Критичне мислення: розвиток у школі та цінність у дорослому житті

Як критичне мислення допоможе в дорослому житті та як розвинути його в школярів

Критичне мислення: розвиток у школі та цінність у дорослому житті

Ключові компетентності Нової української школи – це навички, необхідні для підвищення особистого потенціалу, розвитку та розширення можливостей для самореалізації. Однією з них є критичне мислення. Що це та як допоможе у дорослому житті, з’ясовували журналісти Проєкту "Навчаємось разом: дружня школа". 

Нова українська школа має на меті не просто надати дитині окремі знання, скажімо, з математики чи літератури. Одна з основних цілей – розвивати критичне мислення, творчий підхід і вміння розв'язувати проблеми. 

Усі батьки хочуть бачити свою дитину успішною та щасливою, але для цього не достатньо просто дати їй доступ до найкращих знань. 

Браян Оширо, спеціаліст із навчання та тренер для вчителів, стверджує: «Якщо ми хочемо, щоб наші діти мали гнучкий розум, який може легко поглинати нову інформацію та реагувати на складні задачі, ми повинні розвивати їхні навички критичного мислення».

Критичне мислення – система суджень, яка допомагає розглядати події, робити висновки, давати оцінку подій та аналізувати їх. Це спосіб пізнання світу через безупинний процес аналізу та самоаналізу, самопізнання і самовдосконалення.

Критичне мислення можна застосувати в багатьох сферах життя людини. 

  • У навчанні ця навичка допомагає виділити головне, структурувати інформацію, знайти аргументи для відстоювання власної точки зору чи навпаки – знаходити слабкі сторони в обґрунтуванні опонента.
  • У майбутній роботі допоможе відшукати нестандартні розв'язання задач, комунікувати з командою і клієнтами та відстоювати свою точку зору. 
  • У повсякденному та особистому житті – тверезо оцінювати ситуацію, що склалася. 

За допомогою аналізу людина виділяє важливу для себе інформацію, приймає рішення щодо здоров'я, кар'єри, майбутнього. Критичний підхід дозволяє уникнути необдуманих вчинків та оцінити ситуацію з різних сторін. Ставлячи під сумнів інформацію, дитина стає більш уважною до дрібних фактів, швидше визначає важливі моменти, тому у майбутньому їй стає легше доводити свою позицію.

Для того, щоб розвинути навичку критичного мислення, Браян Оширо пропонує ставити перед школярами відкриті запитання. Вони не обов'язково мають одну правильну відповідь і більше схожі на ті ситуації, з якими дитина зустрінеться поза межами класної кімнати. Експерт виділив 4 основні пункти: 

  1. Виходьте за межі «що?» – питайте «як?» і «для чого?»

Варто уникати запитань, на які можна відповісти швидким пошуком в інтернеті, а також тих, які дають помилкове відчуття безпеки. Це змушує дитину повірити в те, що вона знає цю тему навіть тоді, коли її знання є поверхневими.  

Ставте запитання, для відповіді на які їм потрібно буде вийти за межі простих фактів і по-справжньому обміркувати тему. Також давайте можливість пов’язати будь-які знання з життєвими подіями.

  1. Питайте: «Звідки ти це знаєш?»

Оширо каже: «Діти повинні вміти аргументувати та захищати свою відповідь від логічної атаки». Відповідаючи на запитання, дитина осмислює свої попередні висловлювання та оцінки, структурує інформацію та доносить її до опонента. 

  1. Запропонуйте дитині задуматися про пріоритети та проблеми інших

На переконання Браяна Оширо, намагання зрозуміти їхні перспективи – важливий елемент творчого розв'язання проблем.

  1. Запитуйте дитину, як потрібно розв'язувати конкретну проблему

Найголовніше – обов’язково зробити більш вузьким ваше запитання. Наприклад, питання: «Як ми можемо подолати кліматичні зміни?» – занадто довге і комплексне. Тому можете запитати: «Як би ми могли розв'язати проблему зміни клімату?». Відповіді на подібні запитання вимагатимуть від дітей синтезувати свої знання. 

Можете використовувати ці пункти до будь-якого шкільного предмета. Не обов’язково бути експертом у тому, що вивчають ваші діти. Роль батьків і вчителів полягає в тому, щоб керувати їхніми запитаннями, слухати та відповідати. Головне – навчити дітей думати самостійно. 

Також варто пам'ятати, що людина з розвиненим критичним мисленням перестає бути зручною. Тому будьте готові не лише ставити запитання, але й комунікувати зі школярем.

А для того, щоб комунікація була максимально комфортною, не забувайте про головну мету – виховувати відповідальну та самостійну людину. Сумніви у ваших словах – не спроба підірвати батьківський або учительський авторитет, а спільне обговорення і дослідження, яке стане основою партнерських стосунків. 

Анастасія Камінська, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа». 

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Освіта.ua
28.10.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Гость
Навязанный славянам западной стороной critical thinking не даст особого понимания того что это даст. Критическое мышление уже врождённое качество у славян) нам не нужно писать на упаковке что кота в стиралку запихивать нельзя. Это нужно объяснять тупому западу, что и для чего это нужно делать) у нас это природно, когда ребенок элементарным вещам обуучен родителями. Где то критическое мышление работает как новый навык но, у нас это как должно быть ! И очень странно дети смотрят на учителя когда тот пытается внедрить в урок элементарное , что они скажем знают из садика.