«Всенетакія» Валентин Чемерис — сторінка 3

Читати онлайн твір Валентина Чемериса «Всенетакія»

A

    — Стрибай, Шмигику, бо експонатом станеш! — гукнув Гриць.

    Повагавшись, Шмигик-Мигик стрибнув, за ним стрибнув і Гриць.

    Стрибнув, відчув, що падає сторч головою, закричав і…

    ПРИГОДА СЬОМА І ОСТАННЯ

    … прокинувся.

    — Де я? Невже й досі в коробці?

    — Не в коробці, а в ліжку, — сміючись, мовила мама.

    — То я встиг вискочити? А де я зараз? На планеті Земля? У Лоцманці? Чи на Всенетаку?

    — Авжеж, не на Місяці, — засміялась мама.

    — А м-метелик де? Той, що хлопчиків сачком ловить для колекції?

    — Чи ти, бува, не захворів, синку? — мама помацала Гриців лоб. — Всю ніч щось бурмотів та все поривався тікати. І зараз таке щось кажеш… Хіба метелики ловлять дітей?

    — На планеті, де я був, ловлять. І на уроках там за пустощі ставлять п’ятірки. Чесне-пречесне!

    — Ну й вигадник же ти! — похитала мама головою. — Та досить жартувати, час іти до школи… Чи, може, ти не хочеш?

    — Хочу, хочу! — Гриць зістрибнув з ліжка, схопив рушник і побіг умиватися. — Мамо, а де Шмигик?

    — Хто?

    — Ну, Шмигик-Мигик… Хлопчик з ріжками— антенами. Він мене возив на планету Всенетак.

    Мати уважно подивилася на сина, а тоді сказала:

    — Ну й наснилося ж тобі за ніч усяких див!

    Гриць швиденько поснідав, зодягнувся, схопив портфель і миттю вибіг на вулицю. Ось вона, Лоцманка. Ось вона, рідна вулиця, що круто спускається до Дніпра. Далеко внизу голубів Дніпро. Легко стало на душі у Гриця, радісно…

    Засвистів, застрибав Гриць, розмахуючи портфелем. Ні, що не кажіть, а на Землі жити найкраще? Хотів було забігти у вибалок, щоб половити там метеликів (а раптом пощастить і він спіймає знамениту "мертву голову"!), але передумав. Ще ніколи так не хотілося в школу, як після подорожі на дивну-предивну планету Всенетак.

    Оце і вся чудернацька історія, що трапилася з учнем третього класу Грицем Зіньком.

    Було так чи не було? Автор цього достеменно не відає, але Гриць уперто повторює: все, геть все, що він розповів, — чистісінька правда. Навіть сто та ще й один раз. Бо Гриць і справді, уві сні літав на планету Всенетак. А один дуже поважний учений, спеціаліст з космічних польотів, коли автор розповів йому цю історію, підтвердив: так, подібний космічний політ на іншу планету уві сні цілком можливий. І сказав, як по-науковому називається такий політ, але слово було таке трудне, що автор його й забув. А записати не здогадався.

    А втім, коли комусь із вас, діти, заманеться повніше дізнатися про життя на планеті Всенетак про дивного хлопчика Шмигика-Мигика, найбільшого гуляки тієї планети, звертайтесь до Гриця.

    Сам же Гриць заявив, що він більше і дня не хоче жити на дивній планеті, де все, геть усе не так, як у нас, а — навпаки!

    Інші твори автора