У Стародавньому Римі законна, а не; куплена жінка приймала наймення чоловіка. Дружина Кая мала б називатися "Кая", а потім уже своїм дівочим найменням. Так само дружина Понтія Пилата Клавдія Прокула мала право на наймення "Понтія". Відгук цього римського права та звичаю зберігся й донині у французів. Там, наприклад, дружина Каміла Фламмаріона називається "Madame Camile Flammarion". Дарма, що хресним своїм найменням вона звалася Стелла, немов призначена була бути дружиною славного астронома! В інших романських народів цей звичай не існує. В Італії жінка носить своє хресне наймення та родове прізвище чоловіка. В Іспанії кожна жінка носить завжди: 1) кілька хресних імен — залежно від того, скільки пар хрещених батьків було при хрестинах; 2) прізвище батька; 3) прізвище матері. Це дає довжелезні іспанські прізвища. Це робиться для того, щоб не могли вступити в подружжя люди між собою споріднені, кревні.
221
Фібула — клямра, пряжка, звичайно досить велика. Дорогоцінності й самоцвіти описані відповідно до того, як їх тоді робили й носили.
222
Великі камені, що виступали понад бруком, служили для того, щоб можна було переходити вулиці під час прудких весняних дощів.
223
Єрусалимські доми, як звичайно скрізь у східних містах, ніколи не мають вікон на вулицю (хіба дуже маленькі і дуже високо), лише на другому поверсі. Вікна звичайно виходять на двір-садок. Описи Єрусалима взяті з описів подорожі по Палестині мого вуйка (брата моєї матері), римо-католицького прелата. Цікаво, що та ненависть ще й досі не вщухла в Єрусалимі. Тільки нині вона "практикується" ще й… між "добрими християнами", що належать до різних визнань.
224
Скрізь на Сході пса вважають за найогиднішу істоту, варту найглибшої погорди. Там нікому не прийшло на думку тримати пса в хаті, мати його за приятеля людини.
225
Фальцет — неприродно високий чоловічий голос.
226
У деяких слов’янських мовах цей первосвященик Ганан чомусь називається: "Анна".
227
Конкубіна — нешлюбна жінка, однак офіціально визнана законом.
228
Морський термін: хвилювання моря іде під його ніби спокійною, мало або й зовсім нерухомою поверхнею. Від цього корабель зазнавав дуже неприємного тремтіння.
229
Квірити — стара й дуже почесна назва римлян.
230
Дійсно, такі переконання у стародавніх римлян були.
231
Дійсно, такі переконання у стародавніх римлян були.
232
Пітонісами називались у Греції пророчиці найвизначніших грецьких храмів на Делосі і в Дельфах.
233
На рибному торзі в Римі було завжди найгаласливіше місце.
234
Крокодил по-єгипетському називається "сукі".
235
На горі Синай були копальні міді й добували бірюзу. Працювали там за кару, бо праця й підсоння були нестерпні.
236
На галери веслярами також посилали за тяжку провину, бо праця була тяжка й небезпечна. Галерники були прикуті ланцюгами до своїх лав і на випадок аварії гинули разом із галерою.
237
Більшість юдеїв не вірила у воскресіння мертвих.
238
Попіна — шинок близько храму (поганського), в якому звичайно сиділи й чекали нижчі жерці, "попі", що заколювали та розрізували офірних звірят. Українська народна назва "піп", "попи" походить не від цієї чисто римської назви, а від перекрученого грецького слова "папа", що означало "отець". Так греки називали своїх духовних.
239
Такий був титул Каяфи.
240
Виголити голову юдейському священикові означало позбавити його священства.
241
Мелан — тодішній атрамент приготовляв собі скриб сам, з фарби (на спосіб хінської туші), клею й води.
242
Історично: була лише неповна Германська легія в Єрусалимі та на його околицях.
243
Історичний факт.
244
Це правила юдейського закону.
245
Цей землетрус у Єрусалимі — факт історичний, відмічений навіть і в Євангелії.
246
З "Приповідок Соломонових".
247
З "Приповідок Соломонових".
248
Такі були традиції і так вірили юдеї.
249
Такі були традиції і так вірили юдеї.
250
Адамант — діамант, старовинна форма.
251
Елізіум — місце, де за віруванням римлян і греків перебували щасливі душі померлих "блаженних".
252
Цей "закон бичування" зберігся ще в Палестині до XIV–XV століть. Про це свідчать чеські прочани до Святої Землі: Мартін Кабатник із Літомишля (рік 1492) та Ян Лобковіц на Газенштайні (1493–1494 p.). Рід князів Лобковіців мельницький. І в Мельнику та його околиці ще й досі збереглося багато їхніх замків. Крім них, було багато інших чехів, що подорожували по Палестині, як-от чеський князь Конрад Отто, чернець Ансберґ (ще в році 1189). Всі вони свідчать, що цей "закон бичування" існував ще при них.
