"Нащо ти ся, доню, твориш
Та на Івасенька?
Таж він тебе з тяжка возьме,
Бось му ще маленька".
"За взріст ви ся не журіте,
Золота мамейко,
Таже я ж му сього року
Вгнала по серденько.
А як ся лиш трошки випну
І на пальцях стану,
То легонько аж до личка
По цмочок дістану".