«Клени» Богдан-Ігор Антонич
Читати онлайн вірш Богдана-Ігоря Антонича «Клени»
A- A+ A A1 A2 A3
Схилились два самітні клени,
читаючи весни буквар,
і знов молюсь землі зеленій,
зелений сам, немов трава.
Оброслий мохом лис учений
поетику для кленів склав.
Співає день, співають клени,
лопоче сонячна стріла.
Пов’язані публікації: