Osvita.ua Вища освіта Вступна кампанія Палкий привіт абітурієнтам від парламенту
Палкий привіт абітурієнтам від парламенту

Нові зміни дозволяють певним абітурієнтам вступати до вишів на основі іспитів, а не ЗНО

Палкий привіт абітурієнтам від парламенту

Верховна Рада проголосувала зміни до Закону про вищу освіту, які дозволяють певним категоріям абітурієнтів вступати за окремим конкурсом на основі іспитів, а не ЗНО. І ці зміни вже внесено у текст закону. Про це у своїй статті пише оглядач ZN.UA Оксана Онищенко.

Незважаючи на гасла про рівний доступ до освіти, кожної вступної кампанії у нас є пільговики, які мають преференції при вступі, — вони зараховуються на спеціально виділені місця за окремим конкурсом поза загальною конкурентною боротьбою. 

Існування пільг для вступників завжди дуже критикували і експерти, і громадськість (див. "Чи потрібні пільги при вступі?" DT.UA від 9 серпня 2013 р.). Такого принципу немає і в європейській практиці. Наталя Радиш, юрист громадянської мережі "Опора", зазначає: "У вищих навчальних закладах Європи і США, де передбачене державне фінансування навчання, немає ані позаконкурсного вступу, ані пільг. Основний критерій відбору абітурієнтів — тести. Підтримка соціально уразливих категорій студентів відбувається не на етапі зарахування до вишу, а на етапі навчання. Наприклад, у США держава покриває витрати навчальних закладів на спеціальне обладнання, на сурдоперекладачів, транспорт для студентів-інвалідів тощо".

Нарешті нинішнього року Уряд наважився позбутися шкідливого рудимента. В урядовому проекті закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було запропоновано внести до Закону "Про вищу освіту" правку, яка б зазначала, що вступ можливий лише на конкурсній основі. "Попри те, що це звучить непопулярно, хочу нагадати всім норму 53 статті Конституції, котра прямим текстом говорить, що громадяни України мають право безкоштовно здобувати вищу освіту в державних та комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, — виступила на засіданні комітету з питань науки і освіти перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Роками ця пряма норма Конституції ігнорувалася. Встановлювалося право на позаконкурсний вступ для окремих категорій залежно від соціальних умов. У деяких випадках просто політично надавалося право вступу поза конкурсом, як, наприклад, стосовно дітей шахтарів. Тому цю позицію міністерство якраз дуже підтримує (скасування позаконкурсного вступу. — О.О.), водночас ми вважаємо, що потрібно забезпечити можливість фінансової підтримки дітей із малозабезпечених сімей під час навчання в університеті".

Заперечувати норми Конституції, звісно, ніхто не став, — формулювання, запропоноване урядом, парламентарії залишили в тексті проголосованого закону № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". "Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі", записано тепер у ст.44 Закону "Про вищу освіту".

І все було би добре, якби цю  фразу не доповнили цілим абзацом, який насправді говорить про інше: "Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів (тобто без ЗНО! — О.О.) з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення". У цьому скромному абзаці ну просто безліч ідей. І далеко не всі вони тішать. Зате викликають багато запитань. 

Перше. В одній і тій самій статті закону тепер одночасно заперечується і запроваджується позаконкурсний вступ? Адже в кожному виші від усіх виділених місць держзамовлення "відріжуть" певну кількість місць для пільговиків (квоту), і навколо них поза загальним конкурсом розгорнеться конкурентна боротьба серед тих, хто має пільги.

"Я погоджуюся, що створення різноманітного позаконкурсного вступу призводить до того, що ми порушуємо статтю Конституції на рівний доступ до вищої освіти за конкурсом, — сказала під час обговорення правок до Закону "Про вищу освіту" Лілія Гриневич. — Але це не означає, що в нас можуть бути пільгові категорії, які мають нерівні умови підготовки до вступу до вищих навчальних закладів і які не можуть туди проходити також за конкурсом, але в інших обставинах… Це не порушує їхнього вступу за конкурсом, — людина, яка складає вступні іспити, в межах певної виділеної квоти пройде конкурс (наприклад, на 5 місць 15 людей), у якому буде вибрано 5 найкращих. Це буде і конкурсний вступ, але й враховуватимуться всі умови різних життєвих ситуацій, які незалежні від цих людей, але які не будуть їм закривати доступ до вищої освіти".

Не можна погодитися з цим аргументом. У Конституції встановлено загальне для всіх правило. Якщо хтось отримує виняток із нього — це вже порушення права інших осіб, котрі такого винятку не мають. Незалежно від того, змагаються пільговики між собою за ці місця чи ні. У даному випадку позаконкурсники займуть місця тих, хто міг вступити на основі конкурсу. 

Насправді такий позаконкурсний вступ невигідний і пільговикам. Адже їхня доля буде цілком у руках вишу: і результати вступних іспитів, і визначення, хто вступив, а хто ні, і навіть апеляція щодо результатів.

Друге. Безперечно, є категорії абітурієнтів, котрі потребують додаткової підтримки від держави. Але якщо ми справді хочемо підтримати соціально незахищених, то чи не краще — фінансово? Щоб соціальні виплати забезпечували людям можливість не просто нормально харчуватися, вдягатися, лікуватися, мати житло, а й підтягнути свій рівень освіти (пройти підготовчі курси, найняти репетитора тощо). Пільговикам доведеться навчатися поруч із краще підготовленими однокурсниками, а потім, отримавши диплом, бути конкурентоспроможними на ринку праці. Як це можна зробити без нормальної освіти? 

Варіант "давайте просто дозволимо їм вступати без ЗНО за окремим конкурсом", звісно, економніший, але чи можна вважати це справжньою турботою? І ще один цікавий момент: а хто і як потурбується про тих сиріт, військових, інвалідів, котрі не пройдуть цей "позаконкурсний конкурс"? 

Третє. Попри співчуття до людей, які мають хвороби, хочеться поцікавитися: чи не закладає ця норма закону серйозні корупційні ризики в сенсі отримання довідок? І ще — якщо хвороба не дозволяє абітурієнтові складати ЗНО, як він складатиме вступний іспит, а потім — екзамени на сесіях? 

Лілія Гриневич пояснює ідею нової норми закону "Про вищу освіту" : "Наприклад, діти з інвалідністю, які не можуть складати, за показниками своїх захворювань, зовнішнє незалежне оцінювання. Ми сьогодні не змогли запропонувати для всього спектру інвалідностей різні способи проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Чому вони мають бути відрізані від вищої освіти?"

Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти, розповідає про умови, створені організаторами тестування для людей з інвалідністю: "Людям зі слабким зором дозволено користуватися оптичними та оптико-електронними пристроями. Для цього вони мають заздалегідь (під час реєстрації на тестування) задекларувати таку необхідність і надати довідку від лікаря. Для людей із вадами слуху є можливість сурдоперекладу. Для цього їх усіх спрямовують в аудиторії, де є сурдоперекладач. Якщо абітурієнт потребує постійного прийому ліків та медичного нагляду, ми можемо це забезпечити, адже в кожному пункті тестування є медичний пункт і медичний працівник. Абітурієнтів із обмеженими можливостями пересування ми беремо на окремий облік і організовуємо тестування так, щоб вони складали іспити на найнижчому поверсі, в аудиторії, до якої добратися найзручніше і при цьому доводиться долати найменше перешкод. Найбільша проблема із тестуванням незрячих абітурієнтів, — уже впродовж кількох років ми апробовуємо можливість використання шрифту Брайля при тестуванні, але роботу ще не завершено". 

"Є технічні складнощі, — каже учасник робочої групи з розробки тестів для сліпих дітей Сергій Васін, президент ГО "Реаресурс" і директор Навчально-інформаційного комп'ютерного центру Українського товариства сліпих.— Наприклад, завдання з візуальними компонентами (графічними зображеннями, фотографіями) складно замінити на завдання у прийнятній для сліпих формі. Для розробки тестів потрібні фахівці, обладнання, кошти врешті-решт. Наш пілотний проект фінансував фонд "Відродження". Далі розвивати цю справу має держава". 

Але головна проблема дітей з інвалідністю по зору — не вступ. "У школах для сліпих рівень освіти не дозволяє їхнім випускникам нарівні з іншими складати ЗНО, — каже Сергій Васін. — Вони просто не мають такого досвіду. Оскільки не те що тестів, а навіть просто іспитів у таких школах не проводять. Крім того, наші школи для сліпих дітей мають слабку матеріально-технічну базу, погано забезпечені навчальною літературою".

