Н. Піпа: ліцеї різного профілю «під одним дахом»

В Україні цілком можливо поєднати в межах одного навчального закладу і академічний, і професійний ліцеї

Н. Піпа: ліцеї різного профілю «під одним дахом»

Автор: Наталія Піпа, народна депутатка України.

Чи можливо поєднати «під одним дахом» профільні ліцеї різного спрямування?

Профільна освіта в старших класах - це та частина реформи Нової української школи (далі - НУШ), яка викликає найбільше дискусій. Декілька місяців ми вели обговорення цього питання на рівні Міністерства освіти та науки і Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. До дискусій долучилося широке коло експертів, представників освітніх громадських організацій, директорів закладів освіти, педпрацівників та батьків.

Реформа НУШ передбачає, що 10-12 класи будуть ліцеями. Зокрема, можливі два варіанти ліцеїв: академічний і професійний. Академічні ліцеї - це навчальні заклади, де учні будуть ділитися за профілями та поглиблено вивчати ті предмети, які будуть необхідними для них при подальшому навчанні в університетах. Натомість професійні ліцеї даватимуть базу для інших професій, які не потребують здобуття вищої освіти.

Проте одне важливе питання залишилось невирішеним: ліцеї різного спрямування мають бути відокремлені чи перебувати в межах одного закладу освіти?

На мою думку, як академічний, так і професійний ліцеї мають бути об’єднані в одному приміщенні. Коли в межах одного ліцею будуть люди, які готуватимуться як до вступу до ЗВО, так і до вступу до технікумів – це буде сприяти співпраці суспільства. Тобто такий сценарій має ще й ідеологічну мету – навчити українське суспільство краще розуміти один одного незалежно від рівня освіти. Натомість розділення академічних та професійних ліцеїв призведе до сегрегації та непорозумінь, або ж, простіше кажучи, поділить учнів на «розумних» і «менш розумних». Така реформа тоді матиме косметичний характер і не вирішить тих завдань, які перед нами стоять.

Однак це не означає, що діти вивчатимуть одні й ті ж предмети на одному рівні. У межах одного закладу освіти діти зможуть, по-перше, обирати предмети, а, по-друге, вивчати, наприклад, базовий рівень математики або поглиблений. За таким самим принципом й інші предмети.

Для чого ділити предмети за рівнями навчання?

Ми усі розуміємо, що не кожному учневі дається і подобається математика. Проте в школі переважно викладають математику на середньому рівні. Тобто тим, хто дуже добре знає математику, вивчення цього предмету буде даватися надто легко, а тим, хто гірше – надто складно. У такому випадку нам і стане в пригоді поділ предметів за рівнями вивчення. Таке навчання буде ефективнішим як для сильних учнів, так і для слабших, бо рівень вивчення предмету буде відповідати їхнім здібностям, і уроки не будуть просто марною тратою часу.

Коли ми дискутували над питанням поєднання «під одним дахом» двох видів ліцеїв, деякі експерти вважали, що ми намагаємось поєднати непоєднуване. Можливо, це так. Але є гарні приклади, коли такі поєднання добре працюють.

Наприклад, профільний ліцей в сусідній Польщі, у місті Любліні. Там в межах одного навчального закладу поєднуються академічний та професійний ліцеї. Наприклад, в академічному ліцеї школярі вивчають три обов’язкові предмети - польську мову, математику та іноземну мову. Крім цього, обирають ще три предмети для вивчення за власним бажанням. Таким чином, формується набір предметів, які учні вивчають поглиблено, а поряд з ними вивчають інші предмети, але вже на базовому рівні.

Щодо професійного ліцею, то в профільній школі Любліна навчають за трьома напрямками - готельна справа, туризм та гастрономія. Цікаво, що учні, які вчаться за напрямом гастрономія, готують їжу для усіх учнів ліцею, таким чином здобуваючи цінну практику. Цей навчальний заклад показує, що два зовсім різні типи ліцеїв можуть не лише перебувати в межах одного закладу, але й чудово доповнювати один одного.

Я переконана, що і в Україні цілком можливо поєднати в межах одного навчального закладу і академічний, і професійний ліцеї. Такий крок принесе нам лише користь для подальшого успішного та єдиного майбутнього України.

Освіта.ua
28.05.2020

Популярні блоги
І. Ящук: справжні вороги майбутньої дистанційної освіти Концепція майбутньої дистанційної освіти ще далека від ідеалу, однак динаміка її розвитку просто вражає
С. Мудрук: «ліквідація ЗНО у два кроки» (impact analysis) Хтось вірить, що відміна ДПА у формі ЗНО лише цього року не має реальних шансів закріпитись і в подальшому?
О.Мірошниченко: про виклики в новому навчальному році Спроби ігнорувати проблеми, з якими школа зіткнеться вже 1 вересня, – шлях до конфліктів
А. Ночкін: чому не варто скасовувати ДПА у формі ЗНО Скасування ДПА у формі ЗНО вкрай негативно вплине на випускників 2020 року і з організаційного боку, і на їхні результати
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир Белый
З цим не має ніяких ризиків. Ризик і дуже великииииий у тім, що багато хто бажає спрямувати так, щоб під одним дахом/під одним директором поєднувався і академічний ліцей. і гімназія з 5 - 9 класами, тобто, щоб фактично нічого не мінялося.
Вилен
Для Владимир Белый: а чим погане поєднання гімназії та академічного ліцею?
Eugen Zimmermann
Для Вилен: а який тоді сенс взагалі ділити ЗОШі на гімназії та ліцеї?? Хай залишаються ЗОШами!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!