Як зацікавити дітей наукою: лайфхаки від дослідників

Поради від науковців – лекторів програми популяризації науки серед підлітків

Як зацікавити дітей наукою: лайфхаки від дослідників

Світ довкола нас дивовижний. Однак щоб зацікавити дитину його вивчати, потрібно спочатку самому ним цікавитись. Так вважають науковці, лектори програми популяризації науки серед підлітків Science Teens Platform.  

На прикладі трьох тем – «Космос», «Екологія», «Людина» – астрофізикиня Олена Компанієць, кліматологиня Світлана Краковська та нейрофізіолог Сергій Данилов діляться досвідом і лайфхаками, як зацікавити дитину наукою й підтримувати цей інтерес. 

Науковці вважають, що насамперед варто дотримуватися трьох принципів: 

  • тема має цікавити не лише дитину, а й учителя;
  • для кращого результату слід використовувати наочність;
  • за будь-якої можливості більше практики.

Здивуйте

Цікаві факти й дивовижі є в кожній галузі.

Наприклад, можна пояснити, що мозок працює навіть під час сну: енергія мозку, що спить, запалила б 25-ватну лампочку.

Щодо «Екології», то дітям цікаво все – від того, чому трава зелена, а моря солоні, до того, як зменшити шкоду від пластику й чому деякі дерева живуть сотні років.

А з «Космосом» іще легше. Чи не кожен факт цікавий: таємничі чорні діри, мільярди галактик, екзопланети.

Донесіть думку, що є дуже багато відомого науці, але водночас і безліч того, що потребує дослідження. Це може стати мотивацією для школярів заглиблюватись у конкретні теми й згодом самим здійснювати проривні відкриття. 

Порівнюйте

Космічні масштаби заворожують. Проте сухі цифри складно запам’ятати. 

Недарма у своїй знаменитій книжці «Коротка історія часу» фізик-теоретик Стівен Гокінґ використав лише одну формулу — рівняння Ейнштейна Е=m. Однак це не завадило книжці стати бестселером, вийти 35 мовами та закохати мільйони читачів у науку. 

Наприклад, у центрі нашої галактики є надмасивна чорна діра. Її масу складно навіть озвучити. Лишень уявімо: маса чорної діри дорівнює 4 млн мас нашого Сонця. Натомість маса Сонця – це більше ніж 300 тис мас Землі. Так зрозуміліше. 

Цікавтеся темою

Мало сказати, що в Антарктиді є українська полярна станція. Адже відразу виникає стільки запитань: що досліджують учені, як влаштований їхній побут, як вони туди дістаються, як не мерзнуть і ще з десяток інших. 

Багато інформації про станцію є у вільному доступі й на офіційних сторінках у Facebook та Instagram. Полярники діляться фотографіями й розповідають про дослідження клімату, флори та фауни, гірських порід, про їхні спостереження за блискавками, хімічними забрудниками, які приносить течіями до континенту. 

А ще вони досліджують величезну крижану печеру заввишки 12 м, це дає змогу науковцям краще зрозуміти систему танення льодовиків та вивчати унікальні форми життя. Є експедиції, що вирушають на холодний континент на цілий рік. 

Такі сторінки в соцмережах – джерело актуальної інформації. Дітям же ви наочно показуєте, якою близькою є наука, а вчені постають перед ними справжніми зірками.

Якщо викладаєте астрономію, користуйтесь сайтом NASA, щоб слідкувати за поточними місіями, останніми відкриттями, мати доступ до анімацій та фотографій. 

Для вчителів-екологів корисним буде Інструмент для відстеження прогресу з протидії змінам клімату в різних країнах, звідки можна брати не лише останні дані, а й графіки та анімації. 

Підштовхніть дітей до навчання

Щоб навчання було ефективнішим, потрібно розуміти, як працює наш мозок.

Нові речі людина сприймає з відчуття страху чи цікавості

Якщо нове асоціюється зі страхом, то увага стає розсіяною. Підвищується виділення гормону кортизолу, водночас зростає й рівень стресу. 

Якщо ж нове є не загрозливим, а цікавим, попереду чекає певна винагорода, то дитина позитивна, сфокусована та залучена. Тоді зростає рівень гормону дофаміну, котрий ніби підштовхує бути зацікавленим у дослідженні нового. Коли дофаміну бракує, не вистачає й сил для навчання. 

Тому так важливо, щоб діти на уроках були зацікавлені. 

Ілюструйте

На слух майже неможливо зрозуміти, як змінюється клімат. Потрібно бачити. 

Завдяки графікам та відео спрацьовує елемент порівняння: ситуація місцева і ситуація у світі. Така наочність дає змогу бачити динаміку: що змінилося протягом років чи навіть століть.  

Global Warming from 1880 to 2020

Вивчати мозок цікаво та захопливо. Однак без належних ілюстрацій це марна справа. Тож можна використати один з багатьох онлайн-атласів, які моделюють мозок у 3D і показують кожну його частину. Такі зображення можна розглядати годинами. 

Важливо демонструвати відео, ілюстрації, графіки, передові дослідження. На жаль, друковані підручники швидко стають застарілими. У процесі навчання варто фокусуватися на тому, що є майбутнім. А в цьому допомагає саме комп’ютер та інтернет.

Розповідайте про однолітків

Такі приклади надихають і мотивують. В Україні є діти-винахідники, які вже відомі на весь світ. Наприклад, українка Анастасія Венчковська винайшла маловитратний спосіб зрошення прибережних пустель і змоделювала екологічне горнятко, що дає змогу використовувати на 10 % менше паперу. За ці винаходи Настя неодноразово отримувала призи на міжнародних конкурсах.

Звісно, більшість чула про шведську екологічну активістку, котра виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату, Ґрету Тунберґ. Обговоріть із класом, що й де вона робить, чому це потрібно. Та найосновніше: як діти можуть долучитися до збереження екології?

Застосовуйте локальні приклади. Наприклад, розкажіть про український проєкт «Компола» – компостування відходів у шкільних їдальнях, який започаткували шестикласники в одній із київських шкіл. 

Донесіть ідею: де ви не були б – можете робити корисні речі

Навчайтеся граючи

Приміром, за допомогою ігрової платформи для навчання Kahoot створюйте ігри та квізи. Так інформація засвоюватиметься краще. Плюс це дасть змогу переключити увагу дітей. А ще наочно можна побачити, яка тема потребує доопрацювання. 

Помилятися нормально

Адже так і відбувається процес навчання. Дозволяйте дітям помилятися. Щоб у них не виникало бажання шахраювати на уроках, бо їм не можна отримати погану оцінку. Заохочуйте розуміти предмет, адже це набагато важливіше.

Розповідайте, як помилялися великі вчені. Такі історії спонукають навчатися та бути наполегливими. Наприклад, Томас Едісон випробував понад тисячу прототипів, перш ніж винайшов лампочку. 

Маргарита Іваницька, менеджерка з комунікацій INSCIENCE.

Science Teens Platform – це програма популяризації науки серед підлітків від організації INSCIENCE, яка популяризує науку та підвищує її цінність для суспільства, бізнесу, держави. 

Програму Science Teens Platform було створено та реалізовано за підтримки Вишеградського фонду та компанії Grammarly. 

Освіта.ua
07.04.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів