Osvita.ua Середня освіта Реформа середньої освіти Інтеграція навчальних предметів: плюси та мінуси
Інтеграція навчальних предметів: плюси та мінуси

Інтеграція предметів стає засобом інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів, теорій

Інтеграція навчальних предметів: плюси та мінуси

Перезавантаження змісту освіти (курикулярна реформа) ставить нас перед нагальною необхідністю здійснення інтеграції низки навчальних предметів. Зокрема йдеться про об’єднання української літератури та зарубіжної літератури в єдиний предмет «Література» та об’єднання фізики, хімії, географії та біології – у предмет «Природничі науки» («Природознавство» у 1-6 класах, та у 10-12 класах неприродничих профілей) за аналогією із загальноприйнятим у світі навчальним курсом «Science». У 7-9 класах передбачається інтеграція змісту освіти, без об’єднання предметів. Про підсумки дискусії, присвяченої питанню інтеграції, читайте далі.

Стратегічне оновлення змісту середньої освіти має йти з урахуванням загальносвітових тенденцій формування змісту шкільної літературної та природничої освіти, необхідності адаптації вітчизняної системи освіти до європейського освітнього простору.

У жодній країні світу немає шкільного предмета «Зарубіжна література». Ми єдині на всьому пострадянському просторі хто «винайшов» цей предмет з метою завантажити колишніх учителів російської літератури.

Загальноприйнятим у світовій практиці шкільництва є й інтегрований курс природничих наук Science. У Великій Британії відповідно до вимог програми «Природничі науки ХХІ століття» (Twenty First Сentury Science) природничі науки вивчаються як інтегрований загальноосвітній курс “Природничі науки” (Science). Особливість побудови інтегрованого курсу «Природничі науки ХХІ століття» полягає у його диференціації на три курси: загальноосвітнього базового курсу природничих наук (GCSE Core Science) та двох додаткових курсів – додаткового поглибленого (GCSE Additional General Science) та додаткового прикладного (GCSE Additional Applied Science).

У Канаді природничі науки (інтегрований курс Science: фізика, хімія, біологія) вивчаються у початковій школі, а у старшій школі в 10 класі (Grade 10) «Наука» (Sciense – комплексний предмет, що включає вивчення хімії, фізики, біології) разом із математикою та англійською мовою входить до переліку трьох обов’язкових предметів.

Сьогодні існує нагальна потреба у розробці інтегральних проблемно орієнтованих навчальних курсів нового покоління, а це вимагає міждисциплінарного синтезу та об’ємного поліпредметного системного бачення. У зв'язку з цим виникає необхідність переструктурування змісту навчальних предметів з позицій інтегративного підходу з метою усунення другорядного та застарілого матеріалу та систематизації знань.

На жаль, у вітчизняній педагогічній науці поняття міждисциплінарної інтеграції та механізми її реалізації досі не стали предметом цілісного дослідження.

Тільки зараз інформація про можливе об’єднання української літератури та зарубіжної літератури в предмет «Література», а фізики, хімії, географії та біології – у предмет «Природничі науки» («Природознавство») спричинила дискусію і педагогічна громадськість почала активно обговорює проблеми, пов’язані з можливою інтеграцією предметів двох галузей.

Обговорення проблем інтеграції відбувалося за напрямами:

1. Модернізація змісту літературної освіти у контексті створення єдиного інтегрованого курсу літератури: плюси та мінуси.

2. Інтеграція предметів природничого циклу в інтегрований курс «Природничі науки» («Природознавство»): очікувані позитивні аспекти, ризики й загрози.

Думки учасників круглого столу розділилися. Переважно вони мали діаметрально протилежний зміст з вагомою аргументацією. Дехто намагався знайти певний компроміс між такими позиціями і сформувати підхід для використання ідей інтеграції в умовах предметного навчання.

Примітними є суттєві відмінності в ставленні до проблем інтеграції між учителями зарубіжної літератури, української мови і літератури та вчителями предметів природничого циклу. Останні набагато лояльніше ставляться до ідеї інтеграції та більш позитивно оцінюють її можливі результати.

Зосереджуючи увагу на визначенні терміну «інтеграція» з педагогічної точки зору, слід зауважити, що інтеграція – це взаємопроникнення елементів, які є роз’єднані, але мають генетичну спорідненість: внутрішні зв’язки наук, мистецтв, знань та уявлень про світ та людину тощо. Педагогічна інтеграція – це різновид наукової інтеграції, яка, однак, здійснюється в рамках педагогічної теорії і практики, передбачає пояснення, прогнозування конкретних проявів інтеграції в педагогічному процесі. Педагогічна інтеграція – це доцільно організований зв’язок однотипних частин і елементів змісту, форм і методів навчання в рамках освітньої системи, що веде до саморозвитку особистості. Тобто інтегрування – це якісно відмінний спосіб структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках і має значний вплив на розвиток особистості. Повний текст статті.

А.Бабенко, м. Кропивницький

Ми, науковці, методисти, учителі й батьки, учні та студенти, представники громадськості й просто небайдужі громадяни України, підтримуючи в цілому реформи та необхідність оновлення української системи освіти, виступаємо за збереження самостійних шкільних предметів, що належать до кола україноцентричних дисциплін, зокрема української мови, української літератури та зарубіжної літератури.

