Кругова порука в контексті освітньої реформи

Сенс освітнього менеджменту - в управлінні справами, а не в очікуванні «нової» роботи від учителів

Кругова порука в контексті освітньої реформи

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики. Своїми роздумами про це явище ділиться  заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею Володимир Бєлий.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу принципу кругової поруки є формування їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у поняття «мій/мої класи», а ледь не кожного українського директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають, як у вірші Маяковського: «Партия и Ленин — близнецы-братья».

Ми це робимо, забуваючи про наступні реалії:

По-перше, шкільні класи є лише ситуативно-структурними елементами навчального закладу у процесі функціонування якого весь час мають відбуватися зміни для забезпечення його ефективного його розвитку. Незмінними мають лишатися не угрупування школярів/педагогів, а системні загальні цінності їхньої життєдіяльності. Жоден сучасний школяр у нинішньому «швидкому світі» уже не може розраховувати на тривале перебування у «рідному» колективі. Це колись у «повільному світі» людина могла все життя прожити у «своєму», трудовому колективі, «своєму» селі, на «своїй» вулиці та у «своєму» будинку.

По-друге, навчальний заклад апріорі не може бути об’єктом для «привласнення» тим чи іншим директором, адже насправді перебуває у комунальній власності територіальної громади. Директор навчального закладу є не «хазяїном», не «наймудрішим із наймудріших учителем учителів», а всього-на-всього лише найманим менеджером, якого громада дуже поважає, а тому призначає йому гідну зарплатню. Тебе найняли – працюй, і не треба зростатися з думкою, що це «твоя школа/ліцей». Саме на уникнення «приватизації школи» і спрямована світова практика ротації керівників освітніх закладів.

Прикладами системно-деструктивного впливу дії принципу кругової поруки в шкільній освіті є:

  • завищення оцінок дітям, батьки яких завдяки своєму посадовому чи фінансовому становищу помітно впливають на умови функціонування закладу чи окремого вчителя;
  • спонукання колег/підлеглих до порушень під час проведення учнівських олімпіад, визначення учнів-претендентів на медалі, встановлення середнього балу випускників тощо;
  • прилаштування дітей до так званих престижних закладів поза відкритим та чесним конкурсним відбором;
  • протекціонізм у фінансуванні навчальних закладів, у яких навчаються діти можновладців;
  • кулуарно-тіньове призначення на керівні посади у закладах освіти;
  • партійно-кланові втручання у перебіг новітніх конкурсів на посади керівників закладів та органів управління освітою;
  • шахрайство у сфері застосування законодавства для пільгових категорій здобувачів освіти;
  • популістські незаконні лазівки обходу принципу рівного доступу до здобуття освіти;
  • тіньове сприяння списуванню та плагіату у школах та ВНЗ;
  • консервація замкнених у своїй діяльності на самих себе моделей академічних установ, органів управління освітою, закладів післядипломної освіти, методичних служб тощо;
  • профанація сутності цілей та змісту діяльності національних агентств/центрів з питань якості освіти(обрання скомпрометованого складу НАЗЯВО, встановлення порогового балу «склав/не склав» ЗНО на рівні вгадування тощо).

Відтак пропоную обговорити/дослідити/оцінити наступні організаційно-структурні засоби нейтралізації згубної дії принципу кругової поруки в освіті.

По-перше, законодавчо передбачити на певних цільових умовах та за згодою органів місцевого самоврядування можливість впровадження принципу ротації керівників освітніх закладів місцевої громади.

При цьому раджу скористатись закордонним прикладом, коли все організовано так, що система освіти не втрачає своїх класних менеджерів, бо вони без проблем переходять на інші вакантні місця керівників (відомче житло тому гарантія), і відсіює заслабких, бо заповнення вакансій здійснюється за вільним і відкритим для громадськості конкурсом.

По-друге, унормувати на відомчому рівні можливість того, щоб вже з 2-го класу кожного нового навчального року варіювати контингент паралельних класів школи з одночасною зміною вчителів у кожному з них.

У ліцеях з учнями-старшокласниками, де класи мають бути профільно-визначеними, передбачити лише зміну вчителів у них.

Такий підхід сприятиме поступовому викоріненню звички до кругової поруки на рівні школярів та рядових педагогів, нівелюватиме згубні наслідки цього підходу.

