Створюємо недискримінаційну школу: інструкція директору

Принцип інклюзивності та справедливості передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освіти

Створюємо недискримінаційну школу: інструкція директору

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей – такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Управління Державної служби якості освіти в м. Києві підготувало розяснення щодо особливостей створення недискримінаційного середовища у навчальному закладі.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація – це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, у математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди «ходять» упередження – хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі – як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей – різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою.

Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі

  • Соціальні – стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо. Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців – до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються «жіночими».
  • Організаційні – розташування, розклад занять, логістика / транспорт, бюрократичні процедури. Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.
  • Особисті – економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо. Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему або ж вона була виявлена у ході спостережень або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на які впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики – позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема наказ МОН від 28. 12. 2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Утім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації / проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі зацікавлені сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії – спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань / тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки, і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується урядом Канади.

Управління Державної служби якості освіти в м. Києві.

Освіта.ua
30.07.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Волинь, ТГ
Читаю коментарі що нижче і мою свідомість одразу переносить у 90-роки. Виходить у нас вже 30 років незалежності пройшло, а по деяких регіонах вони тільки починаються. Запитання. Як можна було стільки часу товктися на одному і тому самому місці? Незалежність це у першу чергу інший рівень свідомості, культури та освіченості, а далі вже економічні показники та саме свято. Не вже майдини і революція гідності пройшли даремно? Чому у регіонах призначають керівниками не патріотів, а тіні Азарова- Януковича? Дійсно прикро це все читати. Дуже прикро. Влада загралася з народом у демократію, але народ не такий дурний як вони думають. Народ все розуміє.
україночка Мамаївці
До цього часу про Мамаївську ОТГ писали тільки хороші коментарі або нейтральні. Напевно прийшов час традиції порушити. А що тут вдієш. Іншого виходу немає. Вчителі вже натерпілися знущань і приниження при Януковичу. Знову терпіти і мовчати це не варіант. Звідки у влади взялася манера вчителями всі діри закривати? Не розуміємо для чого у селах працюють будинки культури і за що там беруть гроші? Дайте цьому вчителю небагато. Робити свою роботу. Тобто вчити учнів. Треба масовок, збирайте людей. Треба стрибати. Найміть професійних артистів. Це ще коментар в рамках етики. Далі можуть бути гірші.
учителька Мамаївська громада
Виникло питання до держави. А на що розраховує держава продаючи дипломи? Якщо на слухняних і всевиконуючих вчителів, то це великий прорахунок. Вчителями з сепаратиськими нахилами вони стануть, але от слухняними точно ні. Раз держава диплом продала, значить так можна. Якщо так можна, то які тоді питання. Знаю що у колективах нашої громади вже десь починають такі "педагоги" заводитися. Уявляю що буде через 3 чи 5 років. Валада вимагає якості знань. Але при таких підходах у нас через декілька років не те щоб якості, знань початкового рівня не залишеться. Вже писали і я ще згадаю. За фальшиві водійські права можна срок отримати, а з купленим дипломом кар’єру побудувати. Це по вашому нормальні речі? От чого добивається держава продаючи дипломи? А чого тільки вартує 1,5 магістратури? Де стандарт повної вищої освіти? Державі потрібні фахівців, а не базар дипломів.
