Найближчим часом планується підписання угоди між Міністерством освіти і науки та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі України в міжнародному оцінюванні школярів PISA-2018 (Programme for International Student Assessment).
Україна очікує, що участь у програмі PISA-2018 дозволить фахівцям у галузі освіти об'єктивно оцінити стан середньої освіти у країні, усвідомити значимість поступових перетворень у цій сфері, а політикам – приймати обґрунтовані рішення про необхідність змін.
Під час свого візиту в Україну радник Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайт (Канада) розповів Освіта.ua про ті можливості, які може дати Україні участь у дослідженнях PISA.
Пане Картрайт, яка мета Вашого перебування в Україні?
Як відомо, Україна планує участь у циклі програми міжнародного оцінювання учнів PISA 2018 року. PISA є найбільшою та найвпливовішою у світі системою оцінки освіти. Тестування PISA відбувається кожні три роки, починаючи із 2000 року. У дослідженні 2015 року взяли участь більше 70-ти країн.
Участь інших країн у реалізації проектів PISA дозволила досягти багатьох речей – від розвитку шкільних інформаційних систем до імплементації викладання й оцінювання, заснованого на компетенціях. Участь у програмі PISA також сприяє розвитку системи забезпечення якості в освітньому секторі. Багато з цих ініціатив були реалізовані або навіть ініційовані багатьма країнами після участі у програмах PISA.
Україна, визнаючи досвід інших країн, візьме участь у тому, що ми сподіваємося, стане важливим спільним досвідом для майбутнього всіх країн-учасниць програм PISA. Відповідно, ця діяльність вимагає оцінювання й планування для того, щоб у першому циклі PISA Україна змогла скористатись перевагами, які дають процеси й результати програми PISA.
Які переваги отримують країни від участі в реалізації таких проектів, як PISA?
На початковому рівні завдяки результатам програми PISA можна буде порівнювати ефективність різних систем освіти в усьому світі. Інші країни вже відчули переваги, які дає можливість порівняння себе з іншими регіонами світу. Але це лише верхівка айсберга.
Україна зможе вивчити дослідницьку базу програми, адже PISA – це не тільки оцінювання успішності, а й інформація про учнів, школи, освітні системи, що значно полегшує вторинний аналіз для розуміння ключових факторів, які сприяють успішному навчанню.
Протягом останніх 15-ти років запровадження програми PISA в усьому світі бачимо, що різні країни знаходяться на різних щаблях прогресу в таких сферах, як запровадження компетентнісного підходу в навчанні, складання навчальних планів та оцінювання.
Ви можете бачити, що різні країни застосовують різні стратегії на різних стадіях свого прогресу, і участь у реалізації проекту допоможе Україні на ранніх стадіях впровадження компетентнісного підходу. Вона дасть розуміння того, що зробили інші країни на таких же стадіях, і можливість побачити, які з цих країн діяли ефективно, а які – ні. Це можливість навчання на досвіді й помилках інших країн. Безумовно, набагато «дешевше» експериментувати із власною системою та вчитись на власних помилках.
То чому все-таки Україна не могла би провести власні дослідження, які були б дешевше, ніж PISA?
Багато країн уже пробували йти таким шляхом. Як фахівець у питаннях психометричних досліджень і людина, яка працювала з багатьма країнами світу, можу сказати, що розробка власних систем потребує дуже багато часу й не менших коштів. Розумні люди не можуть діяти незалежно від досвіду інших. Розумно побудовані системи вимагають досвіду, аналізу даних, адміністрування та розвитку тестування. Думаю, що саме завдяки участі в реалізації проектів PISA інші країни змогли скористатись їх результатами й побудувати дієві національні системи освіти.
Які люди й організації виграють від результатів програми PISA і яким чином?
Під час мого перебування в Україні я зустрічався практично з усіма сторонами-учасниками освітнього процесу – з роботодавцями, із представниками університетів, системи середньої освіти, із заступником міністра освіти – усі вони впливають на якість освітнього процесу.
І PISA – це не тільки моніторинг успішності, а і свого роду каталізатор для розвитку стратегій оцінювання, комунікаційних мереж, якості інфраструктури управління даними. І по суті, якщо ви залучені в освітній процес у будь-якій якості, ви є бенефіціаром тих процесів, які забезпечує PISA.
Як участь у дослідженнях PISA впливає на якість освіти? Чи є якісь дослідження та їх результати в цьому питанні?
Повна відповідь на це запитання займе дуже багато часу, щоб уміститись в інтерв'ю, але якщо говорити коротко, то - так. Було багато таких досліджень, і на нашому сайті ви зможете знайти посилання на національні сайти країн-учасниць PISA й ознайомитися з результатами їх досліджень.
У чому основні відмінності між дослідженнями PISA й іншими поширеними міжнародними освітніми дослідженнями, такими як TIMSS або PIRLS?
Згадані дослідження концентруються на тому, що викладається в аудиторіях, у той час як програма PISA спрямована на дослідження того, як учні можуть застосувати те, чого їх навчали, при вирішенні практичних завдань.
PISA – це в більшій мірі компетентнісний підхід, ніж просто оцінка знань. Запитання PISA побудовані таким чином, щоб виявити те, як учні збираються використовувати отримані знання поза освітнім контекстом за трьома основними напрямами – читання, математика та природничі науки.
Наприклад, в аудиторії для простої оцінки знань за цими трьома напрямами учні будуть виконувати специфічні види завдань на використання правил граматики чи пунктуації – тобто завдання, засновані на оцінюванні знань.
Замість цього PISA дає учню документ для ознайомлення й подальшого виконання практичних завдань. Наприклад, якщо мова йде про читання, на підставі наведених у документі інструкцій необхідно зрозуміти, як зробити тривалий міжнародний телефонний дзвінок з готелю. Або якщо мова йде про математику, замість простих обчислень прийняти рішення про те, як використовувати свої кошти більш ефективно на підставі конкретної життєвої ситуації.
Таким чином, PISA пропонує завдання з реального життя, з якими учні можуть зіштовхнутись поза освітнім контекстом. І результати такого оцінювання, безумовно, залежать від базових навичок, які набуті учнями в рамках освітнього контексту й посилені життєвими обставинами.
Чому PISA оцінює саме 15-річних учнів?
У різних країнах світу у школах тривалість навчання різна, а вік 15 років у всьому світі найбільш близький до закінчення школи, вступу на ринок праці або переходу в систему вищої освіти. І тому своєю універсальністю цей вік полегшує порівняльні дослідження.
З якими ризиками може зіштовхнутись Україна, беручи участь у дослідженнях PISA?
PISA – дуже масштабний проект, який вимагає відданості, часу та інших ресурсів з боку різних учасників процесу, різних інституцій. Головний ризик: якщо результати не будуть використані ефективно, то всі зусилля пропадуть даремно. Тому, щоб мінімізувати цей ризик, Україна повинна приділити увагу не тільки участі у програмі, а й відповідному використанню отриманих результатів, щоб отримати необхідні знання й віддачу у вигляді правильних рішень.
Як Ви думаєте, які результати покаже Україна?
Ми не можемо знати цього. Перший цикл – це свого роду установка орієнтирів. Думаю, що навіть за межами звичайного оцінювання рейтинги не мають великого значення. PISA – не є рейтинговим агентством. Найголовніше, що дає країнам PISA, – це розуміння того, які чинники впливають на ефективне навчання.
Ви говорили, що зустрічалися із представниками освітнього процесу в Україні та дещо дізналися про нього. Що б Ви порадили українцям?
Освітня система України надзвичайно динамічна. Вона перебуває під впливом багатьох нових змін. Крім того, у ній уже відбулися зміни, які ще не встигли дати результатів. Тому я б сказав, що, можливо, дуже багато концептуальних змін робляться правильно, але вони не впроваджуються в повній мірі. Тому рекомендація № 1 – це не просто створювати інноваційні концепції, а і впроваджувати їх у повній мірі й доносити до кожного учня.
В таком случае попавшие деньги не правильнее было бы направить на оплату труда людям,которые создадут более адекватные программы?Да,они могут взять за основу программы 70хгодов,не знаю,какие были "до того".Да,они ВЕРНУТмежпредметные связи для более полного усвоения ОСНОВ наук,поскольку лишь ЭТО способно привести к возможности создания чего бы то ни было нового.ОСтались деньги?Ввести ЗНО для младшей школы.(Вот только не следует кричать о тупости детей,которые будут ошарашены ситуацией.Это,скорее,ТУПОСТЬ взрослых.Примем ко вниманию,что лишь 5%населения планеты способно к мыслительной деятельности.Остальные-иммитаторы.Это к вопросу количества проголосовавших за пороги)Зно для младшей школы с обнародованием результатов по каждому учителю,но без фамилий детей.ОСтались ещё деньги от предложеннойРЕАЛЬНОЙ ФИНАНСОВОЙ ПОМОЩИ?ПроводимЗНОдля 5 классов.Параллельно приходим к адекватному финансированию обучения.А там и за образование можно потихоньку браться.Так,чтобы и речь у детей...
28.05.2016 в 10:30
и речь у детей формировать, и
и прививать потребность к чтению(а не только выпить-погулять-размножиться), развивать какие-то устремления более широкие.Ведь менее развитые более агрессивные.Это реальность.И в каком мире будут дальше жить наши дети,а у кого и внуки?
28.05.2016 в 10:34
Коментувати
по поводу отсутствия бюджетного
представим ситуацию.Семья.Ребёнок.Родители ЗНАЮТ и потенциал,и реальность собственного дитяти.Но появляется кто-то,кому необходимо провести собственные исследования.Этот кто-то предлагает родителям деньги за то,что ребёнок продемонстритует собственные знания.Родители деньги берут,за эти деньги везут ребёнка в центр исследования,за эти деньги исследут.Ребёнок подвергается определённому нервному-физическому(поездка)напряжению.Всё.Кто-то своё получил-исследования провёл.Родители остались при своих.Ребёнок?Ребёнок получил некоторую напряжность и всё.----Но если бы этот кто-то,желая РЕАЛЬНО помочь,предложил родителям финансировать дальнейшее развитие ребёнка,возможно это был бы более рациональный вариант?Для ребёнка и его будущего? Можно подобное спроектировать на семью из,пусть,пяти детей.Когда деньги пойдут лишь на исследования,необходимые чужому дяде,но абсолютно бессмысленные для семьи и детей.
28.05.2016 в 10:22
Голосzнарода
Для по поводу отсутствия бюджетного финансирования для образования детей: Тобто Ви виступаєте проти проведення будь-яких досліджень, збору та аналізу інформації?
28.05.2016 в 10:59
та ради Бога
Для Голосzнарода: неужели ЗНО не есть исследованием и не даёт возможности для сбора и анализа информации?ЧТО ещё неясно,когда выучилось поколение детей по предыдущим программам?Неужели мозгов не хватает,чтобы сделать выводы?---Хотя да,не хватает.Определение граничного балла показало всех и вся.Куда уж дальше.Всё как на ладони
28.05.2016 в 12:31
Коментувати
так
если нет денег на самое необхоимое, то участие в любых международных-местных тестированиях - ПРЕСТУПЛЕНИЕ перед детьми. Это когда государственные школы будут финансироваться из бюджета, то есть из первых родительских выплат, и не будут с родителей драть три шкуры, лишь тогда можно говорить о каком-то уровне.Хоть местном. Хоть международном. А пока работа классного руководителя заключается в преступных вымогательствах, то тех пор, любые левые траты П Р Е С Т У П Л Е Н И Е
27.05.2016 в 15:44
Владимир Белый
Для так: Так ці ж речі фінансуються з різних джерел і не перекривають одне одне. Зрозуміймо, без ЗОВНІШІХ вимірювань не буває якості, а без якості усі гроші йдуть на вітер.
27.05.2016 в 18:06
Голосzнарода
Для так: Якщо дитина бере участь в якійсь міжнародній програмі чи конкурсі, то вона отримує можливість здобути для себе певні переваги, виграти стипендію чи отримати шанси на подальше успішне навчання, - батьки повинні це усвідомлювати. Навіть і якщо сучасна українська школа не дає належний дітям рівень знань, та і взагалі можливість участі в різноманітних освітніх програмах для дітей зазвичай відсутня в традиційній корумпованій школі, то батьки, увага!, мають боротися за шанс для своїх дітей брати участь в подібних програмах, тому що серед іхніх дітей є талановиті, просто розумні від природи чи навіть геніальні, і ці діти заслуговують на шанс, щоб себе проявити.
28.05.2016 в 11:05
я повторю ещё раз - речь идёт
Для Голосzнарода: или проще-о ВОЗМОЖНОСТИ развития.Когда денег НЕТ,то необходимо ВЫБИРАТЬ.Глупые родители,вместо того,чтобы ИСПОЛЬЗОВАТЬ деньги на развитие ребёнка будут надеятся...На ЧТО?Ведь,сказано,родители в курсе потенциала и ПРОБЛЕМ ребёнка и в курсе,что на его РАЗВИТИЕ необходимы деньги.Потратив же случайно попавшиеся деньги(кто-то выполняет собственные шаги)на желания кого-то,но НЕ на развитие ребёнка(в данном случае-адекватного обучения ВСЕХ детей страны,если неясно) родители останавливают его в развитии,поскольку усё,приехали,но имеют надутые щёки по поводу участия детёныша в проекте.ЧУЖОМ проекте.Так что прежде чем выводить ребёнка нАлюди,родители(МОН и правительство) должны обеспечить его РАЗВИТИЕ.А то так и будем гордится украинцами,которые стали кем-то,но В ДРУГИХ странах.То есть так и будет Украина ЛОНОМ для выращивания мозгов в чужие страны
28.05.2016 в 12:27
Коментувати
Владимир Белый
+1
-1
Залучення України до тестування РІSA як інструмента для дієвого впливу на якість роботи як учнів, так і вчителів є беззаперечно потрібним. З точки зору сучасного менеджменту освіти тут обговорювати нічого. Хіба що засудити дії попередніх керівників за те, що цього досі не було зроблено. Як приміром реальну євроінтеграцію. Проблема у близькому майбутньому ІНША: Україна знову втрапить у халепу, якщо довірить проведення вимірювальних зрізів за текстами РІSA працівникам наших методкабінетів. Чому? Тому, що ті не зможуть не махлювати. У їхній системі цінностей це як найвища турбота про "обличчя" держави. Ще й будуть сподіватися на нагороду, бо не усвідомлюють, що у Європі "La police voit tout", тобто - все бачать таким як є.
27.05.2016 в 15:15Відповісти
Учитель
+1
Яка до біса РІЗА????????????? Коштів для сільських шкіл немає. Новий Закон про освіту - це закон про закриття сільської школи, про припиненя профільного навчання у старшій школі. Про який рівний доступ до якісної освіти ми можемо говорити? Що дасть це тестування???? Знову гроші з бюджету на вітер. Та поверніться нарешті "обличчям "до проблем школи, зайдіть у класи запитайте дітей, батьків. А не набивайте кармани ........................
27.05.2016 в 13:12Відповісти
Ольга
Дуже добре інтерв’ю. Без політики і маніпуляцій головне.
26.05.2016 в 18:37Відповісти
Олекса Позняк
-1
Скільки мільйонів коштує ця дурня подзвонити по телефону з готелю і який відсоток Лілі? - ось головне запитання
