 |
Амброуз Бірс, вірний своїй сардонічній манері, визначив сімейні відносини, як «співтовариство, що складається з хазяїна, господарки та двох рабів» |
Чоловіки і дружини
Ібсен писав, що шлюб - це «предмет, який ви одержали для того, щоб віддати йому весь свій розум». Безсумнівно, у вас є власний погляд на шлюб, тож давайте подивимось, із чого, власне, він складається. Тому я вирішив почати з контрольних запитань на тему «ШЛЮБ». Ви зараз ознайомитесь із сімнадцятьма заявами, що стосуються сімейного життя. Позначте ті з них, що здаються вам вірними. За вашими відповідями можна буде судити, наскільки ви готові до сімейного життя, і правильні відповіді, точніше - правильну реакцію на запропоновані вам заяви, ви знайдете наприкінці матеріалу, але не варто перевіряти себе відразу після заповнення тесту. Прочитайте главу про шлюб, і можливо, вам захочеться змінити свої колишні відповіді.
Отже, тест:
1. Ви або любите, або ні, третього не дано.
2. Нерозумно бути легковажним у подружніх стосунках.
3. Люблячі один одного чоловік і жінка не можуть бути друзями.
4. Ревнощі - небезпечна річ у шлюбі.
5. Шлюб - це, по суті, злиття двох людей в одне ціле.
6. Кращий спосіб зберегти любов у шлюбі - пригасити свої потреби та цілком підкоритися своєму партнеру.
7. Дружина повинна розуміти, що, вийшовши заміж, вона наділила свого чоловіка своєрідним правом володіти нею.
8. Коли це необхідно, чоловік або дружина повинні дозволяти своєму партнеру експлуатувати їх.
9. Дружина повинна задовольняти сексуальні потреби чоловіка, коли б він цього не зажадав.
10. Гнів протилежний любові, і любовні стосунки ніколи не повинні бути сердитими.
11. Краще критикувати, ніж сердитись.
12. Щоб виправдати наші почуття, необхідний розум.
13. У подружньому конфлікті в жодному разі не можна завдавати біль своєму партнеру.
14. Подружня боротьба в дійсності не потрібна, якщо чоловік і дружина достатньо розумні й у змозі розв'язати будь-яке спірне питання.
15. Людям варто управляти своїми емоціями і ніколи не слід утрачати контроль над собою, верещати, кричати тощо.
16. У сімейних стосунках треба намагатись уникати сліз.
17. Чоловік і жінка, котрі дійсно люблять один одного, не затівають боротьби. Любов перемагає все.
Одружені люди живуть в узаконених стосунках інтимності, і найсильніші почуття, що рухають людьми, - це ЛЮБОВ і НЕНАВИСТЬ.
Любов має кілька форм.
1. ПРИХИЛЬНІСТЬ. Або, іншими словами, необумовлена турбота. Така, як у батьків до дитини. Небезпека в тому, що іноді в батьків виникає помилкове почуття, що вони власники своїх дітей, і тоді прихильність перетворюється у володіння.
Жоден із чоловіків і жінок насправді не володіє іншим.
Актуалізовані подружні стосунки базуються на прихильності та визнанні цінності свого партнера.
2. ДРУЖБА. Вона базується на визнанні цінності іншої особистості. Дружба стає маніпулятивною, коли ми починаємо експлуатувати або використовувати у своїх інтересах особистість іншої людини і коли саме це ставиться у главу кута наших взаємин. Щира дружба неодмінно припускає поважне ставлення до часу й індивідуальності іншої людини.
3. ЕРОС. Це романтична любов, що обов'язково супроводжується настирливістю, ревнощами, винятковістю та сексуальним бажанням. Романтична сексуальна любов легко стає маніпулятивною, і тоді ми називаємо її «звабою».
4. ЕМПАТІЯ. Це милосердна альтруїстична форма любові, що ґрунтується на глибокій турботі про іншого. Таку любов ми іноді називаємо милосердям або жалем.
5. ЛЮБОВ ДО СЕБЕ. По суті - це здатність тверезо оцінити себе й визнати як сильні, так і слабкі свої сторони. Цікаво, що й любов до себе може стати маніпулятивною. Наприклад, коли людина вирішується на вчинок, що принижує її достоїнство; коли людина в тій чи іншій ситуації сприймає себе скоріше як річ, ніж як особистість. У сексуальній сфері це називається проституцією. Утім, у будь-якій іншій сфері - теж. У шлюбі проституює той, хто жодним чином не обмежує партнера й навмисно ставить свої потреби на друге місце. Любити себе - значить уміти сказати «Ні!», коли домагання занадто великі.
Для того щоб допомогти нам краще розібратись у перипетіях подружніх стосунків, Абрахам Маслоу поділяє любов на дві категорії: БУТТЄВУ любов (Б) і НЕДОСТАТНЮ любов (Д).
Коли ми любимо Б-любов'ю, нами рухають повага й замилування. Ми любимо цю людину саму по собі, у її бутті. Коли ж ми любимо Д-любов'ю, ми експлуатуємо об'єкт своєї любові, маніпулюємо ним. Тобто ми любимо його як засіб, а не як результат. Ми відмовляємось приймати його таким, яким він є, і весь час бажаємо, щоб він «став таким-то» та «змінився так-то».
Маслоу знайшов дуже вдалу аналогію цих двох форм любові - любов до наших собак. Породистих собак ми зазвичай любимо жагучою Д-любов'ю і багато сил віддаємо підрізанню вух, хвостів, стрижкам, селекціонуванню. Проте дворняжок люблять Б-любов'ю, і вони милі своїм хазяям такі, якими є, - щасливі та грайливі, хоча й «неправильні».
Не будемо сперечатися про те, яка любов краще, конструктивніше. Скажемо тільки, що Д-люблячий більше схожий на скульптора, який ліпить щось із глини, або ж на переможця, який вимагає беззаперечного підпорядкування.
У шлюбі дуже рідко зустрічається яка-небудь одна з цих форм любові; як правило, ми любимо сумішшю з Б- і Д-любові. Але в маніпулятивної особистості превалює Д-любов. Дослідження показали, що пара, яка актуалізується, любить (якщо спробувати визначити „хімічний" склад їхньої любові) ББД-любов'ю.
Освіта.ua
10.03.2009
