Дистанційна освіта очима директора школи

Зараз доводиться адаптуватися до іншого режиму і відмовлятися від звичок, напрацьованих роками

Дистанційна освіта очима директора школи

Продовжується серія розмов з освітянами про те, як українські школи адаптуються до умов онлайн-навчання. Проект Прошколу запросив 4 різних героїв, щоб почути різні точки зору про реалії дистанційної освіти в Україні.

Другий герой — Олександр Пошелюжний, директор київської школи №45. Він розповів проекту Прошколу, як зараз керівникам шкіл довелося стати віртуальними менеджерами.

Як ваша школа переходила в режим «онлайн»?

Ми всі буквально за один день мали перевести освітній процес на дистанційну форму. І педагоги, і діти, і батьки вийшли із зони комфорту і змінили своє звичне життя. Звісно, ми не були готові до цього ні організаційно, ні технічно, ні психологічно. Зараз нам доводиться адаптуватися до геть іншого режиму і відмовлятися від багатьох звичок, напрацьованих роками.

Звичайно, що так відразу, просто 12 березня, взяти й перейти на дистанційне навчання нам не вдалося. По-перше, ніхто не очікував, що це буде надовго, адже всі звикли до сезонних карантинів на 2-3 тижні. І на першому етапі ми вирішили працювати за старим принципом: користуватися найпоширенішими месенджерами: Viber, Facebook, Telegram. Окрім того, у нас у школі вже була практика роботи з Google-таблицями під час попередніх карантинів. У цих таблицях колеги розміщували посилання на освітні ресурси з відповідних тем і завдання для виконання.

Що змінилося після першого тижня карантину?

Ми всі зрозуміли, що це надовго, і почали міркувати, як будемо діяти далі. У школі утворилася антикризова команда, яка почала шукати вдалі методи і формати навчання. Канікули нам у цьому дуже допомогли, адже ми серйозно зайнялися самоосвітою. Наприклад, увесь педагогічний колектив пройшов онлайн курс «Цифрові навички для вчителів» на платформі Дія.

На сайті школи ми створили розділ «Дистанційне навчання», де розмістили мережу класів з переліком відповідних предметів. Кожен учитель зі свого предмету, у своєму акаунті, створив на Google Диску папки, де почали розміщувати навчальні матеріали для учнів.

Наступним кроком став розклад (графік) онлайн-уроків у Zoom та створення електронного журналу, аби фіксувати оцінки. Ми не обмежували вчителів у програмах та платформах, але вийшло так, що всі обрали спільно.

Ми діяли методом спроб і помилок, але разом вибудували певний алгоритм, за яким працюємо протягом всього карантину.

Які додаткові обов’язки як у директора з’явилися у вас?

Додаткових обов’язків не з’явилося, лише директор перетворився з фізичного на віртуального. Наша робота перемістилася в інтернет-простір. І спочатку не вистачало часу: хотілося переглянути і спробувати всі програми і застосунки. Аби обрати найкраще для своєї школи та вчителів.

Як ви перевіряєте роботу вчителів?

Ще під час канікул ми з колегами створили на Google Диску папку з індивідуальними планами роботи на час карантину. Зараз учителі заповнюють його в онлайн-режимі. Адміністрація закладу в будь-який час може цей план переглянути та побачити роботу вчителя. Як він виглядає? Як правило, колег поденно зазначають проведені уроки, пройдені онлайн-курси, вебінари. Також роблять посилання на свої записи. Тому перевірити й проконтролювати роботу нескладно. Плюс у нас є розклад проведення zoom-уроків, який вчителі заповнюють віддалено на Google Диску.

Та й можна все це не перевіряти, адже свої уроки вчителі розміщують у Фейсбуці і я в кінці дня все бачу у стрічці новин. Зауважу, що 99% колег поставилися до дистанційного навчання і віддаленої роботи дуже відповідально.

Як змінилася комунікація з учителями? Чи легше/складніше стало працювати?

