5
Увійшла Мазайлиха з якоюсь химерною електричною мухобійкою в руках.
Почала ляскати на мух. Поляскавши, вийшла.
6
М а з а й л о увів Баронову-Козина.
Зачинив Мокієві двері. Тоді до Барокової:
— Навіть мух я наказав вибити електричною мухобійкою власного винаходу, щоб навіть мухи нам не заважали. Починайте, будь ласка!
Б а р о н о в а — К о з и н о захвилювалась:
— Починати? Ах, Боже мій, — починати... Може, ви почнете?
М а з а й л о теж захвилювався:
— Ні! Ні! Я тепер не можу, ви — моя вчителька. Починайте ви!
Б а р о н о в а — К о з и н о ще гірш захвилювалась:
— За десять років я так одвикла од цього діла, що... Я вся хвилююсь і не можу почати. Не можу! Ах, Боже мій, ну, як його почати, як?.. Мені, старій гімназіяльній вчительці...
М а з а й л о захвилювався.
— Починайте так, як ви починали колись, молодою... У хлопчачій чи в дівочій гімназії працювали?
Б а р о н о в а — К о з и н о
— В дівочій, відомства імператриці Марії Теодоровни. Боже мій! Тоді ми всі починали молитвою. Пам’ятаєте молитву перед навчанням?
М а з а й л о
— Молитву?.. Стривайте! Так-так! У нас в городському вчилищі молитву співали... Так-так, всі хором. А хто спізнявся, той після лекції ще дві години в класі сидів — "без обєда" називалось...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Її нас у гімназії співали. Прекрасно співали. Пам’ятаю слова...
М о к і й, прочинивши двері, заляскав електричною мухобійкою.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Ах, Боже мій! Невже забула? За десять років. Не може бути... Молитва перед навчанням... Невже забула?
М а з а й л о
— Молитва перед навчанням. Невже забув?.. Ах, Господи!.. Преблагій Господі!..
Б а р о н о в а — К о з и н о згадала. Очі засяяли. голос сам заспівав:
— Преблагій Господі, нізпошлі нам благодать...
М а з а й л о, зрадівши, що згадалось, підхопив на весь голос:
— ...Духа Твоєго Свято-о...
Б а р о н о в а — К о з и н о крізь сльози, з просміхом у голосі поправила:
— Святаго...
М о к і й , причинивши двері, засвистів.
Проте Баронова і М а з а й л о доспівали разом:
— ...дарствующего і укрепляющего наші душевниє сі-і-ли... даби внімая пре-по-да-ва-є-мо-му уче-е-нію, возрослі ми тебе, нашому Создателю, во сла-а-ву, родітєлям же нашім на утешеніє, церкві і отєчеству на по-о-льзу.
Б а р о н о в а — К о з и н о на такий голос, як колись казали в класі після молитви:
— Садітесь!
М а з а й л о сів. Б а р о н о в а — К о з и н о утерла сльози:
— Як вам здається, чи не заспівають ще цієї молитви по школах?
Мазайло сумно:
— Навряд.
Б а р о н о в а — К о з и н о. розгорнувши стару читанку:
— А я ще пожду. Жду! Жду-у! (На такий голос, як колись учила). Розгорніть, будь ласка, книжку на сторінці сорок сьомій... (Дала Мазайлові книжку і методично ждала, поки він шукав сорок сьому сторінку). Знайшли сторінку сорок сьому?
Мазайло глухуватим, як колись у школі, голосом:
— Знайшли.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Читайте вірш "Сенокос". Читайте голосно, виразно, вимовляючи кожне слово.
М а з а й л о, обсмикуючись, як колись обсмикувався в школі перед тим, як здавати урок, голосно й виразно:
— Пахнєт сеном над лугами...
Б а р о н о в а — К о з и н о трошки захвилювалась:
— Прононсі Прононсі Не над лу-гами, а над луґамі. Не га, а ґа...
М а з а й л о
— Над лу-гами...
— Над луґа-ґа!
— Над луга-га!
— Ґа!
— Га!
Б а р о н о в а — К о з и н о аж вух своїх торкнулася пальцем:
— Ах, Боже мій! Та в руській мові звука "г" майже немає, а є "г". Звук "г" трапляється лише в слові "Бог", та й то вимовляється...
М а з а й л о раптом у розпач вдався:
— Знаю! Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Не хвилюйтесь, милий! В одчай не вдавайтесь!
М а з а й л о
— О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар’єру поламало... Я вам скажу... Ще молодим... Губернатора дочь оддаля закохалася мною. Просилася, молилася: познайомте мене, познайомте. Казали: не дворянин, якийсь там регістра-тор... Познайомте мене, познайомте! Покликали мене туди — як на Аполлона, на мене дивилася. Почувши ж з уст моїх "ге"... "ге" — одвернулась, скривилась.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Я її розумію.
— А мене?
— І вас тепер розумію.
М а з а й л о
— О, скільки я вже сам пробував у розмові казати... "кге".
