• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Останні чотири-п'ять років відчувається зростання активності на ринку страхування. За цей час кількість страхових компаній в Україні зросла на 17% — з 328 до 383 (див. Рисунок 1). Порівняно з незначним поповненням компаній, що пропонують страхові послуги, їх статутні фонди зросли у 3,4 рази, власний капітал — майже у 4, сформовані страхові резерви — у 5 разів. До того ж частка внеску страхових компаній до ВВП збільшилася на 3 відсоткових пункти [10, с. 16].

Рисунок 1. Динаміка кількості страхових компаній в Україні.

Джерело: Офіційний сайт Держфінпослуг www.dfp.gov.ua.

На противагу пожвавленню у страховій справі в цілому, страхування сільськогосподарських ризиків потребує перегляду пріоритетів та тенденцій розвитку. На сьогодні лише 20% господарств користуються послугами зі страхування, що в сукупному складає лише 1,5% усього ринку страхових послуг. Проте, за минулий рік застрахована площа посівів сільгоспкультур збільшилася всього до 3,4% (в 2005 році - 2%). При цьому кількість компаній, що працюють на цьому ринку, виросло з 28 до 37 - один страховик у середньому застрахував 33 господарства загальною площею 18 тис. гектарів (1 га - 42,73 грн.).

В Україні, ліцензії на страхування сільськогосподарських ризиків одержали більше 180 страхових компаній, однак у даному сегменті страхової діяльності активно працюють не більше 15 компаній. За результатами 2005 року шість страхових компаній сформували приблизно 55% агроризикового портфеля, що говорить про відсутність масштабного інтересу в роботі із сільськогосподарським сектором серед страховиків. Ці шість компаній мають у своїй маркетинговій лінійці різні страхові продукти, однак, в основному, концентруються на страхуванні стратегічних польових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, рапс, жито й цукровий буряк).

Рис. 2. Питома вага провідних страхових компаній, які здійснили страхування сільськогосподарських ризиків за 2006 рік. Комплексне та індексне страхування.

Джерело: Електронне видання "Аграрний Тиждень" a7d. com. Ua.

Як бачимо з Рис. 2. 2НАСК "Оранта" займає перше місце в рейтингу страхових компаній України, які займалися страхування агроризиків в минулому році.

Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям.

З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.

З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.

Законодавчо в Україні передбачено обов'язкове страхування лише у деяких випадках. Однак, нині при банках є власні страхові компанії, які надають страхові поліси за низьку плату. Такий "симбіоз" влаштовує як кредиторів, так і одержувачів кредитів. Банки отримують додаткову вигоду у вигляді страхових премій, а аграрії "економлять" на процедурі залучення кредитних ресурсів. Та отримати виплати у таких "страховиків" практично неможливо. Зазвичай знаходяться досить формальні та абсолютно незрозумілі для здорового глузду перешкоди.

Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Так, за інформацією НСК "Оранта", в ній таке перевищення складає майже 2 рази. Компанія змушена іти на такі кроки заради підтримки іміджу.

В 2006 році сім компаній - "Оранта", ТАС, " Кредо-Класик", "Аска", " Аско-Донбас-Північний", "Еталон" і "Вексель" - зібрали більше 10 млн. грн. премій (35,3% від усіх платежів) і уклали 80% усіх договорів (1778). Таким чином, обсяг ринку перевищив 30 млн. грн.

Страховики негативно оцінюють повільний розвиток ринку агрострахування, обсяг страхових зборів якого міг би скласти, як мінімум 1-2 млрд. грн.. у рік.

В 2006 році страховики застрахували 3,4% від посіяних площ. Аналіз результатів показує, що в 2006 році страховики не змогли суттєво поліпшити технічні результати як у кількісному, так і в якісному відношенні. Збільшення застрахованих площ на 174% свідчить про те, що страхування ще не стало масовою стратегією по керуванню ризиками в аграрному секторі. В 2005 році було застраховано 2% площ, у той час як в 2006 році цей показник збільшився до 3,4%. Застрахована площа на один договір суттєво не збільшилася й склала 418,6 га в 2006 році (391,5 га в 2005 році). [24].

Істотних змін у якісних і кількісних показниках страхування не відбулося, найбільша питома вага в страхуванні сільгоспкультур мали "сама рентабельна й примхлива культура" - рапс і пшениця (було застраховано 17,6% посівів рапсу й 7,6% пшениці- див. Рис. 3.).

