Модель випускника навчально-виховного комплексу

Утім існуюча модель випускника не відповідає сучасним вимогам:

• з'явилась нова парадигма навчання й виховання;
• змінився характер взаємин між учителями й учнями, виникла суб'єкт-суб'єктна взаємодія.

Учень, як особистість, формується в соціальній конструкції учень - група - навчальний заклад - місто - регіон - країна, виконуючи різні соціальні ролі.

Навчання в НВК стає інтерактивним, розкриває внутрішні особливості учнів, що формує компетентну особистість учня в різних сферах діяльності.

Компетентний підхід у навчанні й вихованні переборює розрив між навчанням і життям.

Освіта та виховання в НВК виступають як інструмент самовдосконалення особистості та допомагає сформувати особистість, компетентну в різних сферах діяльності. Тому виникла необхідність розробити нову концепцію моделі випускника на інших принципах.

Центром моделі є «Я» випускника. «Я» випускника розглядається як суб'єктивна система уявлень і понять про себе, свою зовнішність, здібності, можливості, риси характеру, про фізичний розвиток здоров'я; уявлення про своє місце в колективі, характер взаємин з іншими людьми в межах соціальної конструкції.

«Я»-образ складається з трьох частин:

• «Я» біологічне: знання про свій організм, своє тіло, процеси самозбереження й самодопомоги.
• «Я» психічне - це знайомство зі своїм внутрішнім світом, розуміння своїх почуттів, бажань, думок.
• «Я» соціальне - усвідомлення себе як члена суспільства, частки зовнішнього середовища, уміння контролювати свою поведінку, здатність суб'єктивно ставитись до зовнішнього середовища, виконуючи різні соціальні ролі.

Таким чином, «Я»-образ = «Я» біологічне + «Я» психологічне + «Я» соціальне.

На підставі такого розуміння «Я»-образу ми пропонуємо логіко-змістовні моделі. У структурі моделі випускника п'ять логіко-змістовних моделей:

• «Я» біологічне.
• Психологічні особливості особистості випускника.
• Мотиваційна структура.
• Соціально-психологічні особливості.
• Соціалізація особистості.

Логіко-змістовні моделі складають основи моделі випускника й дозволяють простежити траєкторію розвитку особистості. Зміст і спрямованість логіко-змістовних моделей різні.

Конструювання логіко-змістовної моделі починається є визначення критеріїв і показників. Критерії дозволяють визначити загальні якості особистості, а конкретні показники характеризують особистість конкретного випускника.

Далі будується система координат, центром якої є «Я»-образ. Кількість координат для даного «Я» визначається кількістю критеріїв. На кожну координату наносяться показники. З'єднавши показники різних координат, можна побудувати циклічну діаграму розвитку особистості.

Розглянемо зміст логіко-змістовних моделей:

„Я" біологічне містить у собі такі критерії та показники

Знання про організм:

• анатомічні відомості;
• розуміння фізіологічних процесів;
• дотримання правил гігієни.

Розвиток холістичних уявлень про себе, про світ:

• людина є біолого-соціальною системою;
• місце людини в біосфері;
• розуміння закономірностей холістичного розвитку.

Відповідальність за своє життя та здоров'я:

• усвідомлення небезпеки;
• уміння контролювати свою поведінку у випадку небезпеки;
• отримання навичок само- та взаємодопомоги.

Психологічні особливості особистості

Психодинамічні властивості особистості:

• екстраверсія;
• ригідність;
• емоційна збудливість;
• активність;
• щирість.

Емоційний інтелект:

• емоційна поінформованість;
• емпатія;
• управління своїми емоціями;
• самомотивація;
• розпізнання емоцій інших людей.

Особистісна креативність:

• допитливість;
• уява;
• складність;
• схильність до ризику.

Риси характеру:

• тактовність;
• принциповість;
• чуйність;
• працьовитість;
• самокритичність;
• помірність у потребах;
• акуратність.

Мотиваційна структура

Мотивація випускника:

• життєзабезпечення;
• комфорт;
• спілкування.

Характерні риси випускника:

• спрямованість особистості;
• інтелектуальні риси характеру;
• ставлення до людей;
• ставлення до себе.

Емоційна спрямованість:

• альтруїстична;
• комунікативна;
• самостверджувальна;
• на вибір професії;
• естетична.

Здатність до самоуправління:

• здатність до рефлексії;
• здатність до самоаналізу;
• здатність до самоорганізації;
• здатність до самоуправління;
• здатність до самоконтролю.

