«Профіль учителя НУШ»: пропозиції від практика

Загальні професійні компетенції вчителя через призму сегментних і комплексних дескрипторів профілю

«Профіль учителя НУШ»: пропозиції від практика

Мінекономіки нещодавно затвердило нові професійні стандарти вчителя початкових класів, вчителя закладу загальної середньої освіти та вчителя з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста).

Ще до появи міністерського варіанту автор цих рядків запропонував власне бачення професійного стандарту вчителя.

Загальні професійні компетенції вчителя через призму сегментних і комплексних (знання, здатності та ставлення) дескрипторів профілю

А. Протокольний зміст профілю (передбачає опосередковані вимірювання – див. у додатку)

УЧИТЕЛЬ:

1. Діє як відповідальний представник держави.

Кожен учитель сприяє соціальній і громадянській освіті учнів. Як працівник комунального закладу держави, він виявляє професійну сумлінність і дотримується принципів суспільно належної поведінки, вчинків та дій:

  • поважає й оберігає повагу до особистості кожного учня, уважно ставиться до дій та побажань кожного;
  • поважає та захищає свободу думки кожного учня;
  • уважний, щоб стати на захист об'єктивності;
  • дотримується принципу незалежності освітнього закладу від церкви, зокрема нейтралітету;
  • забезпечує конфіденційність певної інформації щодо учнів та їх сімей;
  • здійснює свою педагогічну свободу та відповідальність у рамках дотримання нормативних регламентів та положень;
  • знає свої професійні права та дотримується своїх обов'язків;
  • етикою поведінки та відповідальним ставленням до справи забезпечує зразковість та учительський авторитет у класі та у закладі.

При цьому вчитель має:

Знання

Уміння / здатність

Ставлення

  • базових цінностей української держави і громадянського суспільства та постулати, які їх відображають: свобода, рівність, братство, світськість, відмова від будь-якої дискримінації, змішаність, рівність між чоловіками та жінками;
  • установи (державні та місцеві органи влади), які визначають та реалізують освітню політику держави;
  • економічні механізми та принципи, за якими діє ринок праці та функціонують підприємства;
  • освітню політику української держави, основні етапи її історії та її сучасні виклики (стратегічні, політичні, економічні, соціальні) порівняно з іншими сусідніми країнами;
  • основні принципи публічної суспільної діяльності, закони та норми, що стосуються професії, правила, що стосуються безпеки учнів, контролюють діяльність учнів та забезпечують упередження асоціальної їх поведінки;
  • систему освіти, її суб'єкти та специфічні механізми/процедури (пріоритети освіти тощо);
  • Міжнародну конвенцію про права дитини;
  • власні права та засоби захисту в умовах загрози або насильства;
  • адміністративний устрій держави та принципи організації діяльності комунальних закладів освіти;
  • правила роботи закладу (внутрішні процедури, бюджетні та правові аспекти);
  • характеристики та показники свого навчального закладу;
  • програму діяльності свого закладу;
  • функції та роль різних рад (рада закладу, рада вчителів, рада предметного об’єднання, адміністративну рада, педагогічна рада, рада класу, дисциплінарна рада тощо).
  • застосовувати свої знання про еволюцію та функціонування державної національної системи освіти через використання існуючих системних ресурсів;
  • відповідати своєму посадовому статусу у кадровій структурі освітнього закладу;
  • брати участь у житті закладу;
  • розрізняти ознаки, що відображають певні особливості окремих учнів у галузі охорони здоров'я, ризикової поведінки, бідності чи зловживань;
  • сприяти через співпрацю з внутрішніми чи зовнішніми партнерами вирішенню конкретних труднощів учнів;
  • триматись гідно, застосовуючи санкції зі стриманістю та повагою до закону.
  • розуміти та поділяти цінності держави Україна;
  • інтегрувати у ході виконання своїх обов'язків свої знання про державу (організацію та функціонування);
  • дотримуватись правил професійної поведінки у рамках державної освітньої політики;
  • поважати учнів та їх батьків;
  • дотримуватися правил, процедур та статутів у використанні загальних ресурсів закладу;
  • підвищувати рівень обізнаності, дотримуватись правил та обов'язків щодо використання цифрових технологій;
  • співпрацювати на реалізацію партнерства між закладом і його економічним, соціальним та культурним середовищем;
  • враховувати рівень суспільного значення/ролі його навчального предмета.


