Будувати старшу профільну школу під звуки сирен – таку реальність долає Сумщина, де освітню реформу просувають в укриттях і підземних класах. Як поєднати жорсткі вимоги до якості й вибору профілів із щоденними ризиками обстрілів? Де шукати баланс між дистанційним навчання та очними просторами? Як працюють перші пілотні ліцеї області з укриттями й STEM-лабораторіями та чому майбутнє регіону залежить від синергії школи, вишів і громад? Про це та про реальні кроки у трансформації освітньої мережі краю розповідає директорка Департаменту освіти і науки Сумської ОВА Вікторія Гробова.
Сумщина має різний безпековий ландшафт: від відносно спокійних Роменського та Сумського районів до прикордонних Шосткинського й Глухівського чи Білопільщини. Як Департамент диференціює вимоги до створення академічних ліцеїв у цих зонах, зокрема щодо наявності протирадіаційних укриттів, підземних просторів та можливості ведення очного чи змішаного навчання?
Справді, безпекова ситуація в області неоднакова, і саме це визначає правила організації освітнього процесу в кожній окремій громаді. Цього року на Сумщині загалом 129 105 здобувачів освіти, з яких 72 619 – школярі.
В області працює 476 закладів дошкільної та загальної середньої освіти (87 113 дітей), із них:
- 196 – дошкільної освіти (14 494 дитини);
- 280 – загальної середньої освіти (72 619 учнів).
У впровадженні освітньої мережі виходимо з засадничого принципу НУШ: рівний доступ до якісної профільної освіти для кожної дитини. Але в наших умовах безпековий чинник є обов’язковим і диференційованим.
З 01.09.2027 року відповідно до перспективної мережі планується функціонування 41 академічного ліцею. Формат навчання визначатиметься реальною безпековою ситуацією на місцях.
Для нас принципово, аби рішення про створення академічного ліцею не було формальним. Академічний ліцей – це інший простір можливостей, а не просто зміна вивіски. Ми комплексно оцінюємо спроможність кожного закладу: від можливості безпечного перебування там дітей і наявності сучасного освітнього середовища до кадрового потенціалу, варіативності профілів та продуманої логістики.
Щодо безпеки. Захисними спорудами забезпечено 544 (89,4%) закладів освіти області.
У закладах загальної середньої освіти облаштовано 318 (88%) власних захисних споруд, із них:
- НУ – 246 (77,4%);
- ПРУ – 72 (22,6%).
Функціонують 13 підземних шкіл (5 з яких відкрито у 2026 році). На різних етапах будівництва перебувають ще 9 підземних шкіл (8 – за кошти державного бюджету на умовах співфінансування з місцевих бюджетів, 1 – за рахунок коштів міжнародних партнерів).
Показним кейсом є відкритий у Сумах (ЗОШ I-III ступенів № 27) безпечний освітній простір – підземна школа на 500 місць. Ця споруда побудована з нуля за найсуворішими санітарно-гігієнічними та пожежними нормами. Діти мають змогу навчатися очно повний день, проводити лабораторні роботи та займатися в групах подовженого дня. Проєкт реалізовано Центральним агентством управління проєктами (Литовська Республіка) та фінансується в рамках програми «Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва – Глобальна Європа».
У наближених до лінії фронту громадах, зокрема Білопільській чи Краснопільській, щоденний підвіз дітей шкільними автобусами є доволі ризикованим. Які варіанти логістики опрацьовує область? Приміром, випускники 9-х класів прифронтових громад могли би навчатися у форматі пансіону при ліцеях у безпечніших центрах (скажімо, у Сумах чи Ромнах). Або – із використанням дистанційних форматів.
Зауважу, що ми не обмежуємо вибір родини штучною альтернативою «пансіон» або «дистанційна форма». Реформа ставить у центр інтереси дитини та її родини. Ми зважаємо на очікування і реальні можливості людей, тому обираємо гнучкий, персоналізований підхід, Очевидно, що умови, внутрішні ресурси та безпекові потреби у прикордонних громадах є різними.
