Хороші школи не лише в столиці: чим вигідна освітня реформа для громад?

Освітня реформа дозволить зробити якісні освітні послуги доступними для дітей з малих населених пунктів

Хороші школи не лише в столиці: чим вигідна освітня реформа для громад?

Невеликим територіальним громадам через обмеженість ресурсів особливо важливо берегти кожну гривню. Таким чином, має відбутися перехід від фінансування кількості до фінансування якості.

Учні з сільських шкіл відстають за рівнем навчання від міських на понад 2,5 роки – такими були результати міжнародного дослідження освіти PISA 2018 року. Воно виявило глибоку нерівність у доступі до кращої освіти залежно від місця проживання. 

Щоб розвʼязати цю проблему, в Україні втілюють освітню реформу. Вона має забезпечити рівний доступ усіх дітей до якісного навчання.  

У попередньому матеріалі ми розповідали, чому реформа освіти – це історія про користь для дітей, а не про «закриття шкіл». А зараз пропонуємо розібратися, як освітні нововведення змінять ситуацію в невеликих громадах на краще.

Отримати найкраще за мінімальні кошти: місія можлива

Для сільських шкіл не рідкість, коли в одному класі за партами сидять кілька дітей різного віку. Утримання такого закладу освіти для громади все ще вимагає чимало грошей, а користі приносить не так багато.

Як зазначає Людмила Попова, заступниця начальника відділу освіти Шумської міськради на Тернопільщині, з повномасштабним вторгненням росії питання оптимізації шкіл постало ще гостріше, адже багато жінок із дітьми виїхали за кордон. За її словами, утримувати школи, де в класі навчається дві-три дитини, нераціонально і для держави, і для громади. 

З упровадженням реформи утримувати заклади освіти має місцева рада. Хоча зарплату вчителям усе ще виплачує держава, місцеве самоврядування повинне підтримувати приміщення школи, сплачувати комунальні рахунки, платити допоміжному персоналу тощо. Малі громади, які мають менше надходжень у бюджет, особливо не можуть собі дозволити витрачати гроші на освіту неефективно. 

Аналітикиня Cedos Ірина Когут визначає оптимальну освітню мережу як баланс між наявними ресурсами та вимогами для якісного й зручного навчання дітей. Влада на місцях повинна створити мережу закладів, яка з одного боку дозволить кожній дитині здобути освіту біля дому, а з іншого – передбачатиме розумне витрачання коштів.

   

«Припустимо, в громади є багато грошей, і вона може в кожному селі відкрити по невеличкій школі. Якщо туди будуть їздити за гроші громади хороші вчителі, і в кожній школі створять чудове освітнє середовище, то громада має на це право.  

Але частіше буває, що, по-перше, ресурси обмежені, по-друге, кваліфікованих вчителів не вистачає – це підштовхує оптимізувати ресурси. Тобто зробити менше шкіл і зібрати в них найкращих вчителів», – пояснює Ірина Когут.   

Успішні діти – успішна громада. Чому владі вигідно навчати дітей якісно?

Якісна освіта разом із іншими публічними послугами, як-то: медицина, соціальний захист, культура тощо, може мотивувати людей залишитись у громаді або навіть переїхати туди, каже аналітикиня Ірина Когут. 

Якісне шкільне навчання робить дітей більш конкурентоспроможними. Тобто вони матимуть кращі шанси вступити до хорошого університету. Цьому, зокрема, сприяє впровадження профільності в старшій школі. 

Нововведення не тільки готує до навчання у вишах, а й дозволяє заглибитися в пізнання окремого предмета, цікавого для учнів. Випускники, які вивчатимуть конкретні предмети поглиблено, краще підготуються до фінального іспиту з них. Навіть якщо спершу батькам не подобається освітня реформа, згодом вони побачать користь, яку від неї отримують діти. 

Деякі покращення вже встигла відчути на собі Шумська громада. Раніше в Шумському ліцеї навчалося 100 дітей, а в Шумському навчально-виховному комплексі (НВК) – 300. Утримувати обидва навчальні заклади було нераціонально, адже, до прикладу, НВК був розрахований аж на 720 дітей. Заклади вирішили обʼєднати. Заступниця начальника відділу освіти Людмила Попова каже, що зараз діти можуть за менші кошти отримати кращу підготовку.

«Ми об'єднали дві потужні матеріально-технічні бази закладів освіти, а відтак створили умови для вивчення профільних предметів та використання інформаційних технологій. Зокрема, нам вдалося організувати доволі гарні лабораторії, кабінети фізики, хімії, біології, інформатики – таким чином покращилося викладання точних наук», – розповідає Людмила Попова.   

