• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Загальна характеристика комунікацій в менеджменті. Менеджмент – це процес, який забезпечує виконання людьми певних дій, і основою цього процесу є комунікації.

Комунікації – це обмін інформацією, на основі якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації. Проблема ефективних комунікацій – одна з ключових у діяльності керівників, оскільки за їх допомогою здійснюється обмін повідомленнями, що виражені різними символами та мають певне смислове навантаження.(Тарнавська Н. Л. і Пушкар Р. М.)

Базою комунікацій є ефективне інформаційне забезпечення. Інформація – це сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності.

Вона може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Інформацію можна класифікувати за певними ознаками:

• за повнотою охоплення явища: повна, часткова, надлишкова;
• за періодом дії: разова, періодична, довгострокова;
• за змістом: планово – економічна, фінансова, облікова,бухгалтерська, технологічна, довідкова, адміністративна та ін.
• за рівнем достовірності: достовірна, недостовірна.

Носіями інформації є документи, дискети, диски, графіки, перфострічки, перфокарти, магнітофонні стрічки, плакати, схеми та ін. основним носієм інформації є документ. Часто в умовах виробничо-господарської діяльності вирішення управлінських проблем вимагає застосування графіків та відповідно способів графічних зображень.

Документація – це письмове надання інформації про факти, події, явища об’єктивної діяльності і розумової діяльності людини, носієм якої вона є.

На прикладі підприємства Волинського виправного центру (№ 118) комунікації мають дуже важливе значення, оскільки проводиться активний комунікаційний процес між керівниками і підлеглими. Ефективність будь-якого спілкування залежить від того, як воно здійснюється, через який канал.

Вдосконалити міжособові комунікації можна на основі:

• Розуміння потреб і настроїв підлеглих. Про стан людини та її бажання можна судити по тому, як вона ходить, дивиться або жестикулює. Менеджер повинен розпізнати ці сигнали та відповідно їх інтерпретувати. Дозволяючи підлеглому вільно висловитися, менеджер забезпечує себе направленим знизу вгору потоком більш точної інформації.
• Вдосконалення персональних стосунків. Е. Шейн акцентує увагу на 9- ти позиціях, необхідних для створення цих взаємин: необхідність самоаналізу (самооцінка на основі інформації зворотного зв’язку); здатність розпізнавати та аналізувати цінності інших людей; розвиток у собі культурної та етичної толерантності; активність у вирішенні проблем; гнучкість; вміння вести переговори та долати перешкоди; тактовність у стосунках з людьми; вміння відновлювати стосунки; толерантність.
• Використання зрозумілої мови та повторів. Незрозуміла термінологія, складні слова можуть вражати підлеглих, залишатися малозрозумілими. Навпаки, використання зрозумілих слів та елементів повтору підвищує ефективність комунікацій.
• Правильний вибір засобів комунікацій. Кожний засіб комунікацій мають свої переваги, але він буває ефективним лише за відповідних обставин (напр. особисті листи, пам’ятні записки).
• Забезпечення довіри у підлеглих. Кожен ефективно працюючий менеджер завойовує довіру у підлеглих і прагне її утримувати.
• 6.Розвиток вміння слухати. У попередніх питаннях підкреслювалося, скільки часу менеджер витрачає на комунікації, в тому числі і на отримання усної інформації від підлеглих, рівних за рангом та від керівників.
• 7.Забезпечення активності слухати. Відповідності до теоретичних посилань, виділяють такі групи слухачів: керуючі, оцінюючі, вивчаючі, згладжуючи, активні. Остання група слухачів створює можливість висвітлити суть проблеми на основі зворотного зв’язку та підтримки з боку отримувача інформації.

Станом на 01. 10.2005 р. в Долинському виправному центрі відбували покарання 305 осіб. Середній термін перебування засуджених в установі становить лише 4 місяці. За 9 місяців перебування в установу прибуло 312 засуджених, звільнено 338 засуджених, така плинність засуджених негативно впливає на їх працевлаштування та здобуття ними відповідної професії. За короткий термін перебування в колонії засуджені не можуть досконало оволодіти спеціальністю і забезпечити виконання норм виробітку, діючих в інших галузях народного господарства. Тому продукція для виробництва підбирається з розряду нетрудоємких та така, що потребує висококваліфікованої праці.

Несловесні комунікації. Несловесні комунікації – це обмін інформацією без слів або за допомогою слів з підтекстом. Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою комунікації в організації, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, фізичні контакти та жести. Дослідженням виявлено, що 55 % змісту повідомлення передає вираз обличчя та постави тіла, інші 38 % залежать від інтонації, а слова по собі відображають лише 7 % змісту повідомлення. Визначено 3 види несловесних комунікацій, які застосовують менеджери – уявлення, оточення та мова жестів.

Важливу роль у несловесних організаціях також відіграє оточення – приміщення, умови роботи та інші елементи.

Багато написано про символи влади в організаціях. Розміри та розташування офісу, меблі в офісі, доступність особи в офісі дають корисну інформацію. Наприклад, Г. Росс Перо так розмістив свій стіл, щоб він завжди відділяв його від відвідувача. Коли ж потрібний неформальний діалог, то він виходить з-за стола і сідає біля відвідувача.

Третьою формою несловесних комунікацій є мова жестів. Відстань, на якій ми стоїмо від когось під час розмови, теж має значення. У США дуже близька відстань між співрозмовниками загалом свідчить або про фамільярність, або про агресивність. Англійці та німці ще більше віддалені під час розмови, тоді як араби, японці та мексиканці не звергають на це уваги. Мова очей також є ефективним засобом несловесних комунікацій. Наприклад, пильний довгий контакт очима може свідчити або про дружелюбність, або про романтичний інтерес. Інші види мови жестів - це рухи тіла і рук, паузи в розмові, стиль одягу.

Менеджер повинен розуміти важливість несловесних комунікацій.

Повідомлення працівнику хороших новин про нагороду з сердитим виглядом може зіпсувати цінність нагороди. Так само, покарання працівника з використанням неадекватних жестів може знизити ефективність санкцій. Тон повідомлення, де і як його зроблено, вираз обличчя та жестів можуть посилити, послабити або взагалі змінити значення цього повідомлення.

Комунікативні бар'єри

Комунікативний процес перервати або ж стати бар'єрами ефективних комунікацій можуть кілька чинників. Їх розділяють на два класи: індивідуальні бар'єри та організаційні бар'єри.

Індивідуальні бар'єри. Ефективні комунікації бути можуть перервані суперечливістю або невідповідністю сигналів. Іншою проблемою є брак довіри. Менеджер надсилає суперечливі сигнали, якщо в понеділок він дає розпорядження щось зробити певним чином, а в середу призначає зовсім іншу процедуру. Менеджер надсилає невідповідні сигнали, коли каже, що сповідує відкриту політику і хоче, щоб підлеглі заходили до нього, однак тримає двері зачиненими і нервує, коли хтось заходить.

Проблеми довіри виникають, коли відправника інформації не вважають достовірним джерелом інформації. Йому можуть не довіряти або вважати необізнаним з предметом зацікавлення. Якщо політика впіймають на приховуванні інформації або коли менеджер ухвалив низку неправильних рішень, то ймовірність, з якою їх вислухають і їм повірять, значно зменшиться.

В екстремальних випадках люди можуть говорити про щось, що вони знають мало або зовсім нічого. Деякі люди просто змушені з різних причин ініціювати обмін комунікаціями. Менеджер змушений сказати підлеглим, що бюджет буде скорочено, хоча він знає, що для них це повідомлення буде невтішним. Так само підлеглий може бути змушений передати інформацію керівництву, хоча боїться результатів або відчуває, що цей захід буде даремним.

Двома іншими індивідуальними бар’єрами ефективних комунікацій є невміння слухати та упередження проти чогось. Деякі особи не вміють слухати: коли хтось до них говорить, вони можуть дрімати, озиратися навколо, читати або прислухатися до іншої розмови. Оскільки вони не зосереджуються на тому, про що говорять, то можуть не сприйняти частини або й цілого повідомлення.

Одержувачі теж можуть перешкодити комунікаційному процесу, якщо вони мають про щось свою тверду думку. Наприклад, менеджер може почути, що його новий шеф неприємний і з ним важко працювати. Коли той запросить менеджера для знайомства, то менеджер піде на зустріч упередженим і не оцінить належно того, що шеф скаже.

Організаційні бар'єри

Інші бар'єри ефективних комунікацій стосуються організаційних умов, у яких відбуваються комунікації. Зокрема, проблеми семантики виникають, коли слова мають різні значення для різних людей. Слова і фрази, такі як прибуток, зростання випуску та окупність капіталовкладень, можуть мати позитивне значення для менеджерів, однак менш позитивне - для працівників.

Комунікативні проблеми загострюються, якщо люди з різними повноваженнями та статусом та намагаються спілкуватися між собою.

Президент компанії може не оцінити пропозицію робітника, думаючи: "Як хтось на цьому рівні допоможе мені вести бізнес”. Або коли президент інспектує новий завод, робітники можуть не захотіти задавати запитання внаслідок свого нижчого статусу. Віце-президент з маркетингу може мати більше влади, ніж віце-президент з людських ресурсів, тому не приділяє багато уваги звітові цього відділу. Якщо люди по-різному сприймають ситуацію, то може виникнути проблема спілкування. Наприклад, коли два менеджери помічають, що третій останнім часом недовго сидить у кабінеті, то один може вважати, що цей менеджер має важливі зустрічі, а інший, - що це прогул. Якщо їм доведеться говорити про це офіційно, то можуть виникнути проблеми, оскільки один має позитивні враження, а інший - негативні.

