Типова освітня програма VS вивчення іноземних мов

Нова Типова освітня програма навіть не наблизилася до вирішення основних проблем сучасної школи

Типова освітня програма VS вивчення іноземних мов

«Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина», – сказав якось ще в ХIХ сторіччі Йоганн Вольфганг фон Ґете, який сам володів п’ятьма іноземними мовами. Мабуть, відомий німецький поет, прозаїк, мислитель і натураліст навіть у час розпуки не зміг би собі придумати, що настане момент в історії, коли люди в європейській країні сумніватимуться, чи варто вивчати іноземні мови у школах.  

Свіже меню шкільних предметів

Україна. ХХІ століття. Міністерство освіти і науки з метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти розробило проєкт Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти. Згідно з документом Типова освітня програма визначає серед іншого «загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання». Для зручності розглянемо в документі розподіл годин у 9 класі.

Відповідно до запропонованої Типової освітньої програми та Типового навчального плану дев’ятикласникам рекомендовано 35,5 обов’язкових годин (уроків) на тиждень. Навчальний заклад на власний вибір може додати ще 0,5 години. У сумі – 36 годин на тиждень.

На противагу «старому» документу від 2018 року, у новій Типовій освітній програмі (для 9 класу) додається 1 година в математичній (алгебра) і природничій галузях, також збільшується кількість годин української мови (+ 1) та іноземної (+ 0,5); натомість повністю зникає мистецтво, а зарубіжну й українська літератури об’єднано: на  вивчення їх замість 4 годин запропоновано 3,5.

Ось таке свіже «меню» з обов’язкових предметів (перелік уроків на один навчальний тиждень) отримають дев’ятикласники:

  • мовно-літературна галузь – 10 годин (3,5 години – іноземні мови);
  • математична – 5 годин;
  • природнича – 9,5 годин;
  • громадянська та історична –  3,5 години;
  • фізична культура – 3 години;
  • мистецька – 0 годин;
  • інформатична – 2 години;
  • технологічна – 1 година;
  • соціальна і здоров’язбережувальна – 1,5 години.

Що ж означає 36 годин на тиждень у 9 класі? Це чотири дні по 7 уроків, ще одного дня діти матимуть 8 уроків. Ось приклад розкладу дев’ятикласника:

  • 1. Українська мова.
  • 2. Алгебра.
  • 3. Біологія.
  • 4. Фізика.
  • 5. Англійська мова.
  • 6. Історія України.
  • 7. Фізкультура.

Не зважаючи на фізкультуру, учень має 6 різних предметів, які, ніби калейдоскоп, змінюються кожні 45 хвилин. І так щодня. У такому інтенсивному інформаційному потоці навряд щось суттєве може залишитися в головах молодих людей, а мали б формуватися вміння та навички, важливі життєві компетенції. Не варто також забувати, що в кожній школі є ще й виховні заходи, різні освітні проєкти; учні пишуть реферати та наукові роботи, а школярі-відмінники обов'язково беруть участь у конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях, інтернет-марафонах тощо. Чи матиме змогу український школяр в умовах, які близькі до хаосу, якісно оволодіти не те що двома, а хоча б однією іноземною мовою?

Не варто морочитися?

Останнім часом вивчення іноземних мов у школі починають ставити під сумнів. І якщо англійська досі є беззаперечно в пріоритеті серед навчальних предметів, то від другої іноземної батьки часто готові відмовитись через учнівське перенавантаження. 

У нашому близькому майбутньому іноземні мови не мали б бути перешкодою для спілкування, навіть без вивчення їх. Інтелектуальні гаджети та комп’ютерні додатки швидко справлятимуться з перекладом будь-якою живою чи мертвою мовою світу. Приміром, у відомій школі Ілона Маска Ad Astra немає жодних іноземних мов, натомість діти вивчають мови програмування: Scheme, Swift, Scratch. Сам інженер-винахідник спілкується лише англійською, своєю рідною, і йому цього цілком достатньо, щоб залишатися чи не найуспішнішою людиною світу. То може й справді дітям у школах не варто морочитися з іноземними мовами й зі спокійною душею зосередити свою увагу на освоєнні технологій і природничих дисциплін?