Вважаємо, що ідея інтеграції цих предметів, що видається як перспективна освітня новація з опорою на досвід європейської (зокрема, польської) школи, фактично є нищенням національної системи мовно-літературної освіти. Глибоко переконані, що під час гібридної війни, спрямованої на підрив української державності та деморалізацію нашої спільноти, інтегрувати чи об’єднувати (себто в будь-якому випадку, скорочувати) ідеологічно важливі україноцентричні предмети, що мають стати надійним фундаментом національної безпеки України, категорично не можна! Українська мова, українська література та зарубіжна література безпосередньо формують світогляд національно свідомої особистості, її національну картину світу, сприяють вихованню патріотичних почуттів, дають відповідь на важливі екзистенційні питання: «Хто я? Де мій дім? Кого я люблю?».

Усі три вищеназвані предмети є вельми важливими у вихованні української молодої генерації третього тисячоліття. Так, оволодіння державною мовою на належному рівні сприяє вирішенню питання об’єднання країни й позбавляє ворога, що використовував мовну карту як привід для війни, потужного засобу маніпуляції масовою свідомістю наших громадян. Для вирішення питання вкрай важливо мати самостійний мовний курс із достатньою кількістю навчальних годин.

Вивчення української літератури окремим предметом та у взаємозв’язку з курсом української мови, посилює дієвість останнього в оволодінні учнів мовленнєвими навичками, грамотністю, творчим та аналітичним мисленням, до того ж, формує системне уявлення про рідну літературу та її вершинні здобутки, яскраво презентує духовний поступ нашого народу, значно посилює виховне спрямування освіти, зокрема любов до своєї національної культури, історії, характеру, плекає національну гідність, виступає оберегом споконвічних цінностей і звичаїв, важливим чинником в утвердженні національних інтересів.

Із звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих до Міністра освіти і науки України. Повний текст звернення.

МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА» ТА «ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА» ЯК ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ. …Які ж є підстави вважати, що інтеграція двох літературних дисциплін здатна корінним чином реформувати літературну освіту? По-перше, інтегрований курс літератури (2+2=4 години на тиждень) створює ситуацію, коли на вивчення кожного програмового твору відводиться більше навчального часу – це дасть змогу уникнути калейдоскопічності програми й водночас сконцентрувати увагу на вивченні тексту, тобто на здобутті учнями основної компетенції, набуття якої покликана забезпечити літературна освіта. По-друге, з’являється можливість переформатувати програми за новими принципами, сказати б, за новою філософією, яка була б зорієнтована на здобуття учнями основних компетенцій у світлі вимог нової української школи: програма має будуватися таким чином, щоб учень здобував уміння аналізувати текст, розумів його смисли і художню значущість, розвивав свої усні і письмові мовленнєві уміння та навички. Іншими словами, замість екстенсивно-поверхового засвоєння літературного матеріалу, інтеграція двох літературних дисциплін дає шанс перейти до його інтенсивно-поглибленого вивчення. Наголошуємо: дає шанс, якого досі не було і яким ще потрібно уміло скористатися.

Окреме питання про можливість і потребу інтеграції предметів «українська мова» і «література». У багатьох зарубіжних освітніх системах ці дисципліни є інтегрованими. У нас традиційно вони вивчаються окремо. Для молодших і середніх класів ця традиція є міцно укоріненою і її не варто порушувати як таку, що вже набула досвіду. Тим більше, що в середніх класах ці два предмети читаються одним учителем. У старших же класах ситуація інша. Довгий час українська мова там взагалі не вивчалася, її засвоєння відбувалося лише в середніх класах. Але з початку цього століття українська мова вивчається і в старших класах. Вочевидь, таке рішення було прийняте через настільки незадовільну мовну підготовку випускників середніх шкіл, що довелося, не оголошуючи справжніх причин, сором’язливо прибрати письмовий літературний твір зі вступних екзаменів до вишів – його замінили спочатку на переказ, а потім – на диктант. Введення української мови в старших класах не виправдало себе з різних причин. Програма, на перший погляд, була сконструйована таким чином, щоб розвивати як усне (аудіювання, художнє читання, елементи риторики), так і письмове (лексикологічні та стилістичні засоби тощо). Насправді ж йшлося про мовленнєві компетенції, які природніше, а значить, і ефективніше можна було б розвивати на уроках літератури. Це той випадок, коли інтеграція літератури й мови як двох навчальних дисциплін була б органічною, а значить, і результативною (…) «Художня культура» та «Естетика», що вивчаються у старших класах, – це дві навчальні дисципліни, інтегрування яких з «художньою літературою» не лише можливе, а й необхідне – тут синергетичний ефект гарантований. Причому навчальний зміст цих двох дисциплін необхідно інтегрувати в «художню літературу», що вивчається не лише в старших класах, а й у середніх. Чого лишень варті творчі письмові роботи, написані «за картиною»! Окреме питання – інтеграція у навчальні програми з літератури елементів медіаосвітнього дискурсу.

