В зеленому лузі роздягалася,
У синьому плесі купалася,
А на срібній ріні вигрівалася,
Гарна, принадна, самотна,
Весела, охотна.
З далекого плеса плямка виринає.
По дзеркальних водах стиха надпливає
І росте-росте-росте мов марево золоте.
Пливе замаяний човен,
Он там, ген-ген,
А ним веслує гарний молодець,
Цивільний чи, може, стрілець,
А в нього, у цього хлопця молодого
Палке кохання, мрійлива любов
І в юному серці гаряча кров.
А тут, а тут підморгує Прут,
По воді срібляні кола,
А серед води дівчина гола,
Коси розплітає
Й білесеньке тіло хрусталем зливає.
Хлюпає, габою грає, пухкі груди підіймає,
Ними колихає. О! – гей!
Оцей ніжний бал пухкеньких грудей,
У крові, у серці поплив
І думи, мрії заполонив.