Погляд учителя-практика на дистанційну освіту

Дистанційна освіта викристалізує те, що по-справжньому важливо, і відкине те, що вже не на часі

Погляд учителя-практика на дистанційну освіту

Карантин, якого ніхто не чекав… Спочатку всі думали, що ця історія триватиме традиційно тиждень-два. Але освітянам доводиться уже третій місяць пристосовуватися до викликів дистанційної освіти. Як їм це вдається? Проєкт Прошколу запросив різних спеціалістів розповісти про свій досвід карантину та онлайн-навчання, поглянувши на ситуацію з різних точок зору.

Третя героїня  — Наталія Кідалова  — переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2019, учителька англійської, української та літератури. Уже 23 роки Наталія викладає в Мелітопольській школі, у якій сама ж і навчалася. І на її уроках діти можуть сміливо називати себе блогерами чи трейсерами.

Що виявилося найскладнішим для вчителя в дистанційній освіті?

Уявіть, що ви пливете у недоробленому човні, і вам необхідно його добудувати вже на воді. А ще ж треба стежити за тим, куди ви пливете, і давати раду тим, хто з вами в одному човні. Складно ж?

З якими проблемами зіштовхнулися ви та ваші колеги?

По-перше, витрачаєш на все значно більше часу, адже шукаєш оптимальних рішень методом спроб і помилок. Додайте до цього завищені очікування: зараз до педагогів дуже серйозні запити. І їм потрібна підтримка моральна та емоційна  — адже ми так само стресуємо. Але і матеріальна база кульгає.

Ми знаходимо різні варіанти взаємодії з учнями, використовуємо різні канали комунікації: і через соцмережі, і електронну пошту, і через розмови за допомогою стаціонарних телефонів, і пошту. Але як бути педагогу зі стареньким ноутом і обмеженим доступом до інтернету? Хоч ці проблеми не обговорюються, вони не зникають. Наприклад, у 5 моїх знайомих учительок «полетіли» комп’ютери і ноутбуки протягом останнього місяця.

Плюс дистанційна освіта — це новий виклик і у взаємодії з батьками, адміністрацією. Бачу в соцмережах обурення колег, що від них постійно вимагають заповнювати папери й електронні форми. Вважаю, що під час такого карантину звітність має бути мінімальною. А замість зовнішнього контролю — співпраця, партнерство та здоровий глузд.

Як впливає карантин на неформальну освіту?

Вона так само, як і формальна, перейшла в онлайн формат. Причому цей перехід стався не так болісно і більш природно. Тому що неформальна освіта й так враховує індивідуальні потреби дитини, робить акцент на не результатах, а на самому процесі навчання та ґрунтується на зворотному зв’язку. Дітям має бути цікаво.

Ці особливості неформальної освіти добре «здружилися» з форматом онлайн. А от організувати повноцінне групове навчання так важче. Хоча й тут допомагають цифрові платформи. Зараз наша дистанційна освіта — своєрідний мікс формальної та неформальної. Від цього виграють усі.

Що нового ви знайшли для себе в роботі онлайн?

Це зручно. І незважаючи на ненормований графік роботи, я можу планувати свій день з більшою варіативністю. Плюс доводиться швидко вчитися та одразу трансформувати нові знання, аби робота онлайн була ефективною. І знаєте, що — я впевнилася, що все ж таки я – більше про освіту наживо.

Які, на вашу думку, переваги та недоліки дистанційної освіти?

Тепер учитель — це модератор освітнього процесу, відбулася зміна ролей між батьками, учителями, учнями. Це спільна відповідальність за навчальний процес, діти мають шанс стати більш свідомими.

Зараз слушний час і для вчителів, аби створити та впровадити свою методику, спробувати різні формати навчання та пропонувати інноваційні ідеї.

Але в Україні бракує єдиної онлайн-платформи для навчання — безпечної, безкоштовної та доступної всім. Зараз дехто перетворює навчання на симулякр: копіпаст офлайн навчання в онлайн — це не діє. І звісно, безліч каналів комунікаціях лише розпорошують увагу. Окрім того, вчителі іноді передають куті меду та користуються всім, чим можуть без питання: а навіщо це?

Ще один неоднозначний аспект — педагогічна децентралізація. Діти вже не так «прив’язані» до певного педагога. Можуть дивитися телеуроки, слухати відеопояснення свого вчителя або знайти в інтернет ролики інших. Виходить, що предмет і конкретний педагог не пов’язані так тісно. А отже, ставлення до біології чи мови не залежить від конкретного вчителя. З одного боку це втрата контролю, і хтось може за це переживати. Але як на мене, це — перевага.

