Osvita.ua Середня освіта Проблеми шкільної освіти України мовою цифр
Проблеми шкільної освіти України мовою цифр

Саме статистичні дані дозволять подивитись глибше на проблеми української освіти

Проблеми шкільної освіти України мовою цифр

Мало які теми викликають в українців більше емоцій та бажання висловитись, ніж школа. На жаль, украй рідко критика супроводжується хоча б якимись аргументами, окрім власного досвіду чи розповідей знайомих. Це стосується не лише розмови, підслуханої в маршрутці. Навіть експерти і самі освітяни часто оперують суто загальновідомими фактами, а Міністерство освіти має дуже мало докладної інформації про школи та учнів.

Проблема існує не лише зі збором даних, але й з доступом до них. Кабмін ще минулого року ухвалив постанову про відкриття сотень масивів даних, але освіта поки що пасе задніх — жоден набір даних з цієї сфери ще не виклали. До того ж, практика показує, що відкритість ще не гарантує доступності та легкості у користуванні. Держстат та більшість інших відомств досі не мають сучасних сайтів із зручним інтерфейсом, із якими міг би працювати кожен – а звичайній людині навряд чи багато користі від невідсортованих “простирадл” із цифрами.

Проте, саме дані дозволять подивитись глибше на проблеми освіти в контексті роботи над законами про середню освіту та дискусії про оптимізацію бюджетних видатків, яка призведе до неминучого закриття деяких шкіл. Отож, що нам можуть розповісти цифри?

Демографічна криза у школі

Демографічна криза болюче вплинула на середню освіту. За даними Держстату, кількість шкіл в Україні досягла максимуму в 1994 році, коли функціонувало близько 22 300 закладів. У них навчалось понад 7 мільйонів 100 тисяч учнів, тобто в середньому 320 учнів на школу. У 2013 р. було вже 19 300 шкіл і лише 4 мільйони 200 тисяч учнів, тобто 217 на кожен заклад.

Як бачимо, “оптимізація” проводилась усі ці 20 років і призвела до закриття 3 тисяч шкіл, але кількість дітей зменшувалась значно швидшими темпами. Українські школи стають дедалі більш порожніми.

Але чи багато нам скаже така “середня температура по палаті”? Шкільна демографія разюче відрізняється залежно від того, сільська це школа чи міська. І між маленькими, середніми та великими містами теж є відчутна різниця. Наприклад, у селах типова школа має лише близько 100 учнів. У середніх містах у такій школі вчиться вже більше 300 учнів, а у великих – понад 500.

Різниця в кількості класів та вчителів не настільки сильно залежить від типу населеного пункту. Завдяки цьому класи в містах більш наповнені, а на кожного вчителя припадає більше учнів. У типовому сільському класі навчається 11 учнів, у великому місті такий клас має 25 учнів. Навіть 25 – це вже досить багато і стомливо для вчителя, як багато хто може згадати із власного досвіду. А у великих містах, таких як Київ і Харків, майже дві третини всіх класів мають більш ніж 27 учнів. Для порівняння, в селах таких переповнених класів трохи більше 1%.

Ще один важливий показник - “кількість учнів на одного вчителя. Міжнародні організації відстежують його в усіх країнах. Деякі західні фахівці вважають, що він може вказувати на якість освіти. Адже чим менше дітей потрібно навчити викладачу, тим більше уваги можна приділити кожному учневі. Середньоукраїнський показник – 9 учнів на одного вчителя – є одним із найнижчих у Європі. У сільських школах цей показник становить трохи більше 5 дітей. Чи означає це, що в селах учнів краще навчають? На жаль, ні.

Однаковий тест, різні результати

Про навчальні досягенння українських школярів найкраще з наявних даних може розповісти результат ЗНО. У містах випускники мають вищі бали ЗНО, ніж у селах, а найкращі результати зазвичай отримують у найбільших містах. У відкритому доступі немає даних по середньому балу для кожної школи. Тому в якості показника високого результату ми можемо назвати частку учнів, які склали предмет щонайменше на 173 бали (із 200 можливих). У 2014 р. серед сільських учнів ця частка становила 8% на тестах з математики та української мови, і лише 4% на тесті з англійської мови. У великих містах, натомість, хорошу оцінку отримали 23% учнів з української мови, 24% з англійської та 27% на тесті з математики. Середні міста здали тест краще, ніж села, але гірше, ніж великі. Київ отримав у середньому найвищий бал кожного предмету серед інших регіонів України.

