PISA створила ілюзію якості освіти?

PISA вважається найоб'єктивнішою програмою тестування систем освіти, проте її концепція піддається критиці

PISA створила ілюзію якості освіти?

Нещодавно були оприлюднені результати PISA — міжнародного тесту, що оцінює грамотність 15-річних школярів і вміння застосовувати знання на практиці. Всього учасниками тестування стали 600 000 школярів з 79 країн. Перше місце у всіх трьох дисциплінах посів Китай (в тестуванні взяли участь школярі всього з чотирьох провінцій — Пекін, Шанхай, Цзянсу і Чженцзян). Друге місце, також з усіх дисциплін, посів Сінгапур.

Україна вперше брала участь в тестуванні і посіла 37-е місце в читанні, 41-е - в математиці і 35-е - в природничих науках, значно відставши від лідерів. Такий результат став приводом для критики української системи освіти.

Сьогодні рейтинг PISA — безсумнівний показник престижу країни в сфері освіти. Однак світові експерти в цій галузі все частіше критикують концепцію, яка лежить в основі даної програми тестування і низькі результати не варто сприймати однозначно як провал, пише кореспондент The WashingtonPost Valerie Strauss.

Про що насправді свідчать результати тестування PISA?

Перш за все, варто відзначити, що в 2014-му році понад 100 вчених з усього світу оголосили мораторій на тестування PISA. Головною причиною було те, що PISA створює залежність всієї системи освіти від стандартизованих тестів і навчання, яке легко виміряти. За словами експертів, процедура проведення тестів PISA і побудова запитань мають серйозні недоліки.

У свою чергу, спонсор PISA, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), стала на захист цієї системи тестування, заявивши, що це найнадійніші тести для школярів в світі.

Йонг Чжао, професор університету Канзасу (США), також виступив з критикою PISA. Вчений займається дослідженням того, як глобалізація і технології впливають на освіту, і опублікував 30 книг і більше 100 статей, присвячених цій темі.

В одній зі своїх статей Йонг Чжао пише: «По-перше, є серйозні сумніви в тому, що PISA дійсно вимірює навички, необхідні в сучасному житті. По-друге, монополія PISA в тестуванні навчальних навичок - не що інше, як нав'язування всьому світу західних поглядів на суспільство. По-третє, сама суть тестування спотворює цілі освіти».

Йонг Чжао стверджує, що «PISA успішно створює ілюзію якості освіти і продає її по всьому світу. У 2018 році 79 країн взяли участь у цьому шоу, вважаючи, що цей тест точно вимірює якість різних систем освіти, ефективність вчителів і перспективи розвитку суспільства в різних країнах».

Загальна віра в тестування PISA ґрунтується на гучних заявах і успішному маркетингу. Усі люди турбуються про майбутнє і хочуть знати, чи буде завтра їх життя кращим або хоча б не гірше, ніж сьогодні. Батьки хочуть знати, чи будуть їхні діти жити добре, політики хочуть знати, чи є в їхній країні люди, які можуть привести економіку до процвітання, суспільство хоче знати, чи зможе молодь зробити свій внесок у суспільне життя.

PISA грає на цих мотивах, використовуючи три питання:

  • Наскільки добре школярі готові вирішувати завдання майбутнього?
  • Чи можуть вони ефективно аналізувати, міркувати і висловлювати свої ідеї?
  • Чи є у них здатність продовжувати навчання протягом усього життя?

З цих питань починається документ, який представив систему тестування PISA в 1999 році, і з тих пір повторюється практично у всіх звітах. Потім в документі стверджується очевидний факт: «Батьки, суспільство і ті, хто керує системою освіти, повинні знати відповіді на ці питання». PISA пропонує себе в якості експерта, стверджуючи, що здатна об'єктивно оцінити, наскільки 15-річні школярі мають навички, необхідні для того, щоб стати повноцінними членами суспільства.

Тестування визначає не лише рівень засвоєних знань, а й те, наскільки добре школярі можуть застосовувати їх в житті. Цей підхід відображає той факт, що сучасна економіка винагороджує людей не за те, що вони знають, а за те, як вони можуть ці знання застосувати.

