Незграбно зігнувшись, він притулився на краю ліжка, обхопив голову руками.
8
Пам’ять відновлювала події з далини тисячоліть і століть і послужливо розкладала їх перед Лукасом, мовби сплітаючи запону між буттям і небуттям, між бажанням та суттю, між поривом і можливістю. Легендарна Семі рамі да, що прославилася висячими садами Вавілона, хоч насправді ті сади спорудив Навуходоносор для своєї улюбленої дружини Ані ти. Семі рам і да ж увійшла в пам’ять її народу зовсім з іншої причини. Вона була царицею могутньої Ассірії, але влада Семіраміди стала такою всеосяжною, що мимоволі виникала спокуса перехопити її, і, як то часто буває, спокуса виникла в рідного сина цариці Нінія. Він влаштував змову і напав на матір, яка щойно повернулася з невдалого походу на Індію. Семіраміда замкнулася у Вавілоні, пославши проти Нінія свого вірного полководця фінікійця Рабомара. Але Ніній встиг відкрити всі загати і пустити води Євфрату на місто. Кораблі Рабомара розметало шаленими потоками води, сам полководець загинув, військо розбіглося, Ніній входив у Вавілон, не було рятунку. Тоді Семіраміда піднялася на башту над висячими садами і, коли надлетів табун голубів, сплеснула в долоні, стала голубкою і щезла разом з птахами, здобувши безсмертя.
Відтоді ассірійці вважали голуба священним птахом.
В своєму листі з Самарканда Пат розповідала Лукасові про мечеть Бібі-Ханим у столиці Тімура.
Улюблена жона полководця, красуня Бібі-Ханим, вирішила здивувати свого похмурого володаря і, поки він був у’індійському поході, почала спорудження небаченої мечеті, яка б затулила півсвіту. Молодий зодчий, який попервах вкладав усе горіння душі в будівництво, згодом став зволікати, бо це давало йому змогу щодня бачити красуню, чути її голос, бути причиною її гніву, що був для зодчого дорожчий навіть за любов. Бібі-Ханим грозилася, обіцяла всілякі кари молодому зодчому, нарешті почала просити і навіть благати. Цього він уже витримати не міг і пообіцяв, що закінчить мечеть до повернення Тімура, але з одною умовою: вона повинна дозволити поцілувати себе. Бібі-Ханим обурилась, а тоді засміялася. "Які дурні чоловіки, — сказала вона. — Я подарую тобі найкращу з рабинь, будь-яку з жінок Самарканда і всієї імперії великого Тімура. Чому ж ти хочеш поцілувати мене? Глянь на мальовані яйця. Вони тільки зовні різнобарвні, а розбий — усі однакові. Так і жінки". Зодчий відповів їй: "Ось два скляні келихи. Один наповню водою, інший — білим вином. Зовні вони однакові. Але один тільки зволожує уста, інший же обпалює, ніби вогонь. Ось така й любов".
А Тімур слав гінців з вістю, що вже повертається. Не було ради. Бібі-Ханим вимушена була згодитись. Вже коли молодий зодчий нахилився над її лицем, вона встигла затулитися долонею, але поцілунок був такий палючий, що шар од нього проник крізь руку красуні і лишив на її щоці яскравий слід.
Тімур вступав у Самарканд. Купол і мінарети Бібі-Ханим здивували його величчю і блиском, та коли побачив на щоці молодої жони гріховний слід, він забув про все. Хто посмів? Де цей зухвалець! Бібі-Ханим все розповіла повелителеві, але від того він оскаженів ще більше. Негайно послав своїх вірних тілохранителів-барласів, щоб знайшли негідника і вбили. Хтось звістив зодчого, і він з своїм учнем піднявся на мінарет мечеті. Барласи кинулися слідом, дивуючись дурощам цього чоловіка, який сам поліз у пастку. Але нагорі, на вузькому майданчику мінарета, вони знайшли тільки учня зодчого.
— Де зодчий? — закричали барласи.
— Учитель зробив собі крила і полетів у Мешхед, — відповів учень.
Більше зодчого ніхто не бачив.
