«І небо невмите, і заспані хвилі...» Тарас Шевченко

Читати онлайн вірш Тараса Шевченка «І небо невмите, і заспані хвилі...»

A- A+ A A1 A2 A3

І небо невмите, і заспані хвилі,
І понад берегом геть-геть,
Неначе п'яний, очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!

Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,

Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.

Кос-Арал 1848