учителька Мамаївська громада
В цілому майдан точно намічається. Справа не тільки у дипломах. Лише при Януковичу вчителів силою тягали по різних показухах. І якби тільки показухи. Батьки здають кошти на ремонти, але в голос про це не можна говорити. У Мамаївцях здають, у Драчинцях 1 і навіть 5 класи здають, у Лужанах і Стрілецькому теж без цього не обходиться. Тепер влада точно йде по тій дорозі яку протоптала команда Януковича. Без жодних сумнівів. Ми майдану то не проти, але цікавить що цього разу влада запродала. Одесу, Буковину чи може Карпати?
Анна Алексеевна
Для учителька Мамаївська громада: Как уже говорили, на всякие майданы нужны значительные вливания, серые фонды, информационная поддержка олигархов, заводилы-агитаторы, провокаторы, подтанцовка, кровь и печеньки, а также масса молчаливых и терпил. Кроме последних пока что ничего нет.
Коментувати
для  україночка Мамаївці і Мамаївці
Ви багато шкіл відкрили? Ми відповідаємо за кожне тут слово. Якщо ви попробуйте закрити Глиницку школу будемо писати Путіну щоб увів свою армію на Буковину. Наше село мале але язики великі. Ви сволчня горянску школу прикрили вам стало мало і тепер хочете Дубівці і Глиницу закрити. Ми думали Мамаївці газди. А Мамаївці це послідні з послідних. Сміттє забирают і траву косять. Якщо лиш у цему газдівство то ми з такими не хочемо газдувати. Коли ви плануйте 4 школи то нащо вам відділ освіти? Гроші брати і вакцинами тероризувати. ВИ НЕ ДИВІТЬСЯ ЩО МИ ЯК СЕЛЮКИ ПИШЕМО. БО МОЖЕ БУТИ ТАК ЩО ПОТОМУ БУДЕТЕ КУСАТИ ЛІКТІ. ПОКИ ІНТЕРНЕТ І ПОШТА Є ДО КРЕМЛЯ ДОБЕРЕМОСЯ.
Олег
Для для україночка Мамаївці і Мамаївці: Пишіть-пишіть! Пу ваша школа до одного місця і ви разом із нею. Прийде і буде вам ЛУ ГАНДОНІЯ
Чернівчани
Для україночка Мамаївці і Мамаївці: Міська влада м. Чернівці ще не раз пожаліє, що опустила території Стрілецький Кут, Глиниця, Спаська і решта сіл по колу до Чернівців. Це не просто прилегла земля. Це гектари землі та лісу для розвитку інфраструктури. Як можна було це опустити? Вони що не бачили що у Чернівцях після кожного дощу Земля провалюється? А треба було тільки відремонтувати дороги і утримувати 3 школи і садочки. Все. Чому міська влада, яка має вплив дозволила віддати ці села Мамаївцям? Для Мамаївці вони очевидно фінансова тягота, а для Чернівців великі перспективи.
Володимир Чернівчанин
Для Чернівчани: Думаю ви маєте рацію. Децентралізацію провели не на користь обласного центру. Мамаївці, Лужани, Дубівці - це повинна була бути ОТГ. Згадувані вами села варто було включити до Чернівців, а Драчинці до Сторожинецької ОТГ. У майбутньому можна було провести капітальний ремонт доріг Чернівці-Глиниця через Стрілецький Кут і Глиниця - Чернівці через Спаське. А вже після облаштування доріг думати про інфраструктуру. Чернівці треба розширювати і розселювати. І тільки такі перспективи.
Коментувати
небайдужий
Спочатку мають бути ДИРЕКТОРИ фахівці своєї справи, а в нас , поки що це чиїсь дружини,коханки і т.д., а ще з нестійкою психікою. От і чудять! Плинність кадрів для них це нічого страшного... Всі мовчать, бо результату не буде . Переконалась на свому прикладі!!!
україночка Мамаївці
Проблема наших шкіл це не відсутність інструкцій. У нашій милій державі не має чітких критеріїв яким має відповідати директор школи. 1. Директор школи має мати педагогічну освіту. Інакше кожен педагог з такою освітою для нього ворог. 2. Особа яка хоче бути директором має пройти конкур "Учитель року" і бути призером не менше, ніж рівень області. Інакше вчтелі котрі та були, для нього будуть ворогами. 3. Така людина має пройтися по кожній бідній родині села щоб опуститися на Землю і зрозуміти чим живуть люди. Ще дуже багато можна писати пунктів. Але проблема в цілому одна. Дуже низький рівень освіченості та культури. Якщо влада буде призначати на посади директорів, кожного хто вміє хабарі статні давати. Ви знищите освіту повністю. А після освіти країну. Вони не будуть дбати про школу. Вони по прикладі влади будуть витягувати з педагогів та батьків хабарі. Я вірю що директори продають від школи майно. І не тільки. Деякі з низ навіть не вміють ввічливо говорити.
україночка Мамаївці, продовження