"Якщо ми всі однакові громадяни, ми повинні бути однаковими в усьому, — наголошує Володимир Петрівський, голова ГО " Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", інвалід І групи по зору. — Поняття "особливі освітні потреби", яке часто вживають стосовно інвалідів, безглузде, оскільки потреби, у тому числі освітні, в усіх однакові — отримати якісну освіту, яка дозволить потім мати пристойну роботу і взагалі знайти своє місце під сонцем. Різниця лише в можливостях. В інтернатах для незрячих дітей на сьогодні не навчають як слід, швидше — просто доглядають, як няньки. А за якість навчання ніхто не відповідає. Тобі прочитали текст із підручника — радій. Хочеш знати більше й глибше — шукай репетиторів за додаткову плату. У звичайних школах є система контролю знань, у школах для дітей із обмеженими можливостями — ні. Отже, і стимулів навчатися й навчати краще немає. Реальної інклюзивної освіти в нас теж немає. Така ситуація не дозволяє дітям із обмеженими можливостями почуватися рівними з іншими студентами, навіть якщо їм вдасться вступити до вишу за якимись особливими умовами. Більше того, враховуючи всі складнощі, думаю, ВНЗ постараються не взяти на навчання абітурієнтів із обмеженими можливостями,— навіщо їм такий проблемний "баласт" (це ж спеціальні підручники, пандуси, матеріально-технічна база). А ось якби в такого абітурієнта був сертифікат ЗНО — нікуди б не поділися б, змушені були б прийняти. Можливо, до вступників із обмеженими фізичними можливостями можна було б застосувати інші вимоги при вступі — наприклад, зараховувати зі 150 балами замість 180 у конкурентів. Але поріг "склав-не склав ЗНО" мають пройти всі".

До речі, за Умовами прийому до вищих навчальних закладів у 2016 р, соціально вразливі категорії абітурієнтів не лишалися поза увагою: особи, в яких є певні захворювання, та військові, що мобілізувалися після 30 листопада 2015-го або зараз проходять військову службу, мали право за бажання складати вступні іспити замість ЗНО. Але для учасників АТО це був не позаконкурсний вступ, а вступ на загальних підставах, тільки результати іспитів зараховувалися як ЗНО. 

Умови прийому — це тимчасовий документ, він щороку затверджується Міністерством освіти до кожної вступної кампанії. Згодом, коли систему тестування буде вдосконалено (завершено розробку тестів для людей з інвалідністю, розроблено тести на здатність до навчання, які можуть замінити вступні іспити для військових, тощо), норму про вступні іспити можна було б виключити з Умов. Але її разом із позаконкурсним вступом (чи то пак "квотами") внесли до закону про вищу освіту. І такий крок можна зрозуміти. Умови вступу щороку проходять громадське обговорення, після чого їх затверджує Міносвіти, а закон — це залізобетонне рішення, яке не зможуть похитнути ні пропозиції громадськості, ні незговірливість МОН.

Звідки ж узявся той злощасний абзац про квоти й іспити в тексті закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"? Судячи з усього, із пропозицій комітету з питань науки і освіти під час розгляду урядового законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". У протоколі комітетського рішення було записано таке: "Зберегти в чинній редакції статтю 44 Закону України "Про вищу освіту" (тобто залишити позаконкурсний вступ. — О.О.) або частину третю статті 44 у новій редакції доповнити такою нормою… (пільги для людей з інвалідністю, сиріт і воїнів АТО, наведені на початку цієї статті. — О.О)".

Парламент проголосував другий варіант. Своє рішення комітет з питань науки і освіти прийняв одностайно, як зазначено у протоколі. При цьому на засіданні були відсутні В.Литвин і М.Поплавський, тобто голосували лише депутати від коаліції.

Ось так ідея про рівність при вступі перетворилася не те що на шпаринку — на тунель в обхід справедливого і прозорого вступу та ЗНО. 

Пікантна деталь: у тексті рішення комітету зазначалося, що пільговики вступатимуть "за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання". А з текступроголосованого закону згадка про ЗНО взагалі зникла: "за результатами вступних іспитів", записано там. Це ще більше розв'яже руки вишам під час "позаконкурсного конкурсу".

Намагання протягнути вступні іспити у закон "Про вищу освіту" були ще в часи Дмитра Табачника. Дежавю? Хоч і не в таких масштабах. І це не перше посягання на ЗНО у постмайданному парламенті. Перший заступник голови комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський (БПП) уже вносив пропозицію враховувати сертифікати ЗНО минулих років (див. "Наполегливість чи впертість?" DT.UA від 13 березня 2015), що нівелює саму суть рейтингового бала незалежного тестування (і це теж робив колись Дмитро Табачник). На щастя, така пропозиція не пройшла, не в останню чергу завдяки активному спротиву громадськості. 

Незалежне тестування запроваджується в нас уже майже 8 років. Це одна з найавторитетніших і найпопулярніших у суспільстві реформ. Але й досі не припиняються намагання розмити її.

Традиційно удари припадають на два напрями — звуження дії ЗНО і підрив його авторитету. Свіжим проявом другого шляху можна вважати скандал навколо УЦОЯО з приводу можливого втручання у святая святих — результати тестування. Причому удару по ЗНО буде завдано в обох випадках — і якщо втручання в захищену базу даних Центру тестування доведуть, і якщо ні.

Недавно DT.UA звернулося до Генеральної прокуратури з детальним запитом стосовно результатів розслідування. На переважну більшість запитань відповідей ми не отримали, оскільки "Розголошення інших даних досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 222 КПК України, наразі є неможливим". У тій інформації, яку отримали, майже немає відкриттів, — було кілька сотень втручань у базу результатів тестування, ці втручання скоїли "службові особи Українського центру оцінювання якості, вступивши у злочинну змову з невстановленими особами", і "підтверджено факти використання безпосередньо абітурієнтами для вступу до вищих навчальних закладів сертифікатів, сформованих на підставі недостовірних відомостей про результати ЗНО". Ну що ж, чекатимемо оприлюднення переконливих доказів і певних рішень влади за їх наслідками.

Але що б не сталося — ЗНО не віддамо. За жодних умов. Хоча цього разу ми, здається, прогавили троянського коня — подарунок від депутатів під ялинку (закон проголосували 24 грудня 2015 р.).

Оксана Онищенко, «Дзеркало тижня. Україна»

