1 вересня: як це роблять у Франції

Навчальний рік у французьких школах починається без квітів, без лінійки і без святкового вбрання

1 вересня: як це роблять у Франції

Навчальний рік у французьких школах починається без квітів, без лінійки і без святкового вбрання. Я сама не могла в це повірити, поки не побачила на власні очі. Діти приходять до школи у шортах і футболках (іноді подертих) і головне питання, яке їх турбує - хто буде їхніми однокласниками цього року.

У Франції існує правило - діти мають соціалізуватися. Для цього кожного року всіх "старих" дітей перемішують між собою, плюс приходять "новенькі". Тому 1 вересня у всіх дітей - сюрприз, їм дуже цікаво хто ж сидітиме з ними за сусідньою партою (тут парти на одну людину).

Друга причина цієї політики перемішування - уникати "улюбленців" у вчителів. Але тут ще й подвійна пересторога: у новосформованого класу завжди нова вчителька. І так кожного року. Єдина константа - це директор, хоча і він час від часу змінюється.

Тому 1 вересня батьки з дітьми приходять трохи завчасно і йдуть шукати своє прізвище в списку класів. Там їх вже чекає вчителька або вчитель (тут доволі багато чоловіків у системі освіти). Викладач в обов'язковому порядку знайомиться з батьками свого учня, цікавиться чи є якісь побажання, обговорює організаційні питання - чи дитина обідає в школі чи вдома, чи лишається на garderie (група продовженого дня) і чи має право йти сам додому.

Це і є, власне, наша "лінійка". Після знайомства батьки розходяться і школу закривають від загального доступу. Цього року з огляду на теракти обіцяють ще й посилені заходи безпеки у вигляді військових і поліцейських. Телефони, планшети та інші гаджети у школі заборонені.

Друге питання, яке мене здивувало після відсутності квітів, піджаків і пафосного настрою - я не побачила у школі жодної корупції. Ніхто за три роки навчання мого сина в державній школі не просив мене купити диван чи відремонтувати вікна. Єдине прохання, яке я і всі інші батьки отримувала у письмовій формі - супроводжувати дітей на похід в театр, кіно чи в парк вивчати життя тварин.

Ще в кінці року батькам видають список речей, які необхідно купити до початку навчання - це олівці, ручки, лінійки, фломастери… Одним словом, канцелярські товари. Зошити та книжки дітям видають безкоштовно. А враховуючи, що у Франції книжка і зошит - це зазвичай одне ціле, то всі ці книжки дають нові і підписані іменем і прізвищем вашої дитини. Більше того, якщо з якихось причин (наприклад, фінансових) дитина прийшла без ручки і олівців, то у класі є "місцеві" - держава надає певну кількість канцелярських товарів для тих, хто забув принести або не має можливості купити.

Діти у французьких школах перебувають в обов'язковому порядку з 8:30 до 16:30. У дітей 4 уроки на день, але тривалість кожного - півтори години. І це починаючи з підготовчого відділення, тобто з 6 років.

Особисто я не могла зрозуміти, як діти це витримують. На правах мами дитини, яка адаптується до проживання в іншій країні, я перебувала у класі впродовж першого тижня навчального року. Як тоді пояснювали вчителі, це важливо для того, щоб дитина, яка не говорить французькою, мала менший стрес і психологічний захист у вигляді мами у класі. Так от, в цьому класі діти справді вчилися безперервно півтори години. Так, вони не сиділи на місці, вставали взяти якийсь фломастер чи просто крутилися на стільці, але витримували.

Перерва між першим і другим уроком триває 20 хвилин. За цей час діти мають можливість вивільнити зайву енергію - вони бігають, як шалені, по шкільному подвір'ю в той час, як вчителі лише дивляться, щоб не було сильних бійок і п'ють свою ранкову каву.

Після другого уроку - обідня перерва, яка триває дві години. Там вже діти "відриваються" на повну - грають у футбол і волейбол (спеціальним м'яким м'ячем), у схованки і так далі. Ті, хто віддає перевагу спокою, мають спеціальну кімнату з книгами і настільними іграми. Після обідньої перерви знову 20 хвилин перерви між третім і четвертим уроком, яка обов'язково проходить лише на свіжому повітрі.

Група продовженого дня абсолютно ідентична шкільним перервам - всі гуляють на шкільному подвір’ї. Враховуючи, що особливих домашніх завдань у початкових школах не дають, діти спокійно собі розважаються, а потім ідуть додому, де на них чекає сімейна вечеря.

До цього всього треба ще додати улюблене слово французів doucement (тихенько, спокійно), бо головне завдання батьків і вчителів у Франції - зробити так, щоб дитина не перевтомлювалась і хотіла ходити в школу.