Іншими словами, затишність напівпорожніх сільських класів та купа часу для індивідуальної роботи вчителя з учнем, на жаль, не сприяють більш якісній освіті в Україні. Тут західна теорія не застосовується до української реальності. Чинники, якими можна пояснити розрив у навчальних досягненнях між містом і селом, практично неможливо знайти в статистиці. Зрозуміло, що у містах значно простіше знайти репетитора. До того ж, міські батьки заробляють більше і можуть дозволити додаткові заняття та книжки для дітей. У них вищі очікування та вимоги до шкіл і до самих дітей. Численні наукові дослідження показують, що статки батьків, їхня освіта, їхні уявлення про майбутнє дітей впливають на освітні результати. Інший фактор впливу — мотивація та компетентність учителів. Скажімо, у Фінляндії майбутні педагоги проходять суворий відбір, багато з найкращих випускників університетів стають вчителями; вони мають дуже сприятливі умови для праці і отримують високі зарплати. Цього не можна сказати про вчителів в Україні.

Справа техніки

Щодо технічного забезпечення вчителів у школах. Чи є тут значні відмінності між містом та селом? Можна поглянути на статистику з кількості комп’ютерів у школах. Сільські школи мають в середньому 9 комп’ютерів на заклад, порівняно з 22 у середніх містах та 28 у великих. Однак і учнів у селах менше, тож ця нестача не мала би бути відчутною. Інша річ, скільки з цих комп’ютерів підключені до інтернету. 19% сільських шкіл досі не мають жодного комп’ютера, підключеного до всесвітньої мережі. У великих містах таких шкіл менше 2%. Брак доступу до інтернету ще більше гальмує освітній прогрес за межами міст.

У містах і селах працюють різні за віком вчителі. Як не дивно, села не мають більше вчителів старшого віку.

Навпаки: частка вчителів віком до 30 найвища саме у сільських школах, майже 22%. У містах молодих лише 16-18%. Натомість учителів, яким за 60, найбільше у великих містах – в середньому 13%. У селах цей показник становить лише 8%. Важко сказати, чи впливає це якось на якість викладання. Можливо, брак досвіду молодих сільських вчителів також дається взнаки.

Ще один аспект, у якому сільські вчителі разюче відрізняються – вони читають понад 3 предмети. Таких навантажених учителів у селах 15%, порівняно з 5% у великих та середніх містах. Очевидно, в селах просто важче знайти спеціаліста на кожен предмет. Це може позначитись на якості викладання. Часто вчитель просто не встигає якісно підготувати уроки з усіх своїх предметів або взагалі читає не дуже знайому для себе дисципліну, оскільки школа не може знайти відповідного фахівця.

Бідні школи обходяться найдорожче

Відмінності у наповнюваності класів та завантаженості вчителів не можуть не впливати на фінансування шкіл. Сільський учень “дорожчий” для держави, ніж міський. Хоча Мінфін подає розподіл лише на рівні областей, районів та міст обласного значення, а не на рівні окремих шкіл, цього достатньо щоб побачити залежність: що більш урбанізований регіон, то менше держава витрачає коштів на кожного окремого учня. Приміром, у Івано-Франківській області 2014 р. витрачено в середньому 15 тисяч гривень на учня, у Закарпатській – 12 тисяч. У Харківській, натомість, витрачено майже вдвічі менше, близько 8 500 на учня. Ще більші відмінності існують на рівні районів.

“Дорожнеча” сільських шкіл, як і інших державних закладів у сільській місцевості, неминуча. Навряд чи є країна, яка настільки ж ефективно наповнює сільські класи, як і міські. Нещодавно Хіларі Клінтон, кандидатка у президенти США, пообіцяла виборцям Айови допомогти невеликим сільським школам, які місцева влада хоче закрити. Таких закладів там не дуже багато: CША славляться своїми гігантськими школами, у які більшість учнів змушені їхати автобусом чи батьківським автомобілем (ми всі бачили це у фільмах). В американській школі навчається в середньому 510 учнів. Виявляється, втім, що і американці свого часу пережили оптимізацію навчальних закладів. У 1929 р. у країні було 248 тисяч шкіл, тоді як зараз лише 98 тисяч. Шкіл стало у 2,5 рази менше, тоді як населення країни зросло у 2,5 рази!

Навряд чи Україні підійде така жорстка оптимізація – хоча б тому, що батьківського автомобіля у більшості родин немає. Але автобуси, імовірно, доведеться використовувати більш активно. Наведена вище статистика показує, що маленькі класи самі по собі не роблять освіту якіснішою. А в Україні навіть навпаки - у більш наповнених школах навчальні результати кращі. Тому закриття найменших сільських шкіл і переведення учнів у сусідні заклади ( за наявності шкільного автобуса) навряд чи погіршить якість освіти для цих дітей. Натомість ті школи, де навчатимуться ці діти, простіше буде переобладнати, підключити до інтернету і забезпечити кваліфікованими педагогами.