2. Володіє українською мовою для здійснення навчання та комунікацій.

Використовуючи українську, як письмову, так і розмовну, вчитель має бути зразком незалежно від його дисципліни.

Він уважно ставиться до якості мови своїх учнів. Незалежно від видів своєї навчальної діяльності (пояснення, виконання завдань тощо) він виражає себе чітко і точно, враховуючи вікові особливості своїх учнів. Він може описати і просто пояснити зміст своєї навчальної діяльності з учнями їхнім батькам чи іншим зацікавленим співрозмовникам.

При цьому вчитель має:

Знання, що

Уміння / здатність

Прагнення

  • передбачаються для студента університета щодо володіння письмовою та усною мовою (словниковий запас, граматика, сполучення, пунктуація, правопис)
  • набувають діти у дитячому садку та згодом під час навчання у початковій школі;
  • являють собою механізми навчання читання та його перешкоди;
  • лежать в основі правил правопису та граматики.
  • виявити перешкоди для читання, причини порушення усної та письмової мови, з якими можуть зіткнутися учні;
  • побудувати навчальні епізоди, спрямовані на розвиток усних та письмових умінь  учнів висловити думку;
  • спілкуватися чітко та точно як письмовою, так і усною мовою:
    • з учнями під час навчання (передача знань, організація роботи учнів на заняттях та особиста робота для забезпечення власної діяльності тощо);
    • з батьками, під час персональних чи колективних комунікацій.
  • інтегрувати в різних навчальних ситуаціях елементи, спрямовані на оволодіння учнями усної та письмової мови;
  • дбати в усіх навчальних ситуаціях про належний рівень мови учнів як у письмовій, так і усній формі.


3. Володіє предметним змістом і має гарний рівень загальної культури.

Гарне оволодіння знаннями є необхідною умовою для роботи з учнями. Учитель має глибокі фундаментальні знання свого предмета (предметів), що входять до освітньої програми. Він знає складові загальної бази знань і вмінь, оптимальні етапи/терміни підготовки учнів, рівні та методи оцінювання. Він допомагає учням набути необхідних навичок, забезпечуючи узгодженість своєї навчальної програми з навчанням на інших уроках. Він також має ґрунтовний рівень загальної культури, що сприяє його внеску в побудову спільної освітньої культури. Він практикує хоча б одну іноземну мову.

При цьому вчитель має:

Знання, які

Вміння / здатність

Ставлення, що

  • відображають цілі початкової школи, базової/гімназійної та старшої ланок;
  • є сукупністю знань з однієї чи декількох дисциплін та мають   паралелі із суміжними дисциплінами;
  • описують його дисципліну через її історію, гносеологічні основи, дидактичні та дискусійні проблеми.
  • організовувати навчання своєму предмету спільно з іншими учителями.
  • спрямовується на: 
  • безумовне дотримання принципу науковості;
  • участь у формуванні загальної культури учнів. 


4. Проєктує та реалізує навчання.

Учитель є фахівцем у царині організації та здійснення освітньої діяльності (навчання) своєму предмету (предметів), а саме:

  • здатний забезпечити протягом навчального року ефективне навчання своїх учнів в умовах колективної форми здобуття освіти;
  • оперує методологією своїх дисциплін і вміє реалізовувати міждисциплінарні підходи;
  • знає особливості процесу навчання та перепони, з якими можуть зіткнутися учні, і як тому запобігти;
  • здатний планувати та розподіляти навчання за часом;
  • знає, як врахувати те, що було зроблено раніше;
  • бере участь у навчанні для дорослих (безперервна освіта і пошук).

