Експерт: в Україні проблема зі знаннями випускників

Публікація результатів ЗНО в черговий раз привернула увагу до якості середньої освіти

Експерт: в Україні проблема зі знаннями випускників

Аналіз результатів ЗНО, проведеного у 2016 році, підтвердив наявність проблем із математичними знаннями у випускників українських шкіл. Про це пише аналітик центру CEDOS Ігор Самохін у статті "Нерівність навчальних досягнень в українських школах за результатами ЗНО-2016".

Експерт також зазначає, що аналіз результатів тестування більш наочно показав відомі дослідникам розриви між міськими і сільськими випускниками та між випускниками зі звичайних і "елітних" шкіл.

"Не тільки середній бал є вищим, але і внутрішньошкільна нерівність виявилась нижчою в "елітних" школах. Попри ці розриви, нерівність усередині шкіл усе ще вища за нерівність між школами. Державна освітня політика може скоротити нерівності у навчальних результатах українських школярів, якщо більша увага буде приділятись сільським школам та школам, які "відстають" за своїми показниками. Крім того, рекомендується заборонити селективність в елітних навчальних закладах, яка призводить до сегрегації на школи з відмінниками та школи з усіма іншими", - наголошує експерт.

Він також зазначає, що публікація результатів зовнішнього незалежного оцінювання за 2016 рік в черговий раз привернула увагу до якості середньої освіти в Україні.

"15% випускників не склали тест із математики, хоча пороговий бал становив лише 9 балів із 62 можливих. З інших предметів ситуація не набагато краща. Ці показники не стосуються однаковою мірою всіх шкіл України. Випускники гімназій та ліцеїв складають ЗНО в середньому набагато краще, ніж випускники звичайних загальноосвітніх шкіл. Міські школярі показують суттєво кращі результати, ніж сільські", - додає автор.

За його словами, дослідники та експерти у сфері освіти давно знають про ці нерівності. Вони стали предметом соціологічних публікацій, а дані ЗНО-2016 дозволяють підтвердити та поглибити попередні знання про ці нерівності.