Ми всі перейшли в онлайн спілкування. Хоч у нас і була шкільна Viber-група, але вона існувала здебільшого для оперативного інформування. Усі ж питання вирішувались на нарадах чи в індивідуальних розмовах. Зараз наша Viber-група стала активним чатом для обговорень. Плюс щотижня ми проводимо наради у Zoom.

До речі, за допомогою Zoom пройшла й онлайн-атестація, і навіть педагогічна рада. І ніхто не скасовував телефонні розмови. Хоча живого спілкування не вистачає.

Які несподівані випадки були у вас під час переходу на дистанційне навчання?

Ніхто не був готовий до такого формату. Чесно кажучи, усі відчували розпач. Хтось боявся видатися некомпетентним, хтось працювати з технологіями, говорити на камеру. Тепер аудиторія вчителів збільшилась вдвічі, а то і втричі — адже на уроці присутні не лише учні, а й батьки.

Наступна проблема — не у всіх є відповідна техніка. Одна справа мати вдома старенький ПК чи ноутбук для підготовки до уроків, а інша справа — дистанційне навчання з використанням сучасних інтернет ресурсів. Якщо до цього можна було користуватися інтернетом у «спрощеному» режимі, тепер необхідно напрацьовувати сучасний, інтерактивний освітній контент.

Звідси ще одна проблема – більшість онлайн-ресурсів платні, а безкоштовний доступ має ряд обмежень і незручностей. Відповідно, частина вчителів продовжувала пошук платформ, а інша «махала рукою» і залишалася з презентаціями або лише Viber-ом.

Звісно, виникла проблема з часом. Вчителі цілодобово викладали освітній контент та перевіряли учнівські роботи, а діти постійно виконували і надсилали завдання. Спочатку ми всі втратили відчуття часу, не було розмежування на робочий день та відпочинок.

Останнє — як би не було прикро це визнавати, ми всі не зростили в дітях навичок учитися самостійно. Деякі учні та батьки вирішили, що карантин – це канікули. Учитель по той бік екрану втратив способи стимуляції, а учні без мотивації не розуміють, навіщо їм вчитися взагалі.

Як на вашу думку, цей карантин може змінити українську школу та освіту?

Точно впевнений, що так, як було, вже більше не буде. Цифрові технології стрімко ввірвалися в освітній процес. Учителі припинили боятися комп’ютера. Багато хто побачив, як за допомогою сучасних технологій можна урізноманітнити урок, створити цікавий та інтерактивний освітній контент, полегшити свою роботу та роботу для учнів.

Ми з колективом оцінили електронний документообіг. А учні певно зрозуміють, що важлива не оцінка, а знання.

У нашій школі буде багато змін в освітньому процесі. Мені не соромно за моїх колег, вони всі без винятку працювали, змінювалися, навчалися, розвивалися. Карантин показав, що у нас в школі прекрасні педагоги і чудова команда однодумців.

Ваші поради керівникам шкіл та вчителям про дистанційне навчання

1. Налагодіть зв’язок між всіма учасниками освітнього процесу. Адже вдала комунікація – це 50% успіху.

2. Визначіться з платформами, на яких буде проходити дистанційне навчання. Їх не повинно бути багато. Ідеальний варіант – це по одному на кожен вид завдань: відеоконференції, онлайн-тести, віртуальний клас, месенджер.

3. Організуйте інструктаж/навчання для вчителів, батьків та дітей про те, як працювати з платформами. Не чекайте, що всі будуть це робити самотужки. Дайте підказки.

4. Організуйте бібліотеку/каталог для вчителів, учнів і батьків (особливо початкової школи) з додатковими ресурсами для навчання. Щоб вони завжди могли швидко знайти для себе завдання та теми.

5. Розробіть правила комунікації та режим роботи і для вчителів, і для учнів (є час для уроків, для виконання та надсилання завдань, є час для підготовки до уроків).

Про те, як дистанційна освіта може змінити українську школу та чому зараз зірковий час для вчителів, читайте в попередньому інтерв’ю.

