Пуп. Можу й повернути, коли це відповідь на мої болючі запитання...
Пауза.
Секретар. Пупе! В чому справа?.. Ти хворий, знаєте, чи п'яний... Яка у тебе лінія? Лінії я не бачу, знаєте... Скибка. Жодної лінії.
П у п. А так! Я без лінії! Та я хоч протестую, а ви...
Секретар. Що?
Скибка. Що?
К и л и н а. Кажи, що?
Пуп. Нічого... Щасливі ви. Товстокожі! Мабуть, співатимете весільних про соціалізм пісень і тоді, яік відбуватиметься похорон.
К и л и н а. Бач! Тонкокожий знайшовся!..
Секретар. Зажди, Килино! (До Пупа). Як тебе розуміти, скажи?..
П у п. Не хочу на завідателя і заступником не буду! Боролися, кров лили, а вилили що? Бюрократичного слона, що топче стопудовими ногами ниву революції, трощить гарячу думку, жує і ковтає всяку надію...
Скибка. Ось воно що! Переродження партії?
Луп. Не вкладаються такі мислі в партквиток? Га?
Секретар. Не вкладаються.
Пуп. Скажете, що це не мислі, а дикі коні, які пасуться в степах родимої анархії?
Секретар. Скажемо!
Килина. І з партії викинемо! Пуп. Я хоч щирий, а ви... (Йде).
Килина. І ми щирі, коли треба діло робити...
Секретар. Товаришу Пупе... До порядку... ' Пуп вийшов. Пауза.
Та-ак, знаєте... Килина. Зробити йому капут.
Секретар. Переказиться... А жаль, знаєте... Чесний, сукин кіт, не лукавий.
Скибка. Нашкодить він нам такою чесністю...
Килина. Хіба справді на село послати?
Секретар. Не можна. Од горілки згорить. Нагляда-1 ти за ним треба, знаєте.
Килина. Ну, то як же розв'яжемо справу?
Скибка. Зробимо так, як я казав...
Секретар. Гостро заперечую. Краще хай партком пришле на завідателя...
3
Входить Брус.
Секретар (показавши йому на годинника, хитає головою).
Килина. Добрий член партосередку! Брус. Ху-х... Коли ж дощ!.. Ну, як із селом?
4
Входить Радобужний. К и л и н а. І ти через дощ?
Радобужний. Хіба що надзвичайне, що в неділю кличете?
Секретар. Справа, знаєте, складненька.
Пауза.
Килина (до секретаря). Блявкай! Чого мовчиш?
Секретар. От що, знаєте, товаришу Радобужний! Тобі треба їхати на село!
Радобужний. Як це?.. Пуп у нас їздить у підшефних справах!
Секретар. Тут, знаєте, підшефні справи збоку, ро-зумієте.
Радобужний. Не розумію. Килина. На село поїдеш... На роботу... Радобужний. Як? А установа?.. Я будую пам'ятника...
Килима. Другого дають. А пам'ятника і без тебе добудують. Аби гроші були.
Секретар. На село треба од нашого партосередку! Партком наказав... Думали, гадали, знаєте... Найкращий кандидат — ти. Сам із селян, добре розвинений.
Радобужний. За що?
Секретар. Як за що?
Радобужний (глянувши на Бруса). За що, питаю , мене? Кара за віщо?..
Секретар. Ти диви! Та не кара, чудій ти. Хіба не знаєш недавньої директиви партії? Найкращих треба,.;.
Радобужний. Знаю! Це за мій, так би мовити, бюрократизм?
Секретар. Та що ти, Радобужний, знаєте, вигадуєш?..
Килина. А як за бюрократизм, то що? Хіба не забюрократився, скажеш?
Секретар. Товаришко Килино... До порядку.
Р а д о б у ж н и й. Село я знаю. Так... На селі родився й зріс, і грамотний і досвідчений я партієць, знаю. Тільки скажіть мені — за що?
Секретар. Ну, що ти йому, знаєте...
К и л и н а. А з партії хочеш, щоб кишнули?
Секретар. Килино! Чорт...
Радобужний. Із партії?
Килина. Так! . ^
С е к р е т а р. Килино, мовчи!..
Радобужний (до Килини). Ти давно в партії, що берешся мене кишкнути?
Килина. Я робітниця! Пролетарка!
Радобужний. Біла кістка? Так?.. Молода ще! От повоюй, як я... Попосиди по тюрмах! А Перекоп ти бачила? (Виймає квитка, кладе на стіл, зверху кладе револьвера). Не так легко! Не так легко мене кишкнути!
Секретар. Радобужний! Ти ж не дитина і не на сцені!
Радобужний. Ось хто (показує на револьвера) мене зможе викреслити з партії.
Скибка. Та ніхто й не думав. Антипе! Схаменись!
Радобужний. Ти не думаєш, та є такі, що думають...
Секретар. Диви ти на нього! І цей здурів!
Радобужний. Хай бюрократ! Хай я одмітний од усіх! Так... Бо я вірний чиновник, солдат, машина! Та кокетувати з робітниками, підлизуватися, як це роблять наші кар'єристи або гнилі Пупи, не буду...
Секретар. Ти диви! Немов його ґедзь укусив!
Радобужний. Знаю, за що мене маєте. І коли я питаю за що, то не відхиляйтеся одвертої одповіді...
К и л и н а. I за бюрократизм! Щоб вітром на селі розвіяло! От!..
Секретар. Товаришко Килино!
Килина. Прислугу позаводили! Банкети справляють! В кабінет до нього й не доступишся!
Секретар. Килино!