Яке було найцікавіше домашнє завдання на карантині?

Було завдання дослідити власну ідентичність — і це спільно робили учні з Аргентини, В’єтнаму, Туреччини, Італії, України. А ще в нас є традиція писати паперові листи одне одному, під час карантину це було дуже актуально. Найбільше люблю, коли діти малюють комікси або пишуть твори — коли їх читаю, насолоджуюся. У нас просто надзвичайні діти!

Якими технологіями користуєтеся під час своїх уроків?

Під час карантину важливіше навіть не технології, а емоційна підтримка учнів. Для мене пріоритет — їх психологічний стан та настрій. Якщо учні 6-го класу прийдуть у 7-й без знання правил відмінювання числівників, то це аж ніяк не трагедія. Набагато гірше, якщо вони зневіряться у своїх силах. Я практикую системний зворотний зв’язок, даю індивідуальні поради, що можна покращити, і головне — як це зробити. Намагаюсь, аби діти могли самостійно обирати канали зв’язку, види і формати завдань, форм їх виконання, різновиди групової роботи.

З ресурсів користуюся Padlet і Linoit — тут можна створювати інтерактивні дошки, а діти можуть брати в цьому участь. Плюс можна прикріпити і відео, і файли, і лінки на Google-папки, тести з будь-яких ресурсів. Для консультацій обираю Zoom. А всі документи, форми та опитування знаходимо на Google-диску.

Ще я б радила ClassDojo — практикуємо його з учнями середньої школи. Тут можна збирати портфоліо робіт учнів та виставляти бали за різні уміння, знання та навички. Причому є критерії двох видів: «позитивно» і «над чим попрацювати». Батьки теж можуть бачити ці бали, але лише позитивні. А те, над чим варто попрацювати, лишається таємницею між учнем і вчителем.

Що для вас найважливіше в онлайн-освіті?

У мене є три універсальні принципи:

  • Less is more («Менше означає більше») — я переглянула зміст і планування з предметів, які викладаю, та зменшила навантаження під час переводу у дистанційний формат. Матеріал розбиваю на короткі кроки з чіткими інструкціями та додатками у вигляді текстів і візуалізації. Учні мають розуміти, що вони роблять, як це зробити і головне – навіщо вони це роблять.
  • Питай себе «навіщо?» Якщо я хочу показати дітям презентацію/дати тест/групове завдання / самостійну роботу тощо, я питаю себе «Навіщо це? Яка мета?» Щоб не було тесту заради тесту і презентації заради презентації.
  • Принцип KISS (keep it short and simple) — «роби коротше і простіше». Чи схочуть учні, які мають обмежену кількість мегабайтів інтернету, витратити їх на перегляд уроків та відеозаписів? Необхідно чесно відповідати собі. Уроки, відеопояснення, презентації не можуть бути довгими, 15-20 хвилин максимально. І взагалі 45-хвилинного уроку, як основної одиниці, якою звикли оперувати в школі, у дистанті не існує.

Що найбільше подобається вашим учням в онлайн освіті?

У нас є ТОП-уподобань: на першому місці — добрий ранок. Нікуди не треба поспішати. Далі це свобода вибору та можливість планувати свій час. Можна обирати предмети, темп роботи. Комусь зручно перемикатися між різними програмами, а хтось учиться під гучну музику. Скільки дітей — стільки моделей навчання.

Діти в один голос говорять, що в них стало більше вільного часу для розвитку, вони встигають займатися хореографією, музикою, медитувати, читати, малювати. Але звісно, всі сумують за живим спілкуванням і згадують, як круто було в школі.

Як може змінитися школа після карантину?

Вона зміниться, якщо ми не просто повернемося з вересня до звичного «так добре було», а зрозуміємо, що так, як раніше, уже не буде. Сподіваюсь, що дистант викристалізує те, що по-справжньому важливо, і відкине те, що вже не на часі. Наприклад, зникнуть такі атавізми, як оцінка за зошит, рапортички, уніфіковані щоденники тощо. Але це найменші зміни.

