Не скажу, від кого Лазаревський довідався, що Шевченка привезли в Оренбург. — Сам Ф. Лазаревський згадував: "9 июня 1847 года сидел я в своей Пограничной комиссии и усердно занимался текущими делами. Вдруг, около двух часов пополудни, в комнату вбегает, запыхавшись, писец Галявинский и говорит: "Ночью жандармы Шевченка привезли, я слышал от офицера, которому его сдали, и он находится теперь в пересылочной казарме" (Воспоминания о Тарасе Шевченко. — К., 1988. — С. 214).
С. 254. ...з початку червня р. 1847 приїздив до Оренбурга... Василь Лазаревський. — За спогадами В. М. Лазаревського, "определен я был чиновником особых поручений при председателе Оренбургской Пограничной /622/комиссии 6 мая 1847 г..., а в июле был уже в Оренбурга" (В. М. Лазаревский. Мое знакомство с Далем. — Русский архив. — 1894. — № 8. — С. 544), — отже, після від’їзду Шевченка в Орську кріпость, куди він прибув, імовірно, 22, червня, а 23-го. вже був зарахований до складу 3-ї роти (Тарас Шевченко: Документи... — С. 146).
Тарас Шевченко на першому засланню (18/30 червня 1847 — 17/29 жовтня 1850 р.
С. 255. ...біля них дерев’яний екзерцир-гаус — Exerzier-haus (нім.) — манеж.
С. 257 — 258. Подаю тут фотографію з художницьки зробленого Шевченком ще року 1847 малюнка з тієї казарми. — "Казарма" (IX, № 70) — малюнок сепією, виконаний орієнтовно 1856-го — не пізніше червня 1857 р. Оригінал малюнка втрачений. Усі репродукції зроблені за фотогравюрою, замовленою власником твору Б. Г. Сухановим-Подколзіним віденському граверу Р. Паульсону (1895).
С. 258. "Солдати-товариші починала тоді, — писав Шевченко до княжни Рєпніної, — розповідали..." — З листа Шевченка до В. Рєпніної від 25 — 29 лютого 1848 р. з Орської кріпості.
С. 261. "Ще як був я дитиною, — читаємо в його журналі..." — Запис від 19 червня 1857 р.
С. 262. "...Тремтить було, серце..." — Із запису від 20 червня 1857 р.
С. 264. "Доки не закинули мене до Орської фортеці..." — Запис від 25 червня в щоденнику.
С. 265 — 266. "Хіба самому написать...", "І знов мені не привезла..." — заглавні рядки поезій 1848 та 1849 рр.: "Вони з холери повмирали..." — рядки з поезії "Хіба самому написать...".
С. 266. "Було на собаку кинь..." — З листа Шевченка до А. І. Лизогуба від 1 лютого 1848 р. з Орської кріпості.
Мені не відомо жодного листа, писаного Шевченком після лютого р. 1847 до жовтня того року, опріч ... листа ... до Фундуклія. — Не відомо й досі.
С. 267. Княжна не загаялася відповідати. — Йдеться ара лист В. Рєпніної до Шевченка від 13 січня 1848 р. з Яготина (Листи до Т. Г. Шевченка, 1962. — С. 64 — 66).
С. 271. В листі до Василя Лазаревського Тарас 20 грудня р. 1848 між іншого писав... — Йдеться насправді про лист Шевченка до Михайла Лазаревського від 20 грудня 1847 р.
С. 275. Начальник 23 дивізії генерал Толмачов... відповів Орлову 30 березіля... — Тарас Шевченко: Документи..., с. 163.
С. 277. Експедиція Бутакова рушила з Орська 11 мая р. 1848. — З Орська рушила частина експедиції — т. зв. транспорт раїмського укріплення, "до складу якого входило 1 500 башкирських однокінних підвід, рота піхоти, дві сотні оренбурзьких козаків, дві гармати. Тут же був і началь-/623/них всього транспорту генерал-майор І. Шрейбер, а також капітан-лейтенант О. Бутаков з флотською командою і шхуною "Константан", розібраною і навантаженою на підводи для зручності перевезення. Верблюжий транспорт складався з 3 000 верблюдів, з ним ішло 565 казахів та півтори сотні уральських козаків" (Т. Г. Шевченко: Біографія. — К., 1984. — С. 222). Кониському не були ще відомі основні джерела з історії експедиції — щоденник О. І. Бутакова та нарис О. І. Макшеєва, учасника експедиції, — "Путешествие по киргизским степям в Туркестаяскому краю" (Спб., 1896).
С. 280. Не відомо мені, звідкіль Маслов добув такі звістки... — Ці відомості В. Маслов здобув від того ж О. І. Макшеєва (Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів (ЦНБ АН УРСР). — К., 1966. — С. 50, 64 — 65), спогади якого записав і М. Чалий.
С. 283. Від 7-го березіля р. 1848 аж до листопада р. 1849 не стрічаємо ніже єдиного листа ні до його, ні від його. — Листи були (збереглося 8 листів до Шевченка й три його власні), але Кониський їх бачити не міг, бо вони зберігалися в архіві III відділу при справі Шевченка 1850 р.
С. 284. "Мов за подушне, оступили..." — Вірш написано 1848 р.