При цьому вчитель має:

Знання щодо:

Уміння / здатність

Ставлення, що націлюється на:

  • цілей, що мають бути досягнуті для даного рівня, в контексті його професійної діяльності;
  • навчальних програм та основних ресурсів, особливо цифрових, які стосуються його предмета на всіх рівнях початкової та середньої освіти;
  • основ дитячої, підліткової та юної психології під час навчання учнів та можливі ускладнення щодо цього;
  • різних засобів та інструментів, особливо цифрових, необхідних для підготовки та здійснення навчання.
  • визначати цілі навчання на основі посилань в офіційних текстах;
  • розмірковувати з точки зору навичок;
  • реалізовувати перспективне та поточне планування на рік та на цикл;
  • здійснювати диференційний підхід відповідно до рівня учнів;
  • застосовувати свої знання з психології дітей, підлітків та молодих людей у процесі їх навчання;
  • інтегрувати у своє навчання використання цифрових технологій;
  • враховувати результати оцінювання задля планування прогресу учнів;
  • інтегрувати у свою роботу з учнями засоби запобігання професійним ризикам.
  • розробку мультидисциплінарних та поєднувальних підходів, що опираються на  конвергенцію та взаємодоповнюваність між дисциплінами;
  • діяльність для набуття майстерності у декількох дисциплінах;
  • використання своєї дисципліни для мультидисциплінарних проектів чи пристроїв;
  • оцінку якості навчальних матеріалів (цифрові підручники чи пов'язані з ними книги, цифрові або нецифрові документальні ресурси, навчальне програмне забезпечення тощо).


5. Організовує роботу класу.

Місія закладу освіти полягає у формуванні майбутніх громадян. Відтак він має сприяти встановленню правил суспільного життя, заохочувати толерантність та повагу до інших. Ця навчальна місія передбачає, що школа сама є місцем, де насильство виключається. З цією метою важливо, щоб майбутні вчителі, бібліотекарі, вихователі/тьютори мали базові знання щодо управління групами та конфліктами.

Тому вчитель має: 

Знання, як:

Уміння / здатність

Ставлення, спрямоване на:

  • досягти зростання успішності у всіх учнів класу;
  • контролювати їх знання, ставлення до навчання, дотримання правил життя в суспільстві; 
  • узгоджувати свої вимоги щодо поведінки учнів;
  • спонукати учнів цінувати індивідуальну та колективну працю. 
  • взяти на себе відповідальність за групу чи клас, впоратись із конфліктами, сприяти співпраці між учнями;
  • впорядкувати різні моменти у певну цілісну послідовність;
  • застосувати адекватні форми втручання та спілкування відповідно до специфіки ситуацій чи запланованих заходів (позиціювання, дистанціювання, втручання, перевірки, надання  інструкцій тощо).
  • створення структури, яка дозволяє без проблем здійснювати діяльність


6. Враховує особливості учнів

Учитель реалізує цінності різноманітності, будь то взаємна повага чи рівність між усіма учнями. Він знає, як диференціювати своє навчання відповідно до потреб і вмінь учнів, щоб кожен з них прогресував. Він враховує різні ритми навчання, супроводжує кожного учня, включаючи учнів з особливими потребами. Він знає, як за потреби залучити партнерів школи. Він знає механізми навчання, щодо яких з’явилися нові знання, зокрема завдяки внеску когнітивної психології та нейронауки. Він спрямовує кожного учня позитивно сприймати іншого та відмінності в питаннях поваги загальнодержавних цінностей і загальних правил.

Для цього вчитель має:

Знання

Уміння / здатність

Ставлення, щоб:

  • елементів соціології та психології, які дозволяють йому враховувати у ході навчання відмінності контингенту учнів та їх культур;
  • педагогічних методів управління проблемними ситуаціями та учнями з обмеженими можливостями.

 
  • враховувати ритми навчання учнів;
  • визначити, виходячи з потреб, необхідні етапи для поступового набуття передбачених знань та навичок;
  • адаптувати своє навчання до різноманітності учнів (диференційована педагогіка, персоналізована допомога, персоналізована програма навчального успіху), покладаючись, зокрема, на різні бази даних, які є у його розпорядженні, та на потенціал учнів;
  • сприяти кваліфікованому персоналу у впровадженні спеціалізованих форм допомоги учню;
  • здійснювати персоналізовану підтримку;
  • брати участь у розробці «персоналізованого проекту навчання в школі», «індивідуального проекту початку навчання у школі» для учнів з особливими потребами та з обмеженими можливостями або хворих, використовуючи адаптаційні підходи та  інформаційно-комунікаційні технології.
  • зберегти рівність та справедливість серед учнів;
  • кожен учень мав позитивну самооцінку та позитивне ставлення до інших.


