Стратегія реформування вищої освіти

Метою реформи є створення конкурентоспроможної національної системи вищої освіти

Стратегія реформування вищої освіти

Міністерством освіти і науки презентовано проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року. Відповідний документ, що розроблений робочою групою при Міністерстві освіти і науки, був представлений громадськості 12 листопада.

Метою реформування є створення привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Основними завданнями Стратегії реформування вищої освіти є забезпечення конституційних прав громадян на якісну вищу освіту та рівного доступу до якісної вищої освіти, реорганізація системи управління вищої освіти з метою забезпечення захисту національних, регіональних та місцевих інтересів, а також інтересів всіх суб’єктів національної системи вищої освіти України.

Також стратегія передбачає трансформацію університетів у центри незалежної думки, забезпечення справедливої конкуренції між закладами вищої освіти як запоруки високої якості вищої освіти, створення належного зв’язку між ринком праці та системою вищої освіти, а також інтеграцію вищої освіти України у світовий і європейський освітньо-науковий простір.

Реалізацію реформ пропонується здійснити шляхом виконання десяти напрямів Стратегії реформування української вищої освіти.

Зокрема, Стратегією реформування вищої освіти передбачена реалізація права на доступ до вищої освіти. Зокрема, пропонується привести законодавство про вищу освіту щодо доступу до вищої освіти у відповідність до вимог Конституції України та врегулювати реформу прийому до закладів вищої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Також планується створити систему забезпечення якості вищої освіти, яка відповідатиме рекомендаціям і стандартам європейського простору вищої освіти, враховуватиме кращі світові практики та виступатиме головною технологією досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам суспільства та особистості.

Стратегією також передбачена інтеграція вищої освіти і науки, яка має досягатися шляхом підвищення частки та якості дослідницької та інноваційної діяльності у закладах вищої освіти, а також підвищення актуальності змісту вищої освіти та рівня дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти.

Наступним завданням Стратегії реформування вищої освіти є забезпечення автономії закладів вищої освіти, суть якої полягає у розширенні академічної і частково організаційної автономії закладів вищої освіти, отриманні ними гарантованих майнових прав, отриманні права власності на результати наукової роботи, зокрема на ті, які виконані за бюджетні кошти.

Стратегією пропонується реформувати систему фінансування вищої освіти. За визначенням авторів документа, кінцевою метою реформи системи фінансування вищої освіти України є підвищення ефективності державних витрат на вищу освіту без суттєвого збільшення їх частки в консолідованому бюджеті держави з метою забезпечення потреб суспільства та економіки у фахівцях з вищою освітою і гарантованого надання особам, здатним здобувати вищу освіту, якісної освіти. Також на заміну системі державного замовлення мають прийти інші сучасні форми державного фінансування вищої освіти.

Стратегія передбачає, що система держзамовлення на фахівців з вищою освітою може застосовуватися лише за прямим призначенням з урахуванням специфіки різних рівнів освіти – для підготовки фахівців для державних потреб – національна безпека, оборона, міліція, медицина, педагогіка. При цьому має укладатися тристоронній договір, який зобов’язує випускника певний час працювати на визначеному в договорі робочому місці.

Автори наголошують, що державне фінансування закладу вищої освіти має складатися з базового фінансування, фінансування наукових досліджень, коштів на навчання певної кількості здобувачів вищої освіти та інших видатків цільового призначення, які розподіляються за конкурсом.

Також згідно з документом планується удосконалити структуру системи вищої освіти, суть якої полягає у структурній розбудові вищої освіти України відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти.

До 2020 року передбачена модернізація та професіоналізація управління вищою освітою шляхом вирішення проблеми дебюрократизації системи управління, приведення діяльності МОН України у відповідність до Конституції України та суттєвої реорганізації роботи освітнього міністерства.

Одним з напрямів реформування вищої освіти автори бачать інтеграцію у світовий освітній і науковий простір. Це має забезпечити реальне входження національної системи вищої освіти в світовий освітній і науковий простір шляхом її інтернаціоналізації, досягнення належного рівня відкритості та прозорості та інституціонального вдосконалення.

Також автори стратегії зазначають, що вища освіта має бути фактором підвищення конкурентоздатності вітчизняної економіки. Основними викликами системи вищої освіти є необхідність забезпечення підготовки кваліфікованих спеціалістів для ринку праці, перетворення економічної моделі на “економіку, що базується на знаннях”, забезпечення інноваційності розвитку системи освіти і економіки, необхідність закладів вищої освіти готувати фахівців до вимог ринку праці, збільшення практичних навичок у випускників.