PISA позиціонує себе як єдиний інструмент, здатний дати відповіді на вищезазначені питання і зняти загальну тривогу з приводу майбутнього. Але ця система тестування - не єдина в своєму роді. Ще в 1960-х роках Міжнародна асоціація оцінки успішності (ІЕА) запропонувала програми тестування TIMSS та PIRLS. Але, щоб нова програма змогла прийти на зміну традиційним, вона повинна запропонувати щось краще. І PISA запропонувала більш об'єктивну систему оцінювання, засновану на інших умовах.

Дослідження IEA були зосереджені на визначенні успішності відповідно до навчальних програм країн-учасниць. Експерти PISA вважали це великим недоліком. Причина в тому, що програми ґрунтуються на інформації, яку повинен засвоїти учень, і не беруть до уваги навички, які потрібно розвинути. Ще менше уваги в програмах приділено компетенціям, які дозволяють застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.

PISA намагається подолати ці обмеження, оцінюючи, які навички необхідні для майбутнього життя і чи включені вони в шкільну програму. У програмному документі PISA йдеться про те, що «проводячи тестування знань і навичок у період, близький до закінчення школи, PISA перевіряє ступінь готовності старших школярів до дорослого життя і ефективність різних систем освіти». Іншими словами, PISA не тільки говорить вам, чи готові ваші діти до дорослого життя, а й дає вам відчуття контролю ситуації, стверджуючи, що дана система тестування підвищує ефективність освіти. Мається на увазі, що, якщо система освіти відповідає викликам часу, то їй необхідно використовувати PISA.

Незважаючи на такі амбіції, PISA була піддана серйозній критиці. По-перше, твердження, що дане тестування дійсно вимірює навички, необхідні для життя в умовах сучасної економіки, не отримало достатнього підтвердження. По-друге, критерії оцінювання школярів по суті нав'язують західні погляди на суспільство і ігнорують всі інші моделі суспільного устрою. По-третє, критерії PISA спотворюють мету освіти.

Критика концепції PISA

Твердження, що PISA вимірює знання і навички, необхідні для сучасного або майбутнього суспільства, не ґрунтується на будь-яких емпіричних даних. Професор Віденського університету Штефан Хопманн стверджує: «На сьогодні немає досліджень, які доводять, що система тестування PISA репрезентативна, тобто охоплює всі необхідні галузі знань. Її тести ґрунтуються не на систематичних дослідженнях того, які знання і навички будуть необхідні в майбутньому, а на практичних міркуваннях творців тестів з попередньою оцінкою сьогоднішніх потреб».

Іншими словами, Хопманн стверджує, що заяви про універсальність і об'єктивності тестів PISA виявилися просто ілюзією, яку підтримують її творці. Однак стратегія спрацювала, і тестування стало проводитися регулярно.

Крім того, емпіричні дані вказують на те, що результати PISA істотно не відрізняються від результатів тестування за іншими критеріями (наприклад, TIMSS).

За іронією долі, PISA використовувала результати інших досліджень на свою підтримку. Був опублікований звіт, який доводив важливість вимірювань PISA для економічного розвитку. У звіті було зроблено заяву про довгостроковий вплив результатів тестування на економічний розвиток: «Якщо країни Організації економічного співробітництва і розвитку зможуть підвищити показники PISA на 25 пунктів протягом наступних 20 років, сукупний приріст країн ОЕСР складе 115 трильйонів доларів протягом життя покоління, народженого в 2010 році».

Даний звіт був підданий критиці з боку вчених. Зокрема, був поставлений під сумнів взаємозв'язок між результатами тестування та економічним зростанням. У звіті дані про результати тестів в період з 1964 по 2003 рік були зіставлені з економічним зростанням протягом 1960-2000 рр. Однак це логічно некоректно, оскільки учні, які проходили тестування, у той час не працювали і, відповідно, не могли впливати на економічний розвиток своїх країн. Школярам потрібен час, щоб влитися в суспільство і стати частиною робочої сили.

Результати тестування школярів повинні порівнюватися з показниками економіки через деякий час. Дослідження, у яких використовувалася саме така логіка, не продемонстрували значного впливу результатів тестування на економічне зростання. Це дало привід вченим сумніватися у висновках, зроблених у звіті PISA.

Крім того, була оскаржена теза PISA про те, що дана система тестування оцінює системи освіти за критеріями, які відрізняються від інших тестів. Насправді PISA аналізує ті ж компоненти системи освіти, що й інші. Тому заяви про те, що PISA краще за інших оцінює ті параметри, які впливають на розвиток економіки і майбутнє життя школярів - всього лише ілюзія.

