Б р у с. Не смійся! Така чортівня в голові закрутилася... Радобужний. Що ж... коли ти і вона... і це серйозно? Хе! Не стану я ж тебе на герць звати. Б р у с. Не дряпає тебе? Скажи? Радобужний. Поговорити нам треба.
Брус. Давай, Антипе! Обговоримо все і, знаєш, до парткому... Їй-бо!
Радобужний. Даваймо й так. Ми комуністи. (До Ніни). Залиште нас.
Н і н а. В центрі подій я... Коли обговорювати, то всім, без фракції.
Радобужний. Я прошу... Вийдіть...
Ніна. Радобужний, з мене почалося і на мені хай кінчається.
Радобужний. Залиште нас.
Ніна. Радобужний! Не губи розуму.
Брус. Ти... не бузи... Коли ти комуніст...
Радобужний. А ти ж думав хто? Не бійся. З лінії не зійду. Коли вона з тобою, потім з другим, з третім...
Ніна. Не смій так казати.
Брус. Ти... ось що... Ти так не кажи, чуєш?
Радобужний. Брехня! Ідеалістичні казочки! Нема любові! Що таке глибоко, серйозно? Що? (До Ніни). Тобі мало мене? Набридло? То так і кажи, а не чіпляй до полової жаги твоєї троянд і лілей!.. Без фігового листочка, будь ласка...
Ніна. Розквітались і тобі були троянди... та ти... порвав і затоптав...
Р а д о б у ж н и й. Міщанські забобони! Гамсуновщина! (Декламує). Любов! Любов — це вітрець, що шелестить пелюстками троянд і тоді втихає. Ха-ха! І є ще такі дурні, що вірять, немов навколо полового органа та можуть вирости троянди!
Ніна. Отак... отак ти брудом залив і загасив мою любов!.. То чого ж ти гонишся за мною? Чого ловиш? Допитуєш?
Радобужний. Я? Будь ласка!..
Ніна. Любов — це піна похоті, лише одна фізіологічна потреба! Огидно! Не можу! Згадай лише, яких ти снів мені розказував! Сни ненаситного звіра!.. Згадай, як, нажершись мого тіла, ти радив... Карла Маркса читати...
Радобужний. Будь ласка! Хай троянди, хай глибоко... це твій особистий смак... (До Бруса). Будь ласка, кажу... Я бачу — у нас осінь з нею. Пусткою віє і миші шурхотять... Це краще, Брусе, що так вийшло... Я знайду формулу. Я знайду тезу. Ого! Я не міщанин!..
Брус. Невже не можна без бузи? Антишо! Ніно!..
Ніна. Слова лише нові, а все... точнісінько таке, як і було...
Брус. Знов у голові дим... Антипе! Ходімо до КК: буза виходить!
Радобужний. Не треба! Це справа наша, інтимна!
Ніна йде до дверей.
Брус. Ніно! Ти куди? Ніна. Нічого, нічого мені не треба!.. Брус (обводить її до столу). Ніно!.. Ми розплутаємось.
Ніна. Не треба... Мені байдуже все тепер... (Сідає і безтямно дивиться у вікно).
Брус (до Радобужного, вибухає гнівом). Вийди! Чуєш?
Радобужний (напружившись). Що?
8
Входить шофер, потім візник. Шофер. Можна їхати. Брус. Ага... Оце добре... Ніно!
Візник. Гражданине! Може б, ви пересіли на автомобіль? Щось моя коняка, мабуть, запалилась...
Радобужний. Вези!.. Скоріш тепер вези у город! (Йде з візником).
Ніна (до шофера). Дощ?
Шофер. Переста..
Брус. Зараз на бюро... Ще встигну!
9
Шайба, потім Клим і В е к ла. Шайба. Обсохли?
Ніна. Спасибі! Ніколи не забуду вас і хати вашої... Станція, Брусе! Рушаймо далі!
Брус. Рушаймо! Я зараз, Ніно... (Дістає гаманця. Шофер йде).
Шайба. Ні-ні!.. Нікоторої гайки. Хатою не торгую... От коли можете, допоможіть людині, можна сказати, землячкові з школою виплутатись.
Брус. Може, що й зроблю.
Шайба. Справді? (До Клима). Чуєш, село?
В е к л а. Вже з хати? А я самовара настановила.
Ніна. Спасибі вам!
Брус. Мені зараз на бюро треба... (Ніна цілує Веклу). Шайба. Так ви ж не забудьте!
11
Брус. Гаразд! Гаразд! Скажу бюрові. Шайба. Сьогодні? Брус. Сьогодні, мабуть, не вдасться. Ш а й б а. А ви постарайтесь! (Виряджаючи Бруса і Ніну, штовхає Клима). Клюнуло, землячок!
Всі виходять. Пауза. Чути шум мотора і Шайбин голос: "Отам канава! Держіть ліву руку!".
10
Векла, Клим і Шайба. Клим. Що ж це він... з жінкою предсідателя? Векла. Хіба це не його жінка?
Шайба. Ви, землячок, за жінку. (Шукає шапку). Тут ось діло з школою, можна сказати, протокольно закрутилося! Побіжу!
Векла. Куди?
Ш а й б а. На їхні збори.
В е к л а. Та куди тебе бенеря несе? Темно вже! Шайба. Землячок! Крути машину! На всю ходу! (Біжить).
Клим метушиться, шукає шапку і, не знайшовши, біжить так.
СЦЕНА 2
Бюро партосередку. Секретар партосередку, Скибка, Килина.
1
Секретар. Нема? Килина. І духу не чути! Секретар. На восьму пішло, знаєте... Килина. Ой, треба хлопцям хвоста накрутити! Скибка. Дощ!..
