Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив про значну комунікаційну прогалину у впровадженні реформи старшої профільної школи.
Про це він написав, коментуючи результати соціологічного дослідження щодо ставлення батьків школярів до реформи профільної середньої освіти, проведеного дослідницькою компанією «Актив-Груп» у співпраці з освітнім омбудсменом та парламентським освітнім комітетом.
За словами Бабака, дослідження показало, що батьки, які знайомі зі змістом і логікою поетапного впровадження реформи, переважно позитивно оцінюють її потенціал та очікують, що вона дасть дітям більше можливостей.
Зокрема, серед ключових очікуваних переваг батьки найчастіше називали можливість для дитини зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії, а також більш усвідомлений вибір професійного шляху.
Водночас, за словами голови освітнього комітету, головна проблема сьогодні полягає не в самій реформі, а в комунікації щодо неї.
«Головна проблема сьогодні не в самій реформі, а в комунікації щодо неї», – зазначив Бабак.
Він навів дані дослідження, згідно з якими 24,7% батьків говорять про недостатню кількість інформації щодо того, як саме працюватиме старша профільна школа. Ще 46,9% не знають, чи формується в їхній громаді освітня мережа, а 52,6% зазначили, що громадських обговорень щодо цього питання взагалі не проводилося.
На думку Бабака, ці дані свідчать про значну комунікаційну прогалину у впровадженні реформи.
«Очевидно, що це величезна комунікаційна прогалина та проблема МОН, яке не допрацювало з інформуванням усіх етапів реформи, яка вже втілюється 8 років», – наголосив голова освітнього комітету.
Окремо він звернув увагу на недостатню роботу громад із батьками. За його словами, громади мають пояснювати мешканцям, як працюватиме нова система, які можливості вона відкриватиме для дітей і як ухвалюватимуться рішення щодо освітньої мережі.
Бабак також зазначив, що головною рекомендацією для Міністерства освіти і науки за результатами дослідження є підготовка та поширення роз’яснювальних матеріалів для громад, директорів закладів освіти, вчителів і батьків.
«Навіть благі ідеї та правильні зміни можуть закульгати, якщо люди не розуміють, куди і навіщо ми рухаємося», – підсумував він.
Як відомо, освітній омбудсмен Надія Лещик також звертала увагу на потребу ширшого інформування батьків і громад про реформу профільної школи та пропонувала провести окрему інформаційну кампанію щодо її змісту, етапів і наслідків для учнів.