Чи не забагато? – виникає питання. Ні, не забагато. Більше того – достатньо. Бо 4 тижневі уроки в середніх класах і 5–6 уроків інтегрованого курсу літератури у старших класах – це величезний ресурс навчального часу, котрий за умови його умілого використання здатний забезпечити учнів компетенціями, що відповідатимуть вимогам нової української школи. Справа лише за мистецтвом програмування інтегрованого навчального курсу «художня література» («словесність»), такого програмування, яке здатне при його втіленні у навчальну практику породити синергетичний ефект (повний текст статті).

Григорій Клочек, доктор філологічних наук, професор, м. Кропивницький

Проаналізувавши пропозицію об’єднати викладання української мови, української літератури та зарубіжної літератури в один інтегрований предмет під назвою «Словесність» (див.: Клочек Гр. Про час «Х» у реформуванні освіти // Дзеркало тижня. – 2016. – № 28, 12 серпня. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/pro-chas-h-u-refor muvanni-osviti-_.html; виступи члена робочої групи із розроблення нового Державного стандарту середньої освіти Мирослави Товкало щодо процесу реформування основної і старшої школи (Інтегрована мова. Діти нарешті заговорять українською // Освіта. ua – Режим доступу: http://osvita.ua/school/52827/)), а також матеріали громадської дискусій з цього приводу (див.: виступи проф. О. О. Ісаєвої, проф. Ж. В. Клименко, вчителя-методиста І. В. Мегедь, низку листів до Міністра освіти і науки України Л. М. Гриневич – див.: http://www.isaieva.kiev.ua/important.html, матеріали подіумної дискусії вчителів зарубіжної літератури України http://www.isaieva.kiev.ua/important. html – див: http://svitlit.ippo.kubg.edu.ua/?p=838 ), учасники Міжрегіональної науково-методичної конференції «Актуальні проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи у сучасному освітньому просторі», яка відбулася 3-4 листопада 2016 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) дійшли наступних висновків:

1. Задум об’єднати викладання української мови, української літератури та зарубіжної літератури в один інтегрований предмет під назвою «Словесність» має виразний деструктивний характер, оскільки не враховує реальної ситуації, що склалася у нашій державі, а з цієї причини здатний живити сепаратистські тенденції, що активізувалися під впливом російської агресії на сході України. Саме на тлі вивчення української мови, української літератури та зарубіжної літератури в українських перекладах представники національних меншин, які мешкають у нашій країні, отримують реальну можливість інтегруватися в єдиний український національно-державний простір, монолітність якого – це запорука незалежності Української держави.

2. Предмети українська мова та українська література формують національну українську свідомість і український патріотизм. Якщо в Україні не буде вивчатися титульна мова і література, про яке «майбутнє» країни може вестися річ?! Якщо українці не будуть вивчати рідну мову, в якій країні світу вона буде викладатися?!

3. Предмет зарубіжна література на матеріалі художніх творів сприяє кращому розумінню європейських цінностей, культури та традицій, що відповідає сьогоденному курсу України – зміцнення зв'язків із Євросоюзом. Якщо вилучити цей предмет зі шкільної програми, тоді як українські діти зможуть зрозуміти «спільне» і «відмінне» українського та європейського – це відрив від європейських орієнтирів.

4. Пропозиція до інтеграції кількох предметів гуманітарного циклу не вирішує жодних проблем організації шкільної освіти, не веде до розвантаження навчального процесу у школі. Вважаємо за необхідне підкреслити, що реально розвантажити предмети гуманітарного циклу може тільки докорінна зміна змісту програм, які будуть побудовані з послідовним врахуванням вікових особливостей учнів та базових цілей філологічної освіти в школі.

Із Резолюції Міжрегіональної науково-методичної конференції «Актуальні проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи у сучасному освітньому просторі» щодо питання інтеграції мовно-літературних предметів у загальноосвітній школі (повний текст резолюції конференції).

«Якщо людина не крокує в ногу зі своїми супутниками, то це, можливо, тому, що їй вчуваються звуки іншого маршу»
Генрі Торо.

Що таке предметно-методичне лобі в шкільній освіті України або чому увесь світ «йде не в ногу»?!

Давно я не читав колективних «листів трудящих». А от зараз трапилась така нагода. Більше тисячі науковців, вчителів і мам «учня 10-В класу» у єдиному пориві кинулись на захист окремого курсу «Зарубіжна література», який у нас колись придумали, щоб було чим завантажити екс-вчителів російської літератури. Не важко передбачити, що наступна хвиля буде на захист хімії, якщо ми таки створимо загальноприйнятий у світі інтегрований курс «Наука».

Читайте «отвєт Керзону» від доктора філологічних наук Григорія Клочека на порталі Освітня політика.

Віктор Громовий, шеф-редактор порталу «Освітня політика»

Система образования вФинляндии считается одной из лучших в мире. В рейтингах по оценке образования эта страна входит в десятку самых престижных. Однако местные власти не стремятся почивать на лаврах и решили устроить настоящую революцию в школьной системе. Чиновники хотят отменить школьные предметы: тепер не будет уроков физики, математики, литературы, истории и географии. Глава Департамента образования Хельсинки Марьо Киллонен так объясняет изменения: «Есть школы, в которых преподают старомодным способом то, что было хорошо в начале 1900-х годов. Но потребности сейчас изменились, и мы должны создать что-то пригодное для XXI века». Вместо отдельных предметов школьники будут изучать события и явления в междисциплинарном формате. Так, например, Вторая мировая война будет рассматриваться с точки зрения истории, географии и математики. А при изучении курса «Работа в кафе» ученики получат комплексные знания об английском языке, экономике и коммуникативных навыках.