Якщо брати саме Білопільську міську та Краснопільську селищну територіальні громади, то більшість евакуйованого звідти населення переїхала до Сумської або інших тилових громад. Для дітей, чиї родини готові до тимчасового або постійного переміщення в безпечніші райони, опрацьовуються можливості навчання у відносно безпечних ліцеях-інтернатах.
Два академічні ліцеї Сумської області (комунальні заклади Сумської обласної ради «Сумський обласний академічний ліцей імені Дмитра Євдокимова» та «Конотопський обласний академічний ліцей «Лідер») мають у своєму складі структурний підрозділ «пансіон».
З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2023 року № 546 «Про тимчасове переміщення (евакуацію) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення» 40 дітей (з них 26 із числа внутрішньо переміщених осіб з прикордонних громад області) проживають у пансіоні Комунального закладу Сумської обласної ради «Конотопський обласний академічний ліцей «Лідер». Закладом проводиться профорієнтаційна робота щодо навчання дітей, у тому числі із зон підвищеного безпекового ризику, в очному форматі.
Натомість для дітей, які з різних причин лишаються у прикордонних громадах, абсолютним пріоритетом є організація високоякісного дистанційного навчання та розбудова цифрових освітніх просторів. Жодна логістична доцільність чи показники очності не можуть бути поставлені вище за життя і безпеку дитини.
Такі заклади, як Охтирський ліцей № 1 чи ліцей № 2 Тростянецької міської ради, стають освітніми магнітами для сусідніх сільських громад. Як Департамент допомагає цим ліцеям та суміжним громадам налагоджувати спільні маршрути «Шкільних автобусів» і розв'язувати питання міжбюджетних розрахунків за утримання учнів?
Академічний ліцей має ставати освітнім та культурним центром для всієї прилеглої території. Жодна дитина з сільської місцевості не повинна відчувати освітньої дискримінації порівняно з однолітками з обласного центру.
Саме тому критичного значення набуває партнерська взаємодія громад, з яких учні щодня доїжджатимуть до ліцею. Департамент тут виконує координуючу, аналітичну та медіаторську функцію. Допомагаємо громадам укладати договори про міжгромадське співробітництво, узгоджувати спільні маршрути та розклади підвезення, розв'язувати міжбюджетні питання й ефективно розподіляти транспортні ресурси.
Окремий стратегічний напрям – використання державної субвенції на придбання шкільних автобусів. У 2026 році за рахунок державної субвенції на умовах співфінансування з місцевими бюджетами ми придбали 19 нових автобусів. Для нас важливо, щоб транспортний парк не просто закривав локальні потреби однієї громади. Необхідно створювати цілісну мережу доступної профільної освіти для дітей із сусідніх громад.
Зокрема, 9 нових автобусів отримали заклади освіти Конотопської, Глухівської, Ямпільської, Комишанської, Синівської, Дубовязівської, Путивльської, Андріяшівської та Вільшанської громад. Вони забезпечать щоденне підвезення 922 учнів із 30 прилеглих населених пунктів. Важливо, що ми послідовно втілюємо принципи безбар'єрності: у кожному з цих автобусів передбачено спеціально обладнане місце для дитини на кріслі колісному.
Цьогоріч у пілотних закладах області – у Сумському ліцеї № 9, Недригайлівському та Кролевецькому академічному ліцеях – триває апробація нової моделі 10-го класу. З якими викликами ці заклади зіштовхнулися найгостріше – облаштуванням STEM-лабораторій, укриттів чи адаптацією навчальних програм під більш гнучкий розклад?
Пілотування у Кролевецькому академічному ліцеї №3, Недригайлівському ліцеї та Сумському ліцеї № 9 дає нам унікальну можливість побачити реформу старшої школи не на папері, а в реальному, живій освітній практиці прикордонного регіону. Найважливіша мета цього пілоту – відпрацювати на практиці ключову ідею НУШ: учень старшої школи має стати суб'єктом власного навчання, отримати реальну можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію та обирати профільні дисципліни відповідно до своїх нахилів та майбутньої професії.