7. Оцінює учнів

Учитель знає, як оцінити прогрес у навчанні та рівень здобуття навичок учнями. Він використовує результати оцінювання, щоб адаптувати своє навчання до рівня компетенцій учнів. Розкриває учням принципи оцінювання та розвиває їхнє вміння оцінювати власні зусилля. Він пояснює батькам очікувані й отримані результати.

Учитель має:

Знання про:

Уміння / здатність

Ставлення, налаштоване на:

  • різні види оцінювання, які можуть бути застосовані на практиці, а також засоби, які можуть бути використані для них;
  • принципи та інструменти валідності оцінювання та сертифікації.
  • розрізняти різні функції оцінювання;
  • розробляти оцінювання для різних етапів навчання, а саме:
  • визначити рівень вимог для оцінювання,
  • застосовувати різні методи оцінювання (тести, письмові завдання, таблиці спостережень тощо);
  • адаптувати опитування, у відповідності до цілі та тип оцінювання, які плануються до здійснення;
  • пояснювати інструкції, управляти підготовкою учнів до оцінювання;
  • уточнити рейтингові критерії;
  • аналізувати успіхи та помилки;
  • компонувати діяльність з повторення та підготовки до оцінювання (навчальні вправи, усні чи письмові запам'ятовуючі вправи, допомога, підтримка та поглиблені заходи тощо);
  • розвивати навички учнів у галузі самооцінки;
  • практикувати стандартизовані сертифікаційні оцінювання (іспити, контроль під час навчання, перевірку мовних навичок (В2) тощо).
  • оцінювання на принципах чітких відносин і довіри, і для цього він:
  • перевіряє свої оцінки;
  • оцінює вправи через особливості роботи окремих учнів;
  • слідкує за тим, щоб кожен учень усвідомлював свій прогрес, роботу та зусилля, які він має докласти.


8. Опановує інформаційно-комунікаційні технології.

Кожен учитель піклується про використання цифрових технологій та їх інтеграцією в педагогічну практику. Після закінчення університетської освіти він повинен набути навички використання й цільового застосування інформаційно-комунікаційних прийомів у своїй професійній практиці. Очікувані знання та вміння вчителя – це ті, що відповідають стандартизованим навичкам комп’ютерного сертифіката.

Тому вчитель має: 

Знання про:

Уміння / здатність, щоб:

Ставлення, налаштоване на:

  • компетенції, включені до функціональних обов’язків для посади вчителя;
  • права та обов'язки, пов'язані з використанням ІКТ.
  • проектувати, готувати та впроваджувати навчальний зміст та навчальні ситуації на основі цифрових інструментів та ресурсів;
  • користуватися своїми правами і виконувати обов'язки, пов'язані з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
  • вчитися для суспільно-етичного відповідального використання відкритих цифрових мереж в Інтернеті та уникати їх потенційних ризиків та небезпек;
  • використовувати ІКТ та засоби відкритого та дистанційного навчання для оновлення своїх знань;
  • працювати у мережі з ІТ-інструментами спільної роботи.
  • критичну оцінку до наявної інформації;
  • уважне і відповідальне використання інтерактивних інструментів, корисних для підготовки учнів;
  • оновлення своїх знань та вмінь під час своєї професійної діяльності.


9. Працює в команді і кооперується з батьками та партнерами закладу

Учитель бере участь у житті навчального закладу. Він також сприяє діяльності шкільного закладу на місцевому та загальнонаціональному рівні, бере участь у післядипломній підготовці вчителів. Співпрацює з навчально-локальними осередками свого закладу й у його різних класах, а також з учителями свого предмета. Бере участь у колективній роботі педагогічної ради закладу. Учитель співпрацює з батьками та партнерами закладу. Він допомагає учням побудувати свій освітній проєкт.

Для цього вчитель повинен мати:

Знання про:

Уміння / здатність

Ставлення, спрямоване на:

  • роль та функції батьківських об’єднань;
  • партнерів та стейкхолдерів, з якими працює заклад;
  • угоди та протоколи, що пов'язують діяльність освітнього закладу з іншими відомствами чи організаціями;
  • системи підтримки та захисту учнів;
  • методи керівництва та різні способи залучення учнів.
  • зареєструвати свою методику/ініціативу у колективних акціях закладу чи освітньої установи, включаючи:
  • підготовку проектів програм навчання; 
  • питання оцінювання (узгодження завдань та шкали оцінювання, шкільні буклети, квартальні бюлетені тощо);
  • визначення орієнтації учнів щодо освітньої траєкторії; 
  • підтримку та інтеграцію учнів у співпрацю з іншими працівниками (старші вчителі, радники з вищої освіти, викладачі мережі спеціалізованої допомоги для учнів, які перебувають у скрутному становищі, керівний персонал та медико-соціальний сектор тощо);
  • сферу мистецької та культурної освіти завдяки знанню основних партнерів (професіоналів та установ Міністерства культури, місцевих органів влади, асоціацій); 
  • сферу освітнього партнерства з державними службами (культура, зайнятість, правосуддя, поліція, навколишнє середовище та сталий розвиток, оборона тощо);
  • спілкуватися з батьками: 
  • заради налагодження конструктивного діалогу з метою інформування їх про цілі своєї/закладу освітньої діяльності, про результати оцінювання адаптивною для батьків мовою, про вивчення схильності їхніх дітей, виявлені труднощі та можливості їх усунення;
  • задля застосування знань у питаннях орієнтування учнів та їх батькам щодо розробки планів на кар’єру;
  • сприяти, співпрацюючи з внутрішніми чи зовнішніми партнерами закладу, у вирішенні специфічних труднощів учнів у питаннях охорони здоров’я, ризикованої поведінки та крайньої бідності чи жорстокого поводження;
  • використати можливості щодо освітніх послуг, що надаються в музеях та інших установах культури, зокрема в контексті мистецької та культурної освіти;
  • заохочувати батьків у житті закладу та поширенню сучасних знань;
  • працювати у професійних е-мережах;
  • долучитися до програм професійного росту.
  • сприяння колективній праці, діалогу з батьками та розширення партнерства.


10. Займається самоосвітою та впроваджує інновації.

Учитель оновлює свої предметні, дидактичні та педагогічні знання. Він знає, як звернутися до тих, хто, ймовірно, надасть йому допомогу чи пораду в професійній діяльності. Він здатний критично проаналізувати свою роботу та змінити, якщо необхідно, свою навчальну практику.

Учитель має: 

Знання про:

Уміння / здатність

Ставлення, що спрямоване на:

  • існуючі дослідження:
  • у своїй дисципліні;
  • у галузі дидактики, педагогіки та передачі знань (процес навчання, дидактичні дисципліни, використання інформаційно-комунікаційних технологій тощо), освітньої політику держави Україна.
  • скористатися внеском науково-дослідних та освітніх інновацій для оновлення своїх знань та використання їх у своїй щоденній практиці.
  • інтелектуальну цікавість і переоцінку своєї практики та методики, входження до якоїсь логістичної структури професійного навчання протягом усього життя, зокрема через е-мережі.


ДОДАТОК

Ця частина профілю учителя є такою, що дозволяє здійснювати кількісне оцінювання – за результатами анкетування учнів, колег учителя та батьків його учнів.

Анкетування можна побудувати за принципом питань за змістом вище розписаного профілю, для відповідей на які щодо кожного чинника є такі варіанти: «демонструє постійно» – «демонструє часто» – «демонструє інколи» – «ніколи не демонструє».

Системно-кадрові висновки на предмет позбавлення категорії / ліцензії запроваджуються у випадку загального результату нижчого за 50%.

Б. Описовий зміст профілю – якісні характеристики хорошого вчителя (з позицій стратегічних завдань державної освітньої політики)

1. Мета – успіх

Учитель постійно попри перепони мотивує учнів на досягнення успіху. Він наполягає на тому, що в учня немає підстав не вірити у свій успіх. Спрямовує учнів до проактивної життєвої позиції – бути послідовним у своїх зусиллях і неухильно дотримуватися порад учителя.

2. Динамізм

Учитель у класі – це динамічний учитель. Він зобов’язаний слухати кожного учня, повинен стежити за всім і приділяти особливу увагу кожному зі своїх учнів. Для цього він повинен знайти час, щоб привітатися з кожним учнем «очі в очі»: або впродовж уроків, або під час перерв чи після занять. Учитель має допомогти в разі звернення учня хоч на уроці, хоч на перерві.

