Osvita.ua Вища освіта Криза хімічної освіти: історія невдалого експерименту
Криза хімічної освіти: історія невдалого експерименту

Зараз те, що у нас називається «боротьба за абітурієнта», насправді є боротьбою з якістю освіти

Криза хімічної освіти: історія невдалого експерименту

Сьогоднішні правила прийому в ВНЗ загрожують серйозно зменшити кількість вступників на природничі спеціальності, оскільки серед обов'язкових «других предметів» з них залишилася лише біологія, і для інших спеціальностей (де потрібно добре знати хімію чи фізику) – виникне реальна загроза остаточно втратити якісних абітурієнтів. Про ризики таких експериментів з освітою розмірковує засновник спільноти «Українські науковці у світі» доцент Юрій Халавка.

Країна, яка попереду решти світу в хімії, буде також попереду в багатстві та добробуті.
Вільям Рамзай, шотландський хімік,
лауреат Нобелевської премії, відкривач аргону, неону та інших інертних газів

Останнім часом у галузі природничих наук в Україні спостерігається настільки тривожна тенденція, що хочеться процитувати відомого політика: «Пропало фсьо!»

Цьогорічні умови вступу до вищих навчальних закладів на перший курс бакалавра чи магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань (Наказ Міністерства освіти і науки України №1236 від 13 жовтня 2016 року) передбачають використання при вступі трьох сертифікатів ЗНО.

  • перший обов’язково – українська мова;
  • другий – встановлюється вишем із обмеженого переліку: математика, історія України чи біологія;
  • третій – виш може встановити як вибір з одного чи двох загальноосвітніх предметів, з якого проводиться ЗНО, або передбачити творчий конкурс.

В попередніх роках виші могли самостійно обирати «другий предмет». Наприклад, на спеціальність хімія «першим предметом» була українська мова, другим – «хімія», а третім математика або фізика.

Берусь прогнозувати, що при збереженні таких правил хімію та фізику в школі чекатиме доля астрономії – у кращому випадку вони перетворяться на спецкурс.

Сьогоднішні правила загрожують серйозно зменшити кількість вступників на природничі спеціальності, оскільки серед обов'язкових «других предметів» з них залишилася лише біологія, і для інших спеціальностей (де потрібно добре знати хімію чи фізику) – виникне реальна загроза остаточно втратити якісних абітурієнтів.

І тоді всім буде байдуже, що у нас були вчені рівня Чурюмова, пристойні обсерваторії, лабораторії та наукові школи. Усі ці надбання потонуть у загальному популізмі відповідно до законів найменшого спротиву.

З аналізу тих умов вступу, які на сьогодні вдалося знайти на сайтах ВНЗ щодо спеціальності «хімія» та «середня освіта, хімія», випливають невтішні висновки.

Десять проаналізованих пропозицій від ВНЗ на спеціальність 102 «Хімія» створюють 17 (!) можливих комбінацій сертифікатів. Серед них немає жодного однакового набору сертифікатів та вагових коефіцієнтів.

Таким чином, створений алгоритм фактично відновлює колишню традицію вступати до конкретного університету лише тому, що в інших обрана комбінація сертифікатів ЗНО не те що не принесе однакових балів, а й просто не буде прийнята.

Відносно популярною комбінацією сертифікатів (6 можливостей для вступу) стала Мова+Математика+Хімія, наступною йде Мова+Біологія+Хімія – 4 можливості.

Аж 7 комбінацій взагалі дозволяють не складати ЗНО з хімії на спеціальність «Хімія».

Таким чином, з'являється велика ймовірність, що на неї потраплять абітурієнти із, м'яко кажучи, недостатнім рівнем знань основного предмета, яких треба буде суттєво доучувати на перших курсах.

Насторожує, чи не так?

Звичайно, те, що майбутній хімік не складав ЗНО з хімії, ще нічого не означає. Я особисто знаю кількох таких, які, незважаючи на це, мають досить добру підготовку. Але шансів, що такі абітурієнти не оберуть собі іншої професії, знову ж таки, дуже мало.