Виходячи з цього, реформа має торкнутися підняття вимог до якості знань вступників, визначення пріоритетних галузей знань, механізму формування держзамовлення на підготовку спеціалістів, зміни концепції забезпечення якості вищої освіти, створення умов для формування освітньо-наукових кластерів, в яких фундаментальна наука має підтримуватися прикладними дослідженнями.

Автори Стратегії реформування вищої освіти наголошують, що метою реформи є створення привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Основними механізмами реформ на переконання авторів стратегії є залучення до процесу провідних вчених та викладачів закладів вищої освіти, підвищення соціального статусу науково-педагогічних і наукових працівників, забезпечення здорової і справедливої конкуренції на ринку освітніх послуг, перехід від системи держзамовлення до сучасних методів державного фінансування, концентрація фінансових ресурсів держави у провідних університетських центрах, стимулювання інтеграції університетів і наукових установ, забезпечення академічної та фінансової автономії закладів вищої освіти, заохочення приватного інвестування у сферу вищої освіти і наукових досліджень тощо.

Реалізація Стратегії реформування вищої освіти України розрахована на період 2015-2020 років.

Освіта.ua
12.11.2014

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Николь
Поки будуть реформувати освіту, навчатись на бюджеті буде нікому. Хто буде робити замовлення на фахівців, якщо все виробництво потроху розвалюється. Який буде ринок праці, хіба що залишаться тільки бюджетні установи. Стосовно - вивчився за державний кошт будь ластка відпрацюй на державу - хіба зараз не так? Наскільки я знаю після медичних, правоохоронних ВНЗ необхідно відпрацювати за копійки на благо нашої даржави. І ніхто не замислюється, що діти які навчаються у цих закладах може б з радістю й залишилися працювати й надалі, але за ті копійки які платять молодим фахівцям надалі щтовхають їх на жебракське існування. Тому слід враховувати й це.
TinaT
І знову вища освіта?! Коли ж ви вже згадаєте про загальну середню??? Діти і батьки виють від ваших і програм і змісту освіти... Проте ніхто і не збирається проаналізувати і розвантажити ні програми , ні підручники... Скільки ж туди понавкидали за останні 30 років, а профільтрувати - ніколи, головне вища освіта!!! А хто ж прийде у реформовані вузи? Діти, які неспроможні вчитись, адже забиваємо зайвою інформацією інтелект дитини!!! Однажды Лебедь, Рак и Щука....
Nebilyj
Чудова концепція, сказали вовки, ми тепер будемо конкурувати. Хто швидше проковтне зайця матиме право проковтнути ще одного завтра. Зайці пробували заперечити, ми м’яса не їмо, у нас рослинна дієта - але хто їх слухав? Концепція вже ж почала діяти!
Бєлий Володимир
Адекватний як чи не чудовий стратегічний підхід, бо має механізми запуску внутрішньої КОНКУРЕНЦІЇ між учасниками діяльності, без чого не буває її високої якості. Хто першим як "вата" намагатиметься гасити рух до втілення цієї стратегії? Рядовий апарат МОН та інших міністерств, а далі вниз по владній вертикалі - чиновниками чи не всіх державних закладів. Саме вони на дух не переносять механізми відкритої конкуренції і штовхають до того простий люд під гаслами - потрібно індивідуально підходити до всіх випадків ... Зрозуміло, з чим у першу чергу, "потрібно підходити"... Звісно, що у їхній "системі координат" - це ніяк не результати незалежного ЗНО, незалежної професійної атестації чи відкритого конкурсу і т.д. Ця стратегія для реалізації, як і Концепція розвитку середньої освіти, у першу чергу, потребує правди у подоланні чиновницько-бюрократичного владного засилля, що вилилося у сумний стан - є владні посадовці, але не має влади як такої, що належить народу.Хоча б якось.
TUG
Ув.коллега, не забываейте, что в нашем , несоциалистическом обществе у системы образования есть и обязательства перед теми, кто оплачивает контракты. Проще говоря надо отрабатывать деньги родителей и их чадам дать приемлимое опрактическое образование. ПОдчеркиваю - подготовка не элиты, а исполнителей . Так во всей Европе только Естественные и гуманитарные науки на принципах отбора. В профильных Вузах не так жестко - там главное дисциплинированность и соответствующий уровень компетенции.
Коментувати
Абитуриент
"При цьому має укладатися тристоронній договір, який зобов’язує випускника певний час працювати на визначеному в договорі робочому місці." А я думал,у нас крепостное право отменили в 1861 году...
возможно
Для Абитуриент: сонечко, якщо тебе вчитиме держава, будь добрий - відпрацюй там, де їй потрібно певний час.
Info
для возможно: БРАВО!
Коментувати