3. Керування класом

Задля успішного керування своїм класом учитель має знати особливості поведінки кожного учня. При цьому вчитель повинен зрозуміти причини недисциплінованого акту. Він має бути уважним до учнів, залишаючись твердим у своїх рішеннях. Учитель повинен мати можливість використовувати різноманітні методи, щоб дійти до кожного учня, інакше учні будуть нудьгувати та лишатися незацікавленими в класі, тим самим спричиняючи проступки. Учителю потрібно вміти розрізняти кожного учня як унікального індивіда і відповідно тому спілкуватися. Лідерський тип спілкування з боку вчителя є ефективним запобіжником до недисциплінованості в класі. 

4. Постійне навчання

Учитель повинен усвідомлювати, що йому потрібно продовжувати вчитися. Якщо вчитель ігнорує такий професійний обов’язок, то з часом він стикається з великими труднощами. Учитель має любити те, що робить. Навчання дітей є шляхетною професією, що апріорі потребує мати до того покликання як суто професійну рису.

5. Самооцінювання

Робота вчителя з учнями має постійно коригуватися, а роль у цьому самого вчителя є головною. Учитель повинен вміти використовувати різні засоби, щоб залишати за собою головний вплив на перебіг навчальної діяльності в руслі позитивної тенденції.

6. Порадник

Учитель має бути консультантом і зразком для наслідування своїм учням. Також учитель може виступати посередником для учнів, які мають сімейні проблеми. Він може допомогти їм знайти рішення. У деяких випадках учитель – найкраща людина з необхідним тактом, упевненістю та знаннями, щоб допомогти учням, які мають життєві труднощі.

7. Приклад

Учитель має бути найкращою людиною для навчання завтрашніх дорослих. Він є своєрідним «дзеркалом» для своїх учнів, які з часом, у свою чергу, стають «дзеркалом» свого вчителя. Учні стають відображенням характеру й особистості своїх учителів. У цьому плані вчитель має перебувати в стані постійного навчання, зорієнтованого на нові технології. Він повинен мати авторитет людини, яка є сама успішною в тому, чого навчає учнів – знати й уміти у своїй навчальній дисципліні на порядок більше, ніж його найуспішніший учень.

8. Терпіння

Для вчителя терпіння є його інструментом для виживання. Тут терпіння є ознакою досвідченого вчителя, який набув високої майстерності. Він має навчитися контролювати свої емоції. Учитель повинен мати розуміння особливостей учнів у всьому їхньому різноманітті, усвідомлювати свою роль для наслідування підлітків, які шукають ідентичність. Зіткнувшись із заворушеннями, навмисними чи не навмисними, учитель має зберігати спокій, щоби вселяти повагу та захоплення в молоду людину. Терпіння, колись побачене в учителя, дозволяє учневі бути більш об'єктивним у своїх діях. Коли учень усвідомлює інтерес свого вчителя, між ними встановлюються взаємини довіри, які можуть стати корисною навичкою на все життя.

9. Увага

Спілкування вчителя через уважне заслуховування учнів має бути невід’ємною частиною його комунікаційної стратегії. Вислуховування учнів дозволяє вчителеві самооцінювати свою педагогічну практику та за потреби вносити корективи. Учитель упродовж заслуховування учня усвідомлює свої труднощі в розумінні навчання, а також складність цього процесу. Налагоджуючи вербальний зв’язок з учнем, учитель допомагає вказувати молодій особистості правильний напрям для її соціалізації. Учитель має знаходити необхідний для якісного слухання час і сприятливі умови.

10. Повага

Учитель має бути здатним культивувати й заробляти повагу з боку учнів. У цьому плані вчителю потрібно у своїх словах, діях, ставленнях та поведінці подбати про постійні приклади глибокої поваги до своєї професії, до інших та до себе. Учитель повинен для цього вміти користуватися й такими простими засобами, як «привіт» і «дякую», не впадаючи при цьому в стан фамільярності.

Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Освіта.ua
05.01.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
І знову ці вонючі економісти.
ОВВ
Добрий день. Чи автор взагалі дивився обов’язки педагогічного працівника відповідно до Закону України "Про освіту"? Автори стандарту теж не дивилися...
Владимир Белый
Для ОВВ: На кожен комплект обов’язків має існувати певний стандарт професійних вмінь, завдяки яким тільки й можна реально забезпечувати виконання тих обов’язків по-справжньому, а не лише їх імітуючи.
Коментувати