Такая система вводится для старшеклассников начиная с 16 лет. По задумке, ученик должен будет сам выбрать, какую тему или явление изучать, исходя из представлений об их необходимости для дальнейшей жизни. Таким образом, подросткам не надо будет проходить полный курс физики или химии и задаваться вечными вопросами: «А мне это надо?» и «Для чего я все это учу?». Также меняется традиционный формат общения «учитель — ученик». Ученики не будут сидеть за партами и тревожно ждать, корда же их вызовут к доске. Вместо этого будет совместная работа в небольших группах и обсуждение проблем. Финская система образования поощряет работу в коллективе, а потому изменения в работе коснутся и преподавателей. Школьная реформа потребует большего взаимодействия между учителями разных предметов. Примерно 70 % педагогов в Хельсинки уже прошли подготовку по новой системе подачи информации и получат прибавку к зарплате. Полностью обновить систему планируется к 2020 году.

В.Коваль

Ідея інтеграції шкільних предметів є новою для фінської школи, а не для вітчизняної. Відомо, що у 1922 – 1934 рр. у радянській українській школі не було викладання окремих предметів, а існувало «комплексне навчання» (за програмами навчальних комплексів «Природознавство», «Суспільствознавство» та «Працезнавство»). Не існувало такої близької й зрозумілої нам урочної системи організації навчального процесу. Замість традиційних уроків проводилися практичні заняття за різними, нерідко альтернативними одна одній програмами, на яких учні мали основну частину потрібної для навчання інформації отримувати не із підручників, а із навколишнього середовища. Тому понад 50% навчального часу учні мали проводити в екскурсіях в природу і соціум. Головними методами навчання вважалися метод проектів, бригадно-лабораторний метод та «Дальтон-план». На практичному занятті, наприклад, із природознавства, могли використовуватися відомості з фізики, математики, хімії та біології. Така система організації та методичного забезпечення навчального процесу мали як переваги, так і недоліки. Проте, комуністична партія нарахувала недоліків у десятки раз більше, ніж успіхів і в 1933 – 1934 роках серією постанов ЦК ВКП(б) скасувала комплексне навчання, заборонила метод проектів, проголосила урок основною (а фактично – єдиною) формою організації навчального процесу. Було впроваджене предметне навчання за єдиною для всієї країни програмою з кожного предмета і певними дозволеними методами його викладання. Основним джерелом інформації для учнів та засобом навчання став підручник – стабільний, єдиний і безальтернативний.

У такому вигляді, з незначними змінами, система навчання збереглася до наших днів. Усі спроби реформування системи освіти України, що здійснювалися протягом останніх 25 років, суттєвих змін до змісту і характеру навчання і форм організації навчального процесу не внесли. Сьогодні, в процесі реформування шкільної освіти, гадаю, слід згадати не лише зарубіжний досвід інтеграції навчальний предметів, алей ВІТЧИЗНЯНИЙ. Він вартий уваги та поваги.

О. Жосан, м. Кропивницький

О соединении школьных предметов и почему это не получится. 1993 год. Мы с подругой – тоже программисткой – поспорили на ящик шампанского, кто из нас дольше продержится в школе, потому что там «дети невыносимы, учителей не слушают, все кошмарно». Школа была через забор от работы, работа непыльно-кодерской, время нашли. Так я впервые оказалась в школе. Директор, тогда еще сильно пьющий, обещал компьютеры к концу 1 четверти, потом 2, потом к 8 марта, даже показывал склад, где стояли коробки. В итоге у меня оказалась пара в неделю того, что нынче называют технологиями, а тогда трудами. Без техники, без надежды на технику, без опыта, программ и прочего.

Мы кодили на листочках, но больше говорили о жизни. О том, стоит ли учиться или зарабатывать 200% на розничной торговле носками с барабашовского рынка логичнее будет, как договариваться с родителями и что делать с учителями, о успешных людях и компьютерах, о нервных учителях, дурной хронологической таблице дат, как надо бы преподавать литературу, почему мандельштамовский «Воронеж-нож» о беде человеческой, а не городе, как играть в vga-planets лизардами и почему птицами мне нравится больше. Так у меня появились первые ученики и первые проблемы с учителями. После пары о поэзии, в учительской собрался митинг около рыдающей литераторши с лозунгом: «Может Вы все предметы будете вести?». Ответ: «Кроме английского и физкультуры – без проблем» сорвал жидкие аплодисменты трудовика и физрука, залитые тут же праведным гневом коллег.

Прошло два десятка лет. Ничего не изменилось. Мы продолжаем изучать отдельно рыбу (в лучшем случае, а то и по частям), отдельно водоросль, отдельно воду в аквариуме (Света, спасибо за ассоциацию;) не понимая, почему все так сложно и пытаясь увязать это в систему. Филологи разделили язык и литературу и с ужасом боятся соединения, все охраны здоровья и прочее обжд уверено, что оно не биология, а химия гордо развелась с физикой и съела свидетельство о браке.