Рис. 3. Питома вага застрахованих посівів з державною підтримкою в розрізі сільськогосподарських культур у 2005 - 2006 роках,%.

Джерело: Електронне видання "Аграрний Тиждень" a7d. com. Ua.

В 2006 році аграрії почали страхувати культури, які раніше не страхувалися або страхувалися в невеликому обсязі, наприклад льон, цукровий буряк, кукурудзу й соняшник.

Існує ще й інша практика, яка дозволяє страховим компаніям перерозподіляти між собою ризики. Мова йде про перестрахувальні пули, тобто об'єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. Пул діє як посередник, котрий розподіляє ризики, що передаються на перестрахування.

В Україні діють два сільськогосподарські страхові пули, лідерами серед яких є страхові компанії "АСКА" та "Кредо Класік". До перестрахування залучені провідні іноземні компанії з перестрахування ризиків, зокрема, "Munich Re", "Francona Re", "Hannover Re", "CCR", "Polish Re". Створена система приймання та перестрахування ризиків, в якій попередній андеррайтинг (процес розгляду пропозицій на страхування та аналіз інформації, що міститься у таких пропозиціях) здійснює компанія "Агроризик". Це і є гарантією для іноземних перестраховиків. У структурі відповідальності 77% належить іноземним компаніям і 22,5% — українським. Ведеться спільна робота з фахівцями Міністерства аграрної політики щодо вдосконалення законодавчої бази.

Перестраховики, за словами страховиків, будуть приймати ризики лише за умови, що в одному районі індексним страхуванням охоплено не більше 30% господарств, щоб уникнути змови між господарствами. Відповідно до вимог закону змінилися і тарифи на страхові послуги по агроризикам. Усі страхові продукти на сезони "осінь-2004 - зима-2005" і "весна-осінь-2005" підготовлені з урахуванням 30% франшизи, що привело до збільшення або зниження страхових тарифів у деяких районах.

У зв’язку з тим, що з введенням закону зміняться умови агрострахування, члени Українського страхового сільськогосподарського пула провели на початку грудня збори і погодили нову програму перестрахування. У зборах взяли участь страховики-члени пула, серед яких "АСКА" (лідер пула), "Стройполіс", "АСКО Донбас-Північний", "Інвестсервіс", "Веста", а також незалежний експерт з питань агрострахування - компанія "АГРОРИЗИК".

Підсумками роботи пула в 2004 році стали застраховані ризики в Київських, Донецьких, Луганських, Херсонської областях. Готуються до попередньої страхової експертизи ризики в Харківській області, але це, на жаль, лише 17 сільгоспвиробників.

Членами пула було запропоновано на 2005 рік шість страхових продуктів, а саме: страхування с/г культур від зимових ризиків на випадок їхньої загибелі або ушкодження; страхування на випадок повної загибелі; мультиризикове страхування; індексне страхування; страхування культур, що є об’єктом застави (банківський продукт) і страхування від граду і вогню. Усі вищевказані продукти перестраховані у нерезидентів - відповідальність у розмірі 77,5% страхової суми за кожним договором пул розділить з GE Іnsurance Solutіons (20%), Swіss Rе (20%), Hannover Rе (20%), CCR (10%) і Polіsh Rе (7,5%). Власне утримання українських страхових компаній - 22,5% від страхової суми: "АСКА" (5,25%), "Стройполіс" (5,25%), "Аско-Донбасс- Північний" (5,25%), "Інвестсервис" (5,25%), "Веста" (1,5%).

На жаль, у ряді регіонів протягом останніх двох років навіть за державної підтримки не було застраховано жодного гектару посівів (АР Крим, Закарпаття…), тоді як в Донецькій, Одеській, Луганській та Сумській областях було застраховано 12-18% всіх посівів.

Є претензії і до страхових компаній щодо забезпечення довіри сільгоспвиробників до страхування, стабільності і своєчасності розрахунків, має місце дуже велика амплітуда застосування ставок страхових премій та інше.

Аналіз активності страхових компаній у регіонах показує, що страховики нерівномірно представлені в областях. Так у Сумській, Луганській і Одеській областях працювали 9-11 компаній (так само як і в 2005 році), а в АР Крим і Закарпатської області не було підписано жодного договору страхування сільськогосподарських культур (також як в 2005 році). При невеликих площах під сільськогосподарськими культурами в Закарпатській області відсутність договорів страхування культур можна пояснити деякими причинами, однак відсутність договорів в АР Крим вимагає аналізу сформованої ситуації. АР Крим є одним з основних регіонів, де вирощуються озимі культури (7% від усієї площі в Україні).