Іноді з сумом спостерігаю за тим як поводять себе директори у групах та соціальних мережах. Пишуть ні в хід, ні в брід. І заставляють своїх вчителів та прибиральниць ставити по 50 лайків. Хіба народ цього не розуміє? Хіба ви не розумійте, що справжній керівник досконало має знати не тільки проблеми школи, але і проблеми вчителів, учнів, батьків, техперсоналу і навіть сторожів. Робота директора це не тільки хабарі носити і гарні про себе відгуки купувати. Треба реформувати свій заклад освіти і думати як працювати завтра. Дуже прикро визнавати, але інколи директори шкіл 1 та 2 ступеня, набагато відповідальні за директорів 3 ступеня. Завідувачі ДНЗ набагато професійніші за директора школи, причому як по професійних якостях, так по людських. Повірте добродії, законодавство треба вдосконалювати і до людей придивлятися. Якщо звісно ви хочете світлого майбутнього. Майбутнє - це наслідок взаємозв’язку людей та відношень у колективах, а не ноутбуки, проектори чи інші іграшки.
Скрипач не нужен
Для україночка Мамаївці, продовження: "У меня в школке так, значит везде так" - гениально. И да, я не знаю, что можно продавать со школы. Подскажи.
Чебуратор
Для Скрипач не нужен: за подписью завхоза можно *якобы* закупать стройматериалы, парты, окна, столы, двери, ТЗН (электроника) и т.д. За подписью медсестры - якобы лекарства, включая дорогие. За подписью завкухни - свежие фрукты и качественные продукты по льготным ценам только на бумаге. За подписью библиотекаря - новые комплекты УМК со значительной скидкой, которые перепродают в 5-15 раз дороже хоть учителям и ученикам. За подписью трудовика и учителя физкультуры - оборудование, инвентарь и расходники. А за подписью самого директора - откаты, рента, отчуждение, должности, оценки и аттестаты. Дальше вам лучше и не знать. Рыночные отношения давно наступили, расценки от места и статуса, но только для тех, кто с заморскими деньгами. Хотя бартер и услуги никто не отменял.
Коментувати
Батько
Державі не треба давати нові ноутбуки до шкіл. Вони їх розкрадуть, а через 3 роки спишуть. Для чого гроші тратити? Дайте на кожного учителя планшет за 3000. І то їм ще багато. Держава уяви не має що робиться по школах. Вони давно державне майно порахували за своє. А тому і крутять як хочуть. Фінансова служба вже роки нічого не перевіряє.
Тарас
Для Батько: ви брехун
Olga
Мабуть, краще роздати по 3 тисячі батькам на планшети для дітей. Вони їх пропють, прокурять. А школа буде винна, що малу суму видали.
Роман
Для Батько: От дивна людина... Маєте факти порушення - звертайтеся у відповідні органи, надавайте докази, щоб винні були покарані. Не маєте доказів, фактів - так і пишіть, що це Ваша особиста суб’єктивна думка. Щодо планшетів чи ноутбуків - Ви є фахівцем у педагогіці чи в комп’ютерній науці, щоб це вирішувати? Ви можете гарантувати, що для планшета є все програмне забезпечення, яке необхідне вчителям і доступне для ноутбуків? У тому числі специфічне для проекторів, смарт-дошок, для проведення інтерактивних уроків, для опитування тощо? Чи може Ви готові його розробити, якщо такого немає? Якщо ні, то, знову ж таки, пишіть, що Ви - не фахівець, і така Ваша пропозиція - це Ваша особиста суб’єктивна оцінка.
Коментувати
учитель
Внимательно перечитала статью ( особенно сравнение " традиционной школы" с " продвинутой " и "признаки ..." несколько раз перечитала... писать комментарий не хотела и не собиралась, но таки не выдержала Из 40 лет 35 работаю в обычной ("традиционной") школе в Украине...Слушайте, и где Вы такое отношение к детям вы видели!? Мы в школе всегда ПОМОГАЕМ всем детям и РАТУЕМ за каждого ребёнка, особенно ,если хоть шажок получился у того , кто вообще ничего не хотел ,БОРЕМСЯ ЗА РЕБЁНКА всем коллективом, СОТРУДНИЧАЕМ С СЕМЬЯМИ ДЕТЕЙ на благо ребёнка. А признаки, по которым могут "цькувати дитину" простите, но именно сейчас стали выплывать на поверхность. Не стану вдаваться в подробности ПОЧЕМУ ЭТО ПРОИСХОДИТ. ХОТИТЕ, чтобы этого не случалось или не случилось, ТАК СДЕЛАЙТЕ ВСЁ, ЧТОБЫ ПРОФЕССИЯ УЧИТЕЛЯ БЫЛА ГЛАВНОЙ ( если не САМОЙ ГЛАВНОЙ!) И ПРЕСТИЖНОЙ В СТРАНЕ. Учите молодых учителей , правильно РАБОТАТЬ С ДЕТЬМИ.
TODD
Всі люди від народження різні і це добре. Але життя жорстоке, тому треба не створювати тепличні умови, а готувати до самостійного вирішення нагальних задач.
Бумбараш
Для TODD: Навіщо щось там вирішувати? Підійми ручку і мовчки чекай. Так чи інакше. А от народитися, не вчитися і залишитися в Україні - це вже велика проблема, яку не можна просто вирішити.
Коментувати