«А. і Б.» Микола Устиянович

Читати онлайн вірш Миколи Устияновича «А. і Б.»

A

1 c.

    Нараю ти, друже,
    Жіночку хіорошу.
    Дякую ти, друже,
    О жінку не прошу.

    Красна і здорова.
    Ет, нездала мова!
    Як ангел, миленька,
    Добра і смиренна,

    Щира і чемненька
    І многоучена.
    Чом не відчепишся?
    Чом сам не женишся?

    Старі добрі люди,
    Та й грошей чвертинка.
    Вже якось-то буде,
    Такой здасться жінка.