Освіта.ua
03.11.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Лена
"Крім того, рекомендується заборонити селективність в елітних навчальних закладах, яка призводить до сегрегації на школи з відмінниками та школи з усіма іншими" Как по мне, такая сегрегация - правильная вещь. Думаю, спорить никто не станет, что в один класс запихивать и "умных" и "тупых" нет смысла. Сильным на уроках будет просто скучно, поскольку учитель будет (для более слабых детей) несколько раз объяснять один и тот же материал, который они поняли с первого раза. В свою очередь, слабенькие будут просто стесняться переспросить во второй раз, что "им не понятно", потому что будут банально бояться показаться тупым перед сверстниками. Когда же класс состоит из учеников одного уровня, все учатся в комфортном для них темпе. Ну а держать в школе отдельно "тупые" и "умные" классы вообще полный бред. Смотря от того, какая обстановка будет в школе, либо "тупые" классы будут унижать "ботаников", либо "умные" обзывать остальных тупыми. Как по мне, не самый радужный...
Вчитель
Вопрос ещё в том как отделы райобразования подают информацию,например в Романовском районе Житомирской области в некоторых школах у 2016 году не было английского,но эти школы почему-то написано что они сдавали английский...и что не сдали...Но это ж руководство,ему можно ошибки...а простому учителю лишь за апеляцию нервы перетрепали
Олекса Позняк
«Нет ничего более практичного, чем хорошая теория».Людвиг Больцман.Водитель который знает где какую кнопку нажать это хорошо, но водитель который понимает которые физические процессы происходят при нажатии оной кнопки - намного лучше, особенно в дальней дороге.Больцман был очень неглупым , чего не скажешь о моне
1
Так в попередній статті сказано, що знання не потрібні, а потрібні компетентності. Навчилися учні рахувати здачу в магазині, то навіщо їм більше знань з математики.
людина
Велика проблема в тому, що сучасні підручники написані в основному в науковому стилі. Щоб прочитати один параграф, дитині потрібно годинами копирсатися в словниках іншомовних слів. Наші ж підручники були написані в науково-популярному підстилі наукового стилю, а тому було більше часу для роботи з підручником, особливо, коли доводилося пропускати заняття в школі.
Anna
Для людина: Для 1: та ладно вам, я как-то без словаря все учебники читала и даже все понимала. Тут не учебники виноваты а необразованность и маленький словарный запас некоторых учеников. Книжек больше читать надо.
людина
Нейрони виділяються нейросекреторними клітинами. За хімічним складом вони є низькомолекулярними пептидами. До нейрогормонів належать рилізинг-фактори гіпоталамуса, вазопресин, біогенні аміни. Шановна Анно, чи розумієте Ви це визначення? Розтлумачте нам, про що тут говориться, а це з підручника біології для 11 класу. Невже виною незасвоєння такого визначення є малий словниковий запас учнів?
Лена
Если в учебнике вводится какой-либо термин, будьте уверены, он либо объяснялся ранее, либо в этом же параграфе, либо (в данном случае) в курсе химии предыдущих годов. Не вижу ничего сложного. Конечно, если Вы давно учили школьную программу, то ничего странного, что Вы забыли многое из этого, но для школьника это не должно составлять проблемы. Сама только закончила школу и могу сказать, что каждое слово - это даже программа биологии-химии до 11 класса (9-10й, если быть точным), разве что я не помню, когда выучила про рилизинг-гормоны. Это понятие не словарного запаса (т.к. действительно, если просто "читать книжки", то слов этих не узнаешь), а скорее внимательности
Коментувати
мама
"Новий шеф", виконуючи забаганки, так склала розклад, що уроки етики , факультативи і т.п. в розкладі 3-4, а фізики, хімії- 7-8 уроками. На скарги не реагує.
Іван
А чому ніхто не говорить про те, що діти в селах не бачать перспективи у навчанні. Для чого їм вчитися, коли воне матимуть роботи, а будуть працювати в полі, будуть їздити на заробітки, де не потрібно освіти. Вони добре знають: ті, хто не вчився у школі набагато більше заробляють, ніж ті, хто вчиться. Що робиться в Україні для того, щоб діти бачили необхідність у продовженні навчання? Яка державна професія є високооплачувана? А для того, щоб вчитися у вишах - знову потрібні гроші, яких у селах нема. Тож для чого вчитися?
Пан з села
Якщо учні з сільських шкіл переведуться в міста, то явно їхні знання не покращаться, а понизиться загальний рейтинг міських шкіл!!!!!!! Скільки можна пояснювати, що в сільських батьків немає можливості наймати репетиторів, а без цього у звичайній міській школі нічого робити. Хіба що погіршувати рейтинги. А сильні учні у сільських школах є і результати прекрасні показуютьбез репетиторів, не треба і про це замовчувати.
вольдемар
Пьющие родители, пьющие дети, вечные праздники - в школе и дома....где - никак, не обойтись без спиртного. Дни рождения у подруги и у друга, мамы и учителя, у бабуси и дедуси. Пили, пили и здоровье-то пропили...Нет здоровья, мозги ссохлись, на учебу глядим косо. Нам учиться что-то лень...превращаемся мы в "пень", считаем без ошибки, читаем кое-как, оставьте нас в покое - нам нравится "жить"-так...
Volodymyr
Овва! А у попередній новині йдеться про зміну знаннєвої парадигми на компетентнісну в українській школі!
Оксана
От із цим важко не погодитися:"Державна освітня політика може скоротити нерівності у навчальних результатах українських школярів". Завдячуючи міністерським реформам і купі впроваджуваного мотлоху в програми, показники вирівняються, понизившись у всіх школах. Та і все це виглядає як "уравніловка", від якої наші міністри так відхрещуються різними словечками типу "диференційований та індивідуальний підхід".
N
А в Україні ще й проблема не тільки зі знаннями випускників, а ще й проблема зі знаннями й совістю тих, хто при владі!
абияк
Випускники гімназій і ліцеїв краще складають ЗНО... А випускники музичних шкіл краще грають, а художніх- краще малюють, а спортивних- краще стрибають у довжину... Порівняли горобця з куркою! У гімназії і ліцеї- відбір дітей, а в сільських школах-суцільна інклюзія! Наше МОН тільки те й робить,що робить висновки з некоректних фактів і з неспівставних вихідних даних. Створюють видимість аналітичного підходу, а насправді все на рівні "підглянули через шпаринку"
Ні …
Для абияк: Це, напевне, вони так освоюють гроші міжнародного фонду
Коментувати
Олекса Позняк
У ссср у випускному класі було 4 години фізики - зараз 2 а програма та ж сама.Математику теж здорово порізали для ОБЖ, вальсів і сімейних цінностей та етики.Задачі практично не розвязую -дітям приходиться іти до репетитора
Anna
Для Олекса Позняк: это смотря в какой школе. Идите в физмат лицей там 6 физик и 9 математик в неделю + факультативы.. А 2 часа физику учат обычно в гуманитарных или обычных школах где дети пойдут в вуз на переводчиков, юристов или же вообще в пту на слесаря. Дети которые выбрали себе профессию где нужна физика для зно должны идти в физмат лицеи и там подготовят на 200)
ОХ
А, коли дитина хоче на програмну інженерію, де потрібна і англійська і математика. То куди їй йти?
Михайло Чиж
Для ОХ: В провідних політехах на спеціальність "Інженерія програмного забезпечення" вже котрий рік поспіль вимагають ЗНО з математики і фізики. Ну а якщо вказаних спеціалістів бреться готувати якийсь типу ВУЗ в якомусь Мухосранську, то цього року бачив навіть біологію, як предмет ЗНО для вступу на спеціальність "Інженерія програмного забезпечення".
Коментувати
Загадки від МОНУ
Згідно своєї «нової концепції української школи» МОНУ збирається перейти від «школи знань до школи компетентностей». Так що ж воно, (МОНУ), буде перевіряти на ЗНО: знання чи компетентності? І ще одна цікава ідея від МОНУ: «заборонити селективність в елітних навчальних закладах». Це що? Невже наша «еліта» буде віддавати своїх дітей у звичайні школи» ? Чи може МОНУ заборонить взагалі приймати розумних дітей до «елітних навчальних закладів», а то свої чада «елітні», погано виглядають на фоні звичайних розумних? І за рахунок чого будуть «вирівнювати сільські школи та школи, що відстають за своїми показниками»? Можливо, відмінників рівномірно будуть розподілять по всіх школах, щоб «скоротити нерівності у показниках»?
Михайло Чиж
Для Загадки від МОНУ: А тепер по закінченню навчального року будемо подавати звіт про кількість відмінників, плюс поімений список. А обласний департамент освіти буде висилати їх з міста на навчання в сільську місцевість. Сміх-сміхом, але дійсно, як вони планують вирівняти сільські школи? Хіба, що закрити їх взагалі.... Немає шкіл - немає проблеми. Реформовано!
Ольга
А чому ніїхто не говорить про пролграми за якими навчалися випускники. Одні вивчали матемтику на рівні стандарту, другі- на академічному рівні, треті - на профільному. А ДПА+ЗНО всі здавали за однаковими завданнями. Виникає питання: "Який учень краще здав ЗНО та отримав вищий бал?" Тож, давайте наведемо лад з програмами, а потім будемо вимагати результат.
Коментувати