Отже, маємо або недобір, або набір гарантовано непідготовлених студентів із необхідними 1-2 семестрами корекційного навчання, яке буде ефективним лише за серйозної мотивації студента, і без суворого відсіву стане профанацією.

Коли у вишів був повний вибір сертифікатів другого та третього предмету, такого безладу не було.

Можна багато говорити про те, що ВНЗ мають бути принциповими і встановлювати жорсткі критерії для вступу. Але реальність показує, що для того, аби в країні виросло покоління мотивованих учнів-хіміків чи фізиків, однієї принциповості ВНЗ недостатньо.

І це при тому, що середня кількість працівників лише в галузях, безпосередньо пов'язаних з хімічними процесами, у 2015 році склала 174 тисяч осіб.

За даними збірника «Промисловість України у 2011–2015 роках» Держстату, без урахування окупованих територій, усього було задіяно: виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 59 тисяч, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – 21 тисяч, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки – 27, виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність – 67 тисяч.

Якщо врахувати, що вік виходу на пенсію в Україні 60 років, а вихід на пенсію відбувається рівномірно – то потреба промисловості у фахівцях-хіміках складає близько 3 тисяч спеціалістів на рік.

При цьому в 2016 році сукупне держзамовлення на відповідні хімічні спеціальності склало 1,275 осіб (хімічні технології та інженерія – 667 місць, хімія – 450, нафтогазова інженерія та технології – 158).

Якщо в 2017-му воно залишиться на рівні минулого року, це становитиме десь 50% від потреби. Зауважу, що для тих 350 студентів, які будуть отримувати за новими правилами стипендію, держава не спромоглася знайти можливості виплачувати її в збільшеному розмірі.

Наступна проблема – це зменшення мотивації вивчати хімію в школі як предмет.

Аналіз умов вступу показує, що в кожному виші, який готує вчителів-хіміків, для вступу на спеціальність «Середня освіта. Хімія» можна не складати ЗНО з хімії.

На сьогодні навіть у провідних вишах країни сертифікат ЗНО з хімії можна використати при вступі на 2-4 спеціальності. Традиційно хімію складали абітурієнти медичних університетів, але зараз у більшості з них умови вступу передбачають альтернативу у вигляді математики чи історії України.

Для стимулювання вивчення хімії у школі потрібно мотивувати покоління вчителів, батьків та самих учнів. А це, як показують результати олімпіад та конкурсів МАН, стає все важче і важче.

Коли на районний етап у випускному класі приїжджає 5-6 учнів, а в обласному центрі така ж кількість просто не приходить на олімпіаду – розумієш, що ніяке підвищення зарплат вчителям, орігамі з навчальними програмами, аплікації з підручником чи підготовка чергового десятка кандидатів педагогічних наук тут не допоможуть.

За даними УЦОЯО, для підготовки до ЗНО з хімії понад 50% учнів звертаються не до своїх вчителів, а до сторонніх осіб. А це, у свою чергу, свідчить про брак кваліфікованих кадрів.

Я думаю, що чимало людей візьмуться за голову, як тільки з'явиться остання статистика участі в олімпіадах, конкурсах та турнірах по країні.

Не буде підготовлених учнів – не буде студентів відповідного профілю, а не буде студентів – не буде і кафедр у вишах. Якщо рік чи два адміністрація закладу ще зможе утримувати «кадрово-збиткові» кафедри, то за 5-6 років терпець урветься, ресурси вичерпаються – і механізм самовідтворення природничої освіти буде втрачено назавжди.

Епізодичні спроби підняти рівень освіти в школах зусиллями університетських викладачів – це витрата їх зусиль і часу для науки та вищої освіти.

Окремі опорні школи та виші без конкуренції за 3-5 років видихнуться і втратять мотивацію підтримувати рівень. Навіть створення нових робочих місць та підвищених стипендій запрацює не раніше, ніж через кілька років, яких у профільних кафедр просто немає.

Що з цим робити? Виживати за рахунок науки? Емігрувати чи запрошувати вже навчених іноземців?

Можливим варіантом, який досить добре працює за кордоном, є система послідовного вивчення дисциплін та проміжних іспитів з можливістю повторного вивчення дисциплін.