Почему не будет этого объединения? Учителя не дадут это сделать. Потому что «часы». Все. И да, еще одно смешное: информатика. Просто не-бы-ва-ет. Вообще ненужное паренье мозга без смысла. Тут пропиарили новый учебник по новой программе. Его хорошие люди написали, правда. Но адский ад учить непонятно чему там остался, просто с другими картинками. И «маніпулятор миша» там есть. Я все учебники информатики начинаю тестить с мыши и «устройства компьютера». Дальше рыдаю. Успокаиваюсь, как обычно, тем, что за этими поколениями детей идут такие же прекрасные. А в учительские не хожу с 1993 года. И да, вести английский и физкультуру так и не научилась. Сегодня еще немного ретро, а то, чувствую, что уже подкатывает песня выпуска «ой, да на кого ж вы меня покидаете?»

Л. Булыгина, г. Киев

У програмах ніби спеціально все розірвано та розкидано за часом вивчення. Дуже добре працює інтеграція та бінарність, але це тільки при особистому контакті педагогів. У цьому випадку вчитель якраз «перепрацьовує»: на уроці працюють два, а то і три педагоги. Такий підхід є цікавим як для учнів, так і вчителя. Як учитель хімії, я є палким фанатом інтегрованого підходу, тому «йду» навіть у початкову школу з практикою при вивченні природознавства.

Н. Степура, м. Київ

Надо по-другому соединять предметы. Это как конструкторы-паззлы. Секрет в том, что складывать-интегрировать нужно не школьные предметы (это пустая затея, что и подтверждено 50-летним таким опытом), а крутиться вокруг явлений-вещей-ситуаций. Кейсов. А формулы-теоремы – правила-законы «наслаивать» на эти явления. Это и есть выход. Он подтвержден уже многими странами, да и у нас видны эти преимущества.
Так что не всё так безнадежно.

В. Спиваковский, г. Киев

Вот про биологию точно да. Преподаю я свою первую помощь и не хватает мне её то тут, то там. В связке эти знания держались бы в голове куда лучше. Интеграция здесь, действительно, нужна.

В. Кузнецов

Все написанное так близко, также пережито, перечувствовано... Ломать всегда сложно, для кого-то страшно, для кого-то безальтернативно. Но лед тронулся, господа присяжные заседатели, лед тронулся!

М. Носкова

Вчителі! Об'єднуйтесь і працюйте на реформи - ніби і міністр освіти непогана, тож треба скористатись моментом швидко і присвятити на то час. Бо через наше «не маю часу» так і живемо дотепер в «совку». Якщо почати з 1 класу, то через 10-15 років у нас чиновників і Міністерств не так багато буде – наприклад, одне Міністерство використання природних ресурсів замість Мінекології, Мінпаливаіенергетики і Держводгосп, про що я всюди агітую. А Людмилі Булигіній мій респект – побільше би таких учителів і Україна би стала найкращою країною в світі. Зрештою країною і так є, тільки з державою (читай владою) в нас проблема.

Оксана Д.

Ми, учасники Всеукраїнського круглого столу «Шкільна літературна освіта: вчора, сьогодні, завтра», обговоривши питання реформування шкільної літературної освіти в Україні, дійшли таких висновків.

1. З огляду на постколоніальний, посттоталітарний та постлінгвоцидний стан українського суспільства, агресію Російської Федерації проти держави Україна наполягаємо на збереженні в системі базової і повної загальної середньої освіти окремих повноцінних навчальних дисциплін «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література». Глибоко переконані, що ідеологічно важливі україноцентричні предмети «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література» виконують функцію націєтворення, тим самим закладаючи підмурівок національної безпеки і сприяючи розвитку нашої країни.

2. Підтримуємо намір очільників держави вдосконалити та модернізувати шкільну освіту і водночас наголошуємо, що реформування гуманітарного складника освіти потребує послідовної реалізації принципу україноцентризму, прозорого, системного, виваженого підходу та має відбуватися з урахуванням нинішнього стану українського суспільства, його найактуальніших запитів та викликів.

3. Пропонуємо на основі принципів публічного обговорення, прозорості і професійності створити робочу групу з найавторитетніших представників науково-методичної та вчительської спільнот різних регіонів України з метою оновлення змісту, розвантаження типових навчальних програм шкільних предметів «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», налагодження стійких міжпредметних зв'язків, узгодження обсягу та змісту навчального матеріалу. м. Київ, 25.11.2016 р.

РЕЗОЛЮЦІЯ УЧАСНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КРУГЛОГО СТОЛУ «ШКІЛЬНА ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА: УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»

«Для сучасного читача читання Гомера навіває, звичайно, величезну й тривку нудьгу,
проте хто ж посміє в цьому зізнатися?» - писав Гюстав Лебон. Як коротко, сильно й страшно для вчителів так званої зарубіжної літератури сформулював думку мудрець ще сто років тому, а ми й досі встидаємося в цьому зізнатися.

Віталій Брудновський

Інтеграція природознавчих предметів

1. Освітня галузь Природознавство містить в собі фізику, хімію, біологію, географію.