Найбільшим практичним викликом для нас є облаштування повноцінних STEM-лабораторій безпосередньо у захисних спорудах та укриттях. Ми прагнемо, щоб безпекові обмеження не знижували якості викладання природничих і точних наук. Учні всіх закладів опановують 3D-моделювання, штучний інтелект та медіаграмотність у безпечному укритті.
Що стосується адаптації навчальних програм під гнучкий розклад, то тут педагоги та адміністрації закладів демонструють високу готовність. Впровадження модульних графіків, розщеплення на підгрупи за вибором та блочне викладання дозволяють учням реалізовувати свої індивідуальні навчальні плани.
Для Сумщини будь-яка освітня модель має бути життєздатною у воєнний час. Тому апробуємо не просто окремі навчальні програми чи підручники, а цілісну, адаптивну модель організації профільної освіти в умовах воєнного стану.
Для відбудови промислового й аграрного потенціалу Сумщини критично потрібні кадрові фахівці технічного спрямування. Які методи профорієнтації використовують пілотні ліцеї під час профільно-адаптаційного періоду, щоб показати 10-класникам переваги фізико-математичних та хіміко-біологічних курсів? Які більше виявляються уподобання учнів при обранні навчального профілю?
Наше ключове управлінське і педагогічне завдання – показати учням, що фізика, математика, хімія чи біологія – не страшні теоретичні дисципліни для підсумкового оцінювання, а основа високотехнологічних професій майбутнього, яких потребуватиме Сумщина під час індустріального відновлення.
Профорієнтація не повинна бути спонтанною чи формальною – вона має починатися задовго до 10 класу. Дитина має отримати можливість «доторкнутися» до професії: попрацювати у сучасній STEM-лабораторії, поспілкуватися з практикуючими інженерами й науковцями, розв'язати реальний кейс, відвідати високотехнологічне підприємство чи агрохолдинг регіону.
Ми поступово переходимо від формального «розподілу по класах» до свідомого вибору учнем власної освітньої та кар'єрної траєкторії.
Щоб цей вибір у 10 класі був системним, ми закладаємо підґрунтя заздалегідь: зараз у 27 територіальних громадах Сумщини спільно з проєктом DECIDE впроваджується пілотний проєкт із підготовки кар'єрних освітніх радників для учнів 7-9 класів. Вони допомагають підліткам пізнати свої сильні сторони та обрати профіль на основі власного покликання, а не під впливом випадкових чинників.
Формування індивідуальних траєкторій вимагає ділення на групи за вибором учнів. Як пілотним ліцеям Сумщини вдається складати такий розклад, якщо частина навчального дня переривається повітряними тривогами і заняття доводиться продовжувати у захисних спорудах?
Для Сумщини це одне з найскладніших практичних питань реформи. Принцип дитиноцентризму вимагає, щоб індивідуальна освітня траєкторія учня залишалася робочою та ефективною за будь-яких зовнішніх обставин – навіть коли навчальний день переривається сигналами тривоги.
Наші пілотні заклади відпрацьовують моделі гнучкого та асинхронного планування. Це передбачає динамічний розклад, використання цифрових освітніх платформ, можливість переносу практичних блоків та оперативне продовження освітнього процесу в обладнаних укриттях.
Головний висновок, який ми вже зробили: безпекові виклики не скасовують і не відтерміновують профільність освіти. Але вони вимагають від модераторів процесу більш гнучких та технологічних управлінських моделей.
Сумщина має потужну мережу закладів вищої та фахової передвищої освіти (зокрема коледжі СумДУ, Сумського НАУ, Глухівського педуніверситету та мережу професійно-технічних ліцеїв). Як Департамент координує розвиток академічних ліцеїв із цими закладами, щоб зберегти молодь у регіоні й уникнути нездорової конкуренції за випускника 9-го класу?
У центрі реформи стоїть вибір дитини, який має бути максимально осмисленим. Учень після 9 класу повинен мати об'єктивне уявлення про всі можливі траєкторії: від навчання в академічному ліцеї з прицілом на університет – до здобуття практичної професії у закладі фахової передвищої чи професійно-технічної освіти. Штучної конкуренції між ланками бути не повинно – має бути синергія.