Слід зазначити, що в більшій частині регіонів працювало по 2 страхові компанії. У третині регіонів працювало всього 7 компаній, що становить 19% від усього кількості страховиків, що страхували культури в 2005-2006 роках. Аналіз даних показує, що послуга страхування недостатньо пропонується виробникам сільськогосподарської продукції. Більшість компаній не мають розвиненої регіональної мережі й тільки починають розвивати напрямок агарного страхування. Більшість компаній випробовують недостачу фахівців. На ринку існує проблема з якісним перестрахуванням аграрних ризиків.

25 компаній, які працювали тільки в одній області (Міська страхова компанія, Оранта- Лугань, Страховий Союз, СК Миколаїв, Гарант- Авто, СК Теком, СК Примор'я, Саламандра- Лтава, Пзу-Україна й інші) зібрали 29,67% премій [25]. Частка цих компаній за результатами роботи із програми субсидованого страхування склала 21,39% по договорах комплексного страхування й 60,3% по договорах індексу врожайності. Усього компанії уклали 78 договорів, що становить 5% від загальної кількості договорів. Деякі з перерахованих вище компаній стали лідерами ринку (за технічними показниками) застрахувавши тільки однієї сільськогосподарське підприємство (СК Миколаїв, Охоронно-страхова компанія).

Показники значної групи страхових компаній деяких регіонів на страховому ринку України не перевищують 1% як за страховими платежами, так і за страховими виплатами. До таких регіонів належать: Закарпатська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Сумська області.

В розрізі окремих областей потрібні окремі пропозиції щодо розвитку страхової діяльності, або такі рекомендації, що враховують насамперед регіональний чинник страхової діяльності.

На 01.04. 2004 року структура різновиду страхування загалом по Україні та в Чернігівській області мала такий вигляд:

Таблиця 1. Структура різновиду страхування,%.

Джерело: розрахунки страхового рейтингу "INSURANCE TOP" за даними Мінекономіки, НБУ, Укрстрахнадзору, Мінфіну, Держфінпослуг.

З таблиці видно, що майнове страхування в регіонах, а отже і страхування сільськогосподарських ризиків, на відміну від показників по Україні має низький рівень.

Розвиток регіональних страхових компаній які займаються майновим страхуванням є чинником зростання довірливих стосунків між регіональними споживачами фінансових послуг зокрема підприємствами, та загальним фінансовим сектором економіки України.

Сьогодні продовжує рости фінансова стійкість страхового сектору України. Загальний об’єм власного капіталу страховиків станом на перше півріччя 2005 року склав близько 2,6 млрд.$. Згідно з результатами 1-го півріччя 2005р. загальний об’єм валових страхових премій склав близько 1,3 млрд. $. Серед добрих тенденцій при порівнянні піврічних показників 2004 та 2005 років, відстежується майже двохкратне збільшення об’ємів надходжень страхових платежів отриманих від юридичних осіб по майновому страхуванню. Це вказує на поступове відновлення довіри до фінансових інституцій. Також відмічається ріст сум страхового відшкодування.

Не дивлячись на добрі тенденції розвитку, які відбуваються за останні роки, стан розвитку страхування майна підприємств, як і взагалі страхування в Україні ще не відповідає рівню країн ЄС. В Таблиці 6 можна побачити долю страхування у ВВП за 1994-2005рр.,%.

Таблиця 2. Доля страхування у ВВП за 1994-2005рр.,%.

Джерело: розрахунки страхового рейтингу "INSURANCE TOP" за даними Мінекономіки, НБУ, Укрстрахнадзору, Мінфіну, Держфінпослуг, http://www. insurancetop. com/.

У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8—12% валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівнянний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій. Український страховий ринок порівняно з провідними країнами де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування.

Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала. Страхова галузь забезпечує перерозподіл лише 2-3 відсотків валового внутрішнього продукту (цей показник у розвинутих країнах становить 8 - 12 відсотків), що свідчить про потенційні можливості її подальшого розвитку та про те, що страховий ринок не акумулює значного обсягу інвестиційних ресурсів та не справляє відчутного впливу на процес перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Рис. 4. Динаміка відношення страхових премій до ВВП.

Джерело: розрахунки страхового рейтингу "INSURANCE TOP" за даними Мінекономіки, НБУ, Укрстрахнадзору, Мінфіну, Держфінпослуг.

03.02.2011