Окрім цього, міксування учнів паралельних класів сприятиме успішному досягненню декількох інших важливих для системи шкільної освіти цілей, як-то:

1. Ефективна соціалізація учнів, адже вони автоматично переходитимуть від орієнтації на поняття «мого» до культивування суспільно-єднальної цінності «нашого».

У європейських, і не тільки, країнах діти зі школи звикають до поняття «нашого» у широкому суспільному вимірі: ніхто не викине папірця чи сигарету ні з вікна свого авто, ні з балкону своєї квартири, бо, у їх свідомості, ніщо їх (авто, квартиру) не відділяє від нашого, загального простору співжиття.

Досягається останнє зокрема і тим, що там щороку як учнів, так і їхніх вчителів «пересаджують» по різних, нових для них, класах. У ліцеях для старшокласників вже давно майже немає класів як таких, там щороку формуються динамічні групи за принципом спільності програмно-цільових навчально-освітніх траєкторій.

2. Сприяння новоякісній роботі учнів та вчителів.

Висока вірогідність цього полягає у тім, що чи не кожен учень та вчитель з початком нового навчального року щоразу намагатиметься показати себе з якомога кращого боку у новому для себе життєвому середовищі. Відтак система автоматично весь час сприятиме становленню культури постійного особистісного розвитку.

3. Запобігання ризику кумівства та інших проявів неофеодальних відносин серед вчителів/адміністрації, оскільки керівники закладу і педагоги знаходяться у постійній динаміці.

Крім того, бачу необхідними для успішного вирішення такого психологічно складного питання як нейтралізація дії «культури» кругової поруки наступні кроки з боку освітнього менеджменту вищого державного рівня:

Законодавчо прописати можливості запровадження ініціативними керівниками зазначених вище технологічно-організаційних засобів організації освітньої діяльності у рамках дії принципу автономії закладів, щоб уберегти їх від абсолютно прогнозованої бюрократичної протидії та шельмування як нащадків отамана Махно.

До слова сказати, у них (наших бюрократів) є вже зараз можливість «посміятися» з 65-мільйонної Франції, у якій ротація як учнів, так і вчителів та керівників закладів давно застосовується у масштабах всієї країни і ніхто ні з них, ні батьки учнів і не думають від того відмовлятися.

Зробити турботу про сутнісний перехід системи від традицій «мого» (класу, закладу, групи, колективу тощо) до інноваційних практик орієнтації на загальнолюдські цивілізаційні цінності одним з пріоритетів управлінської діяльності.

Задіяти засоби масової інформації для впливу на соціум з метою усвідомлення ним значимості успішного подолання проблеми кругової поруки як для питання якості освіти, так і майбутнього всієї держави.

Для викорінення звички до кругової поруки на базовому рівні буде ефективним запровадження законодавчих норм прямої дії, які поєднуватимуть права, повноваження та відповідальність педагогів у ході їх повсякденної поточної діяльності.

Вважаю за необхідне, окрім загального переліку прав, зазначених у ст. 54, 58 проекту закону «Про освіту», передбачити наступні додаткові специфічні, права для педагогічних працівників системи загальної середньої освіти на:

  • вільний вибір програми навчання учнів з урахуванням особливостей учня/класу/закладу, але у відповідності до державних освітніх стандартів;
  • участь у прийнятті колегіальних рішень прямої дії, що стосуються здійснення професійної діяльності;
  • участь у діяльності релігійних, політичних і громадських організаціях, не заборонених законодавством України, поза своїм робочим часом;
  • рівний з усіма іншими педагогічними працівниками доступ до процедури присвоєння/підтвердження вищої категорії, проходження сертифікації;
  • безумовне дотримання адміністрацією закладу нормативів наповнення класів та груп на факультативах, гуртках;
  • застосування дисциплінарних заходів до порушників дисципліни навчально-виховного процесу, у тому числі - до відокремлення учня, що ігнорує вказівки вчителя від ходу заняття;
  • неприпустимість відволікання адміністрацією закладу на заходи, що прямо не пов’язані з посадовими обов’язками;
  • непідзвітність до будь-чого, що не передбачене нормами освітнього законодавства.