Найбільш перспективною вважаємо мережеву взаємодію. Це модель, коли учень академічного ліцею здобуває практичні навички, користуючись сучасними науковими лабораторіями, робототехнічними комплексами чи навчально-виробничими майстернями коледжів та університетів.
Цей підхід уже працює на практиці: у Сумському ліцеї №9 до викладання профільних дисциплін та спецкурсів для 10-класників залучено викладачів Сумського державного університету. Це створює природний місток між шкільною та вищою освітою, дає старшокласникам відчуття академічної культури та мотивує продовжувати навчання й будувати кар'єру саме на Сумщині.
Як область допомагає міським управлінням освіти та громадам будувати якісну профорієнтацію на рівні 5-9 класів, аби учні обирали між академічним ліцеєм та коледжем свідомо, виходячи з власних здібностей та реальних потреб регіонального ринку праці?
Ми прагнемо, щоб вибір дитини після 9 класу був не результатом інерції – «пішов куди ближче» чи «пішов за компанію з друзями», – а усвідомленим кроком зрілої особистості, яка розуміє свої здібності та бачить перспективи їх реалізації.
Системна профорієнтація та кар'єрне консультування мають наскрізно проходити через усю базову школу (5-9 класи). Учні мають отримувати вичерпну інформацію про спектр профілів в академічних ліцеях, робітничі та інженерні спеціальності в закладах професійної та фахової передвищої освіти, а також про реальну картину ринку праці Сумщини та професії майбутнього.
У цьому процесі критично важливою є злагоджена співпраця педагогів, батьків, практичних психологів та кар’єрних консультантів. Ми допомагаємо громадам вибудовувати цю екосистему, щоб кожен випускник 9 класу чітко розумів свій наступний крок.
Чи розглядається в області можливість, коли академічні ліцеї через мережеву форму здобуття освіти чи угоди про співпрацю використовують сучасні майстерні, лабораторії та робототехніку місцевих фахових коледжів чи навчально-практичних центрів ЗПТО для проведення практичних занять та спецкурсів?
Мережевий підхід вважаємо одним із найраціональніших та найефективніших. Об'єктивно, академічні ліцеї у невеликій громаді не можуть закупляти дороге лабораторне або технологічне обладнання, робототехнічні комплекси чи спеціалізовані верстати.
Натомість мережева форма здобуття освіти дозволяє максимально ефективно використовувати вже створену в регіоні інфраструктуру. Це спільні лабораторні практикуми, спецкурси, майстер-класи, факультативи та літні профільні табори на базі навчально-практичних центрів ЗПТО та коледжів. Таке партнерство дозволяє уникати дублювання бюджетних витрат і водночас надає учням ліцеїв доступ до обладнання професійного рівня.
У прикордонній області демографічна ситуація та безпекові ризики змінюються надзвичайно швидко. Наскільки аналітичний та юридичний супровід міжнародних проєктів допомагає очільникам громад Сумщини бачити об'єктивну аналітику та впевнено рухатися за дорожніми картами реформи?
Для очільників громад, особливо у прикордонні, критично важливо приймати управлінські рішення не ситуативно чи інтуїтивно, а на основі точних даних, демографічних прогнозів та фахової аналітики. Експертні консультації дають нам не лише відповіді на складні питання, але й інструменти для подальшої роботи.
Саме тому аналітичний та юридичний супровід міжнародних проєктів є надзвичайно цінним ресурсом. Фахівці допомагають громадам об'єктивно оцінити демографічні тренди, реальну спроможність закладів, транспортну логістику, кадрові ресурси та інфраструктурний потенціал.
Це критично важливо для багатьох територій, які втратили значну частину дитячого населення, і де самостійне утримання повноцінного профільного ліцею є кадрово та фінансово непосильним. У таких випадках експерти виступають професійними модераторами: вони сприяють порозумінню всередині громади, де існують різні точки зору щодо створення освітньої мережі, і допомагають сусіднім громадам знаходити спільну мову, укладати договори про міжгромадське співробітництво та створювати спільні мережі профільної школи.
