Подвір'є, в глибині хата.
ЯВА 1
Дівчата виходять з хати.
1-а дівчина. Ну, нехай тепер тітка Байбузенчиха тільки порядкують, а їстівного понаносили вволю. Чотири десятки яєць, більш півсотні крашанок, борошна пшеничного, мабуть, з півпуда; і сала, і масла, і сир, і троє курчат...
2-а дівчина. А я гасу принесла, щоб аж дві лампи горіло за вечерьою...
1-а дівчина. Я хотіла вкрасти порося, а воно, прокляте, як закувікає; а свиня як кинеться на мене, мало-мало не порвала... Мати з сіней вискочили та як закричать: "А хто там колошка свиней?.." А я зігнулась та як дремену на вгород, а далі на леваду!.. Біжу та думаю: коли б хоч борошно не розсипалось, що в рукава понакрадала...
3-я дівчина. А я, сестрички, нічого не принесла.
Дівчата. Та ти відома скупердяга.
3-я дівчина. У нас сьогодня нещастє трапилось.
Дівчата. Яке? Що ж там таке?
3-я дівчина. У нас було занялося в коморі!.. Добре, що батько дочулись, що щось портниною смердить та кинулись мерщій до комори. Слава богу, успіли все вирятувати, тільки новий мішок більш як наполовину зотлів... Позносили все з комори в хату, через те і не змогла нічого вкрасти... О, так шкода, дівчаточка, мішка. Вірите, новісенький мішок більш як наполовину зотлів... Отаке горе!..
1-а дівчина. Ондечки парубки вже йдуть.
ЯВА 2
Парубки.
Парубки. Добривечір!
1-й парубок. Мабуть, так воно буде, що гульні сьогодня не буде.
Дівчата. Як не буде, чому?
1-й парубок. Нема з чого платити, кишені продерлися... Таке, братця, мошенство у нас повелось, що вже далі, мовляв, і нікуди!.. Чули? Махтей договорив музиканта Яшку на свадьбу за руб і тридцять копійок. Дав завдатку йому тридцять копійок, а останніх так і не віддав. Каже: я й так розорився, мало не десять відер горілки вистановив на весіллє...
Дівчата. Так і не віддав?
1-й парубок. Ну да, а Пилип ще краще зробив. Той після весілля вигнав Яшку з двору ще й собаками нацькував. Каже Яшка: голосники в гармонії зовсім попсувались, ледве полагодив. Тепер Яшка і Сашко змовились грати укупі, але гроші клади їм вперед.
2-й парубок. А скільки запросили за гулянку?
1-й парубок. Шість гривень обом.
2-й парубок. Та давайте складатись.
1-й парубок. Складешся, як Митька геть обчистив кишені.
3-й парубок. Ну й грає ж, проклятущий парень, так ловко, немов наскрізь бачить карти!
1-й парубок. Певно, таки бачить?
2-й парубок. Кажуть же, що бувають такі очі, що крізь стіни бачать.
1-а дівчина (до другої). Невже Килина прийде?
2-а дівчина. Лукія заходила за нею, кликала, так вона і не одмовилась...
3-й парубок. Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме!
1-й парубок. А як не схоче наняти, то можна наполохати його, сказати, що засядемо на нього біля Лукіїної левади увечері...
3-й парубок. Воно і слід-таки засісти та полічити ребра... Він, сказати, вже від нашого гурту відрізнився, городським став: попразникує та й знов подасться в город, так нехай і не зачепає наших дівчат.
1-й парубок. Іменно, нехай не зачепає!..
1-а дівчина. А вам яке діло, чи зачепає, чи ні?.. Хіба всі дівчата вам запродані, чи як?
2-а дівчина. Гляньте, ондечки якраз Лукія йде.
1-й парубок. Ну да, се вона, а поруч з нею Митька!..
3-й парубок. Він таки справді біля Лукії умизгається...
ЯВА З
Ті ж, Лукія і Митька.
Лукія. Христос воскрес!
Всі. Воістину!..
Митька. Как видно, кампанія вже порядошна собралася, а чиво ж ні музик, ні спєвов?.. Што єто за абнакавеніє такоє?
1-й парубок. Співали б, якби було за що промочити горлянку, та й музик нема за що наняти.
Митька. Ну, єжелі на то йдьот, так подавайте музикантов, я платю. (Приспівує і пританцьовує).
Музиканти мої,
Заіграйте мені,
Заіграйте ви такої,
Просто руської простої!..
Вот как у нас по-городському!..
Парубки. Ай парень, от друзяка!..
Митька. А што ж, дєнєг жалєть? Разлі дєньги нас дєлають, а не ми дєньги?.. Лукея пойдьоть зо мною кадрель танцювать?
Лукія. Я кадрелі не вмію танцювать.
Митька. Єто пустяка стоїть навчиться. Тольки должно буть деревенські музиканти кадрелі не зограють? Так што ж, ми станцуєм камарицьку!
1-й парубок. Яшка, так той усякої на гармонії заграє.
Митька. А кака гармошка? Німецька чи тальянка?
1-й парубок. А хто його знає?
Митька. А другой музикант з какім струментом?
1-й парубок. З балабайкою.
Митька. Вот чудесно!.. Так подавайте музикантові.. А поки музиканти прийдуть, чи не хоче хто заграти на щастє: в три листика лйбо в стукалку?
1-й парубок. Обстукав ти всіх ущент!..
Митька. Невже бездєнежьє? Ну єто жалко!.. А можеть у кого завалялся в кармані какой двоєгривенной?.. (Виймає з кишені карти і тасує).