Педагогічні працівники системи загальної середньої освіти мають нести ще й наступні додаткові специфічні для загальної середньої освіти зобов’язання:

  • забезпечення цільового використання навчального часу у відповідності до вибраної освітньої програми;
  • неформального ставлення до індивідуальних потреб та можливостей своїх учнів;
  • узгодження змісту навчання та його рівня складності із обсягами та рівнем вимог державних стандартів відповідних рівнів освіти;
  • дотримання визначених статутом закладу термінів поточного оцінювання рівня навчальних досягнень своїх учнів;
  • дотримання вільного права учнів на апеляцію оцінки за результатами поточного контролю;
  • виконання розпоряджень адміністрації щодо здійснення поточної позаурочної діяльності з учнями закладу, що визначена у статуті закладу;
  • здійснювати різні види робіт з батьками учнів, що визначені статутом закладу;
  • не пліткувати про учнівські слабкості, не кепкувати з них;
  • виконувати призначені санкції за порушення норм доброчесності, у тому числі й академічної.

Такі прозорі і чітко визначені правові норми діяльності мають убезпечити педагога від примх будь-якого начальства і не дозволяють йому самому стати безконтрольним у роботі з учнями та батьками.

Звісно, що без політичної волі вищого державного рівня і широкої підтримки батьківської та учнівської громадськості такі прості, але ефективні кроки до очищення системи від тіньових впливів на діяльність закладів освіти просто зникатимуть з «тіла» проектів законів. Лише після періоду глибокого осмислення проблеми та широкого її обговорення в суспільстві можна сподіватися на такі державницькі рішення, котрі отримають у пересічних громадян та представників політичного істеблішменту високий рівень взаємної довіри, а з ним і вірогідність стати дійсно ефективними.

У підтвердження маємо наступну думку науково-педагогічного працівника з університетської сфери діяльності Ірини Єгорченко: «У нас суспільство здійснює пресинг щодо викладачів та науковців, з постійними закидами про безглуздість їхньої діяльності. У результаті - це зачіпає лише чесних і якісних. Плагіатори, натомість, або мають ефект Даннінга-Крюгера, тобто тупі настільки, що не розуміють, наскільки вони тупі, або є свідомими шахраями, які щасливі, що успішно дурять суспільство. І ці останні якраз гуртуються і рятуються круговою порукою - шахраї і невігласи нагорі підтримують шахраїв та невігласів внизу. А чесні вчені на додаток від пресингу, здійснюваного чиновними невігласами, відчувають отой синдром неадекватності і невідповідності».

Час розвінчати міф, створений нашими бюрократами, згідно з яким «нічого в освіті не може змінитися, доки самі учителі не почнуть діяти по-новому», бо він є обґрунтуванням для виправдання власної бездіяльності: що я можу, якщо рядові виконавці не хочуть працювати по-новому?

У цьому міфі прихована «дрібниця», що маскує не лише «диявола», а й відверте небажання чиновників працювати на зміни. І це при тому, що сенс існування освітнього менеджменту полягає саме в управлінні справами, а не в очікувані такої діяльності рядових виконавців, завдяки якій їхні керівники стануть прогресивними лідерами освіти.

Володимир Бєлий, заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею, Освітня політика.

