Л е п. А слобідка наша хіба не село? А лозунг, що лицем до села, ви забули? А ви вже забули, як на виборах на слобідці що сталося на грунті доповіді про антисанітарний стан міста, га?.. Забули, що коли другого дня зчулися, то вийшло, що в новому складі сільради опинилися аж три куркулі?..
Перший член. Я маю конкретну пропозицію!..
Л е п. Хіба ви не знаєте, який тепер процес розшарування, зрозуміліше сказати, диференції відбувається хоч би у нас на слобідці, що вже куркулі вирвали бідняка з-під враження середняка?
Перший член (стукотить). Маю конкретну пропозицію!..
Третій член. Згадав!.. (Біжить на трибуну). Хухоль!.. Хухоль Григорій Максимович!.. Вмер! Л е п. Учитель?
Третій член. Дозвольте... (Пригадує). Він був року 1896-го за регістратора у казначействі... Л е п. Могилу вчителя дайте!..
Третій член. Дозвольте.;. Потім його вигнали за п'янство, і він, я пам'ятаю, учив своїх власних дітей!..
Другий член. Перш за все він не Хухоль, а Кухоль... Гурій Максимович Кухоль...
Третій член. Дозвольте!..
Другий ч л е н. І він не вмер, а замерз... і дітей він учив не грамоти, а голубів ганяти...
Л е п. То який же він герой? .....
Третій член іде з трибуни і знов ходить.
2
Входить Ямка:
— Знайшли?
Л е п. Щодо вшанування пам'яті, то форм і відповідних методів знайдено...
Ямка. Хто і коли вмер — знайшли?
Л е п. Вибачте, товаришу Ямко... Ще всіх списків не переглянуто.
Ямка. Скільки часу витрачено!.. Скільки часу... (Бере телефон і дзвонить.) Наросвіту!..
Третій член (спинившись, безтямно шепотить). Хулій... Хулій... Хуліла... Хуліра... Хуліус...
Ямка. Наросвіта?..
Всі підводяться і слухають. Тиша. Знайшли? Нема? (Кидає трубку). Нема!.. (Сідає). Всі беруться за діло.
Другий член. Наросвіта хіба скаже?.. Наросвіта не тільки вчителів, а й своїх бюджетних одиниць усіх не знає. Того року забули в бюджет вписати дитячий будинок. То він і зостався поза бюджетом на весь рік...
Ямка. Треба шукати!.. Сосновський!.. Сосновський!.. Всі газети завиють: могила героя працівника!.. Занехаяли!.. Корови пасуться! Так і напише: корови знають Хулія Хурина, а Комгосп... Шукайте!.. Згадуйте!..
Третій член (морщить лоба). Хулій... Хохулій... Хохуля... (Ходить).
Ямка (дзвонить). Дайте загс.
Л е п. Даремно й питати, товаришу Ямко... Був я там... Всю ніч шукали — і хоч би натяк, тінь яка...
Ямка. Загс?.. Ну, як... Може, знайшли? Що? (Кидає трубку). Завзагса арештовано...
Всі скакують і тихо сідають. Пауза.
Третій член (задихнувшись). Хеліхоля... Хухоль... (Швидко ходить). Перший член. Товаришу Ямко!.. Товаришу!.. Ямка. Ну?..
Перший член. Я не спец і не хочу на спеца... Як я молов у млині і мене видвинуто було до вас, то, будь ласка... посуньте мене назад на підприємство...
Ямка. Сідайте краще та пошукайте в списках городської управи за 1913-й рік...
Перший член. Посуньте мене назад!..
Я м к а. Не я вас видвигав!.. Ідіть до парткому...
Перший член. Спасибі!.. (Йде).
Я м к а. То ви куди?
Перший член. До парткому!
Ямка. Ви здуріли?
Перший член. Ще не здурів, та можу здуріти. (Йде).
Пауза.
Ямка. Заверніть його!.. Заверніть!.. (Біжить за ним).
Дзвонить телефон.
(Разом з Лепом кидаючись до телефону). Не заважайте!.. Я сам!.. (Слухає). Алло!.. Комгосп... Музей революції?.. Слухаю!
Всі встають.
У списках нема?.. Так!.. Ага... (Кладе трубку). У списках нема, але може бути, що його розстріляно... (Думає). Це так... Це могло бути...
Другий член. Чи не треба було б розшукати ще списків Комдопголу, АРИ і взагалі списки голодних.
Ямка. Навіщо?
Другий член. Я певен на тому, що вчитель Хури-на помер з голоду... Я оце згадав, як одного вечора перед Різдвом...
3
Входить к у р 'є р: — Котрий з вас товариш Ямка? Ямка. Я... А що?
Кур'єр. Вам секретний пакет! Од ДПУ. Ямка. Давайте! Кур'єр. Розпишіться...
Ямка. Перо мені!.. Олівця!.. (Йому дають перо, пише в книзі).
Кур'єр іде.
(Читає тихо, потім голосно й сумно). ДПУ повідомляє, що в списках окремого обліку, а також у списках осіб, причасних до контрреволюції і шпигунства, учителя Хулія Хурини нема...
Пауза.
Л е п. Тепер треба шукати... Коли його в списках контрреволюції нема, то він мусив десь за героя бути!.. Треба шукати!..
Другий член. Воно так, та трошки дивно мені... Герой — і ніхто його не знає...
Л е п. Нема з чого дивуватися... З героями взагалі так виходить. Поки живий — ніхто йому нічого, і він мовчить... А помер — починається геройство... А я скажу: коли ти герой — то скажи ще за життя, що ти герой, щоб знати, де тебе закопати... Так ні!.. На зло тобі мовчить!.. І вмираючи мовчить!.. А тоді вже починає крутити справу, щоб тебе крутило...