Освіта.ua
30.01.2016

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
N
А як вам подобється маразм у вигляді додаткових балів за підготовчі курси?? Чи у цьому році нарешті відмінили ?
Anna
Для N: не, не отменили и если честно думаю что еще не скоро отменят, ВУЗам это более чем выгодно: они косят бабло и они повышают уровень знаний абитуриентов ( зно слишком простое чтобы оценить знания человека который на мехмат идет, ему нужно знать более сложные вещи которые и дают на курсах)
Коментувати
N
От чому держава полюбляє свої проблеми вирішувати за рахунок абітурієнтів.???? Вступ має бути тільки по балах ЗНО - а то потім то лікуватись ні у кого, то в країні ні одного грамотоного економіста чи фінансиста.
Anna
Для N: в КНУ в этом году квота на льготников до 10% бюджетных мест, и не факт что на эти 10% конкурс меньше будет чем на остальные 90% (льготников у нас в стране много) Хотя лично я считаю что этим людям нужно просто выплачивать какую-то финансувую поддержку а в ВУЗ они должны поступать также как и все остальные. Но это лишь мое мнение которое ничего не изменит ))
Коментувати
Правдоруб
А потім ці дебіли, які поступили, наприклад в медичний університет, лише тому що мали пільги, ледве-ледве тягнуть на трійки від сесії до сесії, отримують дипломи і йдуть працювати "лікарями". І ці "лікарі" через власну некомпетентність збільшують нам відсоток інвалідів і дебілів в суспільстві. А значить, давайте запровадимо ще більше пільгових місць, бо ж не кожному дебілу вистачає бюджетних місць в медичних університетах. Бу-га-га! А так було б добре, якби в університети приймали лише тих хто має відповідні знання. Тоді б у нас були розумні лікарі, інженери, фінансисти... І не було б у нас долара по 30 грн, а був би долар по 5 грн (як за часів Кучми). Не життя було б, а рай!
Правдоруб
Задовбали вже ці пільговики. В Конституції чітко написано: "всі громадяни рівні"! І тим не менш, з року в рік одне й те саме - Конституцію в сраку і давай протягувати до університетів дебілів з пільгами!
Тарас
ТА ПРОЧИТАЙТЕ ЗАКОНИ, НІХТО НЕ ВІДМІНЯВ ВСТУП ПОЗА КОНКУРСОМ ! НАПРИкЛАД, СТАТТЯ 5 ЗУ "ПРО ПІДВИЩЕННЯ ПРЕСТИЖНОСТІ ШАХТАРСЬКОЇ ПРАЦІ" НЕ ЗМІНЕНА! ГЛЯНЬТЕ. ДЕБІЛИ-ЗАКОНОТВОРЦІ ПОЛІНУВАЛИСЬ ПОВНОСИТИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ,ЯКІ ВСТАНОВЛЮЮТЬ ПОЗАКОНКУРС, ВНІСШИ ЗМІНИ ТІЛЬКИ ДО ЗУ "ПРО ВИЩУ ОСВІТУ", СТ.44, ЯКА ДАВАЛА ЦЕ ПРАВО ТІЛЬКИ УЧАСНИКАМ МІЖН,ОЛІМПІАД І ПРИЗЕРАМ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР (І ТО НА ФІЗкФАК). ЛЮБИЙ ШАХТАР ЧИ ЧОРНОБИЛЕЦЬ ПОДАСТЬ В СУД І ВИГРАЄ.
N
Для Тарас: Ну от і нехай вступають на шахтарські спеціальності . А то виходить , що на всю країну підкреслили неповноцінність шахтарських дітей - як люди вступисти до ВУЗу не можуть, треба тільки поза конкурсом )))
Коментувати
читачка
Я щось не можу зрозуміти. Минулого року із бюджетних місць 5% було виділено для пільговиків (чорнобильці, сироти і т.д.). Цього року їхня кількість зросте і відповідно бюджетні місця ще "уріжуться"?
Валентин Малік
Для читачка: минулого року діти-сироти були позбавлені можливості вступати позаконкурсом.
N
Вступ до вузу має бути тільки за знаннями. А проблеми дітей сиріт держава має вирішувати іншим чином.
Коментувати
Оксана
Цікаво, хто б хотів лікуватись у лікаря, який отримав диплом поза конкурсом тому, що в нього "квота" - , чи хотіли б українці, щоб їхніми дітьми у війську командували "квотники", чи атомними станціями керували недоучки, ось коли б Лілія Гриневич ходила б до гінеколога, який, отримав таким чином диплом то питання знялось би самим собою.
Михаил
Если данная поправка противоречит статье конституции, то почему тогда МОН не решит эту проблему в конституционном суде? Видимо кому-то из верхов выгодна такая ситуация, потянут время до вступительной компании, а потом уже поздно будет что-то менять.
ййййй
Обеды для калек. Учебники для калек. Льготы для калек. Все для калек.
Родион
Кому-то нужны дыры в заборе ЗНО. Через калитку пройти не смогут. И потянут через те дыры в престижные ВУЗы своих туповатых чад все те кто так ратует за эти коррупционные поправки. А социально-уязвимых некому пропихнуть через те дыры, да они к ним и не приблизятся.
Леонідович
Це несправедливо! Чому хвора людина, чи сирота, чи воїн АТО має проходити ще якийсь там конкурс у ВУЗі? Потім чекати 5 років диплома, ходити на пари? Дайте таким людям одразу дипломи, та вчені звання, хай вони ВАС лікують "шановні" депутати, навчають ВАШИХ дітей, хай будуть у ВАС водіями, поварями, кухарями, вихвателями, хай люди які не можуть осилити шкільну програму для ВАС служать. Навіщо ж таке "благо" всьому народу?
111
Для Леонідович: Да нет, деточка, это ты будешь пользоваться услугами всех эти квотных профессионалов. И ненужно тут перья поднимать. Тут тебя никто не услышыт.
Коментувати
Леонідович
"Фабрики - селянам, землю - робочим". Освіту - хворим, сиротам, учасникам АТО. Лікування і соц.заб. - депутатам. Безробіття і безвихідь - розумним і здібним. Все логічно?
N
Коли вже розум p’явиться у наших депутатів??? Чи , мабуть, не з нашим щастям це.
N
Якщо людина не в змозі підготуватись до ЗНО, то мабуть вона і навчатись буде так само. Навіщо країні спеціалісти , які не в змозі засвоїти навіть шкільну програму ???? Зате зберігається можливість у працівників вузів пдзаробитись під час іспитів))))).
мма
Для N: +1000000000!
Ололошенька
Чесно? дістало вже все це, одні зміни. Ніякої стабільності. Підтримую всіх хто вище писав... Але я ще допишу що це все вже ОСТОГИДЛО! Зробіть спеціальні ВНЗ,ПТНЗ для людей з обмеженими вадами, як це є в ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ, всі ж кричать що ми такі європейські? а насправді, дальше савдепія, яка просто тупо не міняється. ДІСТАЛО! ПРОСТО ДІСТАЛО! Хай ті депутути які мають шалені З/п і бізнеси, хай відмовляться хоча б на рік від своїх привілегій і зроблять щось для тих людей, у яких є певні вади...
111
Для Ололошенька: Презик до сих пор от бизнеса не отказался и систематически нарушает конституцию. А ты тут кукарекаешь про обычных депутатов. Недавно по ящику показывали как миллиардеры-депутаты берут по 6000 гривен из бюджета в счет оплаты гостиницы. "Материальная помощь". Вот так вот. Так что выкуси и возвращайся назад в стойло.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!