Освіта.ua
02.11.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
ТАРАС
Товариш Бєлий: "псевдодемократична та за сутністю точно не пронародна влада...". І хто це говорить? КГБ- комуняка. Бо тоді в Африку простого смертного не посилали. А зараз прилаштувався і в "пороговій комісії" встановлює за ЗНО склав/не склав. Комісія державна. І не піде з неї при цій псевдодемократичній владі, "спеціаліст". Та вчи в Херсоні дітей, а то заклад пасе задніх. Бєлі, Бахрушини, Співаковські...
zinger
Для ТАРАС: Серед комуністів було чимало справжніх патріотів, даремно Ви так ображаєте п. Бєлого. Я не є його адвокатом, але Він пише багато корисних думок, краще йому подякувати ніж тикати минулим. У нас був мер бувший секретар обкому комсомолу, на жаль він рано помер, але містяни жалкують за ним по сьогоднішній день. Після нього у нас помінялося три, усі демократи і виявилися кваліфікованими хабарниками по сумісництву.
Коментувати
Владимир Белый
Саме тому-то й мова про роль зовнішнього щодо закладу освітнього менеджменту, здатного організувати такі процедури, від яких учні, вчителі та дирекція будуть тримати себе у щонайкращому за можливостями робочому тонусі і не вважатимеш те наругою над собою, а натомість будуть пишатися своєю працелюбністю. Звісно, не мова про штучно насильні форми ротації всіх і вся поміж закладами: одне для закладу, щоб не було тієї полярності, що створилася останніми роками і зовсім інше у вимірі мережі шкіл. Для останнього достатньо відкритих конкурсів на наявні вакансії. При цьому не проблема ж зробити так, щоб директори не приховували вакансії і не призначали так званих "своїх", а самі вчителі змагалися між собою за бажану їм вакансію. Скрізь у світі з цим жодних проблем, а нам "без блату як без повітря?" Скрізь у світі нацменшини здійснюють навчання державною мовою тієї країни, куди заявилися жити, а у нас "дайош мені навчання на моїй закордонній мові?"
zinger
Для Владимир Белый Повністю з Вами згоден і підтримую кожна Ваше слово з приводу порушених тем!
Коментувати
Родион
Не так просто зруйнувати ланцюг кругової поруки в освіті. Чому? Всіх все влаштовує. Одні роблять вигляд що навчаються, інші - що навчають. Треті скермовують освіту в прірву, видаючи при цьому масу утопічних ідей по її порятунку. Кругова порука - середовище існування освітян, як гнила вода для амеб. Так чи захочуть освітянські амеби чистої води? Там їх смерть. Амеби давно підмінили всі закони і моральні норми своїми "понятіями" , примусивши всіх дотримуватись встановлених ними неформальних стосунків. Вони агресивно охороняють спокій своєї вонючої калюжі. Нормальні освітяни або тікають подалі (якщо є куди) від цього болота, або ж стають амебами.
Гулять, так гулять
Предлагаю дальнейшее развитие идеи автора по поводу «круговорота». Прежде всего, ротироваться по школам. То есть, все коллективы школ, (учителя, ученики, уборщицы) периодично перемещать из одной школы в другую. Таким образом, и бедные, и богатые побывают в шкуре друг друга. Можно фантазировать еще. Например, ротировать жителей богатых и бедных домов. Неплохая идея, кстати, когда-то была замечательным образом описана Марком Твеном в романе «Принц и нищий». Эту идею можно развить до планетных масштабов: ротировать жителей стран, континентов…Как вам?
Олекса Позняк
Для Гулять, так гулять: Чур я первый ротируюсь на хозяина Рошен
Коментувати
Укр.вчитель
Скажу відому істину, що "ламати легше, ніж будувати"! Не чіпайте простого вчителя! Дайте йому гідну зарплатню і приберіть всіляких методистів та інспекторів! У школі досить власної адміністрації! Давайте повернемося до старих добрих підручників, де враховувалися вікові фізіологічні зміни дитини. У мене безліч запитань до нових підручників! Такого непрофесіоналізму авторів сучасних підручників в початковій школі не наснилося б і в найжахливіших снах. Краще б ті кошти, що були викинуті на ці новенькі "підручники" виділили б на комп’ютерні системи у кожному класі в поч.школі, чи, принаймі, на заміну вікон і дверей та утеплення стін. Наша школа у коридорах має такі вікна, що від подиху вітра надворі-гардини рухаються, то тут, що грій, що не грій те приміщення, а тепло тільки у кабінеті директора!
Іван
Хороші ідеі,однак в умовах Украіни іх нікому впроваджувати. Учительство буде всіляко впиратись та бити себе в груди,не даватиме зняти з себе німби та корони. Щодо ротаціі керівників-10 років було б кращими ліками від зазнайства,корупціі та окозамилювання. Однак,віри в те,що хтось і щось робитиме- немає.
Владимир Белый