Для багатьох студентів це розтягне процес навчання на два-три додаткові роки. Однак іншого виходу я не бачу.

Чи є політична воля в держави готувати невелику кількість фахівців – невідомо. Бо зараз те, що у нас називається «боротьба за абітурієнта», насправді є боротьбою з якістю освіти.

Юрій Халавка, доцент Чернівецького національного університету, Українська правда. Життя.

Освіта.ua
18.01.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Друзілла Галицька
В чому невтішність? в тому що практично всі виш ставлять хімії найвищу вагу сертифікату? От відсутність хіміків в переліку спеціальностей які мають право на отримання підвищеної стипендії дуже дивує. Чим математика складніша за хімію. Особливо якщо враховувати "хімічну технологію" - галузь яка має розвиватись в сучасному світі на рівні з біотехномогіями.
серж
хіба тільки хімічна в кризі? географії як науки взагалі нема у переліку. в минулому році - справжній обвал з набором абітурієнтів!
Anonymous
Сумно це читати, навчаючись за спеціальністю "Хімія". Вчишся-вчишся і згодом розумієш, що твої знання після університету будуть нікому непотрібні, оскільки державі треба менеджери та юристи, але ніяк не фізики та хіміки, а працювати за 2000 вчителем в школі аж ніякого бажання нема. А той, факт, що географи будуть отримувати стипендію вищу за хіміків взагалі вбиває, чим думають люди в міністерстві? Невже географія є складнішою наукою за хімію? Наприклад, я цього семестру склав сесію на відмінно, прочитавши в газеті новину про підвищення стипендій для складних спеціальностей навіть не сумнівався, що спеціальність "Хімія" потрапить у цей список, яким же було моє розчарування, коли я прочитав постанову #1047 (http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=249638456). Перше, що спадає на думку після цього всього – треба вчити англійську мову і бігти світ за очі.
Юрій Халавка
Для Anonymous: В школі зараз не 2 а 5 тисяч, Але мову вчіть, не лише, щоб поїхати, але щоб краще знати хімію ;)
Наталя
І де це спеціаліст після вузу отримує 5000 в школі?
ллариса
Дійсно такого в школі нема, треба повна ставка і кілька категорій.
Коментувати
Володимир
Вінницька 15 Волинська 20 Дніпропетровська 26 Донецька 18 (і то вони у Вінниці) Житомирська 24 Закарпатська 27 Запорізька 9 Івано-Франківська 13 Київська 146 (113 університет Шевченка) Кіровоградська 9 Львівська 48 (44 університет Франка) Миколаївська 4 Одеська 23 Полтавська 10 Сумська 5 Тернопільськ 14 Харківська 56 (51 Каразіна) Херсонська 9 Хмельницька 1 Черкаська 17 Чернівецька 17 Чернігівська 14 Деякі області практично лишилися без хіміків чи вчителів хімії а саме, Хмельницька-1, Миколаївська-4, Сумська-5, Запорізька (індустріальній гігант) -9, Кіровоградська-9, Херсонська-9. Ці числа сума державного замовлення по класичним хімікам 102 Хімія і 014 Середні освіта хімія по областям. Скоро не буде кому зробити аналіз води, а саме страшне навчати у школі ХІМІЇ. У 2020 році в Україні випуститься 156 (вступ 2016)*0,80 (поправка на незакінчення навчання )= 125 вчителів хімії, та 370*0,8=296 хіміків. ХіМІКІВ НЕМАЄ "НО ВЫ ДЕРЖИТЕСЬ"
Юрій Халавка
Для Володимир: Дякую за підрахунок!
Чумак Володимир
Пане Юрію, може давайте спробуємо обєднати вузівське хімічне товариство с питання відсутності у постанові КМУ підвищеної стипендії для хіміків. У Чернівецького універу є своє лобі- Яценюк. Чи давайте спробуємо через спілку ректорів... Чумак Володимир доцент. К.х.н Житомирський державний університет
Юрій Халавка
Проблема в тому, що інші теж хочуть підвищених стипендій, і не всі розуміють, чому про хіміків треба писати, а про екологів, - ні.
Коментувати
Володимир
