Профспілка! Проснись !!!!29 жовтня 2019р вже прожили. А до цієї дати 2010року ох як довго.І за що ми платимо вам внески?
13.11.2019 в 14:06
Відповісти
 |
В столичній профспілці відповіли депутатам з партії «Голос» на пропозиції щодо підвищення зарплат |
Профспілка проти «благих намірів» депутатів покращити життя освітянам
Роз'яснення профспілкової позиції щодо ініціативи народних депутатів від партії «Голос» стосовно зміни моделі оплати праці працівників освіти, що надане Київською міською організацією Профспілки працівників освіти і науки.
Наразі в ЗМІ активно поширюється інформація про «покращення» оплати праці від народних депутатів з партії «Голос». Так, н.д. Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Вакарчук С.І., Васильченко Г.І., Лозинський Р.М., Василенко Л.В., Цабаль В.В., Осадчук А.П., Юрчишин Я.Р., Рахманін С.І., Устінова О.Ю., Стефанишина О.А., Клименко Ю.Л. у поправці №228 до законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонують переглянути систему оплати праці педагогічних працівників.
«Вчителі мають заробляти більше. Саме на це спрямовані поправки, подані народними депутатами фракції «Голос» до проекту закону про середню освіту», - зазначається в інтерв’ю народного депутата Інни Совсун для «УП. Життя».
На своїй ФБ-сторінці І. Совсун також зазначає, що «інтерн отримуватиме 8 000 грн (при поточному прожитковому мінімумі у розмірі на рівні 2 тисяч гривень), учитель ІІ категорії, тобто одразу після проходження сертифікації 10 000 грн, учитель І категорії 13 000 грн, а вищої 18 200 грн».
Здавалося б привабливі для педагогічних працівників суми заробітної плати мали б викликати бурхливі овації педагогічної спільноти, натомість ініціатори нової системи оплати праці зіштовхнулися з конструктивною критикою та обуренням запропонованими новаціями.
Для того, щоб розібратися у чому ж полягає «покращення» від народних депутатів з партії «Голос» потрібно звернути увагу на те, яким чином відбуватиметься перехід на нову систему оплати праці. Так, у поправці 478 народні депутати від партії «Голос» пропонують у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» вказати, що нова система оплати праці запрацює з 1 січня року, наступного за тим, у якому посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії буде становити не менше чотирьох прожиткових мінімумів.
При цьому, варто зауважити, що вимога про розмір посадового окладу на рівні чотирьох прожиткових мінімумів не новела від партії «Голос». Це вимога чинного на сьогодні Закону України «Про освіту». Нагадаємо, що згідно з Законом України «Про освіту»:
- КМУ повинен забезпечити до 2023 року щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- з 2023 року посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має бути в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Таким чином, наприклад, при виконанні у 2020 році положення Закону України «Про освіту» щодо посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі 4 прожиткових мінімумів посадовий оклад молодого вчителя становив би 8 400 грн (2 100 – можливий прожитковий мінімум для працездатних осіб * 4).
В чому ж полягає «покращення» в оплаті праці педагогічних працівників? Народні депутати у поправці 228 пропонують змінити структуру заробітної плати, а саме:
- «збільшити розрив між кваліфікаційними категоріями та усунути доплати за певні види робіт, оскільки ці види робіт не є додатковими та мають входити у посадові обов’язки вчителів. Також ми пропонуємо скасувати надбавку за вислугу років, оскільки вона не відображає безпосередньо професійного зростання педагогічних працівників. Норми цієї статті будуть реалізовані у році, наступному за тим, коли заробітна плата педагогічного працівника найнижчого тарифного розряду сягне мінімуму, визначеного ЗУ «Про освіту». Посадовий оклад вчителя ІІ категорія підвищується на 25 відсотків, вчителя І категорії - на 30 відсотків, вчителя вищої категорії - на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії».
Порівняймо ж оплату праці за пропозиціями народних депутатів від партії «Голос» та без запропонованих ними новацій:
Щодо базового посадового окладу жодних новацій народні депутати не пропонують: він має бути доведений до 2023 року до рівня 4 прожиткових мінімумів, як це і передбачено чинним Законом України «Про освіту». Якщо припустити, що прожитковий мінімум у 2020 році буде 2 100 грн, то базовий посадовий оклад педагогічного працівника складатиме 8 400 грн.
А ось заробітна плата педагогічних працівників відрізнятиметься.
Розглянемо, для прикладу, заробітну плату молодого вчителя української мови та літератури:
За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 8 400 грн, тобто лише посадовий оклад.
Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 12 600 грн, в які входитимуть 8 400 грн (посадовий оклад) + 2 520 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) + 1 680 грн (доплата за перевірку зошитів).
Порівняймо також заробітну плату вчителя української мови та літератури вищої категорії:
За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки за завідування кабінетом, одержуватиме 19 000 грн, тобто лише посадовий оклад, підвищений на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії.
Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки з завідування кабінетом одержуватиме 23 478 грн, в які входитимуть: 11 180 грн. (посадовий оклад) + 3 354 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) +3 354 (надбавка за вислугу років) + 2 236 (доплата за класне керівництво)+2 236 (доплата за перевірку зошитів) + 1 118 (доплата за завідування кабінетом).
Таким чином, запропоновані у 228 поправці підвищення за категорії (посадовий оклад вчителя ІІ категорії - на 25 %, вчителя І категорії - на 30%, вчителя вищої категорії на 40% від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії) не компенсуватимуть скасування надбавок за вислугу років, престижність педагогічної праці, доплат за перевірку зошитів, завідування кабінетом, класне керівництво та інших. Це призведе до зміни законодавства у сторону звуження чи погіршення прав та гарантій освітян, що є порушенням ст. 22 Конституції України.
Окрім того, варто звернути увагу і на те, що у поправці 228 пропонується «зрівнялівка» в оплаті праці. Адже доплати за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування кабінетом наразі встановлюються не всім педагогічним працівникам, а лише тим, хто виконує ці обов’язки. У разі врахування поправки 228 педагогічні працівники, які виконуватимуть обов’язки з класного керівництва, перевірки зошитів, завідування кабінетом, одержуватимуть таку ж заробітну плату, як і працівники, на яких ці обов’язки не покладатимуться.
Викликає також застереження те, що згідно з поправкою 228 «педагогічним працівникам може бути присвоєно наступні кваліфікаційні категорії: вчитель-інтерн, вчитель ІІ категорії, вчитель І категорії, вчитель вищої категорії».
Разом з тим, при атестації кваліфікаційні категорії встановлюються всім педагогічним працівникам, а не лише вчителям. Встановлення кваліфікаційної категорії «вчитель ІІ категорії», «вчитель І категорії», «вчитель вищої категорії» всім категоріям педагогічних працівників, наприклад практичним психологам, соціальним педагогам, вихователям групи продовженого дня, керівникам гуртків тощо є недоцільним.
Дивним та незрозумілим виглядає також намагання скасувати доплати за вчені звання та наукові ступені. У поправці 495 пропонується вилучити зі статті 61 Закону України «Про освіту» норми про встановлення зазначених доплат. Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонується вилучити з Закону України «Про освіту» норми, які стосуються прав та гарантій не лише працівників загальної середньої освіти, а і науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти.
Запропонована у поправці 228 норма щодо встановлення 40-годинного робочого тижня педагогічним працівникам протирічить вимогам Кодексу законів про працю України. Так, статтею 50 Кодексу законів про працю України визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Відповідно до ст. 51 КЗпП законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 30.06.2011 №212/13/116-11 «Щодо тривалості робочого часу педагогічних працівників» наголосило на тому, що «встановлення для педагогічних працівників, які згідно із законодавством мають право на скорочену тривалість робочого часу, 40-годинного робочого тижня є неправомірним».
Нелогічним є встановлення педагогічним працівникам 40-годинного робочого тижня також з огляду на те, що робочий час, наприклад науково-педагогічних працівників, становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).
Ще однією з новацій є пропозиція проводити атестацію на вищу кваліфікаційну категорію у територіальному відділенні центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Та чи не найбільше обурення викликає намагання народних депутатів з партії «Голос» запровадити обов’язкову сертифікацію (поправка №216 та поправка №478:
«… особа, яка не пройшла сертифікацію, не має права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти, крім осіб, які проходять педагогічну інтернатуру». «Для реалізації частини сім статті 26 цього закону усі особи, які займаються педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти на момент набуття чинності цього Закону, мають протягом 5 років починаючи з 1 червня 2020 року пройти сертифікацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки. Особам, які не пройшли сертифікацію, надається право протягом шести місяців від моменту отримання результатів сертифікації пройти повторну сертифікацію за власні кошти. Особи, які не пройшли повторну сертифікацію, позбавляються права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти».
Можливість введення обов’язкової сертифікації викликала обурення педагогічної спільноти у 2017 році під час прийняття законопроекту «Про освіту». Після довготривалих дискусій було запроваджено добровільну сертифікацію.
Зважаючи на те, що сертифікація є новим інститутом для освітян, порядок її проведення є недосконалим та потребує доопрацювання, вводити обов’язкову сертифікацію, непроходження якої позбавляє права займатися педагогічною діяльністю, є неприйнятним, викликає категоричний протест у педагогічної спільноти.
Сподіваємось, що Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій відхилить поправки вищезгаданих депутатів. В інший спосіб - освітяни розпочнуть активні дії і перша акція протесту відбудеться 29 жовтня 2019 року.
Освіта.ua
21.10.2019