2. Ці предмети, як правило, ведуть різні вчителі. Здавалося б, що інтеграція тут має викликати більший, у порівнянні з мовою і літературою, чи алгеброю і геометрією, супротив. Утім інтеграція на рівні галузі виглядає привабливою в наступній схемі:

  • 1-6 класи — інтегрований курс Природознавство, який у початковій школі викладається вчителем-початківцем, а у 5-6 класах — будь яким вчителем природничих предметів. Метою цього курсу є пропедевтика вивчення предметів в основній школі, закладення підвалин розуміння природничо-наукової картини світу. Тут важливо не починати вивчення тем з окремих предметів, а формувати саме цілісне уявлення про природу, її об’єкти й процеси.
  • 7-9 класи — вивчення окремих предметів — фізики, хімії, біології, географії. Варто розуміти, що на цьому вивчення предметів в основній школі має бути завершеним. Тобто мають бути викладені всі теми, які є важливими для розуміння цілісної картини світу.
  • 10-12 класи гуманітарного профілю матимуть узагальнений курс «Природа», «Природничі науки», «Основи природничо-наукової картини світу», «Сталий розвиток», «Глобальні проблеми людства» чи будь-який інший, що матиме на меті продовження формування цілісної картини світу в майбутніх гуманітаріїв, усвідомлення себе частиною природи й природи як власного середовища життя.
  • 10-12 класи фізико-математичного профілю матимуть або окремі предмети (хімію, біологію, географію), або узагальнений курс цих дисциплін з тематикою, орієнтованою на відповідний профіль.
  • 10-12 класи хіміко-біологічного, географічного чи інших природничих профілів матимуть або окремі курси непрофільних природничих предметів і математики, або узагальнений їхній курс з тематикою, що напрямлена на краще оволодіння профільними предметами.

Інтеграція природознавчих курсів відбувається у двох напрямках – за змістом і за методами. Зміст шкільного предмету «Природознавство» охоплює елементи знань кожної з природничих наук. Зв'язок з цими науками проявляється і в методах навчання. Методика вирішує питання добору наукових знань у шкільний курс, найбільш раціональних методів їх вивчення. З іншого боку, знання вікової фізіології потрібні для виявлення оптимальних умов вивчення природознавства молодшими школярами (наприклад, для вирішення питань про допустимі фізичні навантаження під час шкільних екскурсій в природу, проведення природоохоронних робіт).

Інтеграція елементів методик різних природничих наук у єдиний курс має певні складності. Кожна методика викладання (географії, біології, фізики, хімії) достатньо самостійні, і їх інтеграція можлива лише на основі загальних законів і принципів навчання, тобто на основі дидактики. Будь яка методика викладання опирається на загальні закономірності, принципи процесу навчання.

Р. Шаламов, канд. біол. наук, заслужений учитель України

Т. Гільберг, канд. геогр. наук, заслужений працівник освіти України

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Перспективи подальшого розвитку української школи вбачаються в удосконаленні змісту освіти, найважливішим напрямом якого є фундаменталізація, спрямована на створення такої системи та структури освіти, пріоритетом яких є не прагматичні, вузькоспеціалізовані знання, а методологічно важливі знання, що сприяють цілісному сприйняттю наукової картини світу, інтелектуальному розквіту особистості і її адаптації в швидко змінних соціально-економічних і технологічних умовах. Міждисциплінарна інтеграція стає засобом генералізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів і теорій.

Інтеграція – це не механічне поєднання двох або більше предметів. Мова йде про взаємопроникнення, об’єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу. Інтеграція докорінно змінює зміст і структуру сучасного наукового знання, веде до його генералізації та універсалізації, оскільки саме інтеграційні процеси здатні одночасно враховувати запити всіх навчальних дисциплін. Тому принцип міждисциплінарної інтеграції має виступати основним механізмом оптимізації змісту шкільної освіти.

2. На сьогодні у педагогів, учнів, батьків, науковців, керівників органів управління освіти немає необхідного розуміння введення до навчальних планів інтегрованих курсів замість навчальних предметів та сформованої на достатньому рівні готовності до впровадження освітньої інновації – інтегрованого навчання. Відсутнє повне і чітке розуміння мети, змістових і процесуальних аспектів, очікуваних результатів впровадження даної інновації, а також – переваг інтегрованого навчання перед предметним.

3. Зважаючи на те, що серед учителів природничих дисциплін є більше прихильників інтеграції, ніж серед учителів-філологів, варто розпочати підготовку до впровадження інтегрованого навчання саме з курсу «Природознавство» (у 1-6 класах), а також підготовку інтеграції змісту предметів фізики, хімії, біології, географії для викладання у 7-9 класах. А для відповідної роботи в освітній галузі «Мова та література» визначити більше часу та віднести на перспективу. Слід також звернути увагу на міру інтегрування навчального матеріалу, процес, науково-методичне та кадрове забезпечення створення програм нових курсів.

4. З огляду на існування потужного предметно-методичного лобі в шкільній освіті України, Міністерству освіти і науки, Національній академії педагогічних наук України потрібно розробити та реалізувати програму ґрунтовної та широкої роз’яснювальної роботи з питань інтеграції навчальних предметів серед усіх учасників навчально-виховного процесу: вчителів, учнів та батьків. У цій роботі варто використовувати не лише закордонний, але й вітчизняний досвід інтегрованого навчання, спираючись на результати наукових історико-педагогічних досліджень.