В 1908 році петербурзського професора Філіпова знайшли мертвим у його лабораторії. На встановлено ніяких слідів ні природної, ні насильницької смерті. Професор мовби вмер з власної волі, звелівши своєму серцю зупинитися. Коли стали знайомитися з його паперами, виявили, що Філіпов відкрив спосіб передачі по радіо ударних хвиль вибуху. Коли доповіли про цей винахід цареві, той злякався і звелів усі папери Філіпова знищити, а лабораторію зруйнувати.
Тільки уявити собі, що сьогодні хтось знав би спосіб передачі на відстань ударних хвиль і енергії атомного вибуху! Руйнівну силу підземних вибухів у Неваді передавати в будь-яку точку земної кулі. Жах!
Професор Філіпов вчасно збагнув, що його страшне відкриття неминуче потрапить до злочинних рук, тому й вирішив, що краще вмерти, ніж дожити до такого.
Недосяжні ми навіть не в смерті, а в зникненні, таємничому, нерозгаданому, як зникнення людей з легенд, великих мандрівників, мучеників і воїнів. Лейкхарта в пустелях Австралії, Амундсена в крижаному безгомінні Арктики, Сент-Екзюпері між двома материками, що відбивалися від фашистської навали.
Отто Дізель, винахідник двигуна, що зветься сьогодні його іменем, мріяв про ідеальний двигун на 75 або й 90 відсотків коефіцієнта корисної дії.
В 1913 році його мрія здійснилася. Взявши портфель, набитий кресленнями ідеального двигуна, він сів на пароплав і поплив до Англії, бо жодна німецька фірма не зацікавилася його винаходом. По дорозі Дізель безслідно зник. Хтось пам’ятав, як він стояв уночі на палубі, далі згадки не йшли. Разом з Дізелем пропав і його портфель. Пошуки не дали нічого. Розслідування зайшло в тупик. Нещасний випадок, самогубство, вбивство німецькими шпигунами, які не хотіли, щоб новий винахід потрапив до рук англійців? Але шпигуни захопили б портфель.
А може, була в Дізеля розмова на пароплаві, і він почув про можливість майбутньої війни і вжахнувся: адже його двигун неодмінно буде застосований на війні, він везтиме людей на смерть, підвозитиме смерть людям, — то чи ж не краще зникнути самому і забрати з собою свій винахід?
В 1928 році У. X. Карозерс винайшов нейлон. Через дев’ять років він покінчив з собою в Філадельфії. Ніхто не міг зрозуміти причини смерті Карозерса. Міг стати найбагатшою людиною в світі, не кажучи вже про славу. Сімейні незгоди? Аби ж то. Могутні корпорації примушували Карозерса виробляти фальшивий нейлон, бо винайдений ним був вічний, ніколи не зношувався, а такий матеріал — смерть для текстильних магнатів.
Карозерс мріяв стати благодійником людства, його змушували стати одним з його ворогів. Чесна душа великого вченого не витримала.
Едвін Армстронг у тридцятих роках відкрив явище частотної модуляції. Це стало на заваді американським радіокомпаніям, які використовували амплітудну модуляцію. Армстронга переслідували всіма відомими засобами вісімнадцять років. 1954 року він покінчив з собою. А через шість років стало відомо, що він здійснив геніальний винахід: радіолокацію, яка діє на великій відстані, незважаючи на кривизну земної поверхні.
Майорана.
25 березня 1938 року тридцятидворічний професор Неаполітанського інституту фізики Етторе Майорана поплив поштовим пароплавом з Неаполя до Палермо. Майорана був сіцілієць, він народився в Катанії, тому подорож до Палермо не могла б викликати нічийого здивування.
Але перед цим Майорана послав директорові інституту Кореллі листа, в якому були такі рядки: "Я збережу про вас теплу пам’ять, принаймні до одинадцятої години сьогоднішнього вечора, і, може, й опісля".
В готелі "Болонья" він залишив листа для рідних: "В мене тільки одне бажання — щоб ви не вдягнулися в чорне. Коли хочете дотриматися звичаю, носіть який-небудь знак трауру, але не більше трьох днів. Після цього, коли зможете, зберігайте пам’ять про мене в своїх серцях і простіть мене".
