Ніна Бічуя: коротка біографія

Ніна Бічуя (народилася 1937 року) – відома письменниця-прозаїк та перекладач, журналістка, членкиня Національної спілки письменників України. 

Цікаві факти з біографіі

Народилася 24 серпня 1937 року в Києві, але з 3-річного віку жила у Львові, куди переїхала її родина. У 1953 році закінчила львівську загальноосвітню школу №5 із золотою медаллю (на той час Ніні Бічуї ще не виповнилося 16 років). 

У 1958 році закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Після отримання диплома працює журналістом, починає писати новели, оповідання й повісті та публікувати їх в журналах та окремими книжками.

Протягом 1975 – 1985 років з перервами працювала у Львівському театрі юного глядача завідувачем літературної частини. З 1989 по 1997 рік – редакторка газети «Просвіта». Від 1999 року – викладачка кафедри театрознавства та акторської майстерності на факультеті культури й мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка. Працювала також провідним редактором театрального журналу «Просценіум», займалася перекладацькою діяльністю з польської літератури. 

Становлення таланту

Згадуючи своє дитинство, яке припало на важкі воєнні та повоєнні роки, Ніна Леонідівна зазначала: «З шести років я знала, хто такий Сталін, і правду про Голодомор». Любила те, чого не люблять 90 відсотків читачів, – п'єси. З 12-річного віку захоплювалася Шекспіром, Олександром Островським, Мольєром, Пушкіним... А найперше – Лесею Українкою. Мені не потрібно було повторно перечитувати п'єси – відразу сприймала майже весь текст. Перша прочитана в дитинстві книжка – «Принц і злидар» Марка Твена. У п'ять років мама мене навчила відразу двох абеток: кирилиці й латини. Тому, коли після війни ми повернулися до Львова, відразу почала читати й польською. Це все згодилося. Писання почалося з любові до читання. Коли багато читаєш, хочеться і своє щось сказати». 

Ще на початку творчої діяльності Ніни Бічуї лауреат літературної премії ім. Т. Шевченка Валерій Шевчук помітив талант молодої письменниці й назвав її «королевою сучасної української жіночої прози». А літературні критики відзначали, що її твори «пронизані інтелектуальною напругою і психологізмом».

Творчий доробок

Ніна Бічуя – авторка книг для дорослих: «Дрогобицький звіздар», «Повісті», «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» та для дітей і підлітків: «Канікули у Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Квітень у човні» 1982), «Яблуня і зернятко» (1983).

Новели і повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови», «Три театральні повісті». Прозові тексти письменниці виходили в перекладі болгарською, польською, німецькою, російською та іншими мовами.

Особливості творчості

Важливою ознакою художніх творів Ніни Бічуї є вишуканість мови авторки і героїв її книг – звичайних, не ідеалізованих міських жителів. Мисткиню насамперед цікавить внутрішній світ персонажів, що протягом твору намагаються пізнати себе, шукають свій шлях у житті, вчаться робити правильний вибір. Вони живі та справжні, зі своїми недоліками, які долаються добром. У цьому полягає секрет її новаторського написання творів для дітей.

А про твори для дорослих український письменник Роман Іваничук сказав так: «Її проза буквально приголомшила мене: журналістка, про яку я ніколи нічого не чув і її авторських спроб не читав, запропонувала жмут історичних оповідей. Стиль її творів був достоту такий, як вона сама... не цяцькований, а позначений високим артистизмом, стрімким летом авторської уяви, вишуканістю й шляхетністю, відбивав внутрішню сутність авторки». Та й сама Ніна Леонідівна в одному з інтерв’ю зізналася: «Усі мої літературні герої разом і зокрема більше думками й поривами душі схожі... на мене».

Свої твори Ніна Бічуя завжди пише ручкою на аркуші паперу або користується друкарською машинкою, бо відносить себе до «письменників, які мають думку на кінчику пера».

Нагороди та відзнаки

Ніна Бічуя – лауреатка премії ім. Б. Лепкого (2005). У 2007 вона стала Кавалером Ордену Усмішки – міжнародної літературної нагороди, яку присуджують діти. Свого часу кавалерами цього ордена стали Папа Римський Іван Павло II, духовний лідер тибетців Далай Лама, знаменита католицька черниця, лауреатка Нобелівської премії миру Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен, яка написала геніальні твори для дітей, сучасний український поет Іван Малкович та інші видатні люди.

Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.

Освіта.ua
06.06.2023