року, але мої коментарі через короткий час видалялись модератором. P.P.S. Рейтингування за наукометричними показниками є КОРИСНИМ!!! Але робити рейтинги потрібно чесно і професійно!!!
N
Для Григорій: Може скористайтесь ORCID та наведіть лад зі всіма своїми варіантами прізвища, а потім звинувачуйте ще когось.
Коментувати
Дмитрий Зайцев
Настоящий рейтинг менее полезен, чем валовой продукт государств от начала их существования. Несомненное преимущество имеют крупные древние вузы, которые вообще могут не работать для дальнейшего роста рейтинга: Scopus продолжает включать источники за предыдущие годы. Чтобы уравнять шансы с небольшими молодыми вузами, предлагаю считать на одного преподавателя за последние 5/10 лет. http://member.acm.org/~daze
Володимир
Якщо розрахувати на кількість викладачів в університетах, то рейтиг буде іншим
Павел
Конечно. 20 статей для докторской диссертации - это много, но. учитывая, что количество журналов растет, а количество писателей падает, то стало легче, но дороже, а с учетом тотальной безработицы, то вообще невыносимо, хотя прокручивая каждую статью 5-6 раз, полируешь ее, вылавливаешь ошибки и доводишь до ума. Тогда и диссертация не кажется тебе сырой. Чужие статьи шрифтом 8-9 п-й читать тяжело. Раньше их производственники читали, но теперь производства нет, а охранники, уборщицы и про-ки в офисах их не читают. Преподавателей в вузах уменьшилось в два раза, а научных работников вообще нет. В остатках НИИ их количество уменьшилось в десятки раз. Находят иногда какие-то деньги, делятся с заказчиками зарплатой и доживают до пенсии, кое-как тянут жизнь на воде с хлебом за родительскую или бабушкину пенсию, но живут лучше, чем при царе Николае первом, потому как у Гоголя, Некрасова, Белинского и Добролюбова даже хлеба чаще не бывало, чем бывало. Скука, какая там наука.
Павел
Індекс Гірша - це показниик для найгірших статей. Коли Ви пишете свою статтю, Ви посилаєтеся на чужу , яка гірше ніж Ваша, в якій Ви щось покращуєте. Щоб посилатися на дійсно найпередовіші досягнення, треба створити щось неямовірне, а це буває дуже рідко. Іноді автор працює 1-2 роки, створює щось серйозне, а потім під різними назвами відправляє їх в десяток журналів, які опублікують їх за рік або й два. Таким чином автор виходить на норму 2 статті та 2 тези на рік. Гірше за все, що правила оформлення статей для скопуса та інших значно ускладнилися, що навіть писати не хочеться. Після того, як написав статью. тиждень сидиш та вижимаєш із себе "партийно-производственную характеристику собственной статьи". Це вже маразм - здав гроші в банк, а їх там крадуть.
Nedolya
Для Павел: Може Ви пишете такі статті, що потрібно посилатися на найгірші. Взагалі посилання вказують на те, що Ви в темі дослідження, знаєте найновіші доробки інших авторів і Ваше дослідження має наукову новину. Інакше трактування можливе для маячні, яка видається за наукові статті і має формальну атрибутику посилань на таких же авторів, але науковою публікацією від цього не стає. Тому й не подобаються загально визнані правила журналів з імпакт-фактором. Вибирайте "мурзилки" - там ці вимоги зводяться до оплати за публікацію. Вибір за Вами.
Коментувати
Scopus
Для чого українським вченим Scopus?http://primat.org/news/zachem_ukrainskim_uchenym_nuzhen_scopus/2016-03-27-1166
Володимир
Лідерство КНУ важко заперечити, проте, використання індексу Н для установи викликає сумнів. Наприклад, індекс 79 означає, що 79 статей з >14000 цитувалися якнайменше 79 разів. Це, скоріше, говорить про наявність декількох груп видатних науковців, які багато років працюють на рівні світових стандартів. Цей індекс не демонструє наукові здобутки інших вчених, які видають неменш вагомі результати з цитуванням 20 - 40! Індекс хірша не збільшиться, навіть якщо кожна статя КНУ буде цитуватися 79 раз. Вважаю за більш коректне, для визначення ефективності наукової роботи установи, застосовувати імпакт фактор (кількість цитувань поділена на кількість публікацій).
Ячсмить
Індекс Гірша - доволі сумнівний "попугай", хоча і має раціональний елемент. Scopus - лавочка для заробляння грошей (одна з немалої кількості), якій (вгадайте за що:) ) наші керманичі намагаються забезпечити монополію в країні.
Leox
Для Ячсмить: це типова відмазка псевдонауковців які нездатні написати хорошу статтю. от сидять і дурниці всякі придумують. В скопусі тисячі безкоштовних журналів.
Ячсмить
Чому я маю підлаштовуватися під дурнуваті вимоги видавничої корпорації, яка раптом стала дуже шанованою в Україні? Процитувати певну кількість статей зі скопус - як умова публікації твоєї статті в скопус. Правда класно? Хай ідуть до біса зі своєю напівсектою - напівпірамідою.