Майорана безслідно зник, повертаючись з Палермо до Неаполя 26 березня. Таємна поліція проводила розшуки Майорани за особистою вказівкою Муссоліні, але не знайшла нічого.
Хто був Етторе Майорана?
Дружина Енріко Фермі, який власними руками склав перший атомний реактор, Лаура Фермі в своїй книжці "Атоми у нас вдома" пише: "Майорана був геній, арифметичне чудо, сущий оракул по інтуїції і логічній мислі, найгостріший критичний розум на фізичному факультеті".
Він учився з Фермі, працював з Вернером Гейзенбергом, був знайомий з Нільсом Бором, довкола нього точилися розмови про ядерну фізику, Майорана бачив свою перевагу над усіма в цьому питанні, геніальна інтуїція підказувала йому, що природа саме йому відкриває одну з своїх найбільших таємниць, і він жахається сили свого розуму. Розум може бути ще небезпечнішим і загрозливішим, ніж безумство. Геніальний фізик розуміє, що відкриття, яке він зробить, несе загибель людству, водночас він бачить, що година цього відкриття невблаганно наближується, тому Майорана вирішує втекти, врятуватися, зникнути.
Вже по війні один з ченців Калабрійського монастиря ді Сьєрра Сан Бруно сказав журналістові Вітторіо Ністіко, нібито в їхньому монастирі живе один великий учений. Та коли спробували довідатися про того вченого, в монастирі вже його не було. Може, був похований на монастирському кладовищі? Там тридцять хрестів, але могили безіменні. Така традиція. Цікаво, що про цей монастир розповідають, ніби там ховався, рятуючись од мук сумління, американський полковник Пол В. Тіббетс, який на бомбардувальнику Б-29 Енола Гей привіз і скинув на Xіросіму атомну бомбу.
Правда це чи ні, та тільки що спільного між зникненням геніального Майорани і метаннями переслідуваного ериніями полковника?
В листі до Кореллі Майорана вжив слово "зникнення": "Я прийняв рішення, що стало віднині неминучим. В ньому немає жодної краплини егоїзму, але я віддаю собі звіт в неприємностях, які моє несподіване зникнення може завдати тобі й студентам…"
В 1979 році 25-річний співробітник Ліверморської лабораторії радіації імені Лоуренса Пітер Хагельстайн запропонував конструкцію лазерного пристрою, керованого енергією ядерного вибуху. Хагельстайн вважав, що винайдений ним рентгенівський лазер допоможе в боротьбі з раковими захворюваннями і принесе щастя людям. Через рік стало ясно, що цей лазер являє собою могутній компонент в американському військовому арсеналі, стає ще одною системою зброї, і вже не можна було говорити про якісь високоморальні цілі цього винаходу.
Коли в 1986 році почала реалізовуватися програма "зоряних війн", сором’язливо названа абревіатурою СОІ, Пітер Хагельстайн звільнився з Ліверморської лабораторії.
Він мав тоді, як і Майорана в рік свого зникнення, тридцять два роки.
(Виникає запитання: чи дадуть йому, Лукасові, дожити до тридцяти двох?)
Але чому ж не покінчив з собою Хайрєн Максим, перш ніж винайти кулемет, який скосив мільйони людей у двох світових війнах? І чому не зникнув Ейнштейн, перш ніж написати свого листа про атомну бомбу президентові Рузвельту?
Невже наука — це всього лиш золоті копальні для генералів?
Лукас до ранку так і не заснув. Просидів закам’яніло на ліжку, насилу розспростався, коли за вікном, що виходило на океан, зарожевіло небо.
Скупатися, а там буде видно. Найкраще: полетіти до Фріско, звідти до Стенфорда і попроситися помічником у Широкого Діла. Він навчить ще багатьох бути безслідними, як вітер, як місячний промінь, як безкорисливе добро.
Коли вже виходив з тунелю на пляж, щось примусило його озирнутися.
На терасі "Мірамару" сіріли три невиразні, але такі знайомі Лукасові постаті: розмазана Орова, дохлякувата Хантерова і тугом’яса Олсонова. Ор, Ол, Хан — пишна трійця! Не було з ними Рене: мабуть, хапливо надягає бікіні, щоб бігти на пляж і спокушати Лукаса.