Однобокий погляд PISA на систему освіти

Концепція PISA передбачає, що певний набір знань і навичок є універсальним і однаково цінним у всіх суспільствах, незалежно від їх історії, культури, традицій, шкільної системи, способів життя, виробництва тощо. Однак така концепція не враховує кількох моментів.

По-перше, у світі існує багато суспільств, відмінних одне від одного. Через культурні, політичні, економічні та інші причини вони розвиваються по-різному і ставлять перед собою різні цілі. Досягнення різних цілей вимагає різних знань і навичок.

По-друге, універсальний набір знань і навичок, який лежить в основі тестів PISA, призводить до нав'язування одностороннього, західного погляду на суспільство. Тести PISA були розроблені для країн-членів ОЕСР, більшість з яких є найбільш розвиненими країнами світу. Однак ці тести не враховують усього розмаїття, яке існує сьогодні у світі. Коли концепція PISA використовується в більш ніж 30-ти країнах, що не входять в ОЕСР, невідповідність критеріїв тестів потребам тієї чи іншої країни стає ще більш очевидною.

Спотворене розуміння цілей освіти

PISA стверджує, що вона не оцінює знання школярів відповідно до навчальних програм. Однак результати тесту інтерпретуються як рівень якості національних систем освіти.

Проблема в тому, що погляд на освіту, представлений в концепції PISA, є спотвореним і занадто вузьким. PISA розглядає економічне зростання і конкурентоспроможність як єдину мету освіти. Тому в ній оцінюються тільки окремі дисципліни, важливі для підвищення конкурентоспроможності у світовій економіці (читання, математика і природничі науки). Гуманітарні, соціальні науки, іноземні мови та інші предмети не становлять для PISA інтересу.

Хоча школа і повинна підготувати дітей до того, щоб стати повноцінними членами суспільства і брати участь в економічному житті своєї країни, але це не єдине її завдання. Громадянську самосвідомість, справедливість, цікавість, культурні цінності, фізичне і психічне здоров'я - ось деякі з багатьох цінностей, на які орієнтовані системи освіти в різних країнах. Однак їм не приділяється увага в системі тестування PISA.

Занадто вузьке бачення цілей освіти іноді призводить до несподіваних наслідків. Дослідники виявили, що в країнах з високим рейтингом PISA школярі виявляють менший інтерес до предметів, за якими проходять тестування. Крім того, було встановлено, що системи освіти з більш високим рейтингом PISA є більш авторитарними.

Такі результати показують, що PISA вимірює лише деякі аспекти освіти і залишає поза увагою ряд інших важливих аспектів.

Таким чином, PISA позиціонує себе як об'єктивну систему тестування якості освіти, здатну впливати на економічний розвиток країн. Однак при ближчому розгляді її перевага над іншими системами тестування освіти не підтверджується. Крім того, PISA спотворює цілі освіти в усьому світі, пропагує західну освітню модель і авторитарні методи навчання школярів. При цьому розвиток людських якостей і культурних цінностей ігнорується.

Valerie Strauss, The WashingtonPost. Переклад Освіта.ua.

Освіта.ua
16.12.2019

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
М
В міністерстві освіти ,робіть вже своє (у вас там є стільки мудрих голів-ск.людей,працює),що ніяк не можете своє правильне вводити.То"PISA"-та не можна всіх дітей рівняти під одну планку,є діти,які здібні до математики,інші-хімії,а є,що -до іноземних мов,не всі однакові.Вистачить досліди над дітьми проводити,дайте базу і нехай дальше вивчають,що їм цікаве,потрібне ,не робіть 12 років ,Ви ж людям вік не продовжили хоча б на 20 років(як є в Японії,Європейських країнах,я розумію,ми в Європі,але ми довше від того жити не станемо)! В Польщі не задоволені,ні батьки,ні діти,що 12 років,кажуть:"задовго", коли жити.Повикидайте лишнє, незрозуміле,книжки перегляньте,укр.м.-правопис,зробіть легший,та вже не мучте ні дітей,ні батьків.Зробіть навчання в школі -цікаве,щоб дитина прийшла додому і сказала,що вона ,щось нове почула .
Оракул
Запропонуйте своє бачення якості освіти. Якщо PISA недооцінила освіту українців, то звичайно винна PISA

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!