Найпотужнішою зміною може стати відмова від класно-урочної системи на користь індивідуальних маршрутів та організації занять у різновікових потоках. Так, це складно, але починати необхідно. Я б ще додала курс на міжпредметні моделі навчання. Можливо, зміниться географічна та часова «прив’язка» до закладів освіти. Навчання вже відбувається за межами класної кімнати. Школа — не лише конкретні стіни, а місце зустрічі (і реальне, і віртуальне середовище).

А незмінними залишаться ціннісні моменти: повага, підтримка, відповідальність, співпраця та розвиток. І люди.

Освіта.ua
27.05.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Oleh Ovcharenko
В суспільства з’явився новий запит до школи - швидке реагування на виклики епідемії із застосуванням нового виду навчання. Деякі учителі і школи знайшли можливість змінитися і навчитися новим застосункам (як могли і на платформах, які були доступні). А деякі - чекають, що їм суспільство щось має додатково дати (компи, швидкість інтернету, єдину платформу, грошей...). Браття і сестри, ніхто нікому нічого не винен! Учителі теж частина суспільства і реагують на його виклики. Іще одне спостереження: школи, де учителі згуртовані, спілкуються між собою, де прийнято зустрічатися і обговорювати навчальний процес, де допомагають і підтримують одне-одного, святкують дні народження, там швидше подолали труднощі і налагодили навчання. А класно-урочна система має колись стати історією, як гусячі пера з чорнильницями.
Олекса Позняк
Для Oleh Ovcharenko: Чомусь трактористу на роботі не кажуть - бери з дому свою лопату і рий канаву, бо ми тобі трактор не зобовязані давать -ніхто нікому нічого не винен. А вчителю можна? В голові тирса? Ти знаєш які суми розкрадають районовці на ремонтах та обладнанні? Як сотні тисяч премії собі виписують? Як влаштовують під видом обміну досвідом шоп-тури по всім континентам? І вони не бажають купити вчителю навіть ноут і вебку найпростішу, бо є пр4дурки які розказують що ніхто нікому не винен
Марія Іванівна
От на таких лохів, як овчаренки і розрахований неофеодалізм Ми вам злидні, помирати будете поступово, податки платіть. Але ми вам нічого не винні)) Реформи дають свій результат, овчаренків стає все більше(((
Коментувати
Маруся
Заказая статья. Онлайн обучние - это продолжение реформы по тупизации детей. Более того окончательно убьет их и без того хилое здоровье.
Олекса Позняк
Для Маруся: дурочка ти наша. Виходу іншого не має. Просто 80% дітей дореформували так що відповідальності за результат навчання немає, атестат видають усім, то вони і не вчаться. А ще їх розбестили до краю правамі ребьйонка. От і маємо. Тільки раніш батьки відправили дитину в школу і забили - то вже проблеми учителів що вона там робить. А тепер побачили своє чадо - і нічого не робить і недисципліноване - робить нічого не буде. Хочеться знов у школу спихнуть щоб відпочить від нього. А хто учивсь у школі той і дистанційно не гуляє
Коментувати
Юрій
Підтримую автора. Онлайн школа - це наше майбутнє, якщо Ви експерт в своїй сфері то ніхто не в праві завадити Вам ділитись своїми знаннями! Я не рекомендую займатись самостійним пошуком та вивченням програм для створення онлайн школи, я нажаль став на ці граблі - це може зайняти місяці Вашого дорогоцінного часу, набагато простіше замовити готову онлайн школу. Побували робили для моєї мами (курси з фізики) вона викладач в університеті. Облазили весь інтернет, пробували самі щось робити та програмувати. Одним словом море часу витратили, а вихлопу 0. В результаті Мама побачила в інстаграмі рекламу ( https://ruzam.marketing/online-school) і за тиждень все було готово. Повноцінна онлайн школа з тестами і тд. Тепер мама не тільки викладає своїм студентам, а ще й паралнльно заробяє -- більше ніж на своїй основній роботі!!! Я вже сам подумую над тим можливо також попробувати себе в онлайн освіті, тим більше прогнозують попит на онлайн курси.
Кент
Для Юрій: не займайтесь рекламою! То для вас зробили, то для мами.
Коментувати
олег
А про якість інтернету на селі забули? Ніяких нервів не вистачало. Які там платформи, хіба що Вайбер, або ел. пошта.
liketaurus