Модератори круглого столу Олександр Жосан, Віктор Громовий, Освітня політика.

Освіта.ua
05.12.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Наталя
Наука необходима народу. Страна, которая ее не развивает, неизбежно превращается в колонию. Фредерик Жолио-Кюри Краще орієнтуватись на Японію.
история
Основы Дидактики мудрецы наши, финские, ....знают хотя бы? Напомню дид-ие взгляды Коменского, что 1) основы-Знания закладываются ПРОЧНО, не спеша!!!(интеграция - это "галопом по европе"). 2) ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ обучения(изучение нового подготовлено предидущими знаниями), 3)ПОСИЛЬНОСТЬ обучения(достигается ясностью преподавания, без излишней Детализации), 4) ПРОЧНОСТЬ усвоения материала(не спешить в обучении, повторять), 5)СИСТЕМАТИЧНОСТЬ обучения(от легкого к трудному...Читайте Виктор и др. любы друзи Историю Педагогики, а не каких-то финов..
учитель
За чей счёт будет проходить переквалификация интегрируемых? как будет после этого проходить сертификация ? Кто раскрыл карманы для прибавки, подумайте
Вчитель
Ніяк наші горе-реформатори не можуть зрозуміти: проблеми нашої освіти полягають у тому, що 1. Відповідальність за результати навчання лежить на вчителі, а не на батьках. Дитина нічого не вчить, на уроці поводиться неадекватно - винні вчителька та класний керівник , батьки ще й обурюються, що їхньому чаду ставлять погані оцінки. 2. Дайте нормальні зарплати вчителям, через пару років учителя будуть розуміти. Атеріал, який пояснюють дітям. І наостанок. Нашій пані міністерші (майже за Нушичем) треба не по закордонам їздити, а по нашим школам, спілкуватися з вчителями не на нарадах, порівняти ДПА минулорічні з річними оцінками... але це ж працювати треба, а не хочеться...
для Таси и не только
Когда я читаю о том, что детей необходимо учить тому, что пригодится в жизни,недоумение,это меньшее,что появляется в такой момент.Люди добрые,кто из вас способен сказать конкретно,что ж е именно пригодится ребёнку в жизни?АУУУУ!!! Есть такие?Человеку необходимо уметь за собой ухаживать-мыться,стираться,прибираться.Этому учить?но у определённого количества детей будут сперва няньки-гувернантки,а после-прислуга.Она и постирает,и поприбирает,и кушать приготовит.Дааа,скажут некоторые,может случится так,что прислуга решит стать гегемоном и тогда стирать-готовить необходимо будет самому.Так что-учить этому в школе?Хорошо.Ещё чему учить в школе,ведь писать детки уже не будут,как утверждаютНЕКОТОРЫЕ.Да и читать скоро не нужно будет-всё перейдёт на аудиовоспроизведение,или видеовоспроизведение,и лечитьбудут при помощи роботов.Значит для жизни обучение чтению просто ПОМЕХА,да и родителям накладно-неумеющий читать ребёнок не есть гордость для тех,кому кичиться вкайф. Так ЧЕМУ необходимому учить?
Тася
Для для Таси и не только: А зачем утрировать?Речь идёт о перегруженности школьных программ! Вот над чем надо работать! СРЕДНЕЕ образование предполагает определенный минимум знаний для каждого человека.( оно ж поэтому и называется СРЕДНЕЕ!) А дальше - по способностям! Кому-то - математический цикл, кому-то - природознавчий...А у нас раздули программы до такого состояния, что дети просто не усваивают такое колличество информации. А в результате - низкий уровень знаний по всем предметам. Кому от этого легче?А в 11 кл. возвращаемся опять к изучению 2-3 предметов только с репетиторами, а остальные предметы - просто формальность, т.к. надо сдавать ЗНО.И к чему мы приходим? Надо в средней школе обязательно изучать ограниченное колличество предметов и этот уровень должен соответствовать требованиям ЗНО +цикл предметов на выбор учащихся по способностям. Гуманитариям - своё, математикам - своё!ЗНО делать после 9 кл. А дальше развивайте способности в разных сферах, но только уже в специализированных учебных...
Спасибо, ЭТО приемлимо
Для Тася: За то количество часов, которое ОНИ дают на изучение каждой темы НОРМАЛЬНЫЙ ребёнок не способен освоить материал. То есть да, те, кто составляет программы, абсолютно не разбираются ни в чём, кроме собственных амбиций-зарплат... Как сказано :"Да что они могут? Их разговоры - бабло и бабы", о министерских((
Коментувати
Тася
Был в одном НИИ старый еврей. Его уважал весь институт, за советами шли только к нему! Парадокс в том, что он не имел каких-то фундаментальных знаний, но он точно знал, где искать ответы на все вопросы. Вот это и есть компетентность! Зачем мне уметь решать сверхсложные задачи по физике, биологии или химии?Они в быту кому-то пригодились?Нет!Зачем тогда это средней школе?Я считаю, что нужно разгрузить программы.Дать то,что необходимо для жизни!Научить,где искать ответы на сложные вопросы. А вот литературы я бы не стала трогать. Эти предметы развивают ДУШИ детей.Фактически, воспитанием ребёнка сейчас мало кто занимается, родители деньги заробатывают, на остальное у них времени нет!Культура опустилась ниже плинтуса.Во главе жизни стоит только потребление! Вот тут компетентность не поможет!Учитель, его слово,которое должно цеплять за живое, заставлять смеяться или плакать на уроке, любить или ненанвидеть - никакими компетенциями не заменешь!
Влад
Для Тася: У мене колись був дуже оригінальний учень. Він ніколи нічого не вчив і нічого не знав. Але якщо його розбудити серед ночі і запитати: що було вчити з біології, історії, математики та інш., він миттєво давав відповідь: тема така-то, параграф такий-то, сторінка від ... до... . Мабуть вони з Вашим євреєм родичі.
история
Для Тася: Вы умный Человек: Учитель, его слово,которое должно цеплять за живое, заставлять смеяться или плакать на уроке, любить или ненанвидеть - никакими компетенциями не заменешь!
Коментувати
совесть
Про інтеграцію навчальних предметів. З метою "удосконалення змісту освіти"? ЗМІСТ, так бачиться, хороший, всі його прагнуть зберегти! Просто він НЕ ЗАСВОЮЄТЬСЯ отими 90% учнів сучасної школи. От цю ПРОБЛЕМУ й треба взяти за основу й рухатися до СПОЖИВАЧА: учня, батьків, вчителів. А МЕТОДИКА може бути різною. Дякую тим 10% учнів, які витримують завжди будь-які новації, такими їх природа створила...
Оксана Бицько
Інтегрувати знання треба, але для цього зовсім не обов’язково "зливати" предмети. Див. актуальне інтерв’ю з д.п.н., проф. Ж.В.Клименко на "Громадському радіо" (програма "Ранкова хвиля", 02.11.2016): https://www.youtube.com/watch?v=a8Z43ZlXwiU&t=508s Прочитати текст інтерв’ю можна на сайті ГР: https://hromadskeradio.org/…/osvityany-proty-obyednannya-za… Дуже раджу!!!
Ірина
Я проти незрозумілої інтеграції предметів, але за тісні міжпредметні зв’язки. І не тільки зарубіжної та української літератур, а також з історією. Наприклад, коли вичаємо "Хіба ревуть воли..." П.Мирного, то обов’язково порівнюємо Чіпку з Розкольниковим, даю історичну картинку про появу народницького руху, про його деструктивну революційність переродження в тероризм, про те, що в голови людей втлумачували ідею, ніби за допомогою насильства можна змінити світ накраще. Обидва письменники намагалися застерегти суспільство, але в 20 столітті мільйони стали жертвою цієї ідеї. Але філологи не знають історії, а вчителі історії не читають художню літературу. Яка інтеграція предметів, якщо некомпетентність викладачів зашкалює? Спочатку треба ЗНО для вчителів провести, відсторонити тих, хто не має необхідних знань. У нас достатньо випускників педвузів, щоб заповнити вакансії.
Ольга
Для Ірина:И где все эти выпускники педвузов? Теперь им не надо 3 года обязательно проработать. НИКТО не идёт в школу. В школах одни вакансии - учителей практически нет.
Коментувати
kvtamber
Чудово! Для інтеграції навчальних предметів все готово, бо математики навчають вчителі праці, фізику дають математикам для повного навантаження і т.п. Та і на перелік спеціальностей у педуніверситетах одним оком глянеш, то вже цю інтеграцію починаєш любити. Навіщо взагалі назви такі вживати. Все просто - науки, а ми не вчителі, а енциклопедисти.
да нет
Изучение языков-математики-химии... в советской школе несколько напоминало перевёрнутую детскую пирамидку.То есть - изучалось понятие. На его основе - новое, на основе уже двух понятий (правил-теорем-формул..._ следущее. Таким образом получался принцип от простого к сложному, которое со временем, в процессе укладывания в ребёнка, становилось опять простым, на основу которого наслаивалось опять более сложное. Что же дальше?А дальше решили "разрушить всё до основанья, а затем...", а вот этого то "а затем" не сумели составить, поскольку не следует из хорошего выискивать лучшее. То есть структуру изучения поламали, так и не поняв, что она то и давала прерогативу миру.Изменить следовало лишь руководство системой,упростив жизнь как учителям, так и детям. Не сумели(((
омелько терен
А давайте всі предмети "зінтегруємо" в один, назвемо його "всё". Не розказуйте оцю дурню, що математику й "другу світову" треба інтегрувати. Скільки в нашій освіті і збоку неї таких, що хочуть угнатися за усіма освітянськими модами одночасно. І бачу, як їм, нарцисам, приємно рухатися на гребені, керувати, давати поради. Добрих підручників так і не написали, а вже базікають, що фізика чи математика самі по собі винні. Багато провідних країн граються в новаторські ідеї в освіті. По-перше, найздібніші учні, здатні попри систему послідовно опанувати фізику чи хімію - і такі там мають змогу далі прикласти свої успіхи у вузькому річищі науки. По-друге, туди їдуть здібні індійці та китайці й забезпечують успішність фундаментальної науки. Ми ж, зруйнувавши традиційну структури, отримаємо лише нескінченне поле для нових дисертацій з педагогіки
Заза Оли
Для омелько терен: з такими реформами ми просто скотимось до рівня " бананової республіки"
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!