• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Господарське об’єднання являє собою один із видів суб’єктів господарського права, і як суб’єкт права має свої економічні, організаційні та юридичні ознаки, які відрізняють його від підприємництва:

1. Підприємництва консолідуються у групи – об’єднання на основі економічних, спільних та інших інтересів;

2. Це об’єднання виробничої, науково-технічної, комерційної діяльності членів об’єднання з централізацією управлінських, координаційних функцій;

3. Матеріальні інтереси об’єднання як основа визначаються у договорі або статуті, який укладають між собою підприємства-засновники;

4. Об’єднання як суб’єкт господарського права має майно, юридично відособлене від майна членів об’єднання:

• основні фонди і оборотні кошти, передані йому на його баланс членами об’єднання;
• майно, набуте об’єднаннями в результаті господарської діяльності;
• майно, створених об’єднаних підприємств;
• майно членів об’єднання не входить до складу майна об’єднання;

5. Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а вони не відповідають за зобов’язаннями об’єднання;

6. Майно, яке залишається після задоволення вимог кредитора, розподіляється між його колишніми членами;

7. Централізація в руках об’єднання функцій і повноважень його членів;

8. Особлива правосуб’єктність. ЇЇ особливість обумовлена організаційною структурою об’єднання. Членами об’єднання можуть бути лише підприємства – юридичні особи, кожне з яких при входженні до об’єднання зберігає права юридичної особи і діє на підставі Закону України "Про підприємництво".

Цим об’єднання відрізняється від підприємства, яке не має в своєму складі інших юридичних осіб. Тобто підприємства як члени об’єднання залишаються самостійними суб’єктами господарського права. Водночас об’єднання підприємств також є самостійним суб’єктом права.

З точки зору правосуб’єктності, об’єднання становить собою сукупність самостійних суб’єктів права, спільні майнові права та інтереси яких реалізує обєднання. В теорії господарського права такі організаційні структури визначаються як господарські системи, в теорії цивільного та адміністративного права – як складні юридичні особи.

9. Необхідність отримання згоди від Антимонопольного комітету;

10. Членами об’єднання є лише юридичні особи, кожна з них, входячи до об’єднання, зберегла свої права юридичної особи і діє на підставі Закону "Про підприємництво в Україні";

11. Об’єднання створюється і діє на основі договору або статуту, володіє відособленим майном, має самостійний зведений і спільний для членів баланси, розрахунковий та інший рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою і є юридичною особою.

Отже, господарське об’єднання являє собою складну господарську організацію, яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств – учасників, діє на підставі договору або статуту і реєструється як юридична особа.

Види господарських об’єднань

Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями.

Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо.

Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання.

Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми. Законом передбачено, що підприємства можуть об’єднуватись і в інші структури за галузевим чи територіальним принципом.

За галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі, та міжгалузеві, до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки.

За територіальною ознакою поділяються на республіканські, обласні, міські тощо.

З договірних об’єднань найпоширенішими є корпорації державних підприємств.

Корпорації - договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Асоціація – це також вид договірного об’єднання, створений з метою постійної координації господарської діяльності. Централізація управління в асоціації відсутня. Правлінню не дозволяється втручатись у виробничу та комерційну діяльність підприємств.

Договірні об’єднання відрізняються від статутних правовим режимом створення і функціонування. Засновниками можуть бути підприємства усіх форм власності. Створюються вони на добровільних засадах, на підставі багатосторонніх установчих договорів.

Щоб створити корпорацію необхідна згода трудових колективів підприємств, які об’єднуються. Підприємства добровільно входять в об’єднання як засновники або члени. Підприємства – члени мають право вийти з об’єднання. У разі виходу залишаються чинними взаємні зобов’язання і укладені договори.

Право виходу не поширюється на чотири категорії суб’єктів:

• самостійні підприємства, що увійшли до складу об’єднання до 07.02.91 року, тобто до введення в дію Закону "Про підприємництво в Україні", можуть вийти за згодою власника майна і за участі трудового колективу;
• підприємство, яке створене об’єднанням, згідно статті 27 Закону "Про власність";
• підприємства, які обмежені декретами КМУ – галузеві об’єднання транспорту, зв’язку, вугільної та інших галузей промисловості, енергетики.

