....Жила колись дівчинка. Тато її лісником був, а м4ма йому допомагала. Та ось розпочалася жорстока війна, й лісник пішов батьківщину од ворогів боронити. Стала мати більше в лісі бувати, разом із собою й доньку брала. Одного разу потрапили вони під холодний березневий дощ. Застудилася дівчинка й занемогла. Яких тільки ліків не давала їй мати — не допомагали. Мати вискочила до лісу, щоб дерево сухе на паливо спиляти. Далеко йти не довелося: біля самої хати стара яблуня майже всохла. Хотіла лісничиха зрубати її під корінь, аж глядь: з нори джміль вилазить.
— Не рубай під корінь дерево,— став просити.— Під ним одвічна схованка наша. Ти ж знаєш — на зиму всі джмелі гинуть, залишаються лише молоді самички. Так продовжується рід. Що буде, як вивернеш яблуньку з коренем? Замерзнемо, бо вночі іще морози сильні. Не рубай, ми тобі колись у пригоді станемо.
І хоч не було часу в лісничихи інше дерево шукати, пожаліла вона джмеликів. ...Минув час. Надворі вже все зазеленіло, а дівчинці не покращало. Як і раніше, вона заходилася кашлем. Плакала мати, донька чахла на очах.
Якось залетів у хату джміль. Згорьована лісничиха вже й забула про зустріч біля старої яблуні, тому здивувалася, коли джміль сів їй на руку й мовив:
— Піди, добра жінко, на лісову галявину, нарви жовтих квітів первоцвіту, зроби з них відвар і дай попити доньці, нараз виздоровіє. Й полетів джміль до лісу. Мати зробила так, як він їй порадив, і дівчинка невдовзі перестала кашляти, щоки її налилися рум'янцем, стала мамі по господарству допомагати.
Ось так дізналися люди, що первоцвіт — рослина лікарська...
Типовий представник родини первоцвітих — первоцвіт лікарський — невисока багаторічна трав'яниста рослина з яйцевидними або довгастими листочками, зібраними в прикореневу розетку. Листочки ці зморщені, по краях хвилясті, знизу вкриті пушком. Жовті квіти утворюють пониклий зонтик на довгій стрілці. Вінчик трубчастий з невеликим відгином. Цвіте первоцвіт лікарський з квітня по червень.
Якщо приглянутись до квіток первоцвіту, то легко помітити, що вони двоякі: в одних — високостояча маточка і короткі тичинки, а в інших, навпаки,— довгі тичинки і низька маточка. Чому це так? Перед нами класичний приклад пристосування рослини до перехресного запилення. А запилюють первоцвіт лише джмелі і метелики. Тільки вони своїми довгими хоботками можуть дістати нектар, схований на дні трубочки вінчика. Ось джміль заліз у квітку з довгими тичинками. Добуваючи нектар, торкнувся їх головою і так мимоволі набрав на волосинки пилку. Джміль летить далі й потрапляє на квітку з високою маточкою. Прямуючи до нектару, він торкається її головою. Пилок одразу ж прилипає до приймочки — відбулося перехресне запилення.
Поки що первоцвіт лікарський не рідкісний. Він росте на луках, полях, схилах, у кущах, в лісах. Але його стає все менше й менше. Навесні квітки первоцвіту масово зривають для букетів, заготовляють у великій кількості як лікарську рослину.
Всього до родини первоцвітих належать понад 500 видів (25 родів) трав'янистих рослин, рідше кущів або дерев. Ростуть вони переваж-
но у Північній півкулі. В СРСР зустрічається 145 видів (18 родів), а на Україні — 33 види (14 родів). Багато рослин з родини первоцві-тих містять сапоніни, глюкозиди, дубильні речовини. Крім первоцвіту лікарського, у нашій республіці зустрічається 9 дикорослих видів первоцвіту, з них 7 — в Карпатах. Такі декоративні рослини, як цикламени й примули, а також поширені по всій Україні вербозілля та лучний чай також належать до родини первоцвітих.
До Природоохоронної книги УРСР занесено три види первоцвітих: первоцвіт дрібний, переломник Козо-Полянського, цикламен Куз-нецова.
