Про "мутантів" і не тільки

Якщо перед автором поставлена задача показати вклад цієї науки у проблему здоров'я тварини та людини, то труднощі подвоюються. З одного боку, виникає можливість скотитись до примітивізму при популяризації складних закономірностей про вплив на спадковість, і з другого боку, у мало цікаве широкому читачеві вузького професіоналізму.

Радіаційний фон на теренах України не однаковий, але він обов'язково існує, особливо там, де виходять на поверхню граніти. Із 1945-го року у країнах Скандинавії проводили та проводяться досліди на наявність чи відсутність радону у приміщеннях будинків, блоки яких виготовлені із щебеню граніту та суміші бетону. Справа у тому, що в такій суміші радон, виділяється активніше, ніж із природного граніту. При накопиченні у великій кількості він становиться токсично небезпечним для здоров'я людини. Оскільки він важче за повітря, то накопичується в підвальних приміщеннях і кімнатах першого поверху. У залежності від його кількості, приміщення необхідно примусово провітрювати.

1986 рік. Чорнобильська катастрофа. Якщо говорити відверто, то при цих подіях, на протязі «надцяти» років іде безсоромна, безпримірна спекуляція як на рівні місцевому, так і міжнародному. Наприклад, яким це чином через десятки років у нас збільшилась кількість «чорнобильців»? На сьогодні їх уже десятки чи не сотні тисяч. Написано десятки дисертацій із цієї теми, але тільки сміливі та порядні говорять про те, що дійсно відбувалось і відбувається в цьому зв'язку. До сих пір ми можемо читати в літературі про кількість людей, які загинули від впливу іонізуючої радіації в «зонах» як у перший рік катастрофи, так і наступні роки. При цьому зовсім не враховується чинники впливу зовнішнього середовища під час радіації на живі системи. А в дійсності їх невимірно більше, чим тільки залишкова іонізуюча радіація. Особливо забагато токсикантів у ґрунтах, що забруднені відходами виробництва, «добривами» чи іншими хімікатами. Наприклад, наявністю нітратів і нітритів у продуктах рослинного та тваринного походження не тільки в неблагополучних зонах, а й за її межами, не відповідають аж ніякім нормативам.

Саме цікаве те, що й дотепер біологи й екологи замовчують те, що ж насправді відбулось на поверхні земної кулі в рік чорнобильської катастрофи, тобто в 1986-му. Виявляється, що той рік був роком дуже високої сонячної активності. Справа в тому, що наша розжарена куля не просто «горить», а, так би мовити, «піджарюється» циклічно, тобто існує закономірність періодичного збудження сонця та період спокійного стану світила. Ці періоди збудження поділяються на семирічний, одинадцятирічний і віковий. У рік чорнобильської катастрофи стався збіг двох циклів: семирічного і одинадцятирічного. На поверхні Сонці були зареєстровані дуже значні вибухи. Електромагнітні хвилі не абияк впливають на фауну та флору земної поверхні в позитивному чи негативному вигляді. На фізіологічний стан людини вони впливають вельми негативно. Особливо це позначилось на людях похилого віку та хронічно хворих на серцево-судинну систему, ревматоїдні, психічні розлади тощо. Разом із психологічною дією це призвело до смерті людей більше, ніж від іонізуючої радіації, особливо під дією різних токсикантів і поганого харчування, котрі суттєво знижують імунну систему живої істоти.

Працюючи в зоні іонізуючої радіації, з метою перевірки впливу радіації на імунну систему великої рогатої худоби, до речі, ніяких змін на протязі місяця зареєстровано не було, обслуговуючий персонал жартома звернувся до нас із запитанням: «Що ж це за лікарі, лікуєте скотину, а нас ні...?» При перевірці щитовидних залоз у працівників ферми радіаційний фон був у межах допустимого. Але в однієї особини, доярочки, віком близько тридцяти п'яти, прилад зашкалював його. У чому справа?! А ми живемо на березі річки, де виходять граніти. За нашою сім'єю спостерігають уже декілька років... Відверто?.. Як з нащадками? А ось, - коло неї тулився хлопчина років трьох-чотирьох, рожевощокий кріпиш, який знітився, коли на нього звернули увагу.