С. 285. Так нудився-сумовав Тарас цілу зиму й весну р. 1849... — Нещодавно В. Є. Шубравським встановлено, що зимівля на Косаралі тривала до початку січня 1849 р.; з січня по квітень 1849 р. поет зимував у Раїмі (так і датуються поезії Шевченка, починаючи із "Неначе степом чумаки...". — Т. Г. Шевченко: Біографія. — К., 1984. — С. 232 — 234).
...не маємо жодних звісток, як поводився Тарас, як йому жилося під час нової плавби по Уралу. — Щоденник начальника експедиції О. І. Бутакова, де відбито обставини плавання день у день, вперше частково опублікований І. Житецьким (Україна. — 1928. — № 3. — С. 58 — 61); ця частина щоденника зберігається в ЦНБ АН УРСР; друга частина цього ж щоденника, що зберігалася в Державній публічній бібліотеці Узбекистану, використана в дослідженнях і монографії М. Шагінян (Шагінян М. Аральская экспедиция. — Молодая гвардня. — 1940. — №8. — С. 137 — 148; Там же. — Шевченко. — М., 1941). Повністю опубліковано щоденник 1953 р. (Бутаков А. И. Дневные записки плавання на шхуне "Константан" для исследования Аральского моря в 1848 — 1849 гг. — Ташкент, 1953).
"Перейшов я пішки двічі увесь киргизький степ..." — З листа Шевченка до О. М. Бодянського від 3 січня 1850 р. з Оренбурга.
"Не багацько минуло часу, а як багато перемінилося!" — З листа Шевченка до В. М. Рєпніної від 14 листопада 1849 р. з Оренбурга.
С. 287. ...Бутаков писав до начальника оренбурзького війська... — Тарас Шевченко: Документи..., с. 166, — рапорт Бутакова від 22 квітня 1849 р.
"Він, — писав Тарас до княжни Рєпніної, — не посоромився моєї сірої (жовнірської) шинелі..." — З листа до В. Рєпніної від 7 березня 1850 р. з Оренбурга. /624/
Чи не той оце Хома Вернер... — У народному переказі йдеться про іншу особу.
С. 288. "Адресуй, — писав Тарас до професора Бодянського, — в Оренбург Карлу Івановичу Герну..." — З листа Шевченка до О. М. Бодянського від 3 січня 1850 р. з Оренбурга.
С. 289. ...Бутаков вдався до головного штабу оренбурзького війська... — Йдеться про рапорт Бутакова від 5 листопада 1849 р. (Тарас Шевченко: Документи, с. 171 — 172).
Тоді ж таки Обручов наказав... — Там же. — С. 172.
"Позавчора, — пише він, — вернувся я з того степу киргизького..." — З листа Шевченка до А. І. Лизогуба від 8 листопада 1849 р. з Оренбурга.
С. 290. "Кращого немає // Нічого в Бога, як Дніпро..." — З поезії "І виріс я на чужині..." (1848).
С. 293. В листі до Жуковського... — Йдеться про лист Шевченка до В. А. Жуковського, написаний між 1 і 10 січня 1850 р. в Оренбурзі.
С. 295. Перовський згодився і вдався до Дубельта з запискою. — Див.: Тарас Шевченко: Документи, с. 182 — 183. Відповідь Л. В. Дубельта. — Там же. — С. 185.
С. 296. ..."бездушному сатрапові і прибічникові царя привиділося..." — запис в щоденнику Шевченка від 19 червня 1857 р.
С. 301. "Ось для чого мушу // Жить на світі..." — З поезії "Лічу в неволі дні і ночі" (1850).
С. 305. Але Гаршин з урядових звісток оповідає, що до 12 мая Тарас просидів вже в арешті 15 день. Значить, арештовано його 27 квітня. — Документи стосовно дати арешту невідомі. Спогади Ф. М. Лазаревського й матеріали М. Стороженка підтверджуються й листом Ф. М. Лазаревського до батька, М. І. Лазаревського, від 21 червня 1850 р., де йдеться про події на Великодніх святах в Оренбурзі. Декілька рядків викреслені, але є кінець абзаца: "Я над этим не задумывался и весело делал праздничные визиты.
На третий день за мной присылает сослуживец мой (М. С. Александрійський. — Ред.) и просит сейчас же к нему приехать... "Я был сегодня у воєнного губ[ернатора]. Между бумагами Ш[евченко] нашлись мои письма к нему..." (Іофанов Д. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. — К., 1957. — С. 38). Тут йдеться, отже, саме про свята й розмову з М. Александрійським на третій день свят і арешту Шевченка.
С. 307. 23 мая він (Обручов. — Ред.) одіслав до військового міністра усі одібрані у Шевченка папери і малюнки і писав... — Тарас Шевченко: Документи..., с. 189 — 190.
С. 308. ...сполошений генерал Обручов написав навіть до державного канцлера графа Нессельроде. — Тарас Шевченко: Документи..., с. 191.
З яким поспіхом вели сю справу... — Основний корпус документів щодо листування між Оренбургом і Петербургом див.: Там же. — С. 191 — 197. /625/
С. 309. З Головком сталася подія дуже трагічна. — Там же. — С. 200 — 202.
(Продовження на наступній сторінці)