Килина. А для нас не дощ?.. Де чувано, щоб бюро годину цілу ждало?
Скибка. Прийдуть!.. Пупа я бачив удень.
Секретар. Давайте тим часом без них!..
Килина. Ой, щось тхне у нашому партосередку... Треба, товариші, за хвіст декого та на оцей дощ!..
Скибка. Ти, Килино, наївна дитина! Все тобі давай у пору та щоб без запізнення було...
Килина. Тільки так!
Скибка. Чудійка ти. Ми тільки свого часу революцію зняли, а скінчимо її з великим запізненням.:. Така-вже наша вдача!..
Килина. Годі виправдуватись. Чула й за тебе, як десь голу дівчину оглядав... і
Скибка. З медичною метою, Килино! Давай і тебе огляну...
Килина. Я тебе як огляну!
Секретар. Давай-но, знаєте, тим часом спроектуймо остаточно. Значить, отак: Радобужного на село. Пупа на його місце... 1 ! "
Килина. Все ж таки краще Бруса на завідателя.
Секретар. Казав йому! Просив, знаєте... Навідріз одмовився... Аж зблід з лиця...
Килина. Ну, тоді Пупа.
Скибка. Товариші! Послухайте мене, досвідченого знавця і скептика. Секретар. Ну?
Скибка. Найкраща політика у таких справах — щоб партком був задоволений і вівці були цілі. ,.
Килина. Оце так. Нічого сказати... Оце лінія.
Скибка. Найпростіша лінія. Пупа на село, Бруса про запас, Радобужного лишити на посаді завідателя. Мотиви: Пупові однаково, Брусові однаково, наркому наряд виконано. і.
С е к р е т а р. Гостро заперечую...
Килина. І я. Дай слова!..
Секретар. Зажди... Пуп на селі пропаде, загине, знаєте.... Крім того, що вклоняється скляним богам, і він взагалі захитався, і щось непевне з ним робиться... Його треба доглядати... :
Килина.А як на вичистку, то тут треба чистити...
Секретар. Зажди, Килино, з вичисткою... Пуп заплутався, знаєте, і йому треба пораду дати, врятувати його, знаєте... З нього ще користь для партії буде. Він щирий, чесний...
Скибка. З Пупа одна лише користь буде: трапиться дискусія, почнеться вичистка елементів, і, щоб врятуватися, можна буде виставити, для одводу, Пупа. От і Вся з нього користь. .
Килина. Неправда! Пуп не такий. Радобужного на вичистку. Годиться вже й тепер...
Секретар (до Скибки). Як так важити Пупа, то хіба можна його на село? Це ж велика, знаєте, партійна справа...
Скибка. Ет... Ти ще зелений і віриш лозунгам. Скажи по щирості, коли хоч раз і хоч одна організація поклала на село путящого робітника?.. Не можна ж так...
Килина. От бач. Договорився. Та чи чувано таке...
Скибка. Мовчу. Мовчу. Робіть, як знаєте... Ну, пошлемо Радобужного. Гаразд. І ви гадаєте, що він діло зробить, що він працюватиме?
Килина. Заставлять.
Скибка. Силою тепер не можна, Килино. Це ж не політика. Це ж не 18-й і 19-й роки, коли мріяли, захоплювались, заставляли...
2
Заходить Пуп.
Секретар. Ага. Прийшов. Сідай.
Килина. Плутаєшся, Пуп'яночку?.. Пху... Ти знов?..
Пуп. Пива випив.
К и л и н а. Ой Пупе... Одріжемо.
Пуп. А ти, Килино, хіба не випивала?
Килина. Коли то було? Ще на фабриці за старого режиму! А тепер не такі часи! Пошабашувала!
Пуп. Ото ж, мабуть, обпилася. А я починаю...
Секретар. От що, Пупе, знаєте... Тут, розумієте, така справа. Радобужного ми на село, а тебе на його місце...
Килина. Тільки щоб горілки і в рот не брав... Без горілки ти золотко!
Пуп. Посилайте мене на село!
Секретар. Думали й так! Сім раз міряли, знаєте... Ти заступник Радобужного, на справах знаєшся, і все таке-сяке...
Пуп. Не можу!
Секретар. Крім того, щиро кажучи, ідеологія у тебе... філософія, чарочки, і все таке-сяке... А тут, у городі, знаєте, вплив пролетарської ідеології...
Пуп. Хотів би я, щоб ти і бюро наше показали мені оту пролетарську ідеологію наочно, у повсякденному житті, в побуті...
Килина. Лишенько моє!.. Та ти хіба не читав...
Пуп. Конкретних прикладів не бачу! Або як папуги за книжкою вигукують, або азіятську зненависть до галстука і хустки на втирання носа за пролетарську ідеологію сприймають.
Секретар. Ти... знаєте, Пупе...
Пуп! Годі! Парфюмерія у нас, а не ідеологія! Навіть кожний робітник міщанином став...
К и л и н а. Еге! Заплутався?
Пуп. Може, й так. Розплутайте!
Секретар. Ти ж оце що, Пупе?
К и л и н а. До КаКи захотілося? Там розплутають!
П у п. Не лякай, Килино! Найзліша контрольна комісія не в парткомі, а ось де сидить (показує собі на голову). Працює вдень і вночі і кров'ю серця пише протокола...
Секретар. Товаришу! Я призиваю і вас і вашу контрольну комісію до порядку...
Пуп. Вибачте. Чого вам од мене треба?
Секретар. Ти носиш партквиток?
Пуп. Партквиток?
К и л и н а. Еге ж. Чи, може, загубив?
Пуп. Партквиток. То знайте, що я із партквитка вже виріс.
Скибка. Може, не потрібен тобі? Секретар. Може, повернеш?
(Продовження на наступній сторінці)