Leox
то свою тезу що скопус це лавочка для заробляння грошей яка дала хабаря нашим керманичам ви вже не підтримуєте? давайте з цим вирішимо а потім перейдемо до наступної порції дурниць які ви тут видали
Коментувати
Nedolya
Не плутайте рейтинг у Scopus - науковій базі та рейтинг у Google Scholar (кількість посилань навіть не наукових і не рецензованих). Scopus враховує лише публікації в журналах з імпакт-фактором, деякі книжки (наукові) та деякі конференції (наукові). Видно яке низьке місце посіли драгоманови і грінченки, що вказує на рівень наукових досліджень. Публікації в журналах з імпакт-фактором безкоштовні (крім журналів з відкритим доступом, в яких теж можна опублікуватися безкоштовно). Тому байки про платні публікації - це щоб нічого не робити взагалі. Або не там публікуєтесь, або не тим займаєтесь.
Студент
Для Nedolya: багато журналів як з відкритим так і закритим доступом платні. При цьому це журнали провідних університетів та видавництв. Наприклад, Journal of Public Economics видавництво Elsevier (https://www.elsevier.com/journals/journal-of-public-economics/0047-2727?generatepdf=true), шоб тільки прийняли до розгляду статтю потрібно заплатити 100 доларів США. За друк - 1800 доларів США. The open access publication fee for this journal is USD 1800, excluding taxes. І так можу навести безліч прикладів. Цікаво, яка повинна бути заробітна плата у науковця в Україні, щоб дозволити собі такі затрати? Тому не потрібно кидатися звинуваченнями. Цікаво стільки Ви особисто маєте статей у журналах, що цитуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science?
Nedolya
трошки маю - можете самі перевірити. Scimagojr.com дає великий перелік журналів з імпакт-фактором з економіки - завжди можна знайти за Вашим рівнем. До речі - студентам важко публікуватися в журналах з імпакт-фактором, бо не досягають потрібного наукового рівня. Звичайно бувають виключення, яких мало.
Leox
Студенту - там є і безкоштовні журнали, орієнтуйтеся на них а не маніпулюйте одним ljhjubv журналом. Насправді проблема в іншому - якщо ви знайдете безкоштовний журнал то вашу статтю не приймуть через її низький науковий рівень. Ось справжня причина несприйняття Скопусу - він багатmjм чітко і недзвозначно демонструє що вони є повні нулі в науці. Не ціна публікації, а саме це.
Коментувати
Сергей
Опять ошибки!!!!! "Уран" никак не может понять, что особенности перевода названия наших вузов и смены их названий привели к тому, что один и тот же вуз имеет несколько id в базе Scopus.....Их нужно суммировать при выведении рейтинга......Пример Написание слова Kharkov и Kharkiv меняет картинку для многих вузов с этого города..... Полный не профессионализм сотрудников "Урана" !!!!!
юзер
Для Сергей: всего больше 200 учетных записей в Скопусе учреждений по Украине (Ukraine), и некоторые повторяются, то есть имеют по 2 и больше id. По моему вузу учтены все. Хотя письмо по объединению id Скопусом по нашим меркам рассматривается долго. Вообще должен быть 1 id. B ’nj ltkj cjjndtncnde.otuj jnltkf depf/
юзер
Для Сергей: И это дело соответствующего отдела вуза.
Коментувати
Геннадий
Сомнительный рейтинг. Отсутствует значительное количество университетов. По Николаеву два присутствует, двух - нет. Это что за рейтинг ? Учитывайте количество трудоустроенных, участие в реальных международных программах, а не программах на бумаге. В общем - СОМНИТЕЛЬНЫЙ рейтинг.
Сергей
Для Геннадий: Это наукометрический рейтинг.....при чем здесь трудоустроенность!!!! Отсутствие вузов говорит о том, что они не имеют публикаций в ведущих научных изданиях, входящих в данную базу!!!!
Студент
Публікації можуть бути, але просто не створений запис даного університету. Для цього потрібно звернутися у технічну службу підтримки Скопус і подати запит. При цьому зазначити усі назви свого університету (все залежить стільки раз змінювалася назва і як автори перекладають англійською мовою назву свого навчального закладу).
Leox
нижче наведено приклад вузу який незаслужено не включений до списку
Коментувати
Сергій Анашкін
Е едині два важливі показники- кількість працевлаштованих випускників за фахом отриманоії освіти після випуску та випускників яких вишів цінують роботодавці. Все інше...
Leox
А іншим університетам взагалі не зарахували те що у них є, наприклад -------------------------------------------------- Gomenyuk, Olga V. Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Sumy, Ukraine Gomenyuk, Olga h-index: 5 ------------------------------------ а глухівського університету у списку взагалі немає! Перерахуйте заново!
Leox
Данні фальсифіковані, в деяким університетам збільшили h-індеси вдвічі! Цікаво скільки така послуга коштує?
Scopus
Для Leox: Якщо публікувати статті в Scopus за свій кошт, то не менше 3000 грн., включаючи переклад англійською. Якщо попросити, що хтось ще процитував, то по домовленості.
Leox
я мав на увазі послугу - збільшити рейтинг університету а не окремому викладачу
Богдан
Чистих рейтингів, як і виборів у світі не існує, але в даному випадку ця інформація в якійсь мірі відображає вміння не тільки зробити дослідження, а й належним чином його оприлюднити в науковому світі.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!