Ямка (отямившись). Чого ж ви поставали? Теж герої!.. Шукайте!.. Пригадуйте!..
4
Входить М а ї с а з кошиком:
— Аж ось де знайшла!.. Шляєшся! Вже дома не ночуєш?
Ямка. Маїсо!..
Ма ї с а. В оперетках спиш?
Ямка. Маїсо!.. Ти бачиш?..
Маїса. Бачу!.. Знаю!.. Мене заставив Маркса вивчати, щоб тільки запаморочити голову, а сам з букетами... Засідаєш?..
Л е п. Товаришко Маїсо!..
Маїса. Не заступайтесь!.. Знаю й вас! У карти гуляєте?..
Ямка (несамовито). Мелашко!.. Маїсо!.. Ти...
Маїс а. То знай же, експлуататоре!.. Я знайду дорогу!.. Я тебе нагодую сьогодні!.. (Кидає кошика). Побачиш ти мене тепер або в домовині, або... у контрольній комісії... я тобі покажу букетів і артисток!.. (Йде).
Ямка (піднімає кошика). Маїсо!..
Дзвонить телефон.
(З кошиком біжить до телефону). Я!.. Ні!.. (Безсило сідає, потім встає). Ну, що ж, товариші!.. Товариш Божий наказує... нам усім негайно прийти до виконкому...
Рух і тиша.
Третій член (немов одганяє мух і шепотить). Ху... ха... хо... ля... ху...
Л ей (зірвавшись). Попросіть!.. Перекажіть йому!.. 18-го року я закопані серветки, посуд, меблі дошукував... Через годину я або могилу, або сам у могилу... (Біжить).
Рух. Позад трибуни нова стінка з малесеньким віконцем,
старими корогвами, купіллю. Вгорі написи: "Церковна сторожка", "Хто бог велій яко бог наш".
5
На трибуну виходять піп А в и в а й жінки. А в и в а (пропускає жінок по одній). Тільки ізбраним!.. Тільки вірним!.. Двері!.. Двері, громадянки!.. (Зачиняє й запирає двері). Премудростію воньмем... Єлиці вірнії паки й паки господу помолимось...
Жінки хрестяться.
Третя (до другої). А де ж вони?
Друга. Тамечки... У спочивальні...
Третя. Невже таки справді... печерські угодники?..
А в и в а. Сестри бога живого, а найпаче ті, хто сьогодні прийшов! Тайна сія велика єсть!.. Боронь боже хто з вас необережно поверне язика!.. Крім немилосердної кари божої і всіх святих і рівноапостольних отець наших, ви в першу чергу, і я, пастир ваш, і три святителі печерські, із коїх один глухонімий провидець, усі опинимося в ДПУ... Цілуйте хреста й присягайтеся животворящим...
Перша. Я вже присягалася, батюшко.
А в и в а. Не забороняється вдруге... Тепер-бо, за наших времен, лукавий так і нишпорить, найпаче на базарі...
Перша. Присягаюся ще раз... (Цілує хреста). Животворящим!..
Жінки підходять і цілують хреста.
Перша (шепотить у вухо). Можна їй, батюшко?
Авива. Ні!.. Вона не заслужила!.. Розбовкає... І взагалі вклоняється комуністам... Ні!..
Перша. Отче Авиво! Батюшко!.. Допустіть...
Авива. Ні... Увесь базар знатиме...
Перша. Вона тут в ограді!..
Авива. Як?.. Ти їй сказала за трьох святителів?
Перша. Ні!.. їй-бо, ні!.. Хай ось усі вони скажуть, чи сказала я їй хоч одне слово...
Всі (гуртом). Ні, батюшко, ні!.. Не говорила... Сама вона довідалась.
Перша. Сім карбованців принесла на печерську дзвіницю...
А в и в а (подумавши, хмуро і нервово). Покличте!..
Всі жінки кидаються до дверей, але ще не одчинили, як Пташиха вдирається в сторожку.
6
Пташиха:
— Не гнівайтесь, батюшко!.. Допустіть!.. А в и в а. Хто тобі сказав це?..
Пташиха. Скарай мене пречиста, перша й друга, як хто сказав!.. Сон такий приснився!..
Авива (зачиняє двері). Слухай, Пташихо!.. Воронь боже, хоч слово кому, найпаче на базарі!..
Пташиха. Батюшко!.. Та щоб я отут не встояла і провалилась крізь землю навіки!..
Авива. Май на увазі!.. Міліція ще не знає, що ти самогоном торгуєш, а три святителі печерські, один же з них глухонімий провидець, уже знають... (Суворо). Присягайся... Животворящим...
Пташиха (стає навколішки). Присягаюся!.. Щоб мене оцим (цілує) животворящим било й не переставало, як я!.. (Цілує).
Авива (йде з трибуни ліворуч). Наготуйтесь!.. Бдіте!..
Пауза. Жінки хрестяться й стають на трибуні і східцях.
Третя (до Пташихи). І ото тобі справді снилося?
Пташиха. Аж тричі!.. Немов якась діва прийшла і з нею вони, три святителі печерські... І немов туман такий, на всю мою хату, на всю Расею туман...
Третя. Господи!.. Воно таки й справді, як туман тепер!.. То хоч билися, воювалися, а тепер...
7
Урочисто входять: Авива, за ним три святителі печерські, один з них глухонімий провидець.
(Продовження на наступній сторінці)