Основними причинами поганих комунікацій є:

• недостатнє розуміння важливості комунікації;
• неправильна психологічна установка окремих працівників;
• неефективна структура інформації;
• слабка пам'ять;
• відсутність зворотного зв'язку.

Усунути комунікативні бар'єри можливо шляхом удосконалення спілкування. Для цього необхідно:

пояснювати власні ідеї до початку їх передавання;

• висловлюватися чітко й однозначно;
• стежити за власними жестами, позами, інтонаціями;
• враховувати психологічний стан, потреби, інтереси і рівень підготовленості людей;
• правильно вибирати методи і засоби комунікації;
• встановлювати якісний зворотний зв'язок.

Отже, комунікації, як складова технології менеджменту, повинні бути ефективними. Для цього необхідно не тільки правильно вибирати методи комунікацій, а й мінімізувати вплив комунікаційних перешкод.

У налагодженні зворотного зв'язку важливе значення має вміння слухати, тобто уважно приймати повідомлення, чітко виділяти в ньому істотне, правильно інтерпретувати почуте. Слухання має бути активним. Воно передбачає контакт очима, активну міміку і жести, запитання, перефразовування сказаного, концентрацію-на головному, терпимість до огріхів мови і поведінки співрозмовника, дискусії лише після цілковитого усвідомлення позиції іншої сторони.

На прикладі Долинського виправного центру ми бачимо, що керівник активно веде комунікаційний процес зі своїми підлеглими і працівниками. Але часто цей процес є не достатньо якісним, тому, що є деякі перешкоди у спілкуванні.

Керівник виправного центру намагається своєчасно і доступно проінформувати працівників про стан справ.

Підвищення ефективності комунікацій

Найефективнішим заходом, щодо вдосконалення системи управління є підвищення ефективності комунікацій. Оскільки комунікації можуть бути перервані дуже багатьма чинниками, то менеджери повинні за допомогою низки методів підвищувати ефективність комунікацій.

Індивідуальні навики. Найважливішими індивідуальними навиками вдосконалення комунікацій є розвиток уміння слухати. Бути добрим слухачем означає, що особа повинна підготуватися слухати, не перебиваючи того, хто говорить, сконцентруватись як на словах, так і на їхньому значенні, бути терплячою і давати доречні запитання. Вміння слухати таке важливе, що компанії Delta, IBM. Unisys розробили спеціальні програми навчання для своїх менеджерів, щоб вони стали добрими слухачами. Крім уміння слухати, є ще кілька індивідуальних навиків, які стимулюють ефективні комунікації.

Передусім не зворотний зв'язок, забезпечений двонапрямленими комунікаціями, які дають змогу запитувати, пояснити, з'ясувати результат комунікації. У цілому, що складніше повідомлення, то доцільніші двонапрямлені комунікації. Крім того, відправник повинен знати, що різні одержувачі по різному сприймають значення слів. Наприклад, звертаючись до акціонерів, менеджер часто користується терміном прибутки. Звергаючись до лідерів профспілок, вони, однак, не дуже часто говорять про прибутки.

Відправник також повинен намагатися заслужити довіру. Для цього не потрібно вважати себе у всьому експертом, а ретельно готуватися до передавання інформації

Висновки. Комунікації - це невід'ємна і важлива частина праці менеджера. У комунікативному процесі беруть участь відправник, який закодовує значення і передає йoгo, та одержувач (їх може бути кілька), який приймає повідомлення і розкодовує його. Будь-яку частину всього процесу можуть перервати завади.

Регулювання інформаційних потоків означає, що відправник або одержувач уживає заходів до того, щоб упевнитися, чи немає перевантаження інформацією. Для відправника попередження надмірних потоків може означати не передавати одночасно надмірний обсяг інформації через систему. Для одержувача це може означати привертання уваги до факту, що його змушують виконувати одночасно дуже багато завдань. Багато менеджерів обмежують приймання інформації, періодично селекціонуючи журнали і звіти, які вони отримують, або навчаючи секретаря відбирати телефонні дзвінки та відвідувачів.

Обидві сторони повинні розуміти цінність річних засобів комунікації. Наприклад, коли менеджер готується звільнити підлеглого, про це потрібно повідомити його персонально. Особистий контакт дасть змогу менеджерові пояснити ситуацію і відповісти на запитання. Коли метою повідомлення є підвищення платні, то адекватними можуть бути письмові комунікації, а згодом менеджер може доповнити письмове повідомлення особистим привітанням.

Керування комунікативним процесом передбачає виявлення бар'єрів ефектніших комунікацій і розуміння того, як їх треба долати. Бар'єри можна ідентифікувати на індивідуальному та організаційному рівнях. Відповідно, для подолання цих бар'єрів можна використати як індивідуальні, так і організаційні навики та вміння.

10.01.2011