Особиста самореалізація:

• наявність потреби в самореалізації;
• готовність до самореалізації;
• реалізація життєвих цілей.

Рефлексії та саморозвиток:

• можливість професійної самореалізації;
• самооцінка своїх якостей;
• прагнення до саморозвитку.

Мотивація успіху:

• активність у діяльності;
• подолання перешкод;
• наполегливість у досягненні мети;
• планування на перспективу.

Комунікативна компетентність:

• відкритість, товариськість;
• логічне мислення;
• кмітливість;
• емоційна стійкість;
• життєрадісність;
• художнє мислення;
• незалежність;
• самоконтроль.

Самоактуалізація особистості:

• орієнтація в часі;
• цінності;
• потреба в пізнанні;
• креативність;
• саморозуміння;
• контактність.

Самоствердження особистості:

• відсутність пригніченості;
• розвиток конструктивних стратегій;
• схильність до домінування.

Мотиваційна компетентність:

• неперервна освіта;
• усвідомлення, допитливість;
• потреба в самопізнанні;
• упевненість у своїх силах.

Гностичний компонент:

• гнучкість мислення;
• здатність до синтезу, узагальнення;
• креативність;
• пам'ять, її оперативність;
• уміння систематизувати, класифікувати, узагальнювати.

Когнітивний компонент:

• знання;
• уміння;
• навички.

Морально-вольовий компонент:

• позитивне ставлення до навчання;
• працездатність;
• воля;
• цілеспрямованість.

Організаційний компонент:

• уміння планувати час, роботу;
• уміння працювати в бібліотеці;
• уміння користатись оргтехнікою;
• уміння орієнтуватись у класифікації джерел.

Соціально-психологічні особливості

Локус контролю:

• почуття відповідальності;
• готовність до активності;
• високий рівень суб'єктивного контролю емоцій;
• власна відповідальність за події;
• здатність переслідувати свої цілі в сьогоденні й майбутньому;
• відповідальність за своє здоров'я;
• здатність контролювати свою поведінку.

Ціннісні орієнтації:

• відпочинок;
• праця;
• допомога людям;
• знання про світ, природу людини;
• соціальний статус;
• соціальна активність;
• спілкування;
• здоров'я.

Соціальні та життєві цінності:

• інтелектуальний розвиток;
• перегляд освітніх програм;
• самовдосконалення;
• залучення до життя НВК;
• вивчення предметів із задоволенням;
• читання літератури;
• близькі друзі;
• вибір демократії та свободи;
• служіння людям;
• духовне вдосконалювання;
• особистісне зростання.

Емоційна чуйність (емпатія):

• сприйняття проблем друзів, групи, міста, регіону;
• співчуття;
• чуйність;
• здатність до переживання;
• відчуття радості, щастя від мистецтва.

Соціалізація особистості

Фактори соціалізації:

• учень;
• група;
• НВК;
• місто;
• регіон;
• Україна.

Форми стосунків:

• знайомство;
• приятелювання;
• товаришування;
• дружба;
• взаємодопомога.

Принципи стосунків:

• толерантність;
• поступливість;
• повага;
• довіра;
• урахування інтересів інших;
• культура мови;
• комунікабельність.

Цілі й задачі розвитку:

• виховання громадянина;
• індивідуалізація;
• ідентифікація;
• актуалізація;
• формування соціоціннісних відносин;
• здатність до саморегуляції;
• усебічний розвиток особистості;
• формування уявлень про життя.

Технологія роботи з моделлю випускника

Випускники, їхні батьки, класні керівники відзначають наявність чи відсутність показника особистості випускника за допомогою балів у анкетах опитування. Показники анкет і логіко-змістовні моделі збігаються. Критерій особистості в балах виводиться згідно з означеними показниками: дуже високий - 4 бали, високий - 3 бали, достатній - 2 бали, середній - 1 бал.

Отримані показники в анкетах наносяться на логічно-змістовні моделі в модель випускника. З'єднавши показники моделі випускника, одержуємо циклічну діаграму розвитку особистості.

Модель дозволяє передбачити розвиток особистості в межах логіко-змістовних моделей. Побудована циклічна діаграма розвитку націлює випускника:

• на успіх;
• приймати рішення й нести за них відповідальність;
• свідомо вибирати професію;
• використовувати знання як інструмент рішення життєвих проблем.

Випускник здатний до саморозвитку та самореалізації.

Автор: Л. Ілініч

Освіта.ua
19.04.2006