Показовим є досвід прифронтової Тростянецької міської територіальної громади. Упродовж квітня-червня експертна команда українсько-швейцарського Проєкту DECIDE провела серію консультацій з представниками громади. Разом із керівництвом громади, працівниками відділу освіти та керівниками закладів освіти було проаналізувано чинну мережу шкіл і можливі моделі її трансформації.
На початку консультацій у громаді розглядали можливість створення трьох академічних ліцеїв. Однак детальний аналіз учнівського контингенту, демографії, розташування закладів, безпекової ситуації та вимог законодавства показав, що модель потребує перегляду. За результатами спільної роботи напрацювали інший підхід: на перехідному етапі пропонується залишити в громаді два академічні ліцеї, а надалі сформувати один потужний заклад профільної середньої освіти.
Окрему увагу приділили налагодженню міжмуніципального співробітництва із сусідніми громадами. Зокрема, Тростянецька громада планує співпрацю з Боромлянською громадою, де створення академічного ліцею не передбачається. Наступним кроком має стати підготовка відповідного договору про співробітництво, щоб учні сусідньої громади могли здобувати профільну освіту в ліцеях Тростянця.
Досвід Тростянецької громади показує: головна мета реформи старшої профільної школи – не формальне скорочення чи перейменування закладів, а пошук моделі, яка враховує реальні потреби дітей, можливості громади та забезпечує якісну профільну освіту на роки вперед.
Наше управлінське завдання як обласної державної адміністрації – допомогти громадам вийти за межі сьогоденних проблем і побачити стійку освітню мережу, яка якісно працюватиме для дітей Сумщини через 5-10 років.
В умовах постійного стресу батьки в прикордонних громадах особливо чутливо реагують на будь-які зміни в школах. Відомо, що в області впроваджено практики публічних консультацій та діалогових майданчиків. Чи є на Сумщині приклади, коли завдяки такому відкритому діалогу вдалося переконати батьківську спільноту в перевагах нової профільної школи?
Реформа профільної старшої школи неможлива без взаємної довіри. На Сумщині ця чутливість зростає в рази, адже будь-яка трансформація школи для батьків – це перш за все питання безпеки, психологічного комфорту дитини та щоденної логістики.
Тому ми принципово будуємо роботу через діалог і публічні консультації. Люди мають чути не просто факт прийнятого рішення про реорганізацію, а розуміти логіку змін. Усвідомлювати, які нові освітні та професійні можливості отримає їхня дитина, як буде гарантована її безпека в укритті, як функціонуватиме підвіз і хто за це відповідає.
Саме завдяки щирій, аргументованій розмові до батьків приходить розуміння: реформа старшої школи – це не «механічне скорочення закладів», а єдиний спосіб дати їхнім дітям якісну, конкурентоспроможну освіту, яка відкриває двері до провідних університетів та успішного майбутнього.
Яку ключову управлінську мету Департамент ставить перед собою як пріоритет №1 на цей навчальний рік, аби Сумська область підійшла до національного запуску профільної школи у 2027 році з повністю підготовленою, безпечною та працюючою мережею?
Наш стратегічний пріоритет №1 – підготувати до 2027 року не просто затверджену карту академічних ліцеїв, а спроможну, безпечну, гнучку та доступну мережу профільної старшої школи по всій області.
Це вимагає одночасної та системної роботи за всіма напрямами. Ідеться про комплексну безпека та побудову підземних освітніх просторів, про підвищення кваліфікації педагогів, модернізацію STEM-інфраструктури та якісне профільне викладання, про надійну логістику та партнерство із закладами вищої й професійної освіти.
Для прикордонної області в умовах війни це надзвичайно складне управлінське випробування. Але водночас це наша можливість створити сучасну освітню систему, у якій місце проживання чи безпековий статус громади не обмежуватимуть право дитини на якісну освіту та успішне самовираження.
Андрій Масальський, експерт Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».