Освіта.ua
21.05.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Eugen Zimmermann
А нам, сумісникам району, сказали ось , що за дистанційку ми грошей не отримаємо.
Inna
Ні, дистанційне навчання може бути тільки в крайній мірі.Є з поконвіку школи є для цього професія вчитель і вперед виконуйте свою роботу по вашій отриманій спеціальності.Має бути безпосередній контакт вчитель-учень і класна аудиторія і крапка і ніякої дистанційки.То може медики будуть нас дистанційно тепер лікувати, операції робити, аналізи збирати іт.д і це все дистанційно, до чого ми котимось.І тут знову питання до наших НЕДО міністрів і чиновників у вас роботи не початий край рівняєтесь на Європу то зробіть рівень людського життя у всіх сферах як у Європі.Школи мають бути, вчителі мають виконувати безпосередньо свої обов’язки ді ти мають здобувати знання у ШКОЛАХ з професійним підходом і поясненням тем вчителями.Мій дім це не школа і мої діти мають навчатися у школі.
Володимир
Для Inna: Що Ви скажете на те, що й у вересні можливий карантин і як наслідок - дистанційне навчання для учнів. Врешті решт школяр у школі, а дитина у садочку повинна вчитися самостійні здобувати знання!
Inna
Кожен повинен займатися своєю справою ,тобто вчителі пояснюють доступно так щоб учні зрозуміли теми а не як небуть (на те вони і вчителі для того вони і опановували цю професію і вони за це отримують свою заробітну плату і так було завжди), а учні в свою чергу приходять закріплюють свої знання вдома працюючи над домашнім завданням(на те вони і є учні) .А дистанційка якраз таки підхолить більше у ВНЗ . І якщо на те пішло то нехай тоді наші чиновники зроблять дистанційне навчання доступним, на такому рівні щоб усі вчителі могли спокійно проводити онлайн уроки, щоб це не було типу ви прочитайте параграф і ось вам діти десять номерів і через годину по viber мені скиньте всі завдання(а якщо це випускні класи то це взагалі прірва, коли я вже не знаю сама як і що пояснити дитині і як їй допомогти) а вчителі тупо позкидали завдання вчіться діти.Ще раз наголошую дистанційка це як варіант крайньої міри а не назавжди. А карантинити наші чиновники тепер можуть часто влаштовувати вони відчули повний присмак залякування людей так що сидіть з ними і карантиньте може деградуєте разом з ними.А діти повинні навчатися якісно тобто у школах.І якщо школяр і дитина в садочку повинні вчитись самостійно здобувати знання то тоді не повинно бути таких професій як вчитель і вихователі, от вам і деградація суспільства на вищому рівні.
Володимир
Згідний з Вами - безпосередній контакт учня з вчителем замінити ніщо не зможе, але роль учителя у навчальному процесі у Вас застаріла. Учитель перестав уже давно бути джерелом знань. Учень навчається сам здобувати потрібні знання, а вчитель спрямовує школяра у його діяльності та контролює процес. Та й карантин у школах не з вини педагогів, яких система зробила цапами відбувайлами перед батьками дітей, яких вони навчають.
Коментувати
Володимир
Питання! Для чого ж держава на республіканському рівні та й на регіональному проводить телеуроки? Навіщо тоді запрягати вчителя у сумнівну програму китайського походження Zoom? Пане директоре, а ви особисто ТЕЖ проводили свої урочки, користуючись різноманітними платформами? То чому ж у столиці лише 78% учнів брали участь у цій показусі, а не 99.9%?
Олекса Позняк
Для Володимир: до пандемії ми могли собі дозволити тягнути величезну купу дітей які не вчились і вчитись не збирались. Школа для них - зустрітись з друзями, повалять дурня, пограть на смартфоні на уроках. Всю цю шушеру негайно в життя , в виробничий процес - вчиться не хочеш - працюй. Якщо ми не почистим середню та старшу школу - друга хвиля восени накриє нас з головою- переповнені школи - величезний ризик захворювання
Володимир
