 |
Аналіз пріоритетів освітньої політики на державному, обласному, міському та шкільному рівнях |
Вибір стратегії, вибір пріоритетів
Теорія та практика управління передбачають, що вибір стратегії здійснюється за умови:
- осмислення державних пріоритетів у освіті;
- вивчення потреб в освітніх послугах в умовах динамічних соціально-економічних і політичних змін;
- аналіз ресурсного забезпечення обраної освітньої стратегії, а саме:
- кадрового;
- матеріально-технічного;
- науково-методичного;
- фінансового.
На державному рівні Міністерство освіти і науки України визначило такі пріоритети освіти, як якість і доступність освіти (питання розглядається передусім у рамках європейської інтеграції до Болонського процесу); розв'язування соціальних проблем працівників освітньої галузі; демократизація освіти, що передбачає державно-громадське управління; подолання морально-духовної кризи; здоров'я школяра; забезпечення навчальних закладів технічними засобами навчання; пріоритет мовної політики; підтримка української мови та розвиток мов інших національностей.
Механізм реалізації освітньої політики МОН України подано в низці нормативно-регламентуючих документів.
Головним пріоритетом регіональної освітньої політики Донеччини на найближчу перспективу (2006-2010 роки) є сконцентрованість освіти на дитині, а це означає, що будуть збережені кращі надбання регіональної освітньої політики в питаннях:
- соціального захисту дітей;
- створення умов для якісної профільної освіти;
- поширення форм дистанційної освіти;
- науково-методичних і керівних кадрів щодо реалізації компетентнісного підходу у змісті освіти.
Управлінське забезпечення пріоритетів розвитку дитини в дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладах визначається в новій регіональній освітній програмі розвитку освіти в Донецькій області на 2006-2010 роки.
Порівняємо, наскільки пріоритети державної та регіональної освітньої політики співпадають із пріоритетами випускників шкіл. Потреби в освітніх послугах дітей і батьків визначаються за наслідками співбесід, діагностики та соціологічних досліджень.
У квітні-травні 2005 року обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти за підтримки методичних служб міст і районів проводилось дослідження «Випускник 2005 року» на підставі діагностичних методик, розроблених З. П'ятірним і Г. Романчуком (Педагогічний пошук. - 1996. - № 2). Таке соціологічне дослідження в Донецькій області здійснювалось уперше за останні п'ятнадцять років. Опитування проводилось у навчальних закладах трьох різних категорій. Усього опитано 4535 учнів, що складає 10,5 % від загальної кількості випускників 2004/05 навчального року.
Випускникам класу були запропоновані запитання:
- Ви закінчуєте школу. Які ваші найближчі життєві плани?
- У подальшій перспективі - робота, якою вона має бути?
- Якою має бути молода людина, щоб досягти успіху в житті?
- А як школа підготувала вас до життя?
- Що означає для вас «добре життя»?
- Знання з яких предметів, вивчених у школі, вам найбільше знадобляться в житті?
- З якими почуттями ви розпочинаєте новий етап свого життя?
Подібний «портрет» випускника забезпечує відділи освіти вірогідною та достатньою інформацією про якість освітнього процесу, допомагає з'ясувати деякі аспекти стратегії розвитку закладів освіти в регіоні й обґрунтувати управлінські рішення на локальному рівні. Матеріали дослідження є цінними з позиції критичного осмислення керівниками шкіл своєї особистої управлінської діяльності.
Сьогодні науковці визначають, що інтегральним критерієм оцінки ефективної шкільної освіти є рівень сформованості соціально значущих ціннісних орієнтацій випускників, а саме їх готовності до:
- самостійної пізнавальної діяльності, післяшкільної освіти;
- осмисленого вибору професії;
- сімейного життя;
- раціональної організації дозвілля;
- свого здоров'я;
- суспільного-громадського життя.
Кожний із цих компонентів тісно пов'язаний з наступним, а разом вони виступають як ціннісні орієнтації випускників у виборі життєвого шляху. Шкільні освітні пріоритети мають бути зорієнтовані на:
- формування активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції;
- формування в учнівської молоді життєвої компетентності, системи змістожиттєвих координат, уміння створювати та реалізувати власні життєві проекти;
- упровадження здоров'язберігаючих технологій навчання й виховання, орієнтацію учнів на здоровий спосіб життя;
- створення ситуацій успіху;
- забезпечення взаємозв'язку процесів навчання й виховання.
Автор: Н. Аніскіна
Освіта.ua
02.08.2012
