Л. Гриневич: діти за кордоном мають подвійне навантаження

Автор:   Лілія Гриневич , ексміністр освіти і науки. Українські мами, діти яких зараз навчаються в місцевих школах за кордоном і водночас – дистанційно в українських школах для забезпечення інтеграції в українську систему освіти після повернення, дуже стурбовані перевантаженням дітей. Яким чином держава може тут допомогти? Поки що такі діти можуть навчатися в наших школах або дистанційно чи шляхом екстернату (сімейного навчання), що передбачає вивчення і складання усіх предметів. Ми маємо запропонувати для них нову модель навчання, яка зекономить їх життєвий час і водночас збереже контакт з українською системою освіти. Вона полягає у дистанційному вивченні саме українознавчих предметів у другій половині дня – коли дитина не зайнята очним навчанням у закордонній школі. Для того щоб уникнути подвійного навантаження, для решти предметів, які вивчаються в школах, необхідно напрацювати механізм перезарахування результатів навчання для української системи освіти. Сьогодні ми маємо нову реальність, і потрібно оперативно на неї відповісти. Аби не ... 21.09.2022
О. Охредько: семимильними кроками до тоталітаризму У росії держава уніфікує практично весь освітній простір, який передбачає тільки одну думку
Лариса Денисенко: учителі – це люди потрібного впливу Там, де зараз близько ворог чи є ймовірність тимчасової окупації, бережіть і переховуйте вчителів
І. Совсун: для безпеки дітей у школах зроблено недостатньо Треба одразу думати на крок вперед і визначати, як сховища можуть використовуватися в мирні періоди
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Ольга Романова: про вчителів у російському полоні В українських учителів та інших цивільних, що перебувають у полоні, з’явився шанс повернутись додому
Андрій Турак: користь бізнес-менторства для учнів Чому підприємцям важливо ділитися своїм досвідом зі студентами та учнями?
Олена Маляренко: на захист учителів в окупації Якби ваше дитя загнали в школу в окупації, ви б хотіли, щоб її виховував російський учитель чи свій?
А. Бутенко: вища освіта – це про ідентичність і патріотизм Вища освіта має завдання навчити самостійно здобувати знання, осмислювати їх і продукувати нові ідеї
Тамара Горіха Зерня: що буде з педагогами після деокупації? Що буде з українськими вчителями, які лишилися працювати у школах на окупованих територіях
О. Северенчук: для дітей важлива якість розкладу Не так важливе навантаження, як грамотний підхід до формування розкладу і робочого дня дитини
Т. Дрожевська: форма в школі – комплекси й хибні уявлення Встановлювати, як саме мають виглядати учні, учителі, як і будь-які інші дорослі, не мають права
І. Лікарчук: у шкільній формі закладені елементи ідеології Форма для дівчат у вигляді фартухів і суконь спеціального крою як залишок радянсько-російської системи
Інна Совсун: зміни в освіті як ніколи на часі Ми як суспільство винні українським дітям та нашим захисникам і захисницям найкращу можливу освіту
Ю. Зайцев: про дублювання е-журналів на папері Єдине, що стримує учителів відмовитися від тягаря у вигляді паперу – це страх
В. Співаковський: у батьків дуже змінилися пріоритети На перше місце вийшла безпека дитини, на друге – соціалізація, і лише на третє – знання
Л. Найдьонова: психологічна підготовка повернення в школу Поступовість повернення до повного шкільного навантаження зараз дуже важлива