Псевдодемократична та за сутністю точно не пронародна влада спеціально повертає так, щоб батьки після сплати податків другим траншом несли до шкіл батьківські внески чим тримають на "гачку" керівників шкіл між двома "вогнями", а вчительський оклад щораз повертають на рівень оплати шкільної прибиральниці. І це х ХХІ столітті, коли НІДЕ у світі не має країн, де б освіта недофінансовувалась з держбюджету та не виконувався закон про рівень оплати праці вчителів. Як таке можливо? Методом закривання очей на кругову поруку. І не мова у мене у статті про боротьбу з носіями цього принципу як проти людей з властивими їм слабкостям. Мова про ТАКІ суспільні правила організації діяльності, за яких би цей принцип зводився б до мізерних проявів.
Що Європі добре, то Україні смерть
Багато чого у цій статті можна спростувати. Ось лише декілька дій, що призведуть до катастрофічних наслідків для освіти. На перший погляд ротація то добре. Але це можуть підтримувати ті, хто не створював школу з нуля. Якщо директора наймуть на декілька років, то він не буде нічого серйозного робити для покращення навчального закладу. А навіщо? Через декілька років переведуть до іншого навчального закладу. У наших умовах, щоб створити серйозний навчальний (!) заклад, а не просто будівлю, потрібно усьому вчительському колективу працювати багато років. І найважливішу організуючу роль грає директор. За декілька років цього не досягти. Що стосується учнівського колективу, то його теж потрібно створювати. Для цього теж потрібен час. Вчитель-професіонал «створює» учня зі свого предмету теж не за один день. Отож, якщо дійде до «ротації» всього і вся в середній освіті, то їй прийде кінець.
Голосzнарода
Для Що Європі добре, то Україні смерть: результати створювання по Вашій стратегії видні сьогодні в кожній школі, яку перетворили на неофеодальні наділи. І директори, які по декілька десятиліть керують, себе теж вже проявили. Підтримати Вашу стратегію - означає відмовитися від реформ та залишити все, як є.
Коментувати
Учитель
Почнемо з того, що через місяць шкільна прибиральниця отримуватиме 3200грн.,а вчитель вищої категорії з окладом 2800грн.боятиметься кожного погляду адміністрації, батьків, учнів!
Олекса Позняк
Для Учитель: вын ы зараз боїться
Коментувати
Правда
Боже, як гарно все "обсказано". Тільки забули написати про те, як проводить конкурси на посади місцева влада. Як начальники відділів освіти, депутати та голови районних та місцевих рад творять що їм заманеться. НІКОЛИ ця країна не підніметься з колін! Не вірю ні одному держслужбовцю!!!
З болем в душі
Досить закривати очі на шкільні біди! Краще закрийте рота і припиніть натравлювати суспільство на школи!
З болем в душі
І чому ви причепилися до тієї школи, учителів, директорів. Чому нікого необходить фінансування шкіл державою. Тече дах - проблема директора. Він працює, він пише звернення, прохання у відповідні інстанції, а дах тече. Місяців зо два приїде бригада, полагодить той дах. А стеля і стіни зіпсовані - де брати кошти на їх ремонт. Немає!!! Допомоги знову потрібно півроку чекати. А навчання триває, класи по 35 учнів, куди їх розмістити. От йде директор з протянутою рукою до батьків.От вам ваша корупція.І це тільки один епізод. От вам і менеджер, і не моя школа. Набридли. Коли із вас, писак, хто останній раз був у школі і бачив те шкільне життя. Принизили директорів, учителів. Гроші вони вчительські рахуюють, свої порахуйте. Не буду кривити душею, можливо, деякі вчителі і отримують зарплатню більше 5 тисяч гривень, так це ті, які 30 років пропрацювали і вже на пенсію у 1,500 тисячі збираються. Заробили! А як же молодий, креативний, сучасний вчитель на 2000 гривень, і то за умови, що навантажений він по саме горло. Особистим...
sergey179
Для З болем в душі: Для проведення 2 туру олімпіад школам вказно передати організаторам папір А4 та зошити. А школа - це філія картонно-паперової фабрики чи як? Держава ніякне забезпечує право на освіту.
Коментувати
Павло
треба дивитися ширше... освіта - то є лише частка суспільства...
Владимир Белый
Для Павло: ... а неосвічене по-справжньому суспільство є не більше ніж його зіпрована версія.
sergey179
Володимир, неосвічене - це типу "Навіщо мені ваш атестат - я на СТО й без нього на хліб з маслоv зароблю", чи " 2 дипломи, але ледь кінці з кінцями зводиш".
Владимир Белый
Неосвічене - це типу схильність жити не встановленням та підтриманням міцної системи порядних суспільно-економічних стосунків на основі досягнутого реальною освітою професіоналізму та вихованості, а намагання проскочити на обмані, хитрощі, обіцянці, недоробці тощо тільки б не братися за щось по-справжньому і до кінця. Починаючи з навчання у школі.
Коментувати