Виправте Помилку у статті: там де останній приклад коефіцієнтів ЗНО Укр.мова 0,3; Математика 0,3; Хімія 0,4, Географія 0,3 (Хімія 0,4, Географія 0,3) такого не може бути, має бути однакове число. А по суті усе вірно, ще додам ложку (дуже велику) дьогтю: http://mon.gov.ua/activity/education/vishha/vstupna-kampaniya-2016/obsyag-derzhavnogo-zamovlennya-na-pidgotovku-faxivcziv-z-vishhoyu-osvitoyu-dlya-vnz-sferi-upravlinnya-mon-ukrayini.html Тут МОН розмістив ОСТАТОЧНЕ ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ 2016 по Україні (з урахуванням переведення усіх пільговиків після вступної кампанії 2016). Так от, з 450 Місць ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ на 102 Хімію по всій Україні, що було виділено Постановою Кабінету Міністрів заповнено 370 тобто 80,43%, а вчителів хімії (014 Середня освіта хімія) готується цього року взагалі - 156 (на всю Україну)!!!! Деякі області практично взагалі лишилися без хіміків.
Nedolya
Для Володимир: За те держзамовлення на юристів 4000 - зараховано 8500, а на менеджерів 2500 - зараховано - 4500. Квіт і Совсун вважали, що ці спеціальності потрібніші. Середня освіта - хімія - це фальстарт. Ніхто не піде з вступників на цю спеціальність - краще було залишити зірочку, як раніше, може хтось з випускників надумав би піти у школу, закінчивши спеціальність Хімія. А так їм це заборонила Гриневич. З таким підходом ми залишимося без Науки взагалі, бо все інше, що у нас є - це імітація і розбазарювання державних коштів.
І я своєвставлю
Для Володимир: А навіщо ті вчителі хімії, з нинішньою кількістю годин хімії, і ті вчителі хімії, які є. повинні переучуватися на інші предмети, або сидіти на півставки.
Коментувати
Не могу пройти мимо
Странный анализ: 50% сдающих ЗНО по химии не обращаются к своим учителям, значит учителя слабые?! А ничего, что у нас в лицее, например, около 30 человек ежегодно сдают химию (есть профиль), а учителя всего 2 и совместитель, т.е более 10 человек учеников на 1 потенциального репетитора...
Юрій Халавка
Для Не могу пройти мимо: це означає, що в школі бракує сильних вчителів.
Коментувати
Олекса Позняк
з фізикою теж бідаВаш коментар занадто короткий. Текст має бути не менш ніж 100 знаків.
Юрій
Це ще добре що відбили 2 біологію. а так би 3 бувби біологія або хімія.але з новим проектом мон для старшої школи природничим наукам скоро хана.
Юрій
Це ще добре що відбили 2 біологію. а так би 3 бувби біологія або хімія.але з новим проектом мон для старшої школи природничим наукам скоро хана.
Nedolya
Я б не ідеалізував ЗНО. Краще взагалі обмежитися двома іспитами ЗНО та атестатом. Якісного випускника вже давно не існує, бо бали ЗНО не відображають цієї якості - множаться на коефіцієнти. А підготовка у школі має формальний характер. Хімія найбільше постраждала, бо не фінансується і підготувати якісного хіміка жоден з українських університетів не в змозі - це практична спеціальність, а обладнання та реактиви відсутні. Гадаю, що ЗНО з хімії тут погоду не зробить. Краще ставити питання про відсутність фундаментальних умов для підготовки таких спеціалістів.
Владимир Белый
Для Nedolya: Будь-як виміряна абітурієнтська якість по-справжньому прийнятна для програм вищої школи знаходиться лише там, де на теперішньому ЗНО абітурієнт здатен показати хоча 170 балів. І вона точно не там де оцінки, що складають хай як високий середній бал атестата.
Nedolya
Потрібно оцінювати ті знання, які надають школи і нічого не видумувати. Демагогія - не покращить якість шкільної освіти, а скоріше навпаки.
вчитель
Для Владимир Белый: Чому Ви, як член порогової комісії, досі не зрозуміли, що 170 - це відносний показник, який за низького рівня знань всіх абітурієнтів нічого не демонструє?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!