Євгенія Руденко, для ВВС Україна

Освіта.ua
02.09.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Kirkazon
Цікаві коментарі під цією статтею. Педагоги захищають "своє" і закликають "перестати заглядати, як там у них". Пропоную провести невеликий експеримент: провести опитування у своїх учнів, бажано анонімне: якщо б у них було право вибору, хотіли б вони взагалі ходити до школи, чи ні? Якщо більшість учнів скаже "так", вітаю, ви працюєте у французькій школі. Тільки щось мені підказує, що таких "французьких" шкіл на теренах України виявиться мізерна кількість. А якщо дитина не хоче ходити до школи, то ніякі тубільні "чудові шкільні традиції" нічого не варті.
Педагог
Для Kirkazon: У мене гостювали друзі з дітьми з Тулузи... Уявляєте, їх діти тех не хочуть ходити до школи...
Anna
Для Kirkazon: в том что дети не хотят в школу идти не линейка на первое сентября виновата, а скучное преподавание скучного материала.
Коментувати
Тетяна
А давайте перестанемо заглядати, як там у них! Вже аж нудить від того скавуління, як там гарно, добре і всі щасливі! Що нема у своїй стороні нічого доброго, та не все ж радянщина! Маємо чудові шкільні традиції, маємо чим пишатися, чим ділитися! Так ні - комплекс меншовартості спрацьовує? Друзі! У кожної країни СВОЇ традиції та цінності, СВОЄ бачення, нарешті у кожного народу своя ментальність. Любімо ж себе!
Педагог
А давайте запропонуємо учням для більшої розкованості ноги на стіл виставляти... учителю одягнути джинси з дирками, щоб уже бути на рівні (свій хлопець). Вислови мають бути теж вільними, висловлюватися колоритною, зрозумілою для всіх мовою (нестандартна лексика). От тоді буде справжня свобода поведінки та мислення, для чого тримати себе в рамках? Які можуть бути свята у школі? Ніяких квітів, ніяких свят, геть зі школи порядок та дисципліну, як пережиток совдепії!
Освітянин
Діти і вчителі повинні бути вільними і незаангажованими формами і дрескодами, що утискує нашу з вами свободу. Вільна і незаангажована людина вільно мислить, віддає себе роботі і навчанню. За всі роки роботи у школі при незалежності, ми не можемо відійти від пережитків минульщини, які переносять нас в часи комуняк. Ми самі себе робимо рабами, дозволяючи комусь (хто також підтримує минульщину) постійно тримати нас в якихось рамках, обмежуючи свободу мислення і дій.
світлана
Я - за французькі зарплати для вчителів, державне забезпечення учнів, але 1 вересня має бути святом, а не так як у французів- Бог зна чим. Школяр має мати форму, а не одягатися як на город(поле). Квіти - це символ подяки, а не взятка. Ми українці - у нас свої традиції та культура.
много ли
Для світлана: наших детей стремятся стать учителями в детстве? А французы желают этого в средней школе уже. Далее. Цветы стали символом в постсоветское время. Повторю - сельськая ОБЯЗАТЕЛЬНОСТЬ распространилась на всю территорию... Оно и понятно
Коментувати
вдогонку Оксане
французкий учитель имеет жильё, автомобиль, возможность возить детей по странам мира, покупать книги (чего уже давно лишены украинские учителя, работающие лишь на зарплату), возможность одеваться самому и одевать детей... Да что мы смотрим. Там реально капитализм, переходящий в социалистические отношения. У нас - олигархат, читай-феодализм, переходящий в крепостничество ...
Оксана
"я не побачила у школі жодної корупції. Ніхто за три роки навчання мого сина в державній школі не просив мене купити диван чи відремонтувати вікна". Договорюйте ж до кінця, що всім цим школу (державну) забезпечила держава. Ну і зарплата в учителя в 15 разів більша, ніж у нас - вчителів-корупціонерів.
Іван
Можливо,не варто все їхнє хвалити як хороше,а наше,як погане.Ті ж фпранцузи в захваті від нашого Дня знань і хотіли б і собі таке. А так,незабаром,все ліквідуємо і сядимо на згарищі.Ми - слов"яни,вони ні. Щось модернізувати - ТАК,все на помийку ?З чим залишимось?
Іра
Для Іван: підтримую. А якщо так подобається все французьке- то може запитаєте яка зарплатня у вчителя і чим його забезпечує держава. Невже наші вчителі для себе щось просять.
Kirkazon
"Ті ж фпранцузи в захваті від нашого Дня знань і хотіли б і собі таке". - Де це Ви таке прочитали чи почули?
Коментувати