За годину до нас звернувся дідусь, тваринник сусідньої ферми. «Ходімте, я вам щось покажу». Підійшли до вигону й отетеріли. У загородці для теляти стояв бичок, віком приблизно до одного місяця та спокійно жував травинку, але... був зовсім лисий. Жодної волосини на тілі! Як бубон. Дідусь від нашої реакції був задоволений: «Так що ви на це скажете?» Дійсно, щось промовити розумне в цьому стані було неможливо. Але після тривалої розмови було з'ясовано, що це не перший випадок, таке стається, десь, один-два рази на десять років, і особливо, коли скотину випасають на окремому угідді. Із часом худобина заростає волоссям і стає доброю скотиною, бичком або теличкою з усіма притаманними їм фізіологічними властивостями.

Це можна пояснити наявністю у великій кількості чи відсутності зовсім, окремих мікроелементів у ґрунті. Феномен має спорадичний характер і аж ніяк не стосується іонізуючої радіації.

У перші роки після катастрофи, по Україні їздив один «лікар-професор» і дуже ретельно рекламував уплив іонізуючої радіації на організм тварин і людей шляхом демонстрації «каліцтв», ««монстрів», заспиртованих загиблих ембріонів тощо. Це тяглось до тих пір, поки йому порекомендували звернутись до музеїв медичних або ветеринарних ВНЗ, де зберігаються «аномалії» людей і тварин із часів, коли про радіацію не було й мови.

На сьогодні ученими доведено, що в радіаційних зонах існують дози іонізуючої радіації, що оцінені як шкідливі при довготривалій дії (роки). Такі дози, стимулюють ріст рослин, і підвищують імунний статус теплокровних, що обумовлюється прискоренням метаболізму під впливом стимулюючих дій гама-випромінювання та є тимчасовим проявом фенотипічної мінливості.

До речі, за останні десять-п'ятнадцять років помітних змін у виникненні та розгортанні інфекційних хвороб серед тварин і людей, на забрудненій території не зареєстровано, а покращення стану здоров'я тварин - відмічено.

Не забула про нас і «ринкова» система світового масштабу, що діє під егідою МАГАТЕ: радянські реактори небезпечно гірші за німецькі та французькі й рекомендували нам придбати саме їх. У межах Росії діють реактори під землею, повністю автоматизовані та працюють без будь якого безпосереднього втручання людини.

Вдаючись до основ генетики, можна відзначити, де генетика вивчає, а вірніше робить спробу пояснити спадковість і мінливість. На перший погляд, ці дві універсальні властивості живих систем знаходяться в абсолютному протиріччі один одному, але насправді вони стоять у діалектичному взаємовідношенні. Так, наприклад, генетичний матеріал має лише один рівень захисту, - своєрідну організацію ДНК. Захист пролягає в тому, що в разі пошкодження одного із ланцюгів ДНК мається можливість його відповідного відтворення із сусіднього ланцюга. Захисні органели різноманітніші та більш досконалі.

Це ствердження ставить під сумнів глобальної можливості мутації як багатоклітинних, так і одноклітинних організмів під дією факторів зовнішнього середовища, зокрема іонізуючої радіації, хімічних речовин тощо. Тобто консерватизм і захисні реакції здорового організму настільки міцні, що допустити мутаційні зміни в організмі неможливою. Він швидше загине під впливом певних доз короткочасної дії іонізуючої радіації, або адаптується до довготривалої дії малих доз, що й відбувається в нагальний час. Думається, що вченим, які займаються цією проблемою, пора зробити відповідний наголос на проблемі. Тим більше, що зараз ставиться питання взагалі про правомочність існування атомної енергетики як не оправдано шкідливої. На наш погляд, це більше стосується політиканства, яке знаходиться на службі в «ринкових конкурентних системах, котрі менше за все турбуються благополуччям нашої держави та людства взагалі. Вогонь, яким ми користуємось не менш небезпечний, але це говорить тільки про те, що треба вміти ним користуватись, підкоривши цю стихію на людські потреби.

Сучасний моральний стан молоді знівельований на виживання в нашому дурному капіталізмі, здобуття матеріальних благ, і мало кого цікавить майбутнє, причому майбутнє близьке. У цьому зацікавлені «владні» кола: танцюйте, «гикайте», робіть що заманеться - повна свобода «слова й дії», тільки не лізьте в політику, особливо ідейну, «утопічну».

Автори: Л. Корсун, Н. Корсун

Освіта.ua
19.11.2007