Яка марнота!
Вони помітили, що він побачив їх. Стежили за ним ще тоді, як був у номері, назирці бігли на терасу, хотіли показати, що всі тут, що жертва не втече.
Лукас повернувся до них обличчям і став непорушно. Вони вирішили, що він уже їхній, що ця поза свідчить про його безпорадність, і Олсон на радощах навіть помахав до Лукаса руками, так ніби хотів виказати привітність. Привітність ката.
А Лукас стояв, прислухаючись до могутнього гриміння трансамериканського експресу, що мав от-от з’явитися з-за повороту.
І він справді з’явився, вискочив з рожевого досвітку просто до Лукаса, з убивчою швидкістю поніс повз нього міцні сталеві тіла контейнерів, і спокійні літери на їхніх ребристих боках кликали в Токіо й Одесу, до старовинних ганзейських міст Європи і в Сінгапур, до Дар-ес-Салама й Сіднея, в Каракас і забутий американською історією Чарлстон.
Яка велика земля і який великий розум треба мати, щоб її осягнути!
Коли експрес прогримів, на пляжі не було нікого.
Ті, на терасі, спершу нічого не збагнули, тоді не повірили, тоді й геть ошаліли.
Океан сміявся, сміялися піски пляжу, сміялося рожеве небо: шалійте, шалійте!
Прогримів майже слідом за першим ще один експрес — і знов нікого й нічого.
Першим зірвався з місця містер Ор. Він мовчки кинувся до тунелю. Олсон і Хантер поспішали за ним.
Лукаса не було. Не було слідів. Нічого.
9
Його шукали довго.
Київ. 1976–1986 рр.
ПРИМІТКИ
1
Хантер (англ.) — мисливець.
2
Luck — вдача, талан. Тут: щасливчик, везунчик.
3
Ибн-Туфейль. Роман о Хайе, сыне Якзана. Пер. И. Кузьмина под ред. И. Крачковского. — Петроград, 1920.
4
Сведенборг Емануель — шведський філософ-містик (1688–1772), Едвін Арлінгтон Робінсон (1869–1935) — американський поет-містик.
5
"Ми — номер один!" — американський шовіністичний лозунг.
6
Know — how (англ.) — буквально: те, що треба додатково. В даному випадку — практичні розробки, технологія.
7
НБА — професійна баскетбольна ліга США.
8
Йдеться про відомий роман Д. Селінджера "Над урвищем у житі".
9
Герой американського антирадянського фільму "Рокі IV", роль якого грає Сильвестро Сталлоне.
10
Хакуін Осьо (1685–1768) — японський поет і проповідник.
11
Так в Америці називають божевільних.
12
Слово "Ісландія" перекладається: крижана країна.
13
Howdy — вживане на Тихоокеанському узбережжі США скорочення від звичайного привітання How do you do — як ся маєте. Фріско — скорочена назва Сан-Франціско, Л. А. — Лос-Анджелеса.
14
Кінг-Конг — страхітлива потвора з кінофільмів.
15
Кеббі — жаргонна назва лондонських таксистів.
16
Колумбійський університет у Нью-Йорку.
17
Назва роману класика американської літератури Г. Д. Торо.
18
Непередавана гра слів: "ор" — по-англійськи означає "або". Свої химерні речення містер Ор будує за принципом "ор-ор", тобто: "або… або".
19
Абстинент — той, що не вживає алкогольних напоїв.
20
Бурбон — американське віскі з кукурудзи.
21
Віскі з льодом.
22
Традиційне американське свято в листопаді місяці на честь перших американських поселенців, яких врятували в ід голодної смерті аборигени, принісши їм диких індичок.
23
Напій, що являє собою суміш американського віскі, содової води, цукру, льоду і листків свіжої м’яти.
24
Широке, вільне плаття єгипетських жінок.
25
Чоловіче вбрання єгиптян. Нагадує довгу, до самої землі, сорочку з міцної тканини.