Щодо статутних об’єднань, то основним видом є концерн, у який входять промислові, будівельні, транспортні, торгові підприємства, наукові організації, банки та інші державні корпорації, хоча за законом вони є договірними об’єднаннями.

Особливостями статутних об’єднань є:

1. Засновниками і власниками є власники та уповноважені органи, а не самі підприємства – державні концерни та корпорації.

• Корпорації та концерни України, які засновані на загальнодержавній власності, створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету Міністрів України, тобто їх декретами та постановами.
• Склад членів і статути цих об’єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і державні комітети безпосередньо або за погодженням з Антимонопольним комітетом, Міністерством Фінансів України та Міністерством Економіки.
• Статутні об’єднання галузевого напрямку створюють галузеві міністерства і держкомітети.
• Територіальні статутні об’єднання комунальної власності створюються, реорганізуються і ліквідуються відповідними радами народних депутатів чи державними адміністраціями.

2. Статутні об’єднання діють на підставі затверджених засновниками статутів.

3. Однією з особливостей правового становища є обмеження права підприємства виходити з об’єднання. Таке право надається тільки органами, які їх створили.

Окрім держаних концернів та корпорацій є третій вид статутних об’єднань – це консорціум. Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів чи програм. Після досягнення поставлених цілей, консорціум ліквідується, або перетворюється і реєструється як постійне господарське об’єднання.

Враховуючи те, що асоціації, корпорації, концерни, консорціуми та господарські об’єднання мають статус юридичної особи, існує господарське об’єднання, яке цього статусу не має – промислово-фінансова група.

Промислово-фінансова група – це об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Характерними рисами промислово-фінансової груп як особливого виду господарських об’єднань є:

• заборона створювати промислово-фінансові групи у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;
• створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішеннями Уряду України;
• відсутність у промислово-фінансових груп статусу юридичної особи;
• мета створення – реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції;
• тимчасовість діяльності промислово-фінансової групи, оскільки створюється на певний строк;
• обов’язкова участь у промислово-фінансовій групі банку (банків) і підприємств; крім них можуть входити наукові, проектні та інші організації будь-яких форм власності.

Функції та компетенції господарських об’єднань

Функції та компетенція господарських об’єднань визначаються нормативними актами, якими створюються об’єднання.

До функцій господарських об’єднань входить:

• виконання завдань, визначених договором, статутом, актом про створення об’єднання;
• вирішення спільних питань соціально-економічного розвитку;
• здійснення єдиної науково-технічної політики щодо контролю якості продукції, технічного рівня виробництва, ефективного використання потужностей;
• виконання за необхідності планових функцій, якщо це передбачено статутом або установчим договором;
• координації;
• захист прав та інтересів підприємств об’єднання.

Господарські об’єднання діють у відносинах з підприємствами, які до них входять, як вищий орган, виконують функції і реалізують наступні повноваження:

• приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств і організацій;
• затверджують статути цих суб’єктів або положень про них;
• контролюють дотримання підприємствами статутів;
• вживають заходи до керівників підприємств у разі порушення статутів;
• здійснюють контроль за ефективним використанням і збереженням майна, яке закріплене за підприємством;
• укладають і розривають контракти з керівниками підприємств.

Корпораціям заборонено безпосереднє втручання в господарську діяльність підприємств вищих органів, до яких вони входять.

Список літератури:

• Господарське право: курс лекцій. – К.: Атака, 2004, - 624 с.
• Господарське законодавство: Навчальний посібник – 2-ге видання. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. – 172 с.
• Господарське право: Підручник. – К. Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
• Господарський кодекс України – К.: Видавничий дім "Скіф", 2005. – 164 с.
• Закон "Про підприємство в Україні" від 07.02.91 №698-XII.
• Закон України "Про власність".
• Закон "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.00 № 2121 – III.
• Закон "Про кооперацію" від 10.07.03 № 1087 – IV.
• Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97 № 469/97-ВР.
• Закон "Про власність" від 07.02.91 № 697 – XII.
• Закон "Про підприємництва в Україні" від 27.03.91 № 887-XII.
• Закон "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21.11.95 № 437/95-ВР.

27.09.2010