Б а р о н о в а — К о з и н о
— "Кге" ?
М а з а й л о
— Не міг і не можу, навряд щоб і ви навчили мене...
Б а р о н о в а — К о з и н о захвилювалась:
— Ах, Боже мій. Та це ж єдиний тепер мій заробіток — "ге"... Самим "ге" я тепер і живу. Постарайтесь, голубчику, ну, скажіть ще раз: над луґами. Над лу-ґамі.
Мазайло
— Над лукгами. Над лугами.
— Ґамі.
— Гами.
— Ґа.
— Га.
Б а р о н о в а — К о з и н о до вух, М а з а й л о до серця — та разом:
— Ху-у-у!
М о к і й одчинив двері. Тоді голосно до Улі:
— Прочитайте, Улю (розгорнув книжку і показав де), оцю народну пісню. Читайте голосно, виразно і тільки так, як у книжці написано.
У л я, хвилюючись, напружено:
— Брат і сестра. Під ґарою над криницею...
М о к і й
— Не під ґарою, а під горою... Там написано: під горою. Читайте, будь ласка, як написано.
У л я
— Під ґарою...
— Під горою, го!
— Під ґорою, ґо!
— Го!
— Ґо!
— Де ж там, Улю, "ґо", коли в книжці "го" стоїть. Взагалі в українській мові рідко коли звук "ґе" подибуємо, хіба в таких словах, як (на батьків бік голосно} ґуля, ґава, ґирлиґа, а то скрізь кажемо "ге".
Б а р о н о в а — К о з и н о раптом стрепенулась:
— Стривайте, стривайте! Я знайшла секрета, як вас навчити. Боже мій, знайшла... Ось як: читайте, і де "ґе" стоїть, там вимовляйте ка, к.
М а з а й л о несміливо:
— Ка, ки...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Так! Читайте!
М а з а й л о
— Пахнет сеном над лу-ками...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Так! Так!
М а з ай л о сміливіш:
— Песньой...
— Песнєй.
— Пєснєй душу веселя, баби з к-раблями рядамі...
Б а р о н о в а — К о з и н о рівним методичним голосом:
— Не з ґраблямі, а з ґрап-лямі.
М а з а й л о старанно, аж жили напнулись:
— 3 краб-лямі...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Та ні! У вас тепер не "ге", не "кге"... Треба казати не з ґраблямі, а з ґраплямі, с... Окрім цього, в руській мові там, де звук "б" не акцентовано, треба його вимовляти як "п": с ґрап-п-плямі...
М а з а й л о обережно, як по камінцях через воду:
— С крап-лями...
— Мі.
— С к-крап-ля-мі рядамі.
— Так!
М а з а й л о сміливіш:
— Ходять, сєно шєвєля. Там сухое убірають мужічкі є-ко круком.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Не єко, а єво!
М а з а й л о
— Як? Та тут же стоїть буква "ги", себто "к", а не "в".
Б а р о н о в а — К о з и н о
— В інтелігентній мові вимовляють "єво", а не "єго" і не "є-хо".
М о к і й стрепенувся. Аж підскочив. До Улі:
— Стривайте! Я теж знайшов секрет, як вас навчити. Знайшов! Ось як: читаючи, вимовляйте "г" як "х". Ну, Улю!
У л я
— Під хорою...
М о к і й
— Приблизно так.
У л я сміливіш:
— Під хорою над криницею...
М о к і й
— Улю, як у книжці написано. Над криницею, цею "е"... (Раптом). Скажіть, Улю, паляниця!
У л я
— Паляниця.
М о к і й
— Такі Вірно! Раз паляниця у вас вийшла, це знак того, що скоро навчитеся мови.
У л я
— Серйозно?
— Серйозно.
Б а р о н о в а — К о з и н о до знервованого Мазайла:
— А що таке паляниця?
М о к і й голосно:
— Український білий хліб.
Б а р о н о в а — К о з и н о
— А я й досі не знала.
М о к і й
— Отож і горе, що їсте, а не знаєте... Читайте, Улю, далі.
М а з а й л о демонстративно перебив:
— Єво кру-ком на воз віламі кідают, воз растьот, растьот, как дом. В ожиданьї...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— В ажіданьї.
— Ва-жіданьї конь убо-кій точно вкопаний сто... стаїть: уші врозь, дукою нокі і как будто стоя спіт.
Б а р о н о в а — К о з и н о
—Так!
М а з а й ло голосніш:
— Только Жучка...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Толька Жучка...
М а з а й л о про себе:
— Агаї Це значить жучку звуть Толя, Толька... (Голосно). Толька жучка удалая в рихлом сене, как в валнах...
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Прекрасно!
М а з а й л о, Баронова разом, натхненно:
— То взлетая, то ниряя, скачет, лая впопихах.
У Бароновоі-Козино чути "впап’хах", у Мазайла — "упопихах".
Б а р о н о в а — К о з и н о
— Ну от! Прекрасно!
М а з а й л о зворушено і глибокодумно:
(Продовження на наступній сторінці)