В коментарях бачив згадку про Teams - на жаль цей продукт не можна вважати платформою для навчання - там відсутні потрібні для "справжньої" LMS функцїї (оцінки, зведені відомості тощо). У кращому випадку - це альтернатива до Google Meet - засіб для проведення відеозустрічей. Стосовно того, що працювати доводиться більше - так ми всі відчули це на собі. Однак, великою проблемою "дистанційка" не стала - ми вже багато років практикували дистанційне навчання, тож тепер просто стали робити це для всіх студентів. Дітям, які хочуть вчитись такий варіант сподобався більше - вони з ентузіазмом робили завдання, активно спілкувались. Та й взагалі, діти почали працювати значно краще, ніж у класі.
liketaurus
Де з чим можно погодитись. Однак є й спірні моменти - наприклад, про відсутність єдиної платформи для навчання. Google Classroom - ідеальна платформа - спілкування з класом в потоці, відеозустрічі, завдання з категоріями, критеріями оцінювання та термінами здачі, можливість коментувати файли, здані студентами - як у вигляді приватних коментарів, так і всередині документів, автоматичний імпорт оцінок з тестів, публікація матеріалів і завдань за темами, відомість оцінок та табелі успішності студентів... "Розпилення" за різними продуктами - це теж негарно. Все має бути в одній системі - так простіше контролювати процес (інтерактивні дошки Jamboard інтегровано з Classroom, а Zoom - то взагалі жах, та й навіщо він, коли прямо з Classroom ви в будь-який момент можете почати відеозустріч без жодних обмежень за тривалістю та з кількістю учасників до 250 осіб?). Хоч, правда, ми теж на додачу до Google Classroom використовували GitHub Classroom - для дисциплін, пов’язаних з програмуванням.
Олекса Позняк
Для liketaurus: мудл рулює
Коментувати
Classroom
Це не писав вчитель - практик. Ви, або виконуєте завдання по дискваліфікації класно - урочної системи, або людина, яка транслює цв вдеї, ніякого відношення до практики не має. Почнемо зтого, що школа - це інститут соціалізації людини. Залишити дитину вдома на дистанційку - і він не зможе бути психологічно адаптованим до соціуму, а йомуж доведеться жити і спілківатися із собі подібними. Класно - урочна система саме й сприяє тому, що дитина формується як соціальна особа. Далі - дистанційна система не сприяє формуванню варіативності робочого дня. Навпаки - відсутність чіткого графіку та планування роботи не сприяє дисціплінованості та послаблює зосередженість, та самодисціпліну. Скажу також, що нічого дивного в тому, що дітям сподобалося, не бачу. Судячи з того, чим, по словам автора, вони займалися на карантині, видно, що, чим завгодно, тільки не навчанням. Тому, що ті, хто дійсно був зайнятий навчанням, не встигали ні танцювати, ні медитувати, ні відпочівати, читати чи малювати.
Олег
Для Classroom: погоджуюсь!
Natalia Kidalova
По-перше, це писав учитель-практик) По-друге, де ви прочитали про відмову від занять офлайн у школі на користь дистанційної освіти? Відмова від класно-урочної системи не виключає занять наживо в школі. Альтернативою може бути навчання за справжніми індивідуальними маршрутами (а не просто задекларованими формально) та організація занять у різновікових потоках. У школі. І соціалізація залишається. Звісно, працювати з різновіковими групами дітей, які навчаються за інтересами або за рівнем компетентностей, організаційно на порядок складніше. Але можливо. Освітній процес може бути структуровано не за уроками, а за блоками активностей. І щодо останньої вашої тези - діти, які вміють планувати час, встигають і медитувати, і читати, і танцювати. Гірше, якщо вони займаються тільки уроками. Це свідчить або про невміння оптимально планувати свій час, або про перевантаженість навчальними матеріалами з боку вчителів.
Коментувати
Антон
Не читаючи статтю скажу точно: кинули на призволяще вчителів які самотужки , викручувались хто як міг ( або не міг чи не хотів). Хейтили тих вчителів від малого до великого, а допомоги реальної не було не від " яжематрей" не від " ви мне должни" і від " за что они деньги получают" і звісно і від державних чиновників, які свою не компетентність , і не спроможність переклали на плечі вчителів...
Сергій Ваколюк
Я з тим, що тут написано. Додам від себе, що для дистанційного навчання я використовував Microsoft Teams, який також можна встановити на смартфон. Потрібно отримати безкоштовну щорічну підписку на Office 365 для навчальних закладів і будете мату хорошу платформу для дистанційного навчання.
Ахмед
Всё это пустые обещания, постоянно что-то обещают, но ничего не выполняют. 1 сентября обучение будет таким же, как и раньше.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!