Брус. Килино, не бузи! Товариші!
5
Входить Шайба:
— Можна? (Його не помічають. Витикається Клим. Шайба махає рукою, щоб той увійшов. Той входить).
Килина. Посадили їх на посади, а вони закам'яніли. Правду Пуп казав: каменюками вросли і мохом поросли.
Скибка. Знайшла авторитет в особі Пупа.
Радобужний. Так. Я камінь. Я давлю. Та тільки з такого каміння можна вибудувати фундамент для мостів до соціалізму... І коли я обростаю болотяним мохом, то це певний закон будування... Мною настилають і брукують дно...
Секретар (б'є кулаком по столу). Слова не даю! Хто ми? Члени партії чи сяке-таке, знаєте?
Радобужний. Болить і мені. (До Килини). Сідай ні моє місце і побачиш. Масам треба міліонів, а дають сотні карбованців і тебе на жертву... Хай роздирають...
Ти громовідхильник народного гніву, і тебе за це ганьбить пролетарська Килина.
С к и б к а. Слухай, Антипе! Хіба ми цього не знаємо?
Радобужний. Ти знаєш, а є такі, що не знають... Замість суворої голої формули життя — на трояндах кохаються або бряжчать пролетарським походженням... Святі й безгрішні!
Брус. Я їду на село! Пиши!
Секретар. Третій. І в тебе, Брусе, є власна теорія?
Брус. Я без бузи. Пиши!
Секретар (виразно). Брусе!
Б р у с. По своїй волі їду, і квит! Маю право!
Секретар. Не пустимо!
Брус. Партком пустить! До ЦК вдамся! Пиши! К и л и н а. Ти справді, Брусе? Брус. Бочечко ти моя! Справді. Голосуй. Килина. Молодець! (До секретаря). Пиши. Я за Бруса. Скибка. І я за Бруса!
Секретар (кидає папери). Заперечую! (Побачивши Шайбу). Ви хто? Ви як сюди попали?
Пауза. Всі дивляться на Шайбу.
Шайба. Партія, товаришочки, велика. З усіх боків зайти можна. Секретар. Вийдіть зараз!
Шайба. Тільки я без всякої шкоди зайшов до партії, і це протокольно.
Секретар. Вийдіть, кажу! Тут секретна нарада.
Брус. Не займай. Це наш старичок. Нехай. Пиши. Я їду.
Шайба. На село?
Брус. На село. Школу будувати.
Скибка. Шабаш! Вузол розплутано. Пиши.
Секретар (збирає папери і йде). Як хочете, а я не погоджуюсь...
Килина. Погодишся. (До Шайби). Що, Терешку. прийняли на службу?
Шайба. Протокольно. Спасибі, що поклопоталася.
Скибка. А де ж ваш землячок?
Килина, Шайба і Скибка, балакаючи, йдуть. Радобужний. Брусе, ти справді на село?
Брус. Без бузи.
Радобужний. З доброї волі?
Б р у с. Так.
Радобужний. А Ніна... теж з тобою? Брус. Не знаю. Ага! (Гукає). Товариші! На хвилинку! Маю справу...
Радобужний. Ти що?
Брус. Хочу сказати всім за оцю чортівню. Хай народ розсудить нас!
Радобужний. Не треба, Брусе!.. Не треба! Це наша особиста справа, і ми її розв'язали... Я її остаточно, віриш, остаточно розв'язав... Я навіть радий, що вона з тобою, а не з кимсь другим...
Брус. Хворі в тебе очі, Антипе. От що!
Радобужний. Я всю ніч не спав. І теж шукав тези... Не сподівався, щоб так мене закрутило... Знаєш — немов подвоївся... Не віриш?
Брус. Буза у тебе. Бачу!
Радобужний. Ось почуваю, оце я і поруч мене хтось другий... Теж я, розумієш? Як у дзеркалі. Якось мозок димом взявся. Я знаю: ревність це, та я поборю її... Не може бути у нас, у комуністів, ревності... Ти зрозумій, Брусе... Це ж іспит на нову людину.
Брус. Ніна правду казала?
Р ад о б у ж н и й. Вона? Так. Тільки чому мені, а не тобі довелося складати цього іспита?
Б р у с. Я б склав!
Рад о б у ж н и й. А як ні?
Брус. Жили собі перетяв би...
Радобужний. Так?.. Чи так питаю? Собі жили?
Брус (щиро). Антипе... Давай по-простому. Ти? Коли шкребе — я одкинуся од Ніни...
Радобужний. Ні... Ні... (Подумавши). А справді... Попробуй. (Подивившись на Бруса). Ні... Ти от скажи... Тільки по-простому.
Б р у с. Ну?
Радобужний. Ти з моєю жінкою спав?
Пауза.
Брус. Спав.
Радобужний (машинально підходить до столу, бере квитка і револьвер). Коли? (Крутить в руці револьвер, кладе на стіл).
Брус. Не треба за це...
Радобужний (зрушено). Ні, по-простому... Одверто. Коли почав?
Брус (бере револьвер і машинально крутить). Од Різдва.
Радобужний (водить рукою по столу, пригадує). Так... Ну як?
Брус. Що? (Кладе револьвер).
Радобужний. Як вона? Вподобалась?..
Брус (важко хапає револьвер і крутить у руці). Не бузи! Чуєш?
Радобужний. Це я так... Шуткуючи...
Брус (крутить револьвер). Скривило? Не можеш? Так знай! Спав на заходи! Аж пищала! (Кладе револьвер і одходить від столу).
(Продовження на наступній сторінці)