253
Слово "пророк" у єгиптян, греків і римлян було лише титулом високої священичої гідності, а не мало того значення, яке придає йому Біблія.
254
Таррагонська легенда, що на останньому суді Пилата судитиме Христос і виправдає його!
255
Ecce Homo, "Це людина!" — слова Пилата, записані в Біблії.
256
Цей Прокулин кошмар мені приснився у Таррагоні, де я тоді збирала різні дрібні деталі, пам’ятки, згадки та легенди, що стосувалися до родини Понтія Пилата.
257
Кубікулум (cubiculum) — одрина, спальня.
258
Абеліон, бог світла, поезії та віщувань, нагадував римлянам і своїм ім'ям римського бога Аполлона. Цього бога особливо мала за свого патрона й шанувала Таррагона.
259
Є легенди, не тільки в Іспанії, але й у Франції, що Клавдія Прокула була перша "стигматизована" та стала горливою християнкою. Звичайно, ці легенди постали на підкладі згаданих у Євангелії слів, що Прокула посилала просити Пилата: "Не чини нічого праведному цьому! Бо багато перетерпіла я у сні за нього!"
260
Ґема — самоцвіт, дорогий камінь.
261
Фамілія — всі гуртом невільники, що належали одному панові.
262
Історична особа та історичний факт.
263
З доносів Ірода. Історичні факти.
264
З доносів Ірода. Історичні факти.
265
Елевзинські містерії були присвячені богові Діонісові.
266
Лари — староримські "хатні боги" кожної родини.
267
Усі ці дрібні деталі звичаїв, країни, назв взяті мною з оповідань та записок, що залишилися по моєму дядькові, дон Євгенієві, священикові, який пішки пройшов сам усі місця, по яких ходив Христос. Записував він і такі дрібнички, як назви олеандрів і тубільців. Бо в Європі звуть "єрихонською трояндою" цілком іншу рослину, рід якогось "безсмертника-сухоцвіту", що без води й вогкості ніби завмирає, а покладений до води розгортається в виді якоїсь квітки, троянди. Дядькові було легко добути ці деталі, бо він володів цілком вільно кількома діалектами арабської мови, ще й мовою гебрайською. Часто його мали в тих країнах за дервіша.
268
Рома — покровителька міста Рима, богиня.
269
Це робили часами римські вояки із співчуття, щоб скоротити муки розп’ятих.
270
Південний, або так званий "іспанський жасмин" не має нічого спільного з тим, що звичайно називають "жасмином" у середній Європі й що власне належить до роду "saxifraga". Південний, чи іспанський жасмин (з арабського "ясемін") — це оздобний кущ з темними дрібними листочками та дрібними квіточками, немов із воску зробленими, похожими на хрестики (чотири пелюстки); мають п’янкий, дуже міцний аромат, особливо вночі.
271
Дорога, якою провадить Йосиф Понтія і Прокулу з проходами, ущелинами, водоспадами тощо — не фантазія авторки. Правда, бачила вона ці переходи не в Палестині, але ходила сама такими стежечками в Андалузії, в горах, відвідуючи своїх численних там приятелів — гітанів (циганів), які в Іспанії звичайно живуть осіло, та вибирають собі недоступні, але гарні мальовничі місцевості (переважно колишні мавританські фортеці, палаци, давно вже на три четвертини зруйновані), з яких не виплутаєшся сам, коли ніхто тебе не веде. Авторку ці цигани дуже любили. Казали про неї: "Наша дівчина, хоч і не з нас! Бо як ми, скрізь "чужа" і скрізь "своя" буде. А ніде ні дому, ні родини не матиме!" Це циганське окреслення, чи "пророкування", дійсно збулося… аж надто правдиво!
272
Ці описи частково взяті із славнозвісного скарбу, знайденого 1921 р. в Баальбеку, т. зв. "Баальбекський флакон", частково з циганських оповідань про скарби, які нагромадила — на жаль, невідомо, де! — циганка Марія Паділла.
273
Ґея арозімос — так стародавні греки називали однаково: землю і наречену. В іншій мові не знаю такого слова, щоб ним одним можна було висловити ці два поняття: "земля" і "наречена".
274
Історично.
275
Deversario, insula — вілла, оселя.
276
Magistratum — урядовець.
277
Magistratum gerere — виконувати уряд.
278
(Продовження на наступній сторінці)