Понад 73% українських педагогів називають низьку заробітну плату головною причиною розчарування в професії.
Про це свідчать результати дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя», у якому взяли участь понад 6 700 освітян з усієї України.
Дослідження ініційоване ЮНЕСКО на запит Верховної Ради та Міністерства освіти і науки як частина роботи з реформування системи професійного розвитку педагогів.
Згідно з відповідями опитаних освітян, ключовими чинниками розчарування в професії залишаються матеріально-організаційні обмеження: низький рівень оплати праці, надмірне адміністративне навантаження, розширення кола нефахових обов’язків і труднощі збереження балансу між професійним та особистим життям.
Водночас дослідження показало, що внутрішня мотивація залишається важливою причиною вибору педагогічної професії: 61,2% опитаних педагогів вказали на покликання до роботи з дітьми.
«Попри значущість внутрішніх чинників мотивації вибору професії вчителя, визначальними чинниками мотивації для утримання в професії залишаються матеріальна стабільність, умови праці, соціальна захищеність і можливості професійного розвитку. Модель оплати праці, що поєднує низьку базову ставку з великою кількістю змінних надбавок і доплат, знижує прозорість і передбачуваність доходів, посилює територіальні дисбаланси та виступає одним із ключових джерел професійного розчарування, особливо серед молодих учителів», – наголошують автори звіту.
Також дослідження виявило, що кожен четвертий учитель (25,5%) додатково займається репетиторством.
«Важливим елементом професійної реальності вчителів є репетиторство, яке в українському контексті набуло стійкого гібридного характеру. З одного боку, воно зумовлене економічними чинниками, а з іншого – необхідністю компенсувати освітні втрати учнів у кризових умовах. Водночас репетиторство може бути одним із чинників диференціації освітніх можливостей учнів та учениць залежно від регіону проживання та ресурсного забезпечення сім’ї», – йдеться у дослідженні.
На основі отриманих даних ЮНЕСКО надало рекомендації щодо підвищення привабливості педагогічної професії, покращення умов праці, оновлення педагогічної освіти відповідно до принципів НУШ, розвитку ефективних інструментів професійного зростання та зміцнення освітнього лідерства.