Донедавна в нас інтенсивно пропагували вивчення іноземних мов. Питання, чи потрібен предмет у шкільному розкладі, навіть не обговорювали. Що більше знатимеш мов – то більше матимеш шансів стати успішним та заможним. Навіть усеукраїнські тематичні роки присвячували найпоширенішим європейським мовам: англійській (2016), німецькій (2017–2018), французькій (2018–2019).

Проте у 2019 році раптом стала очевидною значна прогалина в знаннях сучасних дітей. Україна отримала порцію шоку від результатів PISA – Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень 15-річних учнів. Виявилося, що українських школярів, які не досягли навіть другого (всього їх шість) базового рівня знань із математики, більше ніж третина. У нас почали дружно шукати способи, щоб якось виправити ситуацію. Так було вирішено збільшити кількість годин на вивчення математики, заговорили про обов’язкове ЗНО з предмета, а 2020 оголошено Роком математики. Тепер стали помітними зміни й у Типовому навчальному плані.

Робити рівними нерівних

То чого ж навчати в українських школах: математики, технологій, природничих наук? Чи все-таки відвести більше годин для вивчення іноземних мов? У нас вирішили залишити все одразу, щоб нікого не образити, і трішки додали обов’язкових уроків у шкільний розклад. Проте не варто сподіватися, що кілька додаткових годин на вивчення природничих дисциплін суттєво вплине на якість знань учнів, до того ж усіх відразу.  

«Найбільша несправедливість – це робити рівними нерівних», – колись давно говорив Арістотель. Хоча він зовсім не мав на увазі нашу Типову освітню програму, його фраза чи не найкраще підходить для означення ситуації, у якій опиняються українські школярі. Діти не отримують вибору і будуть змушені й надалі вивчати однакові предмети на однаковому рівні складності.

Уявіть, що ви юний музикант, який із п’яти років грає на скрипці й точно знає, чим займатиметься після закінчення 9 класу. У своїй школі маєте 36 уроків на тиждень із різних предметів, вивчаєте 5 годин математику й жодної хвилини мистецтво! Чи буде школа місцем радості для цього учня? Так, він гратиме на скрипці на виховних заходах, але це ніхто не сприйматиме як важливе учнівське досягнення. Адже алгебра та хімія в нас – це «серйозні» шкільні предмети, а от мистецтво чомусь ні. 

У новому Типовому навчальному плані виділено аж 0,5 додаткових годин (9 клас) «для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять», які зовсім не залишають простору навчальному закладу для суттєвих варіацій із навчальними предметами.

На шляху до когнітивного суспільства

Для невеликого порівняння розгляньмо Типовий навчальний план наших європейських сусідів – німецької федеральної землі Баден-Вюртемберг. У дев’ятикласників там також є 35 обов’язкових уроків на тиждень. Проте в Німеччині учні мають обов’язкові предмети, предмети на вибір, а також із 8 класу 3 години відведено на вивчення профільного предмета (Profilfach). 

Якщо говорити про іноземні мови, то в школах Баден-Вюртембергу 4 години на тиждень вивчають обов’язкову іноземну мову, друга є серед предметів, які можна вибирати. На неї також виділено 4 години на тиждень у 5–7 класах та 3 години – у 8–9. Третю іноземну можна обрати як профільний предмет у 8 класі, учні мають змогу вивчати її тричі на тиждень.

В українському «старому» варіанті Типової освітньої програми від 2018 року 33 години на вивчення предметів були обов’язковими, а 3 – на вибір школи. Саме з них навчальні заклади часто брали 2 години для вивчення другої іноземної. Отож школярі в 9 класі мали, наприклад, 3 уроки англійської та 2 німецької, французької, польської чи іншої іноземної мови.

Зараз навпроти графи «іноземна мова» стоїть «3,5» та зазначено, що «у рамках галузі (мовно-літературної) можуть вивчатися галузеві інтегровані курси», а також «друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень)», якщо так буде вирішено в навчальному закладі. Спадає на думку запитання: звідки ж кроїти ці дві години на вивчення другої іноземної? Очевидно, тут непросто дати відповідь. Окрім того, чи матимуть учні змогу вивчати другу іноземну, навіть коли матимуть велике бажання, за такого інформаційного навантаження та інтенсивної популяризації STEM-освіти?