Зі злиттям ліцею й НВК збільшилася перш за все ефективність освітньої мережі. В одній будівлі обʼєднали не тільки техніку й матеріали, а також професійних педагогів. Людмила Петрівна наголошує, що працевлаштуватися допомогли всім вчителям.  

Навіть згуртування учнів в одній школі принесло результати. Спільне навчання мотивує дітей, допомагає їм показувати кращі результати із національного мультипредметного тесту. Престижність ліцею вдалося збільшити й на всеукраїнському рівні: цьогоріч учениця Шумського ліцею посіла третє місце на міжнародній олімпіаді з географії, де представляла всю Тернопільську область.   

Людмила Попова зазначає: «Це перше таке досягнення в історії нашої громади, нашого району. І це також результат обʼєднання двох закладів освіти».

Хто найбільше виграє від реформи?   

Оскільки державні освітні стандарти розробляє Міністерство освіти і науки, діти здебільшого вивчають однакові предмети незалежно від того, в якій місцевості розташована їхня школа. Але реформа зробить якісні освітні послуги доступними для дітей з малих населених пунктів, віддалених від обласних центрів. Вони зможуть навчатися в класах з усім необхідним обладнанням, здобувати освіту в професійних вчителів вузького профілю.  

Невеликим громадам через обмеженість ресурсів особливо важливо берегти кожну гривню. Оптимізація видатків – це перехід від фінансування кількості на фінансування якості. Бо ті самі гроші можна витратити на утримання десяти неукомплектованих шкіл, а можна профінансувати дві та краще їх облаштувати, забезпечити технікою, найняти найпрофесійніших вчителів.  

Освітня реформа є реакцією на зміни, вона має виправити недоліки попередньої системи. І якщо її адекватно реалізувати, то від неї виграють усі учні, незалежно від того, у якій місцевості вони живуть. 

Яна Проць, журналістка Центру спільних дій.

Освіта.ua
19.09.2023

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
ДПвза...
Оця реформа вигідна тільки для шМОНа, департаментів, управлінь та шкільних адміністрацій, бо так легко і багато заграбастати не можна було ніколи!
Іван Іванович
Питати треба люлей,батьків,дітей,як їм краще,якщо ми живемо в демократичній країні.Держава це український народ,а чиновники,які на службі в народу вважають,що вони держава,що їм можна все...
elena
Буллинг и транспорт до единственной школы - это будет вечный вопрос и проблема как для детей, родителей, так и для местной власти
elena
я тоже не согласна, может качество обучения и улучшается (хотя для меня лично это под вопросом), а вот на сколько не комфортно становится детям учится в большой школе, по 40 чел в классе, в 2-3 смены. От опорных школ выиграют только застройщики, так уже давно среди них и проектного института ходят идеи, что селу с населением от 20-50-70-150 тысяч хватит одной школы, вместо 3-7-9-18. При этом умельцы местной власти запихнут на 2-3 га и эту опорную школу и детский садик, а другие участки уйдут под многоэтажки. Кто не верит - добро пожаловать в Борщаговскую громаду под Киевом
Михайло Девдера
Найбільше від "реформи", в основі якої "опоризація" шкіл, виграють ті, хто має доступ до розподілу ресурсів. І це не сільські діти. І не учні взагалі. У нашій громаді "опоризували" навчальні заклади. Чи з’явився після цього хоч один повноцінний кабінет біології чи фізики в опорних школах? Хоч один станок? Хоч одна палатка для туризму? Ні-чо-го не було і нема. І не буде. Чи поліпшилися результати випускників опорних шкіл проти тих, якими їх мали школи, котрі стали філіями? Ні. І це легко відстежити хоча б за тими ж рейтингами. Ніхто й не переймався тим, щоб їх поліпшити, тому кращі вчителі опинилися поза освітніми закладами... Отак-от...
Ірина Мельниченко
А я проти, наші діти навчалися у невеликій сільській школі і знання отримали на вищому рівні. Не вчаться ті, хто не хоче і заставити їх неможливо, тому що не завжди батьки навіть зацікавлені. У великих класах легше ,,загубитися,,, а ще якщо дитина не смілива і сором’язлива, то буде собі тихегько сидіти і мовчати. Громади і держава виграють скороченням робочих місць, фінанси переважають, а освіта залишається на другому місці. Дуже шкода ????
Джек
Освітня реформа надзвичайно вигідна для громад. Адже заклади освіти мають багатенько земельки, яку можна роздерибанити чи комусь продати. А школи в місті ліпші, тому селян треба загнати в міста, а їхню землю скупити забезцінь..