1-а дівчина (до Луки). Чого ж вона з тобою не прийшла?
Лукія. Маніжиться, сказано— городська!.. Почала чепуритись та причісуватись... Я не діждалась і єама пішла.
Митька. Нєт охотніков? Жалко, жалко. А мине сегодня не повезьоть, потому у чомсь другом повезло... (Підморгнув Луки). Знаю, што програл би... Так подавайте по крайності музикантов.
1-й парубок. Без грошей не підуть... Вперед треба гроші заплатити.
Митька. А скольки?
1-й парубок. Шість гривень.
Митька. Ізвольте, вот оні. (Дає гроші, перший парубок хутко пішов). Єсть меж вами одна дівиця — красотка, ради которой согласен отдать всьо, скольки єсть в карманах... Пойду от вас в город, по крайності будете успоминать меня!.. Што ж, охотников поіграть нема? Ну, я вам хвокуси покажу. Станьте тольки всі окроме, а я тут. Вот смотріть, я стасую колоду. (Тасує). Пожалуйте, возьміть каку карту. Лукея, І ті, міть. Взяли? Хорошо! Заприметьте кака, покажіть всєм, тольки мине не показуйте. Ладно. Покладіть її o юда. Раз, два, три! Либо: єн, цен, дрен!.. Звольте, стасуйте карти. Стасували? Давайте сюда. Вот вам три карти, вот вам, вам, вам... Скольки? Десять человек. Значить, тридцять карт, а у меня шесть. Карта, карта, де ти, озовись? Как? Ти говориш, у третього? (Пере у третього карту). Вот гдє ти. (Показує). Вона?
Всі. Вона, вона! Ну, диви!.. І як він може?
Митька. Тепер другой хвокус.
Декотрі. Ще раз сей, ще раз!..
Митька. Другой покажу, а потім сей. Вот возьміть карту. Запримєтили? Харашо. Какою хочете штоб вона була зверху? Первою, п'ятою, десятою?
Лукія. Нехай буде п'ятою.
Митька. Можна. Раз, два, три!.. Либо: єн, цен, ,дрсн!.. Вот вам одна, друга, третя, четверта, а п'ята?.. (Показує карту).
Всі. Вона, вона!.. От так хвокус!.. Очі одводить, не інакше!
Митька. Іще хвокус. Назвіть мені тільки першу карту, а останні я сам назву. Кака єто карта?
Лукія. Жирова краля.
Митька. А єто: винова дев'ятка. Туз бубновий. Носійка червова. Хлап жировий. Шістка бубнова. Краля викова...
Всі. Ну, диви!.. І як він може?.. Звісно, не своїм духом!..
ЯВА 4
Ті ж і Ванька.
Ванька. І не сволоч же ти, Митька? Сказав: заразом підемо; я зайшов за ним, а його давно вже нема... Хвокуси? Дай я їм покажу сього хвокуса!..
Декотрі. Хіба ти тямиш?
Ванька. Я можу... Дай, Митька, я їм покажу.
Митька. Ти іщо не зовсім окуратно можеш.
Ванька. Ов-ва!.. Ось дайно карти. (Бере карти і робить хвокуса зовсім незграбно). Ну, скажіть, яка перша карта?
Лукія. Король бубновий.
Ванька. А се ось: хлап виновий, а се... се сімка жирова.
Декотрі. Ніт, бо вісімка.
Другі. Еге, він підглядає карту! Спершу подивиться, а потім ніби вгадує.
Ванька. Де підглядаю? Коли?.. Зовсім не підглядаю.
Митька. Отдай карти, как ти іщо не провзошол...
Ванька (не дає). Та постривай-бо!
Митька. Нєт, Ванічка, не хвастай... Отдай, гавару, карти.
Ванька (ховає карти). Не дам!..
Декотрі (регочуть). Ну вже й хвокусник! Спершу підгляне, потім вгадує!..
Ванька. Думаєте, Митька не підглядає?
Декотрі. Авжеж ні.
Ванька. Ба підглядає!.. Отакечки поверне карти обличчям до себе, а потім кожну і називає... Кожен раз, як ховає карти за спину, гляне на карту й назве її.
Декотрі. Он як!.. Ну й хвокус!.. Я думав, що він справді одводить очі.
Митька. Вся сила в проворстві і хватці.
Ванька. Він як грає у карти, дак хвацько пересмикує карти.
Митька. Ну, єто ти брьош!..
Ванька. Може, ти брьош, а не я?
Лукія. Ану, ще заведіться!..
Ванька. Він казав, що й мене вивчить вигравати...
Декотрі. "Вивчить вигравати"? Хіба він виграв хвокусами?
Ванька. А ви думаєте як? Пересмикував карти... Доки промовить: єн, цен, дрен — і пересмикує. А то ще й по прикметам.
Митька. Ванька! Не вєрте йому, господа, он п'яний!.. Совєтую тибє помовчать!..
Ванька. Чого я буду мовчати? Скажеш, що ти мене не підмовляв, щоб я йшов за тобою в город? Каже: "Я навчу тебе, як гроші вночі заробляти..."
Митька. Мало чаво в шутки не гавориться...
ЯВА 5
Ті ж, музиканти і 1-й парубок.
1-й парубок. Ось вам і музики.
Яшка (музикант). Как дєньги в карман, так і Яшка на лицо.
Гаврик. Ну да, такоє опреділеніє пойдьоть наповсігда. А то кой-котрі завели моду не платити.
Яшка. Жулики которі, через те й не платять.
Гаврик. Достометні шкарпійони, либо хуже того!..
Яшка. Што ж, почньом з польки.
(Продовження на наступній сторінці)