У 1995 році Єврокомісія опублікувала в Білій книзі «Викладання та навчання – на шляху до когнітивного суспільства» рекомендацію про те, що кожен учень має вивчати дві мови Європейського Союзу. А в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти зроблено акцент на «плюрилінгвізмі»: «Передбачається, що мови, які пропонуються для вивчення в освітніх установах, повинні бути урізноманітнені, а студентам слід надавати більше можливостей для розвитку їх плюрилінгвальної компетенції».

Проте очевидно, що з новим варіантом Типової освітньої програми друга іноземна, на жаль, в Україні матиме мало шансів залишитися серед шкільних предметів у державних закладах освіти в 5–9 класах.

Різні та однаково щасливі

Щоб не загравати з шекспірівським «бути чи не бути», розглядаючи тему вивчення іноземних мов в українських школах, добре, аби в Типовій освітній програмі чітко розділили предмети «обов’язкова» і «друга» іноземна мова. Друга іноземна мала б бути серед предметів на вибір, адже не всі учні можуть і хочуть її вивчати. 

Щодо «обов’язкової іноземної», то на неї слід виділити 4 уроки на тиждень, які навчальний заклад міг би надалі об’єднувати в пари. 45 хвилин – це занадто мало для формування в учнів комунікативної мовленнєвої компетенції, про яку йдеться в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти.

Узагальнюючи сказане, варто зазначити, що нова Типова освітня програма, на жаль, не дуже відрізняється від попередньої і навіть не наблизилась до вирішення основних проблем сучасної школи: залишилась надто велика кількість предметів, їхня строкатість, відсутня можливість вибору, викладання дисциплін досі міцно підв’язане до класно-урочної системи. Незважаючи на те, що документ містить рекомендації щодо впровадження інтегрованих курсів, Типовий навчальний план не дає достатнього простору для вивчення другої іноземної мови.

Куди не рухалися б реформи, які акценти нам не розставляло б сьогодення, ніколи не можна забувати про здоровий глузд та людську розсудливість, особливо коли йдеться про освіту та виховання дітей. Наш глобалізований і хаотичний світ вимагає від людства максимальної гнучкості та емпатії одне до одного. Будьмо чесними з собою: наша школа перевантажена інформацією, і тут я маю на увазі не лише учнів, а й учителів та батьків. 

Напевно, ми вже на початку тієї епохи, коли школа вчитиме не наповнювати голови дітей знаннями, а берегтися від них. Зовсім скоро нам доведеться голосно говорити про розвиток життєво необхідного вміння спрощувати та переробляти складну інформацію в зрозумілу, а також вибирати з неї тільки найсуттєвіше. Чи справді наша країна має потребу в молодих людях, які після школи напхані однаковою інформацією, котра легко вимірюється балами? Чи все-таки нарешті ми побачимо, що діти, як і люди дорослі, є різними, але однаково хочуть бути щасливими у своїх школах?

Ксеня Смірнова, учитель німецької мови Стрийської ЗШ І–ІІІ ступенів ім. Василя Стасюка, Львівська область.

Освіта.ua
09.02.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Віктор Логвін
"Так, він гратиме на скрипці на виховних заходах, але це ніхто не сприйматиме як важливе учнівське досягнення" , Ксеня Смірнова недооцінює нашу шкільну систему, НЕ буде "він грати" ні на яких заходах, більше того, будь яка спроба зіграти на шкільному фортепіано - буде миттєво присікатися вчителем мистецтва, і першу річну "9" відмінник (і лауреат) він отримає саме з "мистецтва" ;)
Олександр
Класні та виважені роздуми авторки. Єдине що зауважу, шо якщо десь друга іноземна і вивчається, бо там є фахівець, то в багатьох випадках 2га іноземна - це російська (а це абсурд). Тому й справді - друга іноземна має бути за вибором