26
Кеті, прекрасна Кеті, ти єдина дівчина, яку я обожнюю. Коли місяць. засяє над корівником, я ждатиму тебе біля кухонних дверей.
27
Тригранні гострі обеліски, якими колись вивершувалися всі єгипетські піраміди. Зроблені з чистого золота, вони стали першою здобиччю завойовників і грабіжників.
28
Місце, де зберігається золотий запас США.
29
З новели Дж. Конрада "Молодість".
30
Брухейон — славетна Александр і йська бібліотека, заснована Птолемеєм Сотиром (306–283 р. до н. е.). Згоріла під час александрійської війни (48–46 р. до н. е.). Налічувала тоді 700 тис. звитків.
31
Серапіум — бібліотека, що виникла в Александрії мовби як відшкодування за спалений Брухейон: Антоній подарував цариці Клеопатрі 200 тис. звитків, забраних римлянами з бібліотеки в Пергамі (Мала Азія). Бібліотека загинула під час релігійних війн при патріархові Теофілу (391р.) Спалення Серапіуму Каліфом Омаром у 641 р. тепер вважають легендою.
32
Інч — 2,5 см.
33
Гліальний — від грецького слова "липучий, клейкий".
34
Сакс — багатий американський універмаг.
35
Два смажені яйця.
36
Homo legens — людина, що читає.
37
Тут гра слів, бо "ор" по-французьки — золото.
38
На здоров’я — по-арабськи, по-грецьки і по-турецьки.
39
Велком (англ.), мархаба (арабськ.) — ласкаво просимо.
40
Півкулі.
41
Чепін, Сен-Тімоті — нью-йоркські закриті школи для дівчат з багатих родин.
42
Ле н Бейас — кумир американських поклонників баскетболу. Помер від наркотиків.
43
Американський журнал, орган консервативного крила республіканської партії.
44
Сhereamie (франц.) — милий друг.
45
Ідетьея, ясна річ, про Сковороду. Англ. "скво-вордл" можна перекласти як "жіночий світ".
46
З поеми У. Блейка "Америка": "Берег Альбіону безмовний, луги Америки далеко".
47
"Цвітом підуть пустелі" — з поеми У. Блейка "Америка".
48
Т. С. Еліот. "Безплідна земля".
49
Іфріт — демон, змій, дух.
50
Джеймс Бйорнем (нар. 1905 р.) — американський учений і письменник, працював у ЦРУ, викладав математичну логіку в Нью-Йоркському університеті.
51
Американська кінозірка.
52
Від слава "here" — тут.
53
Міська околиця.
54
Марк і Ервін — професори Гарвардського університету, які висунули "теорію" про те, що "заколоти і громадянський непослух — справа рук людей, у яких негаразд з клітинами головного мозку".
55
"Сайкіетрік ньюс" — офіційний орган Американської асоціації психіатрів.
56
Jose M. K. Delgado M. D. Phisical Control of the Mind. Harper and Row. 1969.
57
Міста в Каліфорнії, де розташовані військово-дослідні інститути корпорацій РЕНД і "Аероспейс", які працюють на замовлення військових відомств США над ракетно-ядерними і ракетно-космічними програмами.
58
Хамбургери — розповсюджені в американських закусочних котлети на булочці. Тут перелічуються їхні різновиди. Воппер — звичайна котлета, фішмек — рибна котлета, бургенкінг — велетенська котлета, чізбургер — котлета з сиром, пакбурберг — велика котлета.
59
Кармел — біблійна гора, де часто перебував пророк Ілля. В Каліфорнії є місто з такою назвою.
60
Знавець американського політичного життя.
61
Викрадання (буквально: транспортування мізків).
62
Vernon H. Mark and Frank P. Ervin. Violence and the Brain. New Yourk. Harper and Row. 1970.
63
"Мокрі спини" — так в США називають дешевих сезонних робітників на сільськогосподарських плантаціях. Переважна більшість з них — вихідці з Мексіки.
64
Сквоти — так називають в Америці незаселені будинки, які стоять порожніми або через занадто високу вартість помешкань, або з волі домовласників, які очікують підвищення цін на житло.
65
"He brain train, а brain trade!" — викрадення мізків (розуму), торгівля мізками.