Первоцвіт дрібний. Рідкісна рослина. Цей трав'янистий багаторічник буває всього до 7 см заввишки. Листочки у первоцвіту дрібного ніжні, досить оригінальні: лопаткоподібні, по краю зубчасті. У червні — липні рослинка викидає квіткову стрілку, на якій розпускаються одна-дві рожеві або рожево-фіолетові квітки з білою трубочкою.
Первоцвіт дрібний можна зустріти лише у високогір'ї Карпат (хребет Чорногори, вершина гір Балцатул та Піп Іван Чорногорський і на радянсько-румунському кордоні на горі Піп Іван Мармароський). Росте він тільки на вологих скелях, у тріщинах і виступах, у місцях, де довго лежить сніг.
Розводять первоцвіт дрібний у ботанічних садах на кам'янистих гірках: охороняється в Карпатському заповіднику. Щоб зберегти цю рослину від знищення, треба налагодити охорону її в усіх відомих місцях зростання, посилити роз'яснювальну роботу серед туристів та місцевого населення, заборонити зривати квіти для букетів. Первоцвіт дрібний занесено до "Червоної книги СРСР".
Переломник Козо-Полянського. Рідкісна зникаюча рослина.
Приземистий трав'янистий багаторічник, 3— 10 см заввишки. Переломник Козо-Полянського утворює рихлі дернини з багатьма розетками прикореневого листя і шорстковолоха-тими стеблами-стрілками. Квітки у нього білі, зібрані по 2—7 в зонтики. Цвіте рослина в травні — червні.
Переломник Козо-Полянського трапляється зрідка в лісостепових районах у басейнах річок Вовчої та Осколу — приток Сіверського Дінця. Росте він на крейдяних і степових схилах.
Запаси цього ендемічного реліктового виду різко скоротилися, оскільки порушилися природні біотопи. А сталося це внаслідок господарського освоєння територій, добування крейди.
Великої шкоди рослині завдає також витоптування її худобою.
Переломник Козо-Полянського, як цінний для науки вид, потребує повної охорони в усіх місцях зростання, створення заказників. Занесений до "Червоної книги СРСР". Цикламен Кузнецова. Рідкісна зникаюча рослина. Ендемічний вид.
Трапляється дуже рідко в лісостеповій частині передгір'їв Криму. Відомий лише з околиць Білогірська, Руського, Бурундука. Росте в світлих лісах, на узліссях.
Цикламен Кузнецова — також трав'янистий багаторічник, 10—15 см заввишки. Кореневище у нього бульбоподібне. Листки з'являються восени. Вони прикореневі, широко-яйцеподібні, тримаються на довгих черешках. При основі вони виїмчасті, зверху вкриті білими плямами, зісподу фіолетові. Квітки одиночні, пониклі, віночок блідо-рожевий, при основі з фіолетовою плямою, з приємним запахом. Цвіте рослина в березні. Винищується цикламен Кузнецова як чудова декоративна рослина. Ранньою весною її зривають на букети. Робляться спроби вирощувати цей цикламен в культурі. Кримський облвиконком вжив заходів щодо його охорони. Спеціальною постановою забороняється збирання і продаж квітів та бульб цикламена Кузнецова. Необхідно також створити заказники скрізь, де він зустрічається, ввести в культуру.
Цикламен Кузнецова занесено до "Червоної книги СРСР".
ПОРЯДОК САРАЦЕНІЄЦВІТІ
РОДИНА РОСИЧКОВІ
Гей, брат-комарик, пам'ятай:
На лист росянки не сідай —
З життям так можна розпрощатись:
Раз сядеш — більше не піднятись. *
Таким віршиком розпочинає розповідь про росичкові професор Д. Н. Кайгородов. Вам, мабуть, доводилося чути про рослини, які живляться... комахами. Так от, багато 3 них належить до родини з дуже симпатичною назвою — росичкові. Родина ця велика — понад 100 видів (5 родів), більшість її рослин комахоїдні, а ті ж, що ростуть у воді, "поїдають" рачків, а то й маленьких рибок. Поширені росичкові майже скрізь, та найбільше їх у тропіках.
Найчисельніший рід — росичка. Він об'єднує 90 видів болотних трав'янистих комахоїдних рослин. У Радянському Союзі зустрічаються
4 види росичок, з них в УРСР — 3; росичка круглолиста, росичка англійська, росичка проміжна.
(Продовження на наступній сторінці)