Така реформа може бути болючою для села. Але, якщо відійти від освітньої тематики і подивитись на демографічні та економічні тенденції, стає зрозуміло, що село занепадає і без жодних реформ. Це процес, через який пройшли усі розвинені країни: промисловість та продуктивні підприємства сектору послуг зосереджуються в містах, тоді як сільське господарство механізується і вимагає дедалі менше працівників.

На жаль, лише руйнівними для економіки заходами можна повернути в село ту молодь, яка його покидає.

Освітня політика має брати до уваги ці тенденції та використовувати світовий досвід оптимізації шкіл. Не лише американський, звісно: навіть скандинавські країни, що славляться своєю соціальною відповідальністю, мусили скорочувати шкільну мережу. До того ж, треба завжди пам’ятати, що в Україні не держава має приймати рішення про те, скільки саме шкіл закрити. Завдання держави - матеріальна і організаційна підтримка місцевих громад, які самостійно прийматимуть рішення, найкращі для їхніх дітей, хай навіть у складних економічних умовах.

Відкриті дані для відкритих рішень

Ми зосередили увагу на тих даних, які дозволяють краще зрозуміти дещо контрінтуїтивну ідею, що за закриттям шкіл стоїть не бажання скоротити видатки на освіту, а спроба більш ефективно використовувати кошти та організовувати роботу вчителів в умовах дуже обмежених ресурсів. Це лише один приклад того, як відкриті дані можуть оголювати проблему для політиків, чиновників та громадськості заради прийняття кращих рішень.

Не вся шкільна статистика зручно зібрана, однаково корисна або цікава. І все ж інформацію можна дістати – і дізнатись із неї багато цікавого. Є щорічні звіти на Держстаті, результати ЗНО на сайті Українського центру оцінювання освіти, а також дещо більш важкодоступні таблиці від Міністерства фінансів та “Інформаційної системи управління освітою” - системи, куди більшість українських шкіл щороку подає деталізовану статистику. Втім, треба бути дуже зацікавленим у питаннях освіти, а також мати час, щоб відкопати ці дані, звести їх докупи та позбутись численних помилок. Для зручності зацікавлених користувачів — батьків, журналістів, громадських активістів, освітніх чиновників та усіх інших — всю наявну шкільну статистику було об’єднано на веб-сторінці “Шкільна карта України”.

На жаль, таких наборів даних усе ще мало, хоч активісти разом з урядом працюють над відкриттям для загалу нової статистики на різноманітні теми. Окрім “відкриття” даних, потрібно, щоб громадськість ними користувалась. Будемо сподіватись, обговорення всіх нагальних питань у найближчому майбутньому будуть супроводжуватись посиланнями на факти і дослідження. Адже без кількісних даних не може бути якісної дискусії.