Школа давно стала "дитячим садочком" І-ІІІ ступенів для батьків! Але з претензією тих же батьків щодо "знань" для своїх дрожайших чад.
Олександр
Для Володимир: Прикро, що освітянський форум перетворюється у "помийне відро". Намагаюся дотримуватися гасла: "Заперечуючи – пропонуй, пропонуючи – роби, роблячи – відповідай!», чого і Вам бажаю. І так , пан директор усі уроки провів користуючись різноманітними платформами. Успіхів Вам пане Володимире!
Коментувати
Олекса Позняк
Переводим старшу школу повністю на дистанційку. Карантин показав що хто хоче вчитись той нормально вчиться, а хто дурня валяв той хай іде працює. Звільнені аудиторії зможемо віддати малюкам розбивши наші переповнені класи по 35-38 учнів на 2 класи
Сусід Сусід
Для Олекса Позняк: геній. В міністри. Такі там треба.
Eugen Zimmermann
Для Олекса Позняк: куди іде працює? Дорослим ніде працювати, так що вони їдуть на чужину заробляти! Де наша промисловість? Де наше сільське господарство? Нема промисловості - нема робочих місць - нема мотивації у дітей навчатися! Все! Можна порвати горлянку на клапті, скандуючи лозунги про мотивацію - але все упирається у відсутності перспектив у пересічного випускника.
Кент
Тоді нехай сидять в школі та на шиї батьків до 60 років. Це правда, що зусиллями держави та батьків школа перетворилась у дитячий садок
Коментувати
Активісти
У кожній школі зобов’язаний бути інтернет. Причому, як мінімум, в кожному кабінеті. Чи держава дала ноутбук у кожен кабінет, це велике питання місцевій владі. Ми чим далі, тим рухаємось до карантинів. Тому добре буде, якщо кожний відділ освіти з з останнього проведе школам інтернет та закупить до кабінетів комп’ютери. Будь-який учитель повинен мати змогу будь-коли прийти на своє робоче місце і дистанційно працювати. Нарада в Zoom, коли кожен учитель не виходячи з свого кабінету спілкується зі своїми колегами це дуже реально і безпечно. Нажаль для Буковини це актуально. І нажаль більшість Буковинських директорів зійшлися на тому, що viber-це круто. Більше нічого не треба. Самі розумійте.
N
Для Активісти: В нашей школе интернет в каждом кабинете, но чем он может помочь во время карантина, когда посещение школы запрещено? Допустим, что будут карантины, когда сотрудники будут на рабочих местах - кто должен вести видеосъёмку уроков? Масса вопросов без ответов в штатном расписании.
Eugen Zimmermann
А от таке цікаве спостереження: незадовго до епопеї з короною, коли ми ще ні сном ні духом, департамент раптом зацікавився - а як там у районах з мобільним інтернетом? І от я як дурень бігав по магазинам провайдерів і цікавився цим питанням (я методист відділу освіти, да). На мене дивилися як на дурника з моїми питаннями. Хоча здавалося б - відкрий сайт провайдера і подивись мапу покриття, на якій прекрасно видно, що у районах з мобільним інтернетом НІЯК! Великі міста, невеликі міста та окраїни - більш-менш нормально, а от трошки від’їжджаєш від райцентру - все, не те що інтернету - зв’язку мобільного часто немає! То про яке в біса дистанційне навчання може йти мова? ...і таки да - наше керівництво заздалегідь щось знало про карантин?.. мій внутрішній параноїк вважає, що взагалі з цими коронами, карантинами, пандеміями щось дуже не так, як нам розповідають...
Кент
Не скрізь же такі проблеми з інтернетом, і не в усіх селах. І пора вже відходити від совка з його чеканням що хтось скаже, зробить чи проконтролює зверху. В багатьох випадках де було на папері в журналах. Але там де хотіли, то працювали з дітками тим чи іншим способом. А критикани завжди були - для них все не так бо сами не знають як.
Коментувати
123
Со своих личных устройств учитель ничего не обязан делать.
Олекса Позняк
Для 123: не обязан но делаем
123
Для Олекса Позняк: каналы на ютубе?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!