«А. і Б.» Микола Устиянович

Читати онлайн вірш Миколи Устияновича «А. і Б.»

A- A+ A A1 A2 A3

Нараю ти, друже,
Жіночку хіорошу.
Дякую ти, друже,
О жінку не прошу.

Красна і здорова.
Ет, нездала мова!
Як ангел, миленька,
Добра і смиренна,

Щира і чемненька
І многоучена.
Чом не відчепишся?
Чом сам не женишся?

Старі добрі люди,
Та й грошей чвертинка.
Вже якось-то буде,
Такой здасться жінка.