І. Лікарчук: карантин у системі освіти в совковому стилі

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Карантин у системі освіти в совковому стилі. Що це означає?

1. Відпускаємо учнів додому (фактично - на канікули), а вчителів примушуємо ходити на роботу і контролюємо: коли прийшли й коли пішли. Не дай Бог не вироблять необхідну кількість годин на зарплату.

2. Не вміємо, не можемо, не знаємо ЯК, але якесь начебто навчання організовуємо. Називаємо його «дистанційним». І робимо вигляд, що процес іде.

3. Обов’язково примусимо вчителів написати якісь плани на період карантину: самоосвіти, організації «дистанційного навчання», створення освітнього простору в коридорах школи, поливання квітів у кабінеті та тому подібне. І не менш обов’язково примусимо здавати звіт про виконання планів. Обов’язково у письмовій формі. Із додаванням фото і відео. Розмістивши їх в Інтернеті.

4. Різко збільшимо кількість листів до закладів освіти з вимогами подати якісь інформації, звіти, повідомлення...

5. Дарма, що на вулиці ще холоднувато. Негайно відключимо чи зменшимо опалення. Гроші потрібно рахувати. Навіть за рахунок здоров’я освітян.

6. Організуємо в закладах освіти чергування. Щоб хтось-таки сидів і стеріг шкільні стіни. Але ніхто із тих, хто придумав і дав команду чергувати, не подумав над тим, що потрібно створити безпечні умови для чергування: привезти працівників до школи і від школи до домівки, забезпечити їх масками, перчатками, дезінфекторами, теплом на місці чергування…

7. Залякаємо і так затурканого вчителя черговою казкою про Бабая: не отримаєте зарплату, якщо не будете покірними нижче трави і тихіше води.

8. Обов’язково будемо вимагати проявів «героїзму» від директорів закладів та їхніх заступників типу: у тяжкий час маєте бути на робочому місці. Бо ж виховані на прикладі Миколи Островського...

9. Не дамо безкоштовно і не організуємо, навіть за власні кошти учителів, забезпечення їх масками, перчатками, деззасобами.

10. Не приймемо рішення про позачергову виплату одноразової допомоги на оздоровлення. Бо карантин все-таки - це додаткові витрати для кожного. Хоча б на оплату доступу до Інтернету під час дистанційного навчання.

Далі може продовжити кожен бажаючий...

Оригінал