Ігор Самохін, експерт Аналітичного центру CEDOS для lb.ua

Освіта.ua
29.01.2016

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олег Омельченко
У статті говориться про якість освіти. Про те що учні в містах показують кращі знання на ЗНО. Так я вам поясню чому так. Село завжди було обділене в нашій державі. Ви спочатку порівняйте рівень зарплат у великому місті і в селі. Батьки ледве кінці з кінцями зводять. Тому вимушені три мати по кілька корівок, поросяток і іншої дрібної худобини. А хто ж їм допоможе по господарству. Звісно - діти. І коли містські діти займаються в гуртках, секціях та з репетиторами, підвищуючи свій рівень, сільські діти працюють по господарству. І наші горе-реформатору думають, що зігнавши дітей до однієї великої школи із 25-30 учнями у класі, рівень знань підвищиться? Міняйте ставлення до села. Впершу чергу в фінансовому плані, щоб діти були дійсно в рівних умовах.
Не оптиміст
Люди! Про що ви говорите! Невже ви не розумієте для чого всі ці реформи і нововведення. Нашій державі не потрібні розумні люди, бо дурнями легше керувати. Оптимізація шкіл теж саме, що оптимізація лікувальних закладів, яка залишила селян без медичної допомоги, щоб швидше виздихали, вибачте, бо в село навіть автобус не ходить. Навіщо там школа? Кваліфіковані працівники не потрібні, бо їх ніде працевлаштовувати , та й чи потрібно, бо Україна стала справжнім сировинним придатком світового бізнесу. Потрібна лише територія без населення.За 25 років темпи зменшення кількості українців не задовольняють, от і організували війну (АТО) і знищують, навіть не жінок, а чоловіків, тих які мали б народжувати дітей, садити сад... Руйнація освіти - закономірний процес. Вища освіта давала нашим дітям хоч якусь можливість знайти достойну роботу, бо влаштуватися на роботу після ПТУ - це утопія. Немає освіти - немає роботи. Розумію - не всі мене підтримають, але скажіть самі собі правду
Надія
Для Не оптиміст: Дуже б хотілося вірити, що це неправда. Але чомусь саме такі думки зараз оселилися у переважній більшості голів сільських вчителів. І вже зараз частина молодих спеціалістів цих шкіл, не чекаючи милості від держави, подалися на заробітки за кордон в ту саму Європу: хто в Португалію,хто в Польшу. Адже вижити зараз на зарплату вчителя (а ще якщо вчителька сама виховує 2-3 власних дітей) нереально. До прикладу, у Польщі робота в парниках оплачується у 500-600 євро. І це перший місяць роботи. Проживання безкоштовне, обід також. Це не вигадка, це правда!Ну ось і виходить , що у нас учительська праця ( а вимоги до вчителів чим далі, тим ого-го!) дорівнює в середньому 100 євро, а некваліфікована праця робітника в парниках у шестеро більша! Та скоро сільські школи можна буде закривати через брак вчителів, бо всі, кому дозволяє здоров’я виїдуть (як у 20-30-их роках минулого століття) у пошуках кращої долі за кордон, і будьте впевнені, що вони її там знайдуть!!!
Коментувати
Надія
Не можна не дивуватися "сліпоті" Мінфіна. який так добре вміє рахувати лише державні кошти, витрачені на учня. Та чомусь ні МО ,ні Мінфін не рахує батьківські кошти ( і немалі!), які так "добровільно-примусово" вносять за своїх чад саме у містах. Зауважимо, що всі ремонти у класах, закупівля меблів і т.д.( і це не секрет!) лягає у містах на плечі батьків як у школах , так і в садочках. А у невеликому селі . якщо батьки "здадуть" у кінці навчального року по 20 грн. на фарбу, то і це їм вже забагато!!! І ще. Хотілося б дізнатися звідки родом-ходом сьогоднішні "реформатори",які хочуть знищити сільські школи, а за ними і села взагалі?! Невже ніхто не розуміє, що Україні зараз потрібна не тільки якісна освіта , а й майбутні руки робітників - трударів , які зможуть підняти сільське господарство у нас, а ще справжні патріоти, які люблять рідну землю. Р.S. А які в нас дороги..., а шкільні автобуси...Ось по таких дорогах і на таких автобусах варто було хоча б один день поїздити нашим "слугам народу"!
Zinger
Вчителю сільської школи безумовно важче, ніж міської, це видно з численних відгуків. Може хтось напише, як він, в реальних умовах сьогодення добився аби було так, як цього вимагає Закон та мораль? Вчитель - це особистість і велика цінність для суспільства, чи вистачає нам гонору це відстоювати у повсякденному житті?
думка цікава, та от
Для Zinger: штука в тім, що той,хто надумає писати, має ПОКАЗАТИ ЗАДОКУМЕНТОВАНІ докази. А інакше вся його писанина-то звичайнісіньке оповідання. Тобто - чи не варто запропонувати якомусь журналісту-письменнику, нехай би й створив якусь цікаву оповідку. І йому користь, і людям цікаво
Коментувати
Учителю.
Читаю.Изумляюсь."І підвіз дітей нормально організован. Молодші класи будуть навчатися за місцем проживання( у кожному селі буде почткова школа)"-вот уж 70х в соседнем селе НЕТ начальной школы.А сегодня и деток в садик возят к нам. Школьным автобусом.На ДВе школы.Перемены по 5 минут(УЧИТЕЛЮ некогда в туалет пойти).После уроков НИЧЕГО.Не влезешь. Так что - исходить необходимо из реальной жизни.МЫслить РЕАЛИЯМИ,а не желаниями.Да, один урок подождать - не проблема.Проблема в отношении... И в том, во что выльется это отношение.Отношение К СЕЛЬСКИМ детям и жителям села в советском государстве в 50-66е годы вылилась сегодня.Именно ЭТИ люди рулили и рулят.Просчитайте вероятность
с 70х
Для Учителю.: и по сей день
Татьяна Данелян
Перерва не може бути 5 хвилин. Це порушення санітарних вимог. Якщо таке у Вас є, то це пряме порушення Прав дітей та вчителів. У радянські часи школи закривали в крайніх випадках. навпаки, підтримували як могли. І сільськи вчителі мали більше преференцій ніж міські
тю
Для Татьяна Данелян: извините, вырвалось.Вы работаете в школе райцентра, а посему даже не пытайтесь что-то говорить.
Коментувати
Учитель, Вы в своём уме?
"на потреби збирають більше". А Вы вообще в курсе, что если в класссе 30% детей РЕАЛЬНО РАБОТАЮТ, то и остальные будут РАБОТАТЬ в меру своих сил.А если работающие до 9 класса в 10 заявляют, что "баста,кончилися танцы", в смысле-экзаменов нет, а значит и учит незачем, то получите супер-пупер удовольствие))).А то, что администрация ТРЕБУЕТ, ну так не молчите.Достали своей... Пишите,говорите, отказывайтесь РИСОВАТЬ оценки, требуйте к ебе на уроки да кого угодно.Пусть ходят-смотрят-делают выводы.Сами РИСУЕТЕ ОЦЕНКИ,чтобы жить в шоколаде, и сами выступаете о том, что с вас "требуют".Не будьте идиотами.
Татьяна Данелян
Для Учитель, Вы в своём уме?: Ви так гарно описали про те що малюють оцінки і для чого що переконали мене у тому , що Ви ас у цій справі. Ніколи нікому нічого не малювала. Не боюся не сертифікації, ні оптимізазії. Знаю, що свої компетентності доведу. Тому не обурююся даремно, а підвищую свій кваліфікаційний рівень
Спасибо.
Для Татьяна Данелян: Замечательно, что ещё где-то есть те, кто выставляет РЕАЛЬНЫЕ оценки детям. А поэтому, думаю Вы поддержите идею проверки знаний учащихся ежегодно ЧУЖИМИ учителями.Вот уж с десяток лет мечтаю об этом. Да мечтать не вредно. Даже полезно бывает иногда. Не продвигается ну никак. Мало нас-таких как Вы.Большинство считает,что чужого учителя детики испугаются... Вот так как-то
І до слова
Для Татьяна Данелян: та ні, я нє ас.Я так, аматор. Щось вийшло, щось ні. Сертифікація, оптимізація. І чого того боятися.Боятися варто лише хвороби у будь якому її прояві. Вас нехай обходить. Все інше то є так, дрібниці.
Коментувати
Учитель
Колеги! Я не розумію чому таке обурення? Ніхто вчителів із сільських шкіл не планує скорочувати. Навпаки, буде конкурс і буде змога пройти на роботу в райцентр ( там і на потреби збирають більше, і від дітей з батьками вимагають- все як тут нижче писали) і буде змога працювати краще серед кращих. Ніхто не говорить про скорочення, а організують підвіз автобусом. Але, вибачте, ви теж отримаєте класи по 25-30 учнів де кілька чоловік можуть і мають можливість вчитися, у тому класі будуть же діти , які своїм батькам байдужі, діти , яким не дано вчитися. Але адміністрація вимагає високий показник якості. От і спробуте навчити, ще коли комісій безліч і перевірок. Це ж чудово прекрасним вчителям, талант яких пропадає у сільських школах , буде змога проявити себе з кращого боку.
сільський учитель
Для Учитель: А де подінуться вчителі з райцентру? І проблема підвозу не лише в автобусах? Молодші школярі тиняються з 8-00 (заняття з 9-00) до 16-30 (закінчують навчання в 13-30) без нормальних умов для відпочинку, нормального збалансованого харчування і т.д. Минулого року в районі закрили 3 школи - хто від цього виграв невідомо, бо жодна інша школа в районі не відчула поліпшення.
Учитель
Ви гадаєте що у районних школах працюють лише фахівці вищого гатунку, а у селі непотреб* Ні!НіНі!. Є у селах чудові вчителі, які можуит навчити і вчать дітей, а є районні , міські школи, в яких працюють заробітчани, яким нічого не цікаво. От і буде між ними своєрідне змагання, будуть дивитися на знання, на профпридатність... І підвіз дітей нормально організован. Молодші класи будуть навчатися за місцем проживання( у кожному селі буде почткова школа), а в учнів 5 класу 6 уроків, у більш старших 7 уроків. 1 рок почекати- не проблема.
сільський учитель
Я не про те, що буде, а про те, що вже є. Школи закрили дітей підвозять і 1-й клас і 10-й.
Коментувати
Сiльський учитель
З цифрами погодитись можна,але вони як дишло- куди повернеш... Хто сказав,що сiльськi дiти в опорнiй школi навчатимуться краще! Той хто вчився- так i буде вчитися, а хто не вчився - взагалi перестане. Це вже перевiрено. перевiрено I,вiдповiдно,ЗНО складатимуть iще гiрше. Вчителi £ рiзнi i в тих, i в iнших школах .Статистика за останнi 12 рoкiв- 50 % випускникiв нашоi’ малокомплектноi’ школи успiшно поступили на навчання в ВУЗи . Так що ,панове, не говорiть про якicть знань. Звичайно, в мicьких школах якicний проказник кращий,адже i контингент учнiв iнший, нашi учнi- це дiти тих , хто у свiй час сам погано ,зазвичай,вчився. Автор статтi сам розумi£, що репетитори допомогають полiпшити рiвень здачi ЗНО. То ж не роздiляйте школи на такi i cякi, a кажiть прямо- eкономiя коштiв . Сiльським дiтям- фiгу, а суспiльству- казочки з цифрами...
Вікторія
Працюю в сільській школі вчителем української мови та літератури. Минулого року мої учні складали ЗНО. Якісний показник - 45%.
Юлія
Для Вікторія: Підтримую! Справа не у поняттях "сільський" чи "міський" вчитель, а у ставленні до своєї роботи. Волинська обл. Горохівський район ЗОШ І-ІІІ ст. с. Брани учень цієї сільської малонаповненої школи набрав 200 балів з біології та математики, а вони кажуть "село"
Учитель
Вікторія, перепрошую, скільки у Вас було учнів у випускному класі? Яка це школа?
Коментувати
00, для Татьяна Данелян
Ваши слова по поводу работу учителей села ПОЛНЕЙШЕЕ НЕВЛАДЕНИЕ ИНОФРМАЦИЕЙ.Много часов? Если у сельского учителя много часов,то для домашнего хозяйства остаётся часов значительно меньше.А сил это занимает значительно БОЛЬШЕ,нежели те же конкурсы-проверки-олимпиады(слава кому-то более умному,хоть на проверки олимпиадных работ начали брать райцентровских.А то ведь-привези на олимпиаду-проведи-а после приедь и проверь, оставив свои уроки.И это всё с момента возрождения олимпиад,где-то с 1998).А конкурсы сельские учителя,те,которые отказаться не в силах,тянут на себе ещё ого-го как.А готовят к олимпиадам после уроков,при этом ЗАСТАВЛЯЯ(типа мотивируя)детей прийти.Так что-платят то возможно и одинаково,а вот денег в школу уже не так несут,как райцентровкие.В сельской школе сотню на ремонт за год не все дети приносят.Да и контингент деток тоже радует.У нас вот уж третий трудовик уходит со словами6"Мои в райцентре делают что сказал,приносят,что необходимо.А Ваши ни принести,ни сделать"
Татьяна Данелян
Для 00:Повірте мені, що я говорю те реальне, що є насправді. Володію інформацією прадивою. Я знаю багато вчителів, які мають по 25-35 годин. Це нен брехня, а реальні люди, реальні години. У мене рівнесенько ставка, щодня після уроків вечорами я готуюсь до уроків. Якби у мене було б 30 годин, як тоді потрібно готуватися!Іколи? Цілими ночаи. Ваш трудовик не володіє компетентностями. Сьогоднф як нікому плвезло вчителям технологій. Вони можуть обирати любий розділ і працювати з любими аматеріалами, враховуючи мохливості дітей, села. Я працюю у райцнтрі. В нашій школі на потреби школи збираємо 10 грн. щомісяці( 90 грн. в рік), а на ремонт мої батьки збирали по 200 грн. А конкурси? То це проблема всеяУкраїни. Вони вже дістали вчителів і в селах, і в райцентрі , і в містах.
Зустріла колегу,сільську вчительку математики,
Для Татьяна Данелян: що у попередній навчальний рік мала 32 години(не було кому читати).ТІшилась вона тим,що інша вчителька,що у декреті,щось там візьме,бо сили у тої не вистачає.Зустрілися ми у середині жовтня.То вона то того часу ЩЕ не оклималась після попереднього року роботи, не зважаючи на літню відпустку.Ви вважаєте,що вчителям технологій повезло,не вчитавшись у мною написане.Вчитейтеся.У Вашій школі збирають по 10 гривень.Можливо я й повірю,але скоріше за все ні.Чому?Бо кожен міряє тими критеріями,які бачить.А я бачу,що у наші школи райцентру збирають ВЕЛИКІ гроші.І знайомі батьки розповідають,що школу вибирають для своєї дитини таку,щоби щомісячний платіж був якнайменший.Добре,що сьогодні школи "полюють за учнями"-слова однієї секретарки однієї міської ХОРОШОЇ школи,в якій вчителі ще радянської доби,і саме ТОДІ вони розпочали ТАКУдіяльність(працюючи на зарплатню),яка дала можливість бути серед ЛІДЕРІВ і досьогодні
Татьяна Данелян
Переконувати когось у чомусь не планую. Кожна людина міряє інших по собі. Ви уявляєте як можна якісно в тиждень провести 32 години математики? Елементарно, це 3 дні 6 урокі і 2 дні 7 уроків. Якщо якісно готуватися до уроків, проводити уроки, перевіряти зошити, то 32 години просто фізично і психічно нереально провести. А трудове? Не спорте, відкрийте Програму, прочитайте Держстандарт і зрозумієте, що дуже багато позитивного є саме для вчителів технологій.
Коментувати
Татьяна Данелян
З цифрами у статті згодна, підтримую. Такі школи треба закривати. Але, вчителі, не сподівайтеся на підвищення зарплат чи краще вінансуваня. Це буде економія в карман чинуш
Татьяна Данелян
Але про сільські школи. Тут неможна рубати з плеча і всіх під один гребінець. Є сільські школи, де дітям дають гарні знання, а є такі, що шкода діток. У мене в цьоиу році у 9-й клас прийшло 4 літей із сільських шкіл. Це біда! Це педагогічно запущенні діти. Вони даремно втратили 8 років. Такі я згодна, що вбільшості сільські школи закрити. Як може 1 вчитель викладати мову, математику, хімію, трудове? Що він знає? А що він калічить? Не треба кричати , що в селі платять менше. Ставка вчителя у селі і у райцентрі однакова. Але у райцентрі прийшов вчитель на 7.30 і до 16, якщо ще не пізніше, працює. Прймає школа перевірки, методкабінет приходить з " метою надання методичної допомоги", надсилається море конкурсів, олімпал, фестивалів ... У сільській школі цього немає. Вчитель читає дуже багато годин ( вчителів не вистачає), але він ще встигає доїти корови, годувати свині, поля орати , копати. Відповідь одна " Ми ж в селі. За що нам жити?" Люди ставки і в селі , і в райцентрі ОДНАКОВІ.
Татьяна Данелян
Зразу знаю, що мої слова не сподобаються. Але... Те що за останній час , під шум реформ чиновників стає більше- однозначно. Якісь нові структури, якісь посади, фонди, консультанти, помічники... Головне, щоб були при посадах і при гарних зарплатах. Минулого року галсували про закриття матодкабінетів. І що ? Кабінети залишилися, набрали нових людей, які ніколи не працювали у школі, ніколи не бачили живих діте інічому нікого не навчили. Але... тітонька методистка знає як і що перевірити, щоб довести свою вартість і некчемність вчителя. Те що в нього діти здають на високі бали ЗНО- дрібниці, головне- щоб у нього були папки з папірцями. Те що класний керівник кожної перерв у класі і проводить щосекунди виховну роботу( бо іначе школу рознесуть)- дрібниці, основний показник- план виховної роботи і папка класного керівника з матеріалами. Є велике бажання вийти на головну площу і дуже голосно крикунути:" Дістали папірцями, конкурсами, перевірками! Дайте нормально працювати з дітьми!"
Леонідович
Але чи багато нам скажуть такі “середні температури по палатах”? 100% випускників 11 класів і сільських, і міських шкіл "отримали повну загальну середню освіту" про це написано в атестатах, які видає держава. Результат = 100%. Задача школи дати освіту, задача МОН перевірити. Вони перевіряють і кажуть, що ми дали повну загальну середню освіту, діти отримали. В чому проблема? Можливо планку підніміть вище плінтуса. Бо в Україні людина, яка не вміє читати і писати може отримати вищу "освіту". По цій причині освіта в очах батьків і дітей обезцінена. А ще в нас чим людина довше навчається, тим меншу вона отримує зарплату. Молода людина яка ще не закінчила школу (не має освіти) заробляє більше за педагога (і т.п.) з 30 річним стажем і вищою категорією. Яка може бути мотивація в цього учня добре здати і готуватись до ЗНО?
Іван
Та й чи можна належним чином навчати у школі, коли купа "методистів" думають, чим загрузити вчителя - звіти, конкурси, заходи, "звірячі" добровільно-примусові змагання і т.д. Коли це все проводиться? Суть школи зводиться не до навчання, а до проведення забаганок тих, хто хоче утримати своє тепле крісло і створює робочий вигляд різними видумками та ще й гроші заробляє( вартість участі у звірячих конкурсах ві 16 до 20 гривень). Чому ніхто не порівнює, яку кількість підручників для 4-7 класів мали змогу купити в міських школах, а яку кількість у сільських, яку кількість методичних посібників, кемпютерів, навчального приладдя закупили батьки у місті і в селі, скільки грошей здали батьки на ремонти у місті, а скільки в селі і т. д. Та , НА ЖАЛЬ, ЦЕ ВЧИТЕЛІ ВИННІ, А ХТО Ж ЩЕ: ПРАЦЮВАТИ НЕ ВМІЮТЬ.
марина
Для Іван: повністю згодна з Вами. скільки можна лякати вчителя. а чи не краще перевірити рівень знань дармоїдів - методистів: знання навчальної програми предмета, який курує; рівень знань новітньої педагогіки, психології, методики викладання предмета; рівень володіння новітніми навчальними технологіями і т.д. методисти вміють висловлювати загальні фрази, наприклад впроваджувати особистісно-орієнтоване инавчання, а хто з них вміє показати як це робити. якщо вчителі сільської школи такі нікудишні, то чому вони, а не методисти проводять показові семінари. наша влада не з того місця починає очвітянські реформи, бо хто скаже, що він, а не хтось інший неук. живемо за принципом я начальник, а ти дурень. поки наяву цей принцип не тпочне працювати у зворотньому напрямі нічого не зміниться. вчителю виживай з себк раба
Коментувати
Іван
Прикро, що коментарі навря чи хтось бере до уваги. А от така "статистика" ляже в основу будь-яких оптимізацій. Та й епіграф до статті красномовно про все говорить. Але чому ніхто не робить статистичних звітів про те, що ж сме держава зробила для сільських шкіл. Цікаво, у чому полягає суть витрат на сільські школи? Зарплати вчителя? Це єдине, що держава поки що робить. Чому ніхто не говорить про те, скільки грошей сплачують батьки на матеріально-технічне забезпечення міських шіл. Сплачують - бо мають. А в селах? Батьки часто рахують гроші на хліб - не те, щоб на школу давали. От і маємо різницю: з чим працють міські вчителі - і в яких умовах працюють сільські вчителі. А як будуть почувати себе ті діти в міських школах, які не будуть мати можливості платити на школу на рівні міських? Та й хороші результати у тих класах, де 27 учнів лишетому, батьки мають заплатити за репетитора, котрий готує дітей і випускає той непотріб із програм, якого не можуть випустити у школі на уроці.
рехформи
Чому держава не думае,як провести такую реформу,щоб допомогти селу та школi,як пiдняти село ,розбудувати?Це б бiльше користi було для неi i людей.Розвалити найлегше!!! Так,як Украину!
vyb
Счетуны-статисты! А ну-ка посчитайте, сколько на каждого учителя приходится чиновников- управленцев всех уровней: от директора до министра! Может, тогда и станет ясно, кого оптимизировать надо! Сколько занимают они кабинетов, напичканных хорошей мебелью и техникой! И ремонты в этих кабинетах не за родительские деньги делаются! Сколько уходит денег на содержание этих ненужных структур!! Вы еще думаете, где найти средства на сельские школы? Хотя о чем это я? Вам надо выгнать из этих сел молодые семьи, чтобы землю продать! Вот и весь секрет вашей оптимизации...
для роздумів
Проблеми шкільної освіти в Україні: 1. Знання, як такі, нікому непотрібні, бо немає стимулу вчитися. Наприклад, щоб стати народним депутатом, достатньо бути багатою людиною, рівень знань ніхто не перевіряє. 2. Значна частина коштів платників податків розкрадається (під виглядом конкурсів, фінансуванням аналітичних центрів, ...) і лише незначна частина потрапляє до навчальних закладів. 3. Освітні чиновники вносять нестабільність у навчально-виховний процес (навмисне ускладнення і заплутування шкільних програм, відсутність елементарного матеріально-технічного забезпечення шкіл). 4. Кількість освітніх чиновників постійно збільшується, шляхом скорочення технічного персоналу школи (лаборатни, прибиральниці, двірники...). 5. За рівень отриманих знань учнями відповідає лише учитель, хоч отримує зарплату за рівень і кількість проведених годин. З інших учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки, держава) будь-яка відповідальність знята...
учень
Для для роздумів: Щоб стати поліцейським взагалі вимоги щодо освіти немає
Коментувати
Юля
Мне так нравится, что простому обывателю, в том числе и этой статьёй, хотят навязать мысль, что сельские школы это самые большие " пожиратели бюджета". Но о том, что по сравнению с началом " незалежности" у нас увеличилось в 3 раза количество чиновников разных мастей, которые действительно тупо получают зарплату, а отдачи никакой,- молчок. Я уже молчу о депутатском корпусе ( если уж миллиардеры зарятся на государственные деньги-компенсации за жильё). Я думаю,каждый простой украинец за последние годы ощутил на своей шкуре издевательства подобных чиновников,которые мнят из себя богов. Может их посокращать? Ан нет, надо уничтожить село. Плюс каждый день статьи о том, как воруют деньги из бюджета опять-таки, не простые сельчане, а те, кто сидит